Документ № 115166613

Справа № 991/2338/23

Провадження № 1-кп/991/39/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 листопада 2023 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

його захисників ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),

ОСОБА_8,

захисника

обвинуваченого ОСОБА_9 ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про звернення в дохід держави застави та про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000396 від 02.12.2022, за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Етулія Вулканештського району Республіки Молдова, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду на стадії судового розгляду перебуває зазначене кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

23.10.2023 прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заявив клопотання про звернення в дохід держави застави, внесеної за ОСОБА_9 заставодавцями відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.01.2023 у справі № 991/690/23 в розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 878 800,00 грн. Обґрунтував своє клопотання тим, що обвинувачений ОСОБА_9, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до суду - в судові засідання, призначені на 25.09.2023, 16.10.2023 і 23.10.2023, - та не повідомив суду про причини своїх неявок. Про дати наступних судових засідань суд повідомляв також і безпосередньо в судових засіданнях, в яких був присутній обвинувачений ОСОБА_9 . Тобто ОСОБА_9 було достовірно відомо про необхідність явки до суду у відповідні судові засідання. Ухвалою суду ОСОБА_9 був оголошений у міжнародний розшук. Зазначені обставини, на думку прокурора, передбачені ч. 8 ст. 182 КПК України як підстави для звернення внесеної за ОСОБА_9 застави в дохід держави.

Також прокурор ОСОБА_5 на електронну пошту Вищого антикорупційного суду 17.10.2023 надіслав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_9 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України. Це клопотання прокурор мотивував тим, що в суді здійснюється судовий розгляд у справі за обвинуваченням, зокрема, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Пред`явлене ОСОБА_9 обвинувачення є обґрунтованим, зважаючи на докази, які прокурор надав суду під час судового розгляду. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.01.2023 у справі № 991/690/23 до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 878 800 грн. 27.01.2023 ОСОБА_9 звільнено з ДУ «Київський слідчий ізолятор» під заставу.

ОСОБА_9, до якого був застосований запобіжний захід у вигляді застави, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду в судове засідання, призначене на 25.09.2023 та не повідомив про причини своєї неявки; на телефонні дзвінки не відповідає. За результатами вжиття НАБУ заходів з метою виконання ухвали суду від 29.09.2023 про здійснення приводу обвинуваченого ОСОБА_9 у судове засідання, що призначене на 12 год 30 хв 16.10.2023, його місцезнаходження не встановлено. Згідно з отриманою оперативною інформацією, ОСОБА_11 поза пунктом пропуску незаконно перетнув державний кордон України з Республікою Молдова та на даний час знаходиться в с. Етулія Вулканештського району Республіки Молдова. На думку прокурора, такі обставини, а також тяжкість можливого покарання, наявність широкого кола зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, наявність діючого паспорту громадянина України для виїзду за кордон, наближеність м. Рені до державного кордону із Республікою Молдова, уродженцем якої є ОСОБА_9, свідчать про наявність передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду.

На підставі наведеного прокурор просить, у випадку прийняття судом рішення про звернення внесеної за ОСОБА_9 застави в дохід держави, обрати щодо вказаного обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні

Прокурор ОСОБА_5 підтримав заявлені ним клопотання про звернення в дохід держави застави та про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_9, просив суд їх задовольнити. Додатково надав суду запит НАБУ від 31.10.2023 до директора Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України на підтвердження вжиття заходів для розшуку ОСОБА_9 і за межами України. Зауважив, що в НАБУ здійснюється підготовка необхідного пакету документів для направлення до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні для здійснення розшуку обвинуваченого ОСОБА_9 . Також висловив думку про те, що ч. 8 ст. 182 КПК України визначає як самостійну і достатню підставу для звернення застави в дохід держави факт неповідомлення обвинуваченим про причини своєї неявки до суду на виклик, незалежно від того, чи належать ці причини до поважних, чи ні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 заперечила проти задоволення клопотань прокурора. Зазначила, що наразі відсутнє підтвердження, будь-який документ щодо того, де знаходиться ОСОБА_9 і що він дійсно ухиляється від суду; робота зі встановлення його місця перебування стороною обвинувачення не була проведена. Тому впевнено стверджувати, що ОСОБА_9 ухиляється від суду, не можна. Прийняти рішення про те, що ОСОБА_9 не прибуває до суду без поважних причин, можливо лише після доставки особи до суду та заслуховування її щодо обставин, які їй перешкодили з`явитись до суду, або в разі надання стороною обвинувачення відомостей про те, що трапилось з її підзахисним. Вважає, що надана прокурором копія листа НАБУ нічого не підтверджує і не може мати значення для встановлення будь-яких обставин, що мають значення для вирішення заявлених клопотань.

