Документ № 115342824

Справа № 991/9986/23

Провадження 1-кс/991/10079/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детективів ОСОБА_3, ОСОБА_4, які діють на підставі доручення прокурора, підозрюваного ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6, представника третьої особи, що майна якої вирішується питання про арешт, - адвоката ОСОБА_7, розглянувши в залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна в рамках кримінального провадження №52018000000001172 від 29.11.2018, зокрема за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП) ОСОБА_8 про арешт майна (далі Клопотання) в рамках кримінального провадження №52018000000001172 від 29.11.2018, зокрема за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України (далі Кримінальне провадження).

Посилаючись на необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, прокурор просить:

1) Накласти арешт на вилучені під час обшуку 08.11.2023 за адресою: АДРЕСА_1, речові докази, із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном, а саме на:

- мобільний телефон марки «Apple Iphone» білого кольору без зовнішніх маркувань моделі, із захисним чохлом;

- ноутбук марки «Apple» модель «А2681», серійний номер L2CQ4FH79Y, із захисною сумкою.

2) Накласти арешт на вилучені під час обшуку 08.11.2023 за адресою: АДРЕСА_1, грошові кошти в загальній сумі 40000 (сорок тисяч) євро, а саме 360 купюр номіналом по 100 (сто) євро та 80 (вісімдесят) купюр номіналом по 50 (п`ятдесят) євро.

Клопотання (з урахуванням доповнень прокурора (Том № 2 а. 7)), обґрунтоване тим, що у рамках Кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5, під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Apple Iphone» білого кольору без зовнішніх маркувань моделі, із захисним чохлом та ноутбук марки «Apple» модель «А2681», серійний номер L2CQ4FH79Y, із захисною сумкою. Оглянути зазначені носії інформації не виявилось можливим у зв`язку з тим, що вони мають систему логічного захисту. 09.11.2023 у кримінальному провадженні призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу на вирішення якої поставлені питання зокрема щодо наявності (в тому числі видалених та прихованих) на мобільних телефонах відомостей щодо обставин, які досліджуються під час Кримінального провадження, а також відомостей щодо обміну інформацією з особами, що можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення. Із врахуванням того, що в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені під час проведення обшуку речі, які перебували у володінні, розпорядженні та користуванні ОСОБА_5 відповідають критеріям, зазначеним у ст.98КПК України, 09.11.2023 вказані речі на підставі постанови детектива визнано речовими доказами. Заборона відчуження розпорядження та користування даним майном обґрунтовується існуванням обставин, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення майна володільцями цих речей з метою приховування доказів причетності до вчинення кримінального правопорушення та уникнення від притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, під час проведення обшуку вилучено грошові кошти в загальній сумі 40000 євро, а саме 360 купюр номіналом по 100 євро та 80 купюр номіналом по 50 євро. 08.11.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру, зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, санкція якої передбачає обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, яке може бути застосоване до ОСОБА_5 у випадку притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення зазначеного кримінального правопорушення.

В судовому засіданні детективи Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які діють на підставі доручення прокурора САП ОСОБА_8 (Том № 1 а. 373), доводи Клопотання (з урахуванням доповнень прокурора) підтримали, просили задовольнити із викладених підстав.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 заперечував проти доводів Клопотання, зазначив, що грошові кошти у сумі 40000 євро, вилучені під час обшуку, належать іншій особі ОСОБА_9, який надав їх ОСОБА_5 для перевезення за кордон та передачі дружині ОСОБА_9 ОСОБА_10 . Враховуючи, що вилучені грошові кошти не належать ОСОБА_5, а конфіскації підлягає лише майно засудженого, у цій частині Клопотання задоволенню не підлягає.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника. Також зазначив, що під час попереднього обшуку у нього вже вилучалися мобільні телефони та ноутбук, при цьому, на пристроях, на які сторона обвинувачення просить накласти арешт, не може міститись будь-якої інформації, яка б мала значення для Кримінального провадження, оскільки мобільний телефон до 2022 року перебував у користуванні доньки ОСОБА_5, а ноутбук придбаний у цьому році.

