Документ № 115202419

справа №991/9824/23

провадження №1-кс/991/9916/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

«20» листопада 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ), ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52023000000000187 від 21 квітня 2023 року стосовно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у смт Велика Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52023000000000187 від 21 квітня 2023 року стосовно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000187 від 21 квітня 2023 року за ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, зокрема, що заступник керівника Великоберезовицької селищної ради Тернопільського районну ОСОБА_4, за попередньою змовою з адвокатом ОСОБА_8, висловив прохання ОСОБА_9 та його адвокату ОСОБА_10 надати неправомірну вигоду в розмірі 300 000 доларів США для себе, поєднане з вимаганням, за вчинення дій в інтересах ПП «Онікс».

08 листопада 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Мотивуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, детектив у клопотанні зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу, згідно зі ст. 177 КПК України, детектив визначає забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу в клопотанні визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків.

Враховуючи викладене, для нівелювання зазначених в клопотанні ризиків, на думку органу досудового розслідування, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням, як альтернативу, застави у розмірі 4 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 10 736 000 грн, а внесення застави в меншому розмірі не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Крім того, у клопотанні обґрунтовано необхідність покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Позиція сторін у судовому засіданні

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Просила також врахувати, що в прохальній частині клопотання помилково зазначено прізвище та ініціали не підозрюваного, стосовно якого розглядається питання про застосування запобіжного заходу, а іншої особи, а тому вірним слід вважати - ОСОБА_4 . Крім того, перерахувала осіб, від спілкування з якими необхідно утримуватися ОСОБА_4 у разі застосування до нього запобіжного заходу та покладення на нього обов`язків, а саме: підозрювані ОСОБА_11, ОСОБА_8 та свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 .

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на відсутність правових підстав для застосування до ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Серед іншого, захисники вказали на той факт, що ОСОБА_4 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 і йому вручена повістка. Просили також врахувати, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, роботи, де характеризується позитивно, одружений, на його утриманні перебуває троє дітей, а також вказали на його незадовільний стан здоров`я. Крім того зазначили, що запропонований стороною обвинувачення розмір застави є завідомо непомірним для ОСОБА_4 . За таких обставин, адвокат ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання сторони обвинувачення про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, а саме: домашній арешт, тоді як адвокат ОСОБА_6 просив не застосовувати до ОСОБА_4 жоден запобіжний захід. Крім того, сторона захисту повідомила про дострокове припинення повноважень ОСОБА_4 як депутата Тернопільської районної ради, а також про його відпустку без збереження заробітної плати по 14 лютого 2024 року як заступника селищного голови, на підтвердження чого надали відповідні документи. У зв`язку з цим, підозрюваний ОСОБА_4 просив визначити йому мінімально можливий розмір застави або застосувати до нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.

Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення,до яких віднесені, зокрема, і запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав і обов`язків в порядку ст. ст. 276-279 КПК України.

Відповідно до витягу з ЄРДР від 08 листопада 2023 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000187 розпочато 21 квітня 2023 року. В його межах письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, складено заступником Генерального прокурора та вручено підозрюваному 08 листопада 2023 року. Отже він набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України з 08 листопада 2023 року і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.

Щодо обґрунтованості підозри

Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК Україниоднією з обов`язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.

Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368КК України.

Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об`єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.

З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 зазначеного вище кримінального правопорушення, слідчим суддею досліджені наявні в матеріалах клопотання докази та проаналізовано доводи, викладені у клопотанні і роз`яснені в судовому засіданні.