З приводу клопотання про обрання тримання під вартою захисник зазначила, що клопотання є необґрунтованим, прокурор не надав до свого клопотання доказів на підтвердження вказаного ним ризику переховування від суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 підтримав думку захисника ОСОБА_10 про те, що клопотання прокурора є передчасними та обставини, на яких вони ґрунтуються, не підтверджені доказами. Вважає, що до розгляду та вирішення заявлених прокурором клопотань сторона обвинувачення мала би надати відомості про вжиті заходи для розшуку ОСОБА_9, зокрема відповіді з установ охорони здоров`я, чи зверталась особа за медичною допомогою, від органу РАЦС щодо відсутності реєстрації факту смерті особи тощо.

Захисник ОСОБА_7 підтримала доводи інших адвокатів.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію своїх захисників.

У судовому засіданні 23.10.2023 заставодавці висловили такі позиції з питання звернення внесеної ними за обвинуваченого ОСОБА_9 застави (у відповідних сумах):

- ОСОБА_12 підтвердив, що своїми коштами сплатив частину застави за ОСОБА_9 в сумі 399 000,00 грн. Не заперечує щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки, коли вносились кошти як застава, то була домовленість, що ОСОБА_9 буде виконувати свої обов`язки, з`являтись до суду, проте зараз цього не відбувається. Пояснив, що із ОСОБА_9 знайомий у зв`язку із діловими питаннями, які в нього були в м. Рені;

- ОСОБА_7 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора і звернення внесеної нею частини в сумі 399 000,00 грн застави за ОСОБА_9 в дохід держави;

- ОСОБА_13 пояснив, що йому не відомо, чи були в ОСОБА_9 якісь суттєві підстави не з`являтись до суду. Знайомий із останнім давно як із другом свого батька, знає як хорошу людину. За ОСОБА_9 сплатив частину застави в сумі 399 000,00 грн. Щодо рішення по клопотанню прокурора поклався на розсуд суду;

- ОСОБА_14 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора і стягнення в дохід держави внесеної ним частини застави в сумі 399 000,00 грн.

- ОСОБА_15 підтвердив, що він вніс за ОСОБА_9 частину застави в сумі 282 800,00 грн., та поклався на розсуд суду при вирішенні заявленого прокурором клопотання.

Щодо можливості розгляду клопотань прокурора

Прокурор ОСОБА_5 ставить перед судом два питання: 1) про звернення внесеної за обвинуваченого ОСОБА_9 застави в дохід держави; та 2) про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судові засідання, в яких розглядались ці клопотання прокурора (23.10.2023, 22.11.2023), обвинувачений ОСОБА_9 не з`явився.

Питання про звернення застави в дохід держави, згідно з ч. 9 ст. 182 КПК України, вирішується судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

Норма ч. 6 ст. 193 КПК України передбачає, що розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання його можливі за відсутності обвинуваченого у випадку наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