Представник ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_7 заперечував проти накладення арешту на грошові кошти у сумі 40000 євро, зазначив, що вилучені кошти не належать підозрюваному ОСОБА_5, а є власністю ОСОБА_9 та були передані ОСОБА_5 для транспортування їх до Німеччини і передачі ОСОБА_10, просив відмовити у накладенні арешту у цій частині.

Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення детектива, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

За ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно зч.3ст.132КПК України,застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,дізнавач,прокурор недоведе,що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Так, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

В ході досудового розслідування встановлені наступні обставини: не пізніше жовтня 2017 року, більш точний час не встановлений, ОСОБА_5, діючи з метою особистого збагачення, маючи широке коло знайомств серед службових осіб митних та правоохоронних органів, досвід правоохоронної діяльності у сфері протидії митним правопорушенням, досвід митно-брокерської та зовнішньо-економічної діяльності, адже фактично володів та управляв ПП «СІА-БРОК», яке займалося наданням митно-брокерських послуг, вирішив займатися протиправною діяльністю, яка полягала у наданні послуг суб`єктам господарської діяльності, які займалися продажем імпортованих товарів з країн Європейського Союзу на території України з незаконної мінімізації митних платежів при здійсненні їх імпорту, тобто у незаконному ввезенні на митну територію України через державний кордон у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ягодин» товарів без належної сплати митних платежів, які підлягали сплаті до Державного бюджету України, усвідомлюючи при цьому невідворотність настання шкоди (матеріальних збитків) державним інтересам.

ОСОБА_5 розробив план вчинення низки злочинів, а саме умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), зловживання службовим становищем, службових підроблень. Разом з тим, усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел він не в змозі, оскільки для його реалізації необхідна участь низки осіб, які б злагоджено діяли з розподілом функцій та постійною координацією через підтримання комунікації з ним та між собою не пізніше жовтня 2017 року (точніший час слідством не встановлено) вирішив створити, очолити й керувати стійким ієрархічним об`єднанням низки осіб, кількістю більше п`яти, об`єднаних метою вчинення злочинів, з єдиним планом, розподілом функцій між учасниками об`єднання, спрямованих на досягнення цього плану.

Так, протягом березня 2018 січня 2019 в результаті виконання злочинного плану ОСОБА_5 членами злочинної організації за схемою ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних фургонів без сплати митних платежів було вчинено 49 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 212 КК України, тобто умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних, великих та особливо великих розмірах, вчинених за попередньою змовою групою осіб, в складі злочинної організації, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в загальній сумі 221 215 877,08 гривень.

Протягом лютого травня 2019 року в результаті виконання злочинного плану ОСОБА_5 членами злочинної організації за схемою ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, при якій здійснювалося декларування так званих «товарів прикриття», митна вартість яких значно менша ніж митна вартість фактично імпортованих товарів, було вчинено 19 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 212 КК України, тобто умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в значних, великих та особливо великих розмірах, вчинених за попередньою змовою групою осіб, в складі злочинної організації, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в загальній сумі 239 818 795,65 гривень.

Крім того, за організації ОСОБА_5 та пособництва інших членів злочинної організації з метою реалізації схеми ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, при якій здійснювалося декларування так званих «товарів прикриття», митна вартість яких значно менша, ніж митна вартість фактично імпортованих товарів, вчинено 18 тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, а саме зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої особи, використання службовою особою влади або службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, та 18 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, а саме складання службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Всього, внаслідок вчинення зазначених кримінальних правопорушень Державному бюджету України було завдано матеріальну шкоду в загальному розмірі 475 093 200,87 гривень.