Так, як вбачається зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, досудовим розслідуванням встановлено, що улипні 2022 року ОСОБА_9 стало відомо про можливий продаж ПП «Онікс» разом із належним йому майном, яке він вирішив придбати для особистого здійснення підприємницької діяльності. Для юридичного супроводу процесу купівлі підприємства він запросив свого знайомого адвоката ОСОБА_10 . Під час ознайомлення з документацією ПП «Онікс», ОСОБА_10 дізнався про відсутність належного оформлення права власності ПП «Онікс» на земельні ділянки, які перебувають у фактичному користуванні підприємства та знаходяться на території Великоберезовицької селищної ради. Зважаючи на встановлені обставини, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ініціювали процес оформлення права власності всіх земельних ділянок належних ПП «Онікс» у встановленому законом порядку, до якого залучили співробітників ТОВ «Галицькі землі». На початку грудня 2022 року представник ТОВ «Галицькі землі» повідомив ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про неможливість зареєструвати право власності ПП «Онікс» на деякі (три) земельні ділянки, оскільки 11 листопада 2022 року право власності на них зареєстровано за Великоберезовицькою селищною радою Тернопільського району Тернопільської області. 31 січня 2023 року ОСОБА_11 у ході особистої розмови з ОСОБА_10 повідомив останньому, що для скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, оформлене за Великоберезовицькою селищною радою, необхідно надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 доларів США (731 372 грн) для судді Господарського суду Тернопільської області за прийняття рішення в інтересах ПП «Онікс», а саме рішення про скасування державної реєстрації права власності на вищевказані земельні ділянки, право власності на які 11 листопада 2022 року зареєстровано за Великоберезовицькою селищною радою. Крім того, ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_10 про необхідність додаткового надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 доларів США (731 372 грн) заступнику голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_4 за не оскарження органом місцевого самоврядування рішення Господарського суду Тернопільської області, а також за те, щоб посадові особи селищної ради в подальшому не вчиняли дій, які б заважали оформленню права власності на земельні ділянки за ПП «Онікс». З метою переконання ОСОБА_10 у доцільності надання неправомірної вигоди та його можливостей впливати на рішення судів, ОСОБА_11 повідомив останньому, що домовленостей з суддями Господарського суду Тернопільської області щодо передачі неправомірної вигоди та прийняття рішення на користь ПП «Онікс» може досягти адвокат ОСОБА_8, з яким у нього укладено договір про надання правничої допомоги. На початку лютого 2023 року ОСОБА_11, перебуваючи у приміщенні, де здійснює свою адвокатську діяльність ОСОБА_8, у його присутності зустрівся з ОСОБА_10, в ході якої повідомив про необхідність зустрічі з заступником голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_4 . У лютому 2023 року ОСОБА_11 організував зустріч ОСОБА_10 із заступником голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_4, під час якої у останнього виник умисел, спрямований на вимагання неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_9 (через його адвоката ОСОБА_10 ). Після цього, у лютому 2023 року ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_10 та повідомив, що йому необхідно надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 000 доларів США за не оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області на користь ПП «Онікс» та не створення штучних перешкод під час оформлення права власності на вказані земельні ділянки. Одночасно з цим, а саме: 23 лютого 2023 року суддя Господарського суду Тернопільської області відкрила провадження у справі за позовом ПП «Онікс» до Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району та державного реєстратора Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про скасування реєстраційних дій та припинення права власності на земельні ділянки. 02 травня 2023 року заступник голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_4, перебуваючи за місцем здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_8, особисто зустрівся із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за участі адвоката ОСОБА_8 та умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8, висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 000 доларів США (10 970 580 грн), з попереднім наданням авансу у сумі 50 000 доларів США (1 828 430 грн) та запевнив, що у разі надання такої неправомірної вигоди, він не буде ініціювати питання оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області, за умови його прийняття на користь ПП «Онікс», та не буде створювати штучних перешкод під час оформлення права власності на вказані земельні ділянки. Окрім цього, ОСОБА_4 повідомив, що передача першої частини неправомірної вигоди для нього має відбутися через адвоката ОСОБА_8 за місцем здійснення ним адвокатської діяльності. Присутній під час зустрічі адвокат ОСОБА_8 повідомив, що дії останнього є послідовними, оскільки він не подавав скарг на дії ОСОБА_11 до інших державних установ, хоча мав намір, можливість та повноваження це зробити. Окрім цього, ОСОБА_8 додатково роз`яснив ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у чому полягає вимога ОСОБА_4, а саме повідомив, що сума неправомірної вигоди, яку вони йому мають передати, становить 300 000 доларів США, а також розповів про етапність передачі всієї суми неправомірної вигоди.

Дослідивши обставини вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення та можливу роль ОСОБА_4 у них, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до них в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування запобіжного заходу відносно нього, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, в межах даного кримінального провадження (т.1, а.с.125-185).

Крім встановлення обґрунтованості пред`явленої особі підозри, положеннями ст. ст. 177, 178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження

У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню,якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадженняпокладено КПК України на слідчого, прокурора.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, сторона обвинувачення послалася на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, у кримінальному провадженні №52023000000000187 щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.

Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).

Зазначаючи у своєму клопотанні про існування цього ризику, орган досудового розслідування посилається на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. Отже, на переконання сторони обвинувачення, невідворотність покарання за вказаний злочин вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. До того ж, протягом професійної кар`єри ОСОБА_4 тривалий час працює на керівній посаді, а тому безумовно має широке коло знайомих, в тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів, а також він має паспорт громадянина України для виїзду за кордон від 13 травня 2021 року, що може сприяти його швидкому виїзду за межі України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покаранняв сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння злочину (матеріали НСРД), саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Добровільна явка ОСОБА_4 до суду не нівелює зазначений ризик у повному обсязі, але з урахуванням таких його дій, актуальність цього ризику суттєво зменшується.

Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення злочину, який інкримінуються ОСОБА_4 та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні

Посилаючись у своєму клопотанні на зазначений ризик, детектив вказав, що ОСОБА_4, використовуючи свої набуті зв`язки серед службових осіб Великоберезовицької селищної ради, судових та правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування, органів державної влади, має можливість та може впливати на свідків, зокрема працівників Великоберезовицької селищної ради, які на сьогодні не допитані, інших підозрюваних, що створює загрозу підбурення їх до дачі неправдивих показань, а також інших недопитаних і невстановлених до цього часу свідків.

Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, а покладений на підозрюваного обов`язок не буде занадто обтяжливим.

При цьому, слідчий суддя вважає недоцільним перевіряти зв`язок кожної особи з підозрюваним, її роль, досліджувати/перевіряти інформацію, якою вона володіє тощо, а обмежується на цьому етапі розслідування лише посиланням на запропонований органом досудового розслідування перелік. Разом з цим, підозрюваний не позбавлений можливості в подальшому ставити перед слідчим суддею питання щодо помилковості/недоцільності/об`єктивної потреби у спілкуванні, внесення певної особи (іб) до цього переліку.

Щодо ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення

Посилаючись у своєму клопотанні на вказані ризики, детектив зазначив, що при проведенні досудового розслідування велике значення становлять відомості, що містяться в документації щодо оформлення селищною радою певних земельних ділянок та позовної роботи щодо них. Як заступник голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_4 має доступ до вказаної документації та має можливість знищити чи спотворити документи, з метою спотворення обставин, які вони встановлюють.

Крім того, на думку сторони обвинувачення, з огляду на те, що за час діяльності на посаді ОСОБА_4 набув широке коло зв`язків, він може використовувати їх з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню інших чином для уникнення кримінальної відповідальності. У клопотанні також зазначено, що на даній стадії заплановано проведення значної кількості гласних слідчих (розшукових) дій, при цьому, враховуючи початкову стадію гласного розслідування кримінальних правопорушень, які вчинялись з дотриманням правил конспірації, створює умови ОСОБА_4 для перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема узгоджувати свої дії та процесуальну поведінку з іншими підозрюваними та особами, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, але на сьогодні їм ще не пред`явлено підозру.

До того ж, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення використовуючи свою посаду заступника голови Великоберезовецької селищної ради. Під час розмови 02 травня 2023 року ОСОБА_4 вів себе впевнено, наче висувати вимогу про надання неправомірної вигоди для нього звичайне діло. Окрім цього, він неодноразово зазначав, що його час повинен завжди бути оплачений і він не збирається безкоштовно витрачати свій час, при цьому, не маючи на увазі офіційну оплату за місцем роботи, що, за твердженням сторони обвинувачення, свідчить про можливу його схильність до вчинення корупційних кримінальних правопорушень у майбутньому.

Слідчий суддя не може погодитись з доведенням наявності зазначених ризиків, оскільки сторона обвинувачення при доведенні його існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе вчинення підозрюваним певних дій, натомість, як вбачається з копій наданих стороною захисту рішення Тернопільської районної ради від 10 листопада 2023 року №322 та розпорядження Великоберезовицької селищної ради від 10 листопада 2023 року №213-КВ, достроково (10 листопада 2023 року) припинено повноваження ОСОБА_4 як депутата Тернопільської районної ради, а також він перебуває у відпустці без збереження заробітної плати з 11 листопада 2023 року по 14 лютого 2024 року як заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради Великоберезовицької селищної ради.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні.

Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу

Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості та матеріали, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 46-річного віку, є громадянином України, займає посаду заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради Великоберезовицької селищної ради, одружений, має на утриманні трьох дітей (одна з яких неповнолітня), має міцні соціальні зв`язки за місцем свого проживання, а також стан його здоров`я.

Підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано. Крім того, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про можливе вчинення ним кримінальних правопорушень і тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу

Слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення загалом доведена можлива причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину, а також вірогідність існування ризиків стосовно вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про наявність підстав для застосування до нього запобіжного заходу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Виходячи з положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 підозрюється, у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, та карається, зокрема, позбавленням волі на строк до дванадцяти років.

Посилаючись на тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4, а також на наявність ризиків органом досудового розслідування ставиться питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з альтернативою внесення застави у розмірі 10 736 000 грн.

