Документ № 115136354

Справа № 991/9823/23

Провадження № 1-кс/991/9915/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_2,

сторони:

з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_3,

з боку захисту: адвокат ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000187 від 21.04.2023, стосовно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернопіль, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,

установив:

09.11.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_6 від 08.11.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України. Клопотання погоджено прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Перевіривши та дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, матеріали сторони захисту, заслухавши прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_5, захисника ОСОБА_4,

слідчий суддя встановив факти й обставини та дійшов таких висновків:

1. Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52023000000000187 від 21.04.2023 відповідає вимогам ст. 183, 184 КПК України.

2. Документом, який підтверджує надання підозрюваному ОСОБА_5 копії клопотання та доданих до нього матеріалів, є письмова розписка підозрюваного про отримання ним вказаних документів 08.11.2023 о 19 год. 19 хв. на останньому аркуші клопотання про застосування запобіжного заходу.

3. Кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ст. 33-1, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

4. Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000187 від 21.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5, порушуючи вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та «Правила адвокатської етики», вчинив пособництво у проханні надати неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої влади чи службового становища, в особливо великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за таких обставин.

У липні 2022 року (точної дати у ході досудового розслідування встановити не вдалось) ОСОБА_7 стало відомо про можливий продаж ПП «Онікс» разом із належним підприємству майном, яке він вирішив придбати для здійснення підприємницької діяльності. Для юридичного супроводу процесу купівлі підприємства він запросив свого знайомого адвоката ОСОБА_8 .

Під час ознайомлення з документацією ПП «Онікс», ОСОБА_8 дізнався про відсутність належного оформлення права власності ПП «Онікс» на земельні ділянки, які перебувають у фактичному користуванні підприємства та знаходяться на території Великоберезовицької селищної ради. Зважаючи на ці обставини, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ініціювали процес оформлення права власності всіх земельних ділянок належних ПП «Онікс» у встановленому законом порядку, до якого залучили співробітників ТОВ «Галицькі землі». На початку грудня 2022 року (точної дати у ході досудового розслідування встановити не вдалось) представник ТОВ «Галицькі землі» повідомив директору ПП «Онікс» ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про неможливість зареєструвати право власності ПП «Онікс» на три земельні ділянки, оскільки 11.11.2022 право власності на них зареєстровано за Великоберезовицькою селищною радою Тернопільського району Тернопільської області.

Таким чином, у період часу грудня 2022 - не пізніше 31.01.2023, у ОСОБА_9 виник умисел на підбурювання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди заступнику голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_10 за не створення штучних перешкод під час оформлення права власності на земельні ділянки, а також за не оскарження у майбутньому судового рішення щодо скасування реєстрації зазначених земельних ділянок.

31.01.2023 ОСОБА_9, перебуваючи у м. Тернопіль, у ході особистої розмови з ОСОБА_8, повідомив, що для скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, оформленого за Великоберезовицькою селищною радою, необхідно надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 доларів США (731 372 грн) для судді Господарського суду Тернопільської області за прийняття рішення в інтересах ПП «Онікс», а саме рішення про скасування державної реєстрації права власності на ці земельні ділянки, яке 11.11.2022 зареєстровано за Великоберезовицькою селищною радою. Разом з тим, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8 про необхідність додаткового надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 доларів США (731 372 грн) заступнику голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_11 за не оскарження органом місцевого самоврядування рішення Господарського суду Тернопільської області, а також за те, щоб посадові особи селищної ради в подальшому не вчиняли дій, які б заважали оформленню права власності на земельні ділянки за ПП «Онікс».

Таким чином, ОСОБА_9 шляхом умовляння підбурив ОСОБА_8 та ОСОБА_7, інтереси якого той представляє, до надання неправомірної вигоди судді Господарського суду Тернопільської області та заступнику голови Великоберезовицької селищної ради.

З метою переконання ОСОБА_8 у доцільності надання неправомірної вигоди та його можливостей впливати на рішення судів, ОСОБА_9 повідомив, що домовленостей з суддями Господарського суду Тернопільської області щодо передачі неправомірної вигоди та прийняття рішення на користь ПП «Онікс» може досягти адвокат ОСОБА_5, з яким у нього укладено договір про надання правничої допомоги.

