- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/8896/23
Провадження 1-кс/991/8970/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, власників/володільців майна ОСОБА_4, ОСОБА_5, представників власника (володільця) майна - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у закритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6, про витребування для дослідження матеріалів, речей і документів, про виклик свідків при розгляді клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП) ОСОБА_8 про арешт майна (далі Клопотання) у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (далі Кримінальне провадження).
Представником власника/володільця майна ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_6 до початку розгляду Клопотання по суті, з метою встановлення обставин, які підлягають доказуванню, заявлено ряд клопотань, а саме:
1) про витребування:
- доказів відправки до суду Клопотання з метою встановлення дотримання стороною обвинувачення вимог ч. 5 ст. 171 КПК України;
- повного тексту ухвали Вищого антикорупційного суду у справі № 991/2/22, якою продовжено строк досудового розслідування Кримінального провадження, для обрахунку строку досудового розслідування у даному Кримінальному провадженні;
- додатків до Наукового експертного висновку щодо аналізу документів, які посвідчують право користування землею вих. № 202 від 08.10.2021, оскільки вони є невід`ємною частиною такого висновку та підлягають безпосередньому дослідженню у суді;
- матеріалів Кримінального провадження, які були надані для проведення Науково експертного висновку щодо аналізу документів, які посвідчують право користування землею вих. № 202 від 08.10.2021, з метою підтвердження/спростування відомостей, зазначених у такому висновку;
- додатків до Наукового експертного висновку щодо аналізу документів, які посвідчують право користування землею вих. № 203 від 08.10.2021, оскільки вони є невід`ємною частиною такого висновку та підлягають безпосередньому дослідженню у суді;
- матеріалів Кримінального провадження, які були надані для проведення Науково експертного висновку щодо аналізу документів, які посвідчують право користування землею вих. № 203 від 08.10.2021, з метою підтвердження/спростування відомостей, зазначених у такому висновку;
- протоколу огляду від 12.03.2020 (Том № 1 а. 55-60) з додатками, оскільки вони є невід`ємною частиною такого протоколу та підлягають безпосередньому дослідженню у суді;
- документів, які підтверджують законність проведення такої слідчої дії як огляд, зафіксованої у протоколі огляду від 12.03.2020, з метою з`ясування законності проведення такої слідчої дії та встановлення допустимості доказів;
- протоколу допиту від 24.09.2019 (Том № 1 а. 64-65) з додатками, оскільки вони є невід`ємною частиною такого протоколу та підлягають безпосередньому дослідженню у суді;
- додатків до протоколу огляду від 17.05.2022 (Том № 1 а. 66-75), оскільки вони є невід`ємною частиною такого протоколу та підлягають безпосередньому дослідженню у суді;
- документів, які підтверджують законність проведення такої слідчої дії як огляд, зафіксованої у протоколі огляду від 17.05.2022, з метою з`ясування законності проведення такої слідчої дії та встановлення допустимості доказів;
- додатків до протоколу огляду від 10.08.2022 (Том № 1 а. 76-82), оскільки вони є невід`ємною частиною такого протоколу та підлягають безпосередньому дослідженню у суді;
- документів, які підтверджують законність проведення такої слідчої дії як огляд, зафіксованої у протоколі огляду від 10.08.2022, з метою з`ясування законності проведення такої слідчої дії та встановлення допустимості доказів;
- додатків до протоколу огляду від 28.04.2022 (Том № 1 а. 83-98), оскільки вони є невід`ємною частиною такого протоколу та підлягають безпосередньому дослідженню у суді;
- документів, які підтверджують законність проведення такої слідчої дії як огляд, зафіксованої у протоколі огляду від 28.04.2022, з метою з`ясування законності проведення такої слідчої дії та встановлення допустимості доказів;
- додатків до протоколу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17.01.2020 (Том № 1 а. 99-102), оскільки вони є невід`ємною частиною такого протоколу та підлягають безпосередньому дослідженню у суді;
- ухвали Вищого антикорупційного суду від 15.07.2019 № 316т, на підставі якої було проведено НСРД та в подальшому складено протокол зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17.01.2020, з метою з`ясування законності проведення такої слідчої дії та встановлення допустимості доказів;
- додатків до протоколу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 16.12.2019 (Том № 1 а. 103-106), оскільки вони є невід`ємною частиною такого протоколу та підлягають безпосередньому дослідженню у суді;
- ухвали Вищого антикорупційного суду від 17.10.2019 № 94т, на підставі якої було проведено НСРД та в подальшому складено протокол зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 16.12.2019, з метою з`ясування законності проведення такої слідчої дії та встановлення допустимості доказів;
- додатків до протоколу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 16.12.2019 (Том № 1 а. 107-115), оскільки вони є невід`ємною частиною такого протоколу та підлягають безпосередньому дослідженню у суді;
- додатків до протоколу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.12.2019 (Том № 1 а. 116), оскільки вони є невід`ємною частиною такого протоколу та підлягають безпосередньому дослідженню у суді;
- ухвали Вищого антикорупційного суду від 17.10.2019 № 95т, на підставі якої було проведено НСРД та в подальшому складено протоколи зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 16.12.2019 та від 19.12.2019, з метою з`ясування законності проведення такої слідчої дії та встановлення допустимості доказів;
- додатків до протоколу огляду від 02.05.2022 (Том № 1 а. 117-119), оскільки вони є невід`ємною частиною такого протоколу та підлягають безпосередньому дослідженню у суді;
- документів, які підтверджують законність проведення такої слідчої дії як огляд, зафіксованої у протоколі огляду від 02.05.2022, з метою з`ясування законності проведення такої слідчої дії та встановлення допустимості доказів;
- додатків до протоколу огляду від 03.05.2022 (Том № 1 а. 120-123), оскільки вони є невід`ємною частиною такого протоколу та підлягають безпосередньому дослідженню у суді;