У зв`язку з розглядом клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави, було здійснено повідомлення про судове засідання п`яти заставодавців, які в судовому засіданні 23.10.2023 висловили свої позиції щодо вказаного питання, а також обвинуваченого ОСОБА_9 . Так, суд направив на три відомі йому адреси, за якими ОСОБА_9 зареєстрований або проживав, повістки про виклик у судові засідання на 23.10.2023 (отримані дружиною 26.10.2023 - т. 5 а.с. 155, 155а, 156, т. 6 а.с. 28, 29, 31), на 22.11.2023 (повернені суду із зазначенням причини невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою» - т. 6 а.с. 54-56, 79, 80) із інформацією про те, що в цих засіданнях буде розглядатись клопотання про звернення застави, внесеної за ОСОБА_9, в дохід держави. Також повістки про виклик ОСОБА_9 як обвинуваченого до суду у судове засідання, призначене на 22.11.2023, що були направлені йому поштою на останні відомі суду адреси його проживання, перебування у порядку глави 11 КПК України (т. 6 а.с. 50-52), повернені суду із зазначенням причини невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 6 а.с. 67-69). Додатково повістки про виклик у судове засідання на 22.11.2023 були розміщені в розділі «Здійснення правосуддя / Оголошення про виклик до суду» (https://hcac.court.gov.ua/hcac/gromadyanam/summons/) на офіційному вебсайті Вищого антикорупційного суду на інтернет-порталі «Судова влада України» (https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/hcac/summons/991_2338_23_06-11-2023%20(1).pdf) (т. 6 а.с. 53, 62, 70-71).

Частина 1 статті 135 КПК України передбачає, що особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_9 викликався шляхом надіслання поштою повісток про виклик за відомими суду останніми трьома адресами його проживання, перебування, розміщення відповідних повісток на офіційному сайті Вищого антикорупційного суду, суд переконаний, що в такому випадку були вжиті всі можливі заходи, передбачені ст. 135 КПК України, спрямовані на повідомлення вказаного обвинуваченого про судові засідання.

У зв`язку із цим суд застосував правило ч. 9 ст. 182 КПК України щодо наслідків неприбуття обвинуваченого в судове засідання та дійшов висновку про можливість вирішення заявленого клопотання за відсутності обвинуваченого ОСОБА_9 .

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 було надане його захиснику ОСОБА_10 після її залучення 25.10.2023 до участі в цьому кримінальному провадженні. Ухвалою суду від 16.10.2023 обвинувачений ОСОБА_9 був оголошений у міжнародний розшук.

За таких умов і на підставі норм ч. 6 ст. 193 КПК України суд вважав можливим здійснювати розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності обвинуваченого ОСОБА_9 .

Мотиви суду

1. Щодо клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави

Вирішуючи клопотання прокурора про звернення в дохід держави застави, внесеної за ОСОБА_9, суд враховує таке.

Запобіжні заходи належать до заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим у ст. 177 КПК України ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, є застава.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Частиною 8 ст. 182 КПК України визначено, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначену особу.

Наведені норми статей 42, 182 КПК України дають підстави для висновку, що у випадку невиконання обвинуваченим, щодо якого застосована застава, визначеного законом обов`язку прибути за викликом до суду та/або повідомити суду про причину своєї неявки, суд уповноважений застосувати наслідки такого порушення зі сторони обвинуваченого у виді звернення застави в дохід держави.

На підставі наявних у матеріалах кримінального провадження документів суд встановив таке.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.01.2023 у справі № 991/690/23 щодо ОСОБА_9 в межах кримінального провадження № 52022000000000396 від 02.12.2022 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також була визначена застава в розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 878 800 грн. Зазначений розмір застави був внесений на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду 27.01.2023 п`ятьма заставодавцями, а саме: ОСОБА_15 в сумі 282 800,00 грн та ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_13 - кожним у сумі 399 000,00 грн. У зв`язку із внесенням застави ОСОБА_9 звільнено з-під варти 27.01.2023 і він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

15.03.2023 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 52022000000000396 від 02.12.2022, надійшов до суду. Ухвалою від 17.03.2023 суд призначив судовий розгляд у зазначеному кримінальному провадженні.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні триває із 12.04.2023 та обвинувачений ОСОБА_9 в період до 23.08.2023 постійно брав участь у судових засіданнях, у тому числі в режимі відеоконференції з іншим судом.

ОСОБА_9, перебуваючи у процесуальному статусі обвинуваченого, як зазначено вище, був зобов`язаний відповідно до вимог п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України з`являтись до суду на виклики, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суду. Необхідність виконання такого обов`язку обвинуваченим не залежить від застосування щодо нього певного запобіжного заходу.