На початку лютого 2023 року (точної дати у ході досудового розслідування встановити не вдалось) ОСОБА_9, перебуваючи у приміщенні, де здійснює свою адвокатську діяльність ОСОБА_5, у його присутності зустрівся з ОСОБА_8 та повідомив про необхідність зустрічі з заступником голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_11 та надання йому неправомірної вигоди за не оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області на користь ПП «Онікс» та не створення штучних перешкод під час оформлення права власності на вказані земельні ділянки.

Таким чином, ОСОБА_9 підбурив ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди заступнику голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_11 .

Враховуючи, що кримінальне правопорушення не було доведено до кінця, так як надання неправомірної вигоди заступнику голови Великоберезовицької селищної ради не відбулося, ОСОБА_9 вчинив умисні дії, які полягали у підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення цією службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади.

У лютому 2023 року (точної дати у ході досудового розслідування встановити не вдалось) ОСОБА_9, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, організував зустріч ОСОБА_8, який діяв у інтересах ОСОБА_7, та ОСОБА_5 із заступником голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_11, під час якої у останнього виник умисел, спрямований на вимагання неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_7 (через його адвоката ОСОБА_8 ) за не створення штучних перешкод під час оформлення права власності на вказані земельні ділянки, а також за не оскарження майбутнього судового рішення щодо скасування реєстрації таких земельних ділянок, з використанням своїх службових обов`язків. Після чого, у лютому 2023 року (точної дати у ході досудового розслідування встановити не вдалось) ОСОБА_11, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, зустрівся з ОСОБА_8 та повідомив, що йому необхідно надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 000 доларів США за не оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області на користь ПП «Онікс» та не створення штучних перешкод під час оформлення права власності на вказані земельні ділянки.

Одночасно з цим, а саме 23.02.2023 суддя Господарського суду Тернопільської області відкрила провадження у справі за позовом ПП «Онікс» до Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району та державного реєстратора Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про скасування реєстраційних дій та припинення права власності на земельні ділянки.

02.05.2023 заступник голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_11, перебуваючи за місцем здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_5, особисто зустрівся із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за участі адвоката ОСОБА_5 та умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 000 доларів США (10 970 580 грн), з попереднім наданням авансу у сумі 50 000 доларів США (1 828 430 грн) та запевнив, що у разі надання такої неправомірної вигоди, він не буде ініціювати питання оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області, за умови його прийняття на користь ПП «Онікс», та не буде створювати штучних перешкод під час оформлення права власності на земельні ділянки. Окрім цього, ОСОБА_11 повідомив, що передача першої частини неправомірної вигоди для нього має відбутися через адвоката ОСОБА_5 за місцем здійснення ним адвокатської діяльності, на що ОСОБА_5 погодився та сказав, що це буде гарантією передачі решти суми неправомірної вигоди. Присутній під час зустрічі адвокат ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11, повідомив, що дії останнього є послідовними, оскільки він не подавав скарг на дії ОСОБА_9 до інших державних установ, хоча мав намір, можливість та повноваження це зробити. Окрім цього, ОСОБА_5 додатково роз`яснив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у чому полягає вимога ОСОБА_11, а саме повідомив, що сума неправомірної вигоди, яку вони йому мають передати, становить 300 000 доларів США, а також розповів про етапність передачі всієї суми неправомірної вигоди.

4. Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 10 736 000 грн (із покладенням обов`язків, передбачених п. 1-4, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення). Пояснила, що винятковість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється роллю суб`єкта, який вчинив кримінальне правопорушення, обставинами, за яких кримінальне правопорушення було вчинено (спосіб, розмір неправомірної вигоди тощо), майновий стан підозрюваного.

Захисник ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у повному обсязі. Вважає, що прокурором не доведено обґрунтованості пред`явленої ОСОБА_5 підозри, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та необхідності застосування стосовно підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання. Вважає повідомлену підозру необґрунтованою, як і зібрані на докази, які є недостатніми.