08.11.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні наступних кримінальних правопорушень:

- ч. 1 ст. ст. 255 КК України (в редакції статті до 04.06.2020) у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжких злочинів, керівництві такою організацією й участі у злочинах, вчинюваних такою організацією;

- ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2, ч. 3 ст. 212 КК України в організації умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних, великих та особливо великих розмірах, вчинених за попередньою змовою групою осіб, в складі злочинної організації;

- ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України в організації зловживання владою та службовим становищем, тобто умисному з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої особи, використання службовою особою влади або службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки;

- ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України в організації складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, організації внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Згідно положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.255 КК України, є особливо тяжким злочином, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2, 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України, є тяжкими злочинами, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, є нетяжким злочином.

Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 вказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема копіями наступних документів: протоколу за результатами проведення оперативно-технічного заходу від 27.11.2018 (Том № 1 а. 42-57), протоколу додаткового огляду від 25.10.2019 (Том № 1 а. 58-83), протоколу огляду від 14.08.2019 (Том № 1 а. 84-100), протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 09.01.2019 (Том № 1 а. 101-110), протоколу додаткового огляду від 23.07.2019 (Том № 1 а. 111-141), протоколу огляду від 09.07.2021 (Том № 1 а. 142-143), висновку фототехнічної експертизи (Том № 1 а. 158-160), документів, наданих у відповідь на запити (Том № 1 а. 165-192), матеріалів, отриманих за результатами виконання запиту про міжнародну правову допомогу (Том № 1 а. 193-253), висновків економічних експертиз (Том № 1 а. 254-280).

Вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Враховуючи вищевикладене, слідчим суддею встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, серед яких є особливо тяжкий та тяжкі злочини, що може бути підставою для застосування у даному Кримінальному провадженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використаннямайна якдоказу у кримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення абосуспільно небезпечногодіяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до протоколу обшуку від 08.11.2023 (Том № 1 а. 284-285), у ході його проведення за адресою: АДРЕСА_1, окрім іншого відшукано та вилучено: (1)мобільний телефон марки «Apple Iphone» білого кольору без зовнішніх маркувань моделі, із захисним чохлом; (2) ноутбук марки «Apple» модель «А2681», серійний номер L2CQ4FH79Y, із захисною сумкою.

За ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор, окрім іншого, має право тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення обшуку (Том №1 а. 281-283), дозвіл на проведення обшуку у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, надавався з метою відшукання та вилучення, окрім іншого, комп`ютерної техніки (у тому числі ноутбуки), засобів зв`язку (мобільні телефони), на яких зберігаються дані про обставини вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у Кримінальному провадженні, у тому числі, які стосуються обставин ввезення на митну територію України товарно-матеріальних цінностей без належного митного оформлення.

Відповідно до протоколу обшуку від 08.11.2023 (Том № 1 а. 284-285), техніка вилучалася через неможливість подолання системи логічного захисту у зв`язку із встановленим паролем захисту.

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_3 від 09.11.2023 (Том № 1 а. 289-291) у Кримінальному провадженні призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено питання щодо наявності на вилучених мобільному телефоні та ноутбуці серед наявних та видалених файлів інформації щодо ряду ключових слів, яка має значення для Кримінального провадження. Для проведення експертизи експертам надано як об`єкти дослідження вилучену під час обшуку техніку.

Відповідно п. 13.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, для дослідження інформації, що міститься на комп`ютерних носіях, експерту надається сам комп`ютерний носій, а за потреби комп`ютерний блок (комплекс комп`ютерних засобів, до складу якого входить досліджуваний носій).

При цьому, наявність електронних документів (файлів), у тому числі видалених, їх зміст, дата створення файлів, хронологія внесення до них змін, з`ясування, чи піддавались відповідні накопичувачі певним процедурам з метою знищення інформації, інші питання, які мають суттєве значення для досудового розслідування та належать до предмету доказування у даному Кримінальному провадженні, можуть бути встановлені виключно під час проведення експертизи, на дослідження якої за правилами її призначення та проведення в обов`язковому порядку має бути надано вилучену техніку (ноутбук та мобільний телефон).