Поважні причини неприбуття особи на виклик визначені у ст. 138 КПК України. Такими причинами є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

У судові засідання, призначені на 25.09.2023, 16.10.2023 у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 42-А, які за клопотанням захисника ОСОБА_16 проводились у режимі відеоконференції із Ренійським районним судом Одеської області (вул. Соборна 122, м. Рені, Одеська область), до якого мали з`явитись обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_9 та їхні захисники - ОСОБА_16, ОСОБА_7, обвинувачений ОСОБА_9 не з`явився (ні до приміщення Вищого антикорупційного суду, ні до приміщення Ренійського районного суду Одеської області) та про наявність поважної причини своєї неявки в кожну із дат суду не повідомив. Захисники обвинуваченого ОСОБА_9 повідомляли, що їм невідомо про причини, що можуть перешкодити прибуттю їхнього підзахисного в судові засідання.

Про дату, час та місце проведення судового засідання 25.09.2023 обвинувачений ОСОБА_9 був повідомлений належним чином і завчасно, про що він розписався в розписці 26.04.2023 (т. 3 а.с. 231). Також про вказане судове засідання, призначене на 15:30 год 25.09.2023, сторонам кримінального провадження, у тому числі обвинуваченому ОСОБА_9, суд повідомив у судовому засіданні 23.08.2023, що відображено в журналі судового засідання (т.4 а.с. 206зворот).

Відповідно до телефонограм від 25.09.2023, 28.09.2023, складених секретарями судового засідання, у вказані дати в період з 15:20 год до 16:00 год та з 12:00 год до 15:00 год, відповідно, вони неодноразово здійснювали дзвінки обвинуваченому ОСОБА_9 на його абонентський номер НОМЕР_1, проте вказаний номер був поза мережею.

Про дату, час та місце проведення судового засідання 16.10.2023 обвинувачений ОСОБА_9 був повідомлений шляхом направлення поштою повісток про виклик у судове засідання у кримінальному провадженні на три відомі суду адреси його проживання, перебування (т. 5 а.с. 21-24). Ці повістки були отримані 29.09.2023 за такими адресами, що підтверджено відомостями у рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (т. 5 а.с. 127, 129, 131). На даний час з`ясовано, що за отримання вказаних повісток розписувалась дружина обвинуваченого ОСОБА_9 . Враховуючи правила ч. 2 ст. 135 КПК України про те, що в разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_9 повідомлений про засідання на вказану дату належним чином і завчасно.

Окрім того, ухвалою від 29.09.2023 суд вирішив застосувати привід до обвинуваченого ОСОБА_9 у судове засідання, призначене на 12 год 30 хв 16.10.2023, до Вищого антикорупційного суду (м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А) або (в разі його бажання взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції) до приміщення Ренійського районного суду Одеської області (вул. Соборна 122, м. Рені, Одеська область). Проте до початку судового засідання 16.10.2023 до Вищого антикорупційного суду за вх. № 37946/23-Вх. від НАБУ надійшли матеріали щодо виконання ухвали про привід ОСОБА_9 з відомостями про причини неможливості здійснити привід обвинуваченого до суду. Зокрема повідомлено про те, що за результатами проведених заходів (виїзд працівників поліції за чотирма адресами можливого перебування ОСОБА_9, опитування його дружини, власника та наймачів житла за відповідними адресами) місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_9 наразі не відоме. Також зазначено, що інформація про перетин ОСОБА_17 державного кордону в період часу з 21.01.2023 по 16.10.2023 відсутня в інтегрованій міжвідомчій автоматизованій системі обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан».

Щодо неявки обвинуваченого ОСОБА_9 у судове засідання 23.10.2023. Як зазначено вище, суд поштою рекомендованими листами направив на відомі йому адреси, за якими ОСОБА_9 зареєстрований або проживав, повістки про виклик у зазначене судове засідання (т. 5 а.с. 155, 155а, 156). Ці повістки були отримані дружиною обвинуваченого лише 26.10.2023 (т. 6 а.с. 28, 29, 31). У зв`язку із цим суд вважає, що ОСОБА_9 не був належним чином повідомленим про зазначене судове засідання та, відповідно, його неявка до суду, згідно з п. 7 ст. 138 КПК України (несвоєчасне одержання повістки про виклик), відбулась із поважної причини.