13.11.2023 на електронну пошту Вищого антикорупційного суду від підозрюваного ОСОБА_5 надійшло заперечення на клопотання детектива Національного бюро (Вх. № 41580/23), в якому він зазначив про:

- відсутність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду;

- відсутність ризиків незаконного впливу на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню;

- відсутність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення;

- пред`явлена ОСОБА_5 підозра є абсолютно необґрунтованою, не конкретизованою, а докази винуватості, які долучені до клопотання, навпаки, виправдовують його, а не підтверджують вину;

- незадовільний стан здоров`я ОСОБА_5 ;

- міцність соціальних зв`язків підозрюваного у місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини та утриманців (чотири особи);

- наявність постійного місця роботи (підозрюваний є доцентом юридичного факультету ЗУНУ в м. Тернопіль, де на даний час триває навчальний процес за його участі як викладача; директором ТОВ «Константа Юргруп», ТОВ «Терінвестбуд-22» та практикуючим адвокатом);

- позитивну репутацію, майновий стан, відсутність судимостей та не застосування у минулому стосовно нього запобіжних заходів, відсутність пред`явленої підозри у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Сума застави, яку просить визначити сторона обвинувачення, на думку підозрюваного ОСОБА_5, є очевидно не співмірною з доходами та витратами останнього, які йдуть на обов`язкове утримання членів його родини, та необґрунтованою. У клопотанні відсутні посилання на виключні випадки, коли застава у розмірі визначеному законом, не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Стосовно покладення на нього додаткових обов`язків просив врахувати з якими саме свідками йому необхідно буде утримуватись від спілкування, по можливості просив не забороняти йому спілкуватись із ОСОБА_9, оскільки він є його єдиним захисником та у них призначено судове слухання по справі у Хмельницькому апеляційному суді. Також, просив не надівати на нього електронний засіб контролю, оскільки це створить в уяві оточуючих презумпцію винуватості та створить постійний дискомфорт у повсякденному та професійному житті.

Враховуючи викладене, просив суд відмовити у задоволенні клопотання про застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у сумі 10 736 000 грн, а застосувати запобіжний захід у вигляді застави у сумі, визначеній нормами КПК України, а саме в межах до 300 розмірів прожиткового мінімуму (805 200 грн).

17.11.2023 на електронну пошту Вищого антикорупційного суду надійшли додаткові документи до заперечення на клопотання детектива Національного бюро щодо обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні (Вх. № 42454/23). Підозрюваний просив долучити до матеріалів клопотання письмові докази, які спростовують необхідність застосування запобіжного заходу стосовно нього та підтверджують відсутність обґрунтованої підозри, зокрема: отримані від ОСОБА_9 пояснення, зі змісту яких слідує, що йому не відомі будь-які факти протиправних дій адвоката ОСОБА_5 та він ніколи не чув особисто при розмові з ОСОБА_12, а також ОСОБА_13, аби вони казали, що адвокат ОСОБА_5 висловлював їм будь-які пропозиції щодо передання йому неправомірної винагороди; отримані від ОСОБА_11 пояснення, в ході надання яких останній зазначив, що проведені з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 переговори, які відбулись 03.05.2023, стосувались питань визначення та спрямування бюджету компенсації коштів колишнім пайовикам, розмови за незаконну винагороду не велись та інші документи.

Під час розгляду клопотання за ініціативою слідчого судді було допитано свідка ОСОБА_8, який повідомив, що він представляє інтереси ОСОБА_7 та його компанії, яка виступала покупцем корпоративних прав ПП «Онікс», власником якого є ОСОБА_9, у процесі купівлі-продажу корпоративних прав приватного підприємства. Зазначив, що з ОСОБА_5 його познайомив ОСОБА_9 у зв`язку з тим, що цей адвокат представляв його інтереси близько 15 років та в процесі підготовки підписання договору виникли процесуальні питання (технічні перепони, які виразились у неможливості реєстрації земельних ділянок), для вирішення яких необхідно було налагодити спільну лінію/позицію. Під час виникнення зазначених перешкод, ОСОБА_9 повідомив, що питання реєстрації земельних ділянок потрібно вирішувати через орган територіальної громади та шляхом надання грошових коштів особам. Так, під час чергової зустрічі, на якій був присутній ОСОБА_11, останній повідомив про необхідність сплатити 300 000 доларів США для врегулювання всіх земельних питань, з яких 50 000 доларів США має бути віддано в якості авансу (при цьому, зазначив, що жодних гарантій він надавачам коштів надати не може). Разом з тим, стосовно ОСОБА_9 існує кримінальне провадження, суть якого полягає у тому, що він заволодів майном приватного підприємства (майном пайовиків). Платити їм (пайовикам) будь-які грошові кошти він не збирався, жодних розмов з цього приводу не було. Свідок зазначив, що ОСОБА_5 за весь час жодних дій та намірів щодо необхідності сплати йому будь-яких грошових коштів не вчиняв та не висловлював. ОСОБА_5 лише роз`яснював порядок дій ОСОБА_7 (як відбуваються процеси та що саме запропонував ОСОБА_11 ), як він зрозумів з розмови.