Таким чином, враховуючи, що встановити наявність/відсутність інформації (видалених файлів, повідомлень), яка має значення для Кримінального провадження, у вилученому мобільному телефоні та ноутбуці неможливо без проведення відповідного експертного дослідження, необхідною умовою проведення якого є надання таких пристроїв (мобільного телефона та ноутбука) разом з інформацією, що на них міститься, зважаючи, що доступ до інформації, що на них зберігається, обмежується власником/володільцем та пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, згідно приписів абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучення зазначеного мобільного телефону та ноутбука не суперечить нормам Кримінального процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, мобільний телефон марки «Apple Iphone» білого кольору без зовнішніх маркувань моделі, із захисним чохлом та ноутбук марки «Apple» модель «А2681», серійний номер L2CQ4FH79Y, із захисною сумкою, вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, є тимчасово вилученим майном.

Доводи підозрюваного ОСОБА_5 щодо відсутності на вилучених пристроях будь-якої інформації, яка б мала значення для Кримінального провадження, оскільки мобільний телефон до 2022 року перебував у користуванні доньки ОСОБА_5, а ноутбук придбаний у цьому році, слідчим суддею відхиляються, оскільки не підтверджені жодними доказами, вказана техніка вилучалась як така, що перебуває у власності/володінні ОСОБА_5, що не заперечувалось стороною захисту. При цьому, враховуючи, що і вилучений мобільний телефон і ноутбук марки «Apple», наявні обґрунтовані підстави вважати, що вони можуть містити інформацію, що має значення для Кримінального провадження, зокрема у хмарному сховищі або резервні копії файлів із попередніх пристроїв, які використовувалися ОСОБА_5 .

За такого, виходячи із мети проведення обшуку, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучені мобільний телефон та ноутбук можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження.

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_3 від 09.11.2023 (Том № 1 а. 286-288) вказаний мобільний телефон та ноутбук, вилучені в ході обшуку, визнано речовими доказами у Кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частина 3 ст. 170 КПК України визначає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За такого, враховуючи, що власником/володільцем вилученого мобільного телефона та ноутбука є підозрюваний у Кримінальному провадженні ОСОБА_5, беручи до уваги, що вилучена техніка може містити відомості, що можуть мати значення для цього Кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучене майно (мобільний телефон та ноутбук) відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки може містити відомості, що можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження, тобто, можуть бути використані як докази у даному Кримінальному провадженні.

Частиною 11 ст. 170 КПК України, встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що мобільний телефон та ноутбук, які були вилучені під час проведення обшуку, можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження, а ненакладення арешту на них, враховуючи, що власником/володільцем зазначеного майна є підозрюваний ОСОБА_5, може спричинити безповоротну втрату вказаних носіїв інформації, а також втрату відомостей, що на них містяться.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України, серед яких є особливо тяжкий та тяжкі злочини, враховуючи існування сукупності підстав та розумних підозр вважати, що вилучений мобільний телефон та ноутбук можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження, зважаючи на необхідність проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи з метою вирішення питань, які мають суттєве значення для досудового розслідування та належать до предмету доказування у даному Кримінальному провадженні, враховуючи існування ризику щодо втрати зазначених носіїв інформації, у тому числі відомостей, що вони містять/можуть містити, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене під час обшуку 08.11.2023 за адресою: АДРЕСА_1, а саме на: мобільний телефон марки «Apple Iphone» білого кольору без зовнішніх маркувань моделі в захисному чохлі; ноутбук марки «Apple» модель «А2681», серійний номер L2CQ4FH79Y, відповідає принципу розумності, є співрозмірним завданням кримінального провадження, забезпечить збереження речових доказів у Кримінальному провадженні та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.

