- Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
- Секретар : Фінько Ю.В.
Справа № 991/4164/23
Провадження 2/991/3/23
У Х В А Л А
27 листопада 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд
у складі головуючого судді Хамзіна Т.Р., суддів Мойсака С.М., Михайленко В.В.,
при секретарі судового засідання Фінько Ю.В.,
за участю:
позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Ткача І.М.,
представника відповідача адвоката Шпака В.І. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду справу за позовом
Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора
до ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2,
про визнання необґрунтованими активів та стягнення у дохід держави їх вартості,
ВСТАНОВИВ:
1. Історія справи
Означена справа надійшла до Вищого антикорупційного суду 12 травня 2023 року.
Ухвалою від 15.05.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
26 липня 2023 року суд закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду.
Ухвалою від 30.10.2023 до свідка ОСОБА_3 застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у сумі 2 684 грн за невиконання обов`язку щодо надіслання суду витребуваного документа.
Цього ж дня суд постановив ухвалу про тимчасове вилучення для дослідження судом у ОСОБА_3 оригіналу розписки від 18.09.2019, виданої ОСОБА_4 про отримання позики у розмірі 2 400 000 грн.
Провадження у справі зупинено до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказу для дослідження судом.
20 листопада 2023 року до суду надійшли повідомлення про повернення виконавчих документів (ухвал Вищого антикорупційного суду від 30.10.2023) без прийняття до виконання.
Виконавчі документи повернуто з підстав невідповідності вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме незазначення дати народження боржника та неповного найменування відділу виконавчої служби, якому доручено здійснення виконавчих дій із примусового стягнення штрафу та тимчасового вилучення доказу для дослідження судом.
Ухвалою від 22.11.2023 поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 27.11.2023.
У судовому засіданні суд поставив на обговорення питання щодо необхідності приведення виконавчих документів у відповідність до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
2. Позиції сторін
Представник позивача - прокурор Ткач І.М. висловився про необхідність доповнення виконавчих документів.
Представник відповідача - адвокат Шпак В.І. вважав за необхідне привести виконавчі документи у відповідність до законодавства.
3. Оцінка та мотиви суду
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусовому виконанню підлягають рішення, у тому числі, на підставі ухвал суду у цивільних справах, у випадках, передбачених законом (п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частиною 3 ст. 146, ч. 5 ст. 148 ЦПК України передбачено, що ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом та ухвала про стягнення штрафу є виконавчими документами.
Вимоги до виконавчого документа визначені у ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Так, у виконавчому документі серед іншого зазначаються відомості про дату народження боржника - фізичної особи (п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження).
Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо він не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.
Водночас, частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов`язок вжиття передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупередженого, ефективного, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Під час здійснення виконавчих дій виконавець серед іншого має право одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Ухвала суду від 30.10.2023 про стягнення штрафу та ухвала суду від 30.10.2023 про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом містили усі необхідні відомості (прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання та реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків), що дозволяли ідентифікувати особу боржника.
Відсутність відомостей щодо дати народження боржника не перешкоджали відкриттю виконавчого провадження та здійсненню виконавчих дій по стягненню штрафу та тимчасовому вилученню доказів.
Враховуючи зміст повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», державний виконавець під час проведення виконавчих дій мала можливість отримати відомості щодо дати народження боржника із державних реєстрів чи відповідних установ, у тому числі у суду.
За таких обставин суд переконаний, що відсутність у виконавчих документах (ухвалах Вищого антикорупційного суду від 30.10.2023) відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.
Такий висновок узгоджується із практикою Верховного суду, яка у цьому питанні є сталою та неодноразово і послідовно викладалася у постановах від 21 травня 2014 року у справі № 6-45цс14, від 25 червня 2014 року у справі № 6-62 цс14, від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), від 16 жовтня 2019 року у справі № 219/7439/14-ц (провадження № 61-31681св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц (провадження № 61-42083св18), від 14 грудня 2022 року у справі № 504/3238/16-ц (провадження № 61-9909св22).