Про грошові кошти у сумі 300 000 доларів США та 50 000 доларів США авансу свідок почув, коли ОСОБА_11 озвучив їх ОСОБА_7 . Після того, ОСОБА_5 це повторив, оскільки ОСОБА_14 дещо не розумів порядку. Під час з`ясування порядку передачі цих коштів, ОСОБА_5 виступив гарантом, що вони (грошові кошти) можуть зберігатись у нього в офісі. 300 000 доларів США були призначені для об`єднаної територіальної громаді, аби вони не подавали апеляційну скаргу, не створювали перешкоди, не писали скарг тощо. Передача коштів у розмірі 250 000 доларів США начебто мала відбутись в останній день строку апеляційного оскарження рішення, яке мала прийняти суддя Господарського суду, на користь приватного підприємства. Мова також йшла про надання 20 000 доларів США судді, яка розглядала справу у Господарському суді, поліції та іншим особам. Чи йшла мова про надання грошових коштів (виділення бюджету) із тих обумовлених 300 000 доларів США пайовикам, свідок не пам`ятає.

5. Під час розгляду клопотання прокурор довів:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінального правопорушення та вагомість наявних доказів про його вчинення підозрюваним:

21.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено відомості про те, що заступник керівника Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району ОСОБА_11 за попередньою змовою з адвокатом ОСОБА_5 висловив прохання ОСОБА_7 та його адвокату ОСОБА_8 надати неправомірну вигоду в сумі 300 000 доларів США для себе, поєднане з вимаганням, за вчинення дій в інтересах ПП «Онікс»; з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 368 КК України.

08.11.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у пособництві у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе та третіх осіб за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, в особливо великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

У тексті повідомлення про підозру зазначено, що 02.05.2023 близько 17 год. 00 хв. заступник голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_11, перебуваючи за місцем здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_5 в офісному приміщенні ТОВ «Константа Юргруп», особисто зустрівся з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за участі адвоката ОСОБА_5 та умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 000 доларів США (10 970 580 грн), з попереднім наданням авансу у сумі 50 000 доларів США (1 828 430 грн) та запевнив, що у разі надання такої неправомірної вигоди, він не буде ініціювати питання оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області, за умови його прийняття на користь ПП «Онікс», та не буде створювати штучних перешкод під час оформлення права власності на вказані земельні ділянки, наголосивши, що він не буде вчиняти вказаних дій виключно за умови надання йому зазначеної суми неправомірної вигоди.

Окрім цього повідомив, що передача першої частини неправомірної вигоди для нього має відбутися через адвоката ОСОБА_5 і за цією ж адресою (за місцем здійснення ним адвокатської діяльності в офісному приміщення ТОВ «Константа Юргруп»), на що ОСОБА_5 погодився та сказав, що це буде гарантією передачі решти суми неправомірної вигоди.

Одночасно з цим присутній під час зустрічі адвокат ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11, з метою схиляння ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди ОСОБА_11 повідомив, що дії ОСОБА_11 є послідовними, оскільки він не подавав скарг на дії ОСОБА_9 до інших державних установ, хоча мав намір, можливість та повноваження це зробити. Окрім цього, ОСОБА_5 додатково роз`яснив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у чому полягає вимога ОСОБА_11, а саме повідомив, що сума неправомірної вигоди, яку вони йому мають передати, становить 300 000 доларів США, а також розповів про етапність передачі всієї суми неправомірної вигоди.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми порадами та вказівками сприяв вчиненню злочину, а саме проханню службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе та третіх осіб за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, в особливо великому розмірі, за попередньою змовою групою осію, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, чим виконав роль пособника.

Підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення дають встановлені досудовим розслідуванням обставини його скоєння, які підтверджуються доданими до клопотання в копіях:

- заявою ОСОБА_7 про злочин від 21.04.2023;

- протоколами допиту свідка;

- витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстраційних даних ПП «Онікс»;

- протоколами про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 03.05.2023, від 11.05.2023, від 31.05.2023 та іншими матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування.

Факти та відомості, які були озвучені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, щодо якого йому повідомлено про підозру, оскільки він брав участь у зустрічах, на яких були присутні ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_9, в ході яких обговорювалось питання вирішення земельних спорів (державної реєстрації земельних ділянок на праві власності за приватним підприємством «Онікс»), а також йшла мова про надання грошових коштів (можливої неправомірної вигоди), в ході яких називались суми коштів та пояснювалось для кого вони призначались, що з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з обставинами, що на даному етапі досудового розслідування, за слідчою версією, свідчать про ознаки кримінального правопорушення .