Отже, встановлені обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_9, будучи викликаним у судові засідання, призначені на 25.09.2023, 16.10.2023, 01.11.2023, 22.11.2023, не виконав передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обов`язок з`явитися до суду та не повідомив суду про наявність у нього передбачених ст. 138 КПК України поважних причин неприбуття в судові засідання. Тобто обвинувачений ОСОБА_9 за наведених умов вчинив дії, які передбачені ч. 8 ст. 182 КПК України як підстава для звернення внесеної за нього застави в дохід держави та зарахування її до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави підлягає задоволенню.

2. Щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_9 суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Частинами 1, 2 ст. 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим цією частиною статті.

Під час судового провадження запобіжні заходи застосовуються судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК України).

Прокурор ОСОБА_5 подав суду клопотання про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 10 ст. 182, ч. 6 ст. 193 КПК України.

За правилами ч. 10 ст. 182 КПК України в разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Як зазначено вище, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про звернення внесеної за обвинуваченого ОСОБА_9 застави в дохід держави підлягає задоволенню, тому є необхідні умови для розгляду заявленого прокурором клопотання про обрання щодо вказаного обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише в разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

З вищевикладеної норми слідує, що розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного можливі за наявності двох обов`язкових умов:

1) наявність підстав, передбачених статтею 177 КПК України, для обрання запобіжного заходу до підозрюваного;

2) оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.

Відсутність хоча б однієї з цих обов`язкових умов унеможливлює обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

До ОСОБА_9, який раніше не судимий та обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (від 8 до 12 років), пункт 4 ч. 2 ст. 183 КПК України допускає можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000396 від 02.12.2022, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.01.2023 у справі № 991/690/23 про застосування до ОСОБА_9 попереднього запобіжного заходу, зважаючи на оголошені прокурором у судових засіданнях в період з 12.04.2023 до 31.07.2023 матеріали кримінального провадження, подані ним суду на підтвердження викладених в обвинувальному акті обставин (протоколи обшуків, протоколи огляду речей і документів, вилучені під час обшуку та отримані на запит документи, копії документів, протоколи за результатами проведення негласних (розшукових) дій), надані свідками суду показання, з урахуванням відсутності висловлених зі сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_9 доводів, які б очевидно спростовували чи виключали існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарту доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого.

У клопотанні прокурор стверджує, що наразі існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування ОСОБА_9 від органів досудового розслідування та/або суду, який справдився.

Вирішуючи питання про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує такі обставини. Обвинувачений ОСОБА_9, будучи належним чином викликаним до суду, не прибув у декілька судових засідань (25.09.2023, 16.10.2023, 01.11.2023, 22.11.2023) та не повідомив суд про причини своєї неявки. За наданою на запит суду інформацією Ренійської міської ради (лист від 29.09.2023) ОСОБА_9 як депутат цієї міськради в період з 20.09.2023 у роботі постійної комісії та засіданні 49 чергової сесії міськради 28.09.2023 участі не брав, та на підставі його заяви від 13.09.2023 рішенням Ренійської міської ради від 28.09.2023 були достроково припинені депутатські повноваження ОСОБА_9 як депутата вказаної міськради.

Під час виконання ухвали суду від 29.09.2023 про привід обвинуваченого ОСОБА_9 у судове засідання, що призначене на 16.10.2023, за наданими НАБУ матеріалами, було встановлено, що ОСОБА_9 вже деякий час відсутній за місцем свого проживання та не перебуває за іншими відомими суду адресами. Також його дружина ОСОБА_18 12.10.2023 надала пояснення про те, що вона після сварки із ОСОБА_9 подала до суду заяву про розлучення і що ОСОБА_9 пішов з дому та про його місцезнаходження їй не відомо, їй та дочці він не телефонував.

Таку поведінку обвинуваченого ОСОБА_9 суд розцінює як настання ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, тобто переховування від суду.

Як зазначено вище, суд своєю ухвалою від 16.10.2023 оголосив обвинуваченого ОСОБА_9 у міжнародний розшук. Виконання ухвали було доручене Національному антикорупційному бюро України.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні надав копію запиту від 31.10.2023 старшого детектива-керівника Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів ОСОБА_19 на ім`я директора Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України ОСОБА_20 про надання інформації та підтверджуючих документів щодо звернень громадянина ОСОБА_9 у період з 01.09.2023 по теперішній час до дипломатичних та консульських установ України за кордоном. Такий запит свідчить про вжиття НАБУ заходів для встановлення місця перебування обвинуваченого ОСОБА_9 за межами України.