Надмірний формалізм державного виконавця при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження, на переконання суду, не узгоджується ані із засадами виконавчого провадження, ані із засадами цивільного судочинства, оскільки рішення державного виконавця про повернення виконавчих документів за відсутності об`єктивних підстав для цього та наявності повноважень для забезпечення своєчасного і повного виконання судового рішення, призводить до безпідставного витрачання процесуального часу, що не сприяє дотриманню принципів розумності строків виконавчого провадження та строків у цивільному судочинстві. Це проявляється у тому, що наразі існує необхідність у поновленні провадження, виклику сторін, проведенню додаткових процесуальних дій, ухваленню додаткових процесуальних рішень, повторному направленні документі на виконання.
Разом з тим, у межах цього провадження у суду відсутні можливості щодо оскарження рішення державного виконавця та повноваження щодо скасування повідомлення про повернення виконавчих документів без прийняття до виконання. Натомість обставини, які зумовлювали застосування заходів процесуального примусу та тимчасове вилучення доказів, не змінилися та продовжують існувати.
Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, суд чи інший орган (посадова особа), що видали виконавчий документ можуть вирішити питання щодо приведення виконавчого документа у відповідність із зазначеними вимогами.
Згідно з частинами 1, 4 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.
За наведених обставин, з метою забезпечення виконання судових рішень про стягнення штрафу та тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, відсутності процесуальних можливостей із скасування рішення державного виконавця чи його оскарження, суд вважає за необхідне зазначити відомості про дату народження боржника, відсутність яких стала підставою для повернення виконавчих документів через механізм приведення виконавчого документа у відповідність із вимогами Закону України «Про виконавче провадження».
Із долучених до справи матеріалів, суд встановив, що датою народження ОСОБА_3 є ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, суд вважає за необхідне привести ухвали Вищого антикорупційного суду від 30.10.2023 у відповідність із вимогами Закону України «Про виконавче провадження», зазначивши дату народження ОСОБА_3, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У повідомленнях про повернення виконавчих документів державний виконавець також посилається на неправильне зазначення найменування виконавчого органу. Проте коректність цих відомостей, з огляду на зміст ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» не має значення при прийнятті рішення про відкриття виконавчого провадження та не є підставою для повернення виконавчого документа, а тому підстав для приведення виконавчого документа у відповідність із вимогами Закону у цій частині, суд не вбачає.
З огляду на прийняття рішення про приведення ухвали суду про тимчасове вилучення доказів у відповідність з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» повторне направлення ухвал на виконання, відсутність інших процесуальних дій, які необхідно вчинити при розгляді справи, провадження у справі, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 252, п. 13 ч. 1 ст. 253 ЦПК України належить зупинити до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.
Керуючись ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 252, 253, 260, 261, 432 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Привести виконавчий документ - ухвалу Вищого антикорупційного суду від 30.10.2023 у справі № 991/4164/23 (провадження № 2/991/3/23) про застосування відносно свідка ОСОБА_3 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у сумі 2 684 грн у відповідність з вимогами, передбаченими статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», зазначивши у її резолютивній частині відомості про дату народження боржника ОСОБА_3, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .
2. Привести виконавчий документ - ухвалу Вищого антикорупційного суду від 30.10.2023 у справі № 991/4164/23 (провадження № 2/991/3/23) про тимчасове вилучення для дослідження судом у ОСОБА_3 оригіналу розписки від 18.09.2019, виданою ОСОБА_4 про отримання позики у розмірі 2 400 000 грн у відповідність з вимогами, передбаченими статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», зазначивши у її резолютивній частині відомості про дату народження боржника ОСОБА_3, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3. Провадження у справі № 991/4164/23 зупинити до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказу для дослідження судом.
4. Ухвалу надіслати сторонам для відома, а Комунарському відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для виконання разом із виконавчими документами (ухвалами Вищого антикорупційного суду від 30.10.2023 у справі № 991/4164/23 (провадження № 2/991/3/23).
5. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
6. Строк оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
7. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали складений 27 листопада 2023 року.
Головуючий суддя Тимур ХАМЗІН
Судді Віра МИХАЙЛЕНКО
Сергій МОЙСАК