У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, вказав, що «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, та можливу причетність ОСОБА_5 до його вчинення, висновок про що ґрунтується на досліджених у ході розгляду клопотання матеріалах досудового розслідування та інформації, відображеній у протоколах, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових), процесуальних дій.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості викладених фактичних обставин у пред`явленій ОСОБА_5 підозрі.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що питання правильності кваліфікації дій підозрюваної особи, як і наявності чи відсутності в її діях складу кримінального правопорушення, вирішуються виключно остаточним судовим рішенням (вироком суду).

2) наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики вчинення ОСОБА_5 спроб: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Наявність зазначених вище ризиків обґрунтовується такими обставинами.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин підозрюваного ОСОБА_5 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування тощо).

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України. Характер інкримінованого правопорушення пов`язаний з корисливою спрямованістю та використанням особою службового становища. Санкція ч. 4 ст. 368 КК України відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до особливо тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому він оцінюється у світлі таких факторів, мова про які йшла вище, а також враховуються будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення ЄСПЛ у справі Becciev v. Moldova, п. 58). Отже, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ.

Встановлені у ході досудового розслідування обставини, зокрема наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон (дійсний до 08.06.2027), історія перетину державного кордону України (згідно з відомостями інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, які перетинають державний кордон, ОСОБА_5 неодноразово виїжджав за кордон, востаннє 17.08.2023), вказують на наявність реальної загрози втечі підозрюваного за межі території України, можливості подальшого переховування на території іноземних країн, а також про фактичну відсутність у органу досудового розслідування дієвих механізмів попередження такої втечі та подальшого розшуку підозрюваного.

Оцінюючи питання стійкості соціальних зв`язків підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що сімейний стан підозрюваного, стан здоров`я членів його сім`ї, кількість та вік дітей враховується під час їх оцінки. Під соціальним зв`язком зазвичай розуміють соціальну дію, що виражає залежність і сумісність людей або груп; це сукупність особливих залежностей одних соціальних суб`єктів від інших, їх взаємні відносини, які об`єднують людей у відповідні соціальні спільноти і свідчать про їх колективне існування. Чим більш міцними є соціальні зв`язки, тим більше вони будуть відігравати стримуючу роль для підозрюваного, стимулюватимуть належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків. Перебування підозрюваного у фактичних шлюбних відносинах, наявність у нього на утриманні двох дітей (зокрема, малолітньої доньки), матері пенсійного віку, без сумніву, свідчить про те, що ОСОБА_5 має соціальні зв`язки належного рівня. Однак, незважаючи на їх наявність, слідчий суддя враховує викладене вище, професійний досвід підозрюваного, коло його спілкування, як такі, що підвищують ризик переховування.

Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів та суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Відтак, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Слідчий суддя також дійшов висновку про наявність ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Показання свідків мають важливе значення для цього кримінального провадження, проте в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки з іншими особами, впливати на вказаних свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.

Досліджені під час розгляду клопотання показання свідків (відомості з протоколів допиту свідків) свідчать про їх значимість для доведення обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні.

Про існування ризику впливу підозрюваного на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні свідчить, зокрема, можливість безперешкодного контактування із ними, враховуючи, що деякі з них є колегами підозрюваного або особами, з якими ОСОБА_5 мав професійні відносини, представляв їх інтереси під час розгляду справ у суді тощо.

Відтак, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що не будучи обмеженим у спілкуванні з підозрюваними та свідками, ознайомившись зі змістом показань свідків, протоколи допиту яких є у додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу, а також з іншими доказами, зібраними у ході досудового розслідування, підозрюваний матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності самостійно або за допомогою третіх осіб впливати на свідків, інших підозрюваних, у зв`язку з чим вважає даний ризик доведеним.

Крім того, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

6. Слідчий суддя вважає, що прокурором не було доведено існування ризиків:

- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Сторона обвинувачення обґрунтовує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином такими обставинами:

1) набуттям ОСОБА_5 за час адвокатської діяльності широкого кола зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином для уникнення кримінальної відповідальності;

2) початковою стадією гласного розслідування кримінальних правопорушень, які вчинялись з дотриманням правил конспірації.