Відповідно до протоколу обшуку від 08.11.2023 (Том № 1 а. 284-285), у ході його проведення за адресою: АДРЕСА_1, окрім іншого, також відшукано та вилучено грошові кошти в загальній сумі 40000 євро, а саме 360 купюр номіналом по 100 євро та 80 купюр номіналом по 50 євро.

Однак ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.10.2023 (Том № 1 а.281-283), якою надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, не надавався дозвіл на відшукання та вилучення грошових коштів.

Таким чином, зазначені грошові кошти також є тимчасово вилученим майном.

08.11.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, санкція якого передбачає обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. У відповідності до правових положень ст.12 КК України, злочин кваліфікований за ч. 3 ст. 212 КК України, є тяжким злочином.

Статтею 59 КК України встановлено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

За п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Частина 5 ст. 170 КПК України визначає, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Дослідженням фрагменту відеозапису проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що під час проведення слідчої дії ОСОБА_5 пояснив, що грошові кошти у сумі 40000 євро були ним позичені у знайомого ОСОБА_9 для придбання автомобіля. На запитання детектива щодо наявності документального оформлення такої позики, ОСОБА_5 відповів, що тут таких документів немає, але при необхідності зможе надати.

Разом з тим, при розгляді Клопотання підозрюваний зазначив про те, що під час обшуку розгубився, насправді вилучені кошти (40000 євро) надавалися йому ОСОБА_9 для передачі їх дружині ОСОБА_9 ОСОБА_10, яка перебуває за кордоном. На запитання слідчого судді ОСОБА_5 пояснив, що кошти знаходились у нього деякий час, він планував вивезти їх за чотири рази (по 10000 євро), оскільки така сума не підлягає декларуванню при перетині кордону, зазначив, що раніше не передав кошти, так як не їздив у район Німеччини, де проживає ОСОБА_10, а часових обмежень щодо такої передачі не було.

Представник ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_7 зазначив, що вилучені кошти не належать підозрюваному ОСОБА_5, а є власністю ОСОБА_9 та були передані ОСОБА_5 для транспортування їх до Німеччини і передачі ОСОБА_10 . Такі кошти отримані від підприємницької діяльності ОСОБА_9 та продажу у березні 2023 року ОСОБА_10 квартири. На підтвердження своєї позиції адвокат надав відповідні письмові пояснення ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_5, податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, а також витяг із Державного реєстру речових прав та копію договору купівлі-продажу квартири.

Згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 за три квартали 2023 року, обсяг доходу за звітний період складає 4884861, 00 грн.

Як вбачається із Договору купівлі-продажу квартири від 02.03.2023, ОСОБА_10 продала ОСОБА_11 двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Згідно пункту 3 Договору, продаж квартири здійснювався за грошові кошти у розмірі 3298179, 00 грн.

Доводи представника ОСОБА_9 щодо належності останньому коштів, на які прокурор просить накласти арешт, слідчим суддею до уваги не приймаються виходячи з наступного.

Статтею 1087 ЦКУ передбачено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді. Граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб - підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України.

Відповідно до положення п.п.2 п.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 № 148, фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою: 2)між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п`ятдесяти тисяч) гривень уключно. Платежі на суму, яка перевищує 50000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки.

Договір купівлі-продажу, наданий слідчому судді на підтвердження існування у подружжя Веселовських відповідних доказів не може підтверджувати отримання зазначеної у договорі суми грошей, оскільки належним доказом отримання грошей згідно Договору купівлі-продажу на зазначену суму є відповідні платіжні документи: про переказ грошей із рахунку на рахунок, внесення та/або переказу коштів.

Крім того, на час розгляду Клопотання, слідчому судді не надано фінансових документів що фізична особа-підприємець ОСОБА_9 знімав готівкові кошти в банківських установах або отримував їх іншим чином.

Під час обшуку ОСОБА_5 не оспорював, що він був володільцем відшуканих грошових коштів і повідомляв, що вони позичені ним, а не отримані для передачі іншій особі.