Враховуючи усі наведені вище обставини, встановлені під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя, вважає за необхідне зазначити, що усвідомлює важливість відновлення довіри громадян до чесності осіб з державними посадами як демократичної основи їх функціонування, на що в широкому розумінні спрямовані зусилля органів досудового розслідування стосовно перевірки діяльності цих осіб у разі існування обґрунтованих підстав вважати, що така їх діяльність може бути незаконною. Разом з тим, слідчий суддя також враховує, що ступінь впливу на особу та рівень її обмежень, пов`язаних із застосуванням запропонованого органом досудового розслідування запобіжного заходу в даному випадку є суттєвим, а тому можливість та необхідність застосування саме цього запобіжного заходу потребує ретельного аналізу щодо наявності таких відомостей, які можуть його виправдати.

Отже, слідчому судді належить зважити встановлені під час розгляду клопотання обставини таким чином, щоб збалансувати конкуруючі у цьому кримінальному провадженні інтереси з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Дотримуючись наведеної позиції та аналізуючи встановлені у цьому кримінальному провадженні обставини, слідчий суддя враховує, що заявлені стороною обвинувачення ризики існують, проте, на переконання слідчого судді, вони не досягають такого обсягу та рівня, які б давали беззаперечні підстави застосувати до підозрюваного в цьому кримінальному проваджені запобіжний захід у виді тримання під вартою, адже тимчасове ув`язнення особи та пов`язане з цим подальше перебування її у вразливому стані не може досягатися за рахунок та на шкоду принципу змагальності сторін і потребує від правоохоронної системи найвагоміших наявних у часі об`єктивних відомостей.

Частиною 4 ст. 194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З урахуванням встановлених вище обставин, у тому числі відомостей про особу підозрюваного, його процесуальної поведінки на час розгляду клопотання, сімейний стан, стан здоров`я та інші дані, слідчий суддя приходить до висновку про можливість в даному випадку застосувати до ОСОБА_4 наступний за суворістю після тримання під вартою запобіжний захід - у вигляді домашнього арешту, який, на переконання слідчого судді, повністю нівелює усі заявлені та встановлені ризики і в змозі урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню кримінального провадження з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином - з іншого. На мою думку, визначений запобіжний захід не буде занадто обтяжливим для підозрюваного, у тому числі з точки зору загального його майнового стану (дослідженого у судовому засіданні), оскільки не дозволяє сплатити (залучити від третіх осіб) запропонований детективом розмір застави.

При цьому, вирішуючи питання щодо періоду застосування вказаного запобіжного заходу та переліку обов`язків, які необхідно покласти на підозрюваного, слідчий суддя, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини встановленні в ході розгляду цього клопотання, збалансувавши при цьому інтереси органу досудового розслідування та сторони захисту, приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 на строк до 20 грудня 2023 року включно, а з 21 грудня 2023 року до 08 січня 2024 року (в межах строку досудового розслідування) - домашній арешт у певний період доби, а саме: з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, із покладенням при цьому наступних обов`язків: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; утримуватися від спілкування з такими особами: ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. При цьому, слідчий суддяне вбачає потреби у покладенні на підозрюваного обов`язків не відлучатися із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи, з огляду на вид застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, що обмежує його вільне пересування, а також носити електронний засіб контролю, з огляду на невиправданість цього обов`язку, що лише спричиняє незручності нормальному укладу життя, потребує постійної підзарядки тощо.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України (ч. 7 ст. 194 КПК України).

З огляду на зазначені положення закону, строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків складає два місяці, тобто, до 08 січня 2024 року (в межах строку досудового розслідування), що відповідає положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.

Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

В той же час, вважаю за можливе звернути увагу детективів НАБУ та прокурорів САП на наступному, що під час розслідування будь-якого кримінального провадження, яке формально хоч і підпадає під ознаки, які прописані у ч.5 ст.216 КПК України необхідно корелювати свої дії з завданнями, які законодавцем визначені у ст.1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» - є протидія корупційним та іншим кримінальним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці, а також вжиття інших передбачених законом заходів щодо протидії корупції.

Згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193-194, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання детектива ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 на строк до 20 грудня 2023 року включно, а з 21 грудня 2023 року до 08 січня 2024 року (в межах строку досудового розслідування) - домашній арешт у певний період доби, а саме: з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1)прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2)утримуватися від спілкування з такими особами: ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;

3)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 08 січня 2024 року, в межах строку досудового розслідування.

Здійснення контролю за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків доручити прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Ухвалу для виконання передати органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити детектива і прокурора.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали негайно вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1