На переконання слідчого судді, загальної інформації про наявність у ОСОБА_5 широкого кола зв`язків серед службових та посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування тощо, без зазначення конкретних осіб та дій, до яких вони можуть вдатись, недостатньо для того, аби зробити висновок, що підозрюваний буде або може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Будь-якими доказами та відомостями вчинення підозрюваним ОСОБА_5 дій, направлених на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, сторона обвинувачення не володіє.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що під час розгляду цього клопотання, стороною обвинувачення не було доведено, що ОСОБА_5 вчинятиме спроби перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з тим, що відсутні достатні підстави для такого висновку.

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Сторона обвинувачення вважає наявним ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, який обґрунтовує такими обставинами. У ході досудового розслідування встановлено, що під час розмови 02.05.2023 ОСОБА_5 вів себе впевнено, наче бути пособником у висуванні вимоги про надання неправомірної вигоди для нього звичайна справа. Враховуючи факт та спосіб вчинення ОСОБА_5 корупційного злочину, наведені обставини можуть свідчити про можливу його схильність до вчинення корупційних кримінальних правопорушень у майбутньому.

Таке формулювання слідчий суддя вважає цілком неприйнятним та таким, що не є належним обґрунтуванням наявності заявленого ризику. Такі твердження, на думку слідчого судді, є виключно суб`єктивною думкою сторони обвинувачення, яка має характер припущення, що не дає підстав для висновку про існування ймовірності вчинення підозрюваним ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення.

Будь-якими іншими достатніми та належними документами, долученими до клопотання, такий ризик не підтверджується, а його існування не знайшло свого підтвердження під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

7. Щодо обов`язку встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

На виконання вимог закону, слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу.

У клопотанні старшого детектива Національного бюро про застосування запобіжного заходу зазначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, зазначені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме наявність ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення, що призводить до необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Детектив вважає, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не дасть стороні обвинувачення можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків та не зменшить існування до прийнятного рівня зазначених вище ризиків.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК України).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та п. 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 та ч. 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Слідчий суддя виходить з того, що під час розгляду цього клопотання прокурором було доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України) та наявність достатніх підстав вважати, що існують два ризики, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду та ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України).

Однак, прокурором не було доведено, що інші більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання встановленим ризикам. Отже, слідчий суддя у цьому конкретному випадку має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

При цьому, зважаючи на конкретні обставини даної справи, запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання, особистої поруки чи домашнього арешту не зможуть запобігти зазначеним вище ризикам, оскільки підозрюваний зможе без серйозних наслідків використовувати особисті зустрічі для спілкування з іншими особами, з метою організації переховування від досудового розслідування та суду або впливу на свідків, інших підозрюваних тощо.

8. Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує таке:

- надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України;

- інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, відповідно до положень КК України, відноситься до особливо тяжкого, у разі визнання підозрюваного винуватим, з врахуванням його ролі у вчиненні цього правопорушення, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

- на момент розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному виповнилось 42 роки; до матеріалів клопотання долучено медичну документацію про стан здоров`я ОСОБА_5 ;

- підозрюваний перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має двох дітей (2005 та 2019 року народження), матір пенсійного віку, однак сам по собі ці обставини не свідчать про міцність соціальних зв`язків в тій мірі, щоб вони могли утримати підозрюваного від позапроцесуальної поведінки;

- підозрюваний працює на посаді старшого викладача кафедри цивільного права і процесу Західноукраїнського національного університету та є діючим адвокатом, а також директором, бенефіціаром та власником ТОВ «Константа Юргруп»;

- стороною захисту до матеріалів клопотання долучено копії: характеристики, складеної Тернопільською єпархією православної церкви України на адвоката ОСОБА_5 ; характеристики ОСОБА_5, складеної керівником волонтерського центру Платформа Єдності;

- сторонами кримінального провадження до матеріалів клопотання долучені документи про майновий стан підозрюваного (детальна характеристика якого розкрита у дев`ятому пункті мотивувальної частини ухвали);

- підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий, відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення у матеріалах клопотання відсутні;

- наявний ризик продовження протиправної поведінки ОСОБА_5 .