Версія сторони захисту та представника ОСОБА_9 щодо необхідності передачі коштів дружині за кордоном частинами по 10 тисяч євро теж не підтверджена стороною захисту відповідними доказами, оскільки стороною захисту не надано жодного доказу на підтвердження існування/виникнення такої потреби восени 2023 року, відсутності можливості перерахувати ці кошти через банківські установи і причини, через які ОСОБА_5 була надана сума, яку він не міг перевезти за один раз протягом короткого проміжку часу.

Таким чином, слідчий суддя погоджується, що подружжя ОСОБА_12 дійсно може володіти грошовими коштами у значній сумі, однак слідчому судді не надано жодних доказів того, що саме грошові кошти (40 000 євро), які вилучені під час обшуку, належать ОСОБА_9 .

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що ОСОБА_5 часто виїздив за кордон, останній раз 05.11.2023, однак не передав навіть частину грошових коштів ОСОБА_10, зважаючи на різні версії походження вилучених грошових коштів, висловлених ОСОБА_5 (під час обшуку та під час розгляду Клопотання), а також положення Цивільного кодексу України (ст. 1046, 1047), згідно яких, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає увласність другійстороні (позичальникові)грошові кошти, якщо їх сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, договір позики укладається у письмовій формі, слідчий суддя на даному етапі досудового розслідування приходить висновку, що відшукані та вилучені кошти належать ОСОБА_5, та про намагання підозрюваного уникнути застосування до зазначених грошових коштів конфіскації у випадку доведення винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів, зокрема злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Таким чином, існує сукупність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що грошві кошти у сумі 40000 євро, вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, належать підозрюваному ОСОБА_5 та є предметом можливої конфіскації майна як виду покарання, що передбачене санкцією ч. 3 ст. 212 КК України, та яке може бути призначено ОСОБА_5 судом у випадку направлення обвинувального акту щодо нього до суду та визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

У зв`язку із наявністю ризику того, що вказане майно (грошові кошти) може бути приховано або відчужено на користь третіх осіб з метою уникнення виконання покарання у вигляді конфіскації майна, яке може бути призначено ОСОБА_5 судом у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, яке йому інкримінується, то необхідність арешту такого майна обґрунтовується запобіганням можливості його приховування, відчуження.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи, що досудовим розслідуванням встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, яке є тяжким злочином, враховуючи, що санкція зазначеної статті передбачає обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, що може бути застосовано до ОСОБА_5 у випадку направлення обвинувального акту щодо нього до суду та визнання судом його винуватості у вчиненні інкримінованого злочину, зважаючи на неможливість запобігання ризикам приховування чи відчуження майна третім особам, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна (вилучених під час обшуку 08.11.2023 за адресою: АДРЕСА_1, грошових коштів в загальній сумі 40 000 євро, а саме 360 купюр номіналом по 100 євро та 80 купюр номіналом по 50 євро) відповідає принципу розумності та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб, а такий ступінь втручання у права ОСОБА_5 є співрозмірним завданням Кримінального провадження та виправдовує потреби досудового розслідування.

При цьому, накладення арешту на грошові кошти не є позбавленням права власності на це майно, а є лише тимчасовим обмеженням такого права.

За такого, Клопотання прокурора (з урахуванням доповнень) підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 98, 132, 170, 172, 173, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене під час обшуку 08.11.2023 за адресою: АДРЕСА_1, а саме на:

- мобільний телефон марки «Apple Iphone» білого кольору без зовнішніх маркувань моделі в захисному чохлі;

- ноутбук марки «Apple» модель «А2681», серійний номер L2CQ4FH79Y.

Накласти арешт на вилучені під час обшуку 08.11.2023 за адресою: АДРЕСА_1, грошові кошти в загальній сумі 40 000 (сорок тисяч) євро, а саме 360 (триста шістдесят) купюр номіналом по 100 (сто) євро та 80 (вісімдесят) купюр номіналом по 50 (п`ятдесят) євро.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_13