Отже, за наслідками розгляду клопотання прокурора суд дійшов висновку про його обґрунтованість і наявність підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину та є достатні підстави вважати, що обвинувачений переховується від суду та оголошений у міжнародний розшук.

Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності обвинуваченого можливе в разі якщо прокурор доведе, зокрема, що обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. Положення ч. 6 ст. 193 КПК України не зобов`язують при вирішення питання про обрання запобіжного заходу доводити факт перебування особи в розшуку, йдеться лише про оголошення в міжнародний розшук.

Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) судом має бути постановлена відповідна ухвала (ч. 1 ст. 335 КПК України).

Постановлена судом на підставі ч. 1 ст. 335 КПК України ухвала про оголошення розшуку обвинуваченого в подальшому є підставою для здійснення розшуку правоохоронним органом, якому доручено здійснювати розшук обвинуваченого, усіх необхідних розшукових заходів в межах державного розшуку або для звернення за міжнародною правовою допомогою - при міждержавному або міжнародному розшуку. Орган, якому доручено виконання ухвали, вправі здійснювати дії з розшуку обвинуваченої особи як в системі організації Інтерпол, так і поза нею.

Так, за змістом статті 2 Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу, вказана організація здійснює взаємодію всіх органів кримінальної поліції. Тобто, наявність або відсутність у вказаній організації відомостей про розшук певної особи ще не свідчить, що особа не перебуває в міжнародному розшуку, оскільки компетентні органи країни мають можливість звертатись напряму до інших країн відповідно до міжнародних угод. Міжнародна організація кримінальної поліції - Інтерпол лише дає змогу ефективно супроводжувати процес міжнародного розшуку та здійснювати криміналістичне, інформаційне, аналітичне, організаційне, методичне забезпечення такої діяльності.

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_9 оголошено у міжнародний розшук, і тому відхиляє заперечення захисника ОСОБА_10 про те, що не підтверджено наявність передбачених ч. 6 ст. 193 КПК України обставин, за яких суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності обвинуваченого.

За правилами ч. 6 ст. 193 КПК України у випадку розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності обвинуваченого після затримання цієї особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу. Тобто в разі оголошення обвинуваченого в міжнародний розшук остаточно питання про застосування до нього певного запобіжного заходу вирішується тільки після затримання цієї особи та доставки її до суду, тому строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді триманні під вартою щодо обвинуваченого, якого оголошено в міжнародний розшук, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, передбаченим ч. 1 ст. 197 КПК України. Про те, що строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, постановленої на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, не зазначається, закріплено у ч. 4 ст. 197 КПК України.

Керуючись ст. 177, 182, 183, 193, 205, 331, 372, 376, 392, 395, 532 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання прокурора про звернення в дохід держави застави задовольнити.

Звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України заставу, внесену за ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 52022000000000396 від 02.12.2022 відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.01.2023 у справі № 991/690/23 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (номер рахунка IBAN НОМЕР_2, код ЄДРПОУ 42836259) в розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 878 800,00 (один мільйон вісімсот сімдесят вісім тисяч вісімсот) гривень, а саме кошти, внесені 27.01.2023 заставодавцями:

- ОСОБА_15 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) в сумі 282 800,00 (двісті вісімдесят дві тисячі вісімсот) гривень;

- ОСОБА_12 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) в сумі 399 000,00 (триста дев`яносто дев`ять тисяч) гривень;

- ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) в сумі 399 000,00 (триста дев`яносто дев`ять тисяч) гривень;

- ОСОБА_14 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) в сумі 399 000,00 грн (триста дев`яносто дев`ять тисяч) гривень;

- ОСОБА_13 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) в сумі 399 000,00 грн (триста дев`яносто дев`ять тисяч) гривень.

2. Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_9 задовольнити.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Етулія Вулканештського району Республіки Молдова, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання обвинуваченого ОСОБА_9 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути за участю обвинуваченого питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику ОСОБА_10 та направити Національному антикорупційному бюро України і заставодавцям.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

У іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3