9. Оцінюючи в сукупності викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що запобігти встановленим під час розгляду клопотання ризикам можливо шляхом застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму (абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Разом з тим, слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує надані учасниками кримінального провадження відомості про майновий стан підозрюваного, а саме:

- лист начальника Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Рівненській області від 06.11.2023 та реєстраційну картку транспортного засобу, згідно з якими станом на 06.11.2023 ОСОБА_5 належить: автомобіль Porsche 911 Carrera 4S 2981 (2023), державний номерний знак НОМЕР_1 ; автомобіль ВАЗ 21011 1300 (1975), державний номерний знак НОМЕР_2 ;

- договір поворотної безпроцентної фінансової допомоги від 12.04.2023, згідно з яким ОСОБА_5 передано від ТОВ «Саванді» поворотну безпроцентну фінансову допомогу у межах до 2 600 000 грн;

- довідку про заробітну плату, видану ОСОБА_5 за основним місцем роботи на посаді директора ТОВ «Константа Юргруп», згідно з якою нарахована заробітна плата останнього за період 01.01.2023 - 31.10.2023 становить 203 097,23 грн (за вирахуванням податків і зборів);

- довідку про отримані доходи та сплачені податки, видану ОСОБА_5 у Західноукраїнському національному університеті, відповідно до якої загальна сума доходу останнього за січень - жовтень 2023 року склала 109 977, 54 грн;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого ОСОБА_5 є співзасновником ТОВ «Константа Юргруп», розмір статутного капіталу якого складає 50 000 грн, із часткою засновника у розмірі 25 000 грн.

За встановлених в ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в максимальному розмірі, передбаченому для особи, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 грн (300 х 2 684 грн). Саме такий розмір, з урахуванням майнового стану підозрюваного, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінального правопорушення, його роллю у вчиненні цього правопорушення, встановленою органом досудового розслідування, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим у кримінальному провадженні ризикам та не є завідомо непомірним для нього.

Виключності випадку для застосування застави у розмірі вищому, ніж 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, про що йде мова в абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5 не встановлено.

Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, з мотивуванням, що викладено вище у цій ухвалі. Так, покладення на підозрюваного обов`язків: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд, обумовлюються встановленим у ході розгляду клопотання ризиком переховування від органів досудового розслідування та/або суду; а обов`язок утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та підозрюваними ОСОБА_11, ОСОБА_9 - встановленим ризиком незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні № 52023000000000187 від 21.04.2023.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_5 та будуть здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

Разом з тим, слідчий суддя вважає не доведеною необхідність покладення на підозрюваного обов`язку носити електронний засіб контролю, оскільки в умовах воєнного стану існує постійний ризик необхідності евакуації цивільного населення через загрозу активних бойових дій чи ракетних ударів на території всієї України. Крім того, ОСОБА_5 є адвокатом, викладачем, тому носіння електронного засобу контролю може непропорційно порушити звичайний уклад його ділового життя.

10. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Зі змісту ч. 4 ст. 176, ч. 7 ст. 194 та ч. 2 ст. 196 КПК України вбачається, що вказані норми наділяють слідчого суддю правом у період, коли досудове розслідування в рамках певного кримінального провадження ще триває (до його закінчення), вирішувати питання щодо обрання особі запобіжного заходу, але вони не обмежують тривалість застосування такого заходу строками досудового розслідування. Вказане питання регулюється ч. 7 ст. 194 КПК України, у відповідності до якої строк дії ухвали в частині покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не може становити більше двох місяців.

Крім того, за приписами ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, КПК України не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний запобіжний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу в частині покладення/продовження обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України. При цьому, судовий контроль за дотриманням прав підозрюваного у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який в тому числі може приймати рішення щодо застосування та продовження строку застосування до підозрюваного запобіжних заходів.

Таким чином, враховуючи зазначені вище положення Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя вважає, що такий строк має бути визначений на термін два місяці.

Слідчий суддя окремо звертає увагу, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

На підставі наведеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 183, 193-197, 205, 309, 372, 395, 483 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000187 від 21.04.2023, стосовно ОСОБА_5 .

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави, зобов`язавши прибувати за кожною вимогою до суду.

Визначити ОСОБА_5 розмір застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 805 200 грн (вісімсот п`ять тисяч двісті гривень).

Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок:

Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259,

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3,

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора за першим викликом;

2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

3) утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_7, та підозрюваними ОСОБА_11, ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 52023000000000187 від 21.04.2023;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити на строк два місяці.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000187 від 21.04.2023.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_5, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та захиснику.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 повідомити відповідний орган адвокатського самоврядування.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1