- документів, які підтверджують законність проведення такої слідчої дії як огляд, зафіксованої у протоколі огляду від 03.05.2022, з метою з`ясування законності проведення такої слідчої дії та встановлення допустимості доказів;
- додатків до протоколу огляду від 16.06.2023 (Том № 1 а. 124-139), оскільки вони є невід`ємною частиною такого протоколу та підлягають безпосередньому дослідженню у суді;
- документів, які підтверджують законність проведення такої слідчої дії як огляд, зафіксованої у протоколі огляду від 16.06.2023, з метою з`ясування законності проведення такої слідчої дії та встановлення допустимості доказів;
- картки пам`яті, на якій зафіксовано процесуальну дію обшук 06.10.2023 у Кримінальному провадженні, яка є невід`ємною частиною протоколу такої слідчої дії та підлягає безпосередньому дослідженню у суді;
2) про виклик та допит у якості свідків:
- ОСОБА_9, яким, зокрема, складено Наукові експертні висновки вих № 202 від 08.10.2021 та вих. № 203 від 08.10.2021, з метою з`ясування, які саме матеріали було надано для складання відповідних висновків, щодо змісту наданих висновків та повноважень на їх проведення;
- ОСОБА_10, яким, зокрема, складено Наукові експертні висновки вих № 202 від 08.10.2021 та вих. № 203 від 08.10.2021, з метою з`ясування, які саме матеріали було надано для складання відповідних висновків, щодо змісту наданих висновків та повноважень на їх проведення;
- ОСОБА_11, який був допитаний у якості свідка у Кримінальному провадженні, з метою підтвердження/спростування відомостей, зазначених у протоколі допиту свідка від 24.09.2019.
Власники/володільці майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5, представник власника/володільця майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 підтримали заявлені клопотання, просили задовольнити.
Детектив Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) ОСОБА_3, який діє на підставі доручення прокурора САП ОСОБА_8 (Том № 1 а. 177), заперечував проти доводів клопотань представника, просив відмовити у їх задоволенні. Зазначив, що до Клопотання долучено усі матеріали Кримінального провадження, які сторона обвинувачення вважала за необхідне, речі та документи, з метою витребування яких адвокат заявив клопотання, не мають значення для розгляду даного Клопотання по суті.
Розглянувши заявлені представником ОСОБА_6 клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
На стадії досудового розслідування кримінального провадження, розгляд клопотання про арешт майна здійснюється слідчим суддею одноособово.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 КПК України, головуючий - суддя, який розглядає справу одноособово.
За ч. 1 ст. 321 КПК України, головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Таким чином, з метою виконання завдань кримінального провадження та дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження, задля забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду Клопотання у розумний строк, слідчий суддя самостійно визначає порядок розгляду клопотань сторін, заявлених у судовому засіданні. При цьому, нормами Кримінального процесуального кодексу України встановлено необхідність розгляду таких клопотань з урахуванням думки інших учасників судового провадження щодо заявлених клопотань, однак не покладено на слідчого суддю обов`язку розглядати кожне заявлене клопотання окремо.
Так, представник заявив ряд клопотань з метою витребування додатків до Наукового експертних висновків щодо аналізу документів, які посвідчують право користування землею вих. № 202 від 08.10.2021 та вих. № 203 від 08.10.2021, протоколів оглядів та протоколів НСРД, оскільки вони є невід`ємною частиною таких протоколів та підлягають безпосередньому дослідженню у суді, матеріалів Кримінального провадження, які були надані для проведення вказаних Науково експертних висновків щодо аналізу документів, які посвідчують право користування землею, з метою підтвердження/спростування відомостей, зазначених у таких висновках, та документів, які підтверджують законність проведення слідчих дій у Кримінальному провадженні, зокрема ухвал, на підставі яких проводились НСРД, з метою з`ясування законності проведення таких слідчих дій та встановлення допустимості доказів.
Згідно ч.1,ч.3ст.26КПК України,сторони кримінальногопровадження євільними увикористанні своїхправ умежах тау спосіб,передбачених цимКодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
За ч. 6 ст. 99 КПК України, сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право надати витяги, компіляції, узагальнення документів, які незручно повністю досліджувати в суді, а на вимогу суду - зобов`язані надати документи у повному обсязі.
ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_6, є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
За ч. 3 ст. 64-2 КПК України, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.
Разом з тим, надання стороною обвинувачення доказів, їх обсяг, належить до дискреційних повноважень слідчого (детектива), прокурора, та в подальшому достатність таких доказів оцінюється слідчим суддею при вирішенні Клопотання по суті.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації», таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другоїстатті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнаєтьсяінформація,яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудовогорозслідування та іншу передбачену законом таємницю.
Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в томуобсязі,в якомувони визнаютьможливим (стаття 222 КПК України).
Що стосується можливості витребування для дослідження доказів відправки до суду Клопотання з метою встановлення дотримання стороною обвинувачення вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, то ця обставина підлягає доказуванню стороною обвинувачення і саме сторона обвинувачення повинна довести факт дотримання строків відправки клопотання до суду, а слідчий суддя за клопотанням учасників або за власною ініціативою може дослідити надані докази. Підстави для витребування такого доказу для його дослідження відсутні, оскільки сторони є вільними у наданні доказів суду і при вирішенні питання про накладання арешту саме сторона обвинувачення повинна довести відповідні обставини, в т.ч. встановлені ч.5 ст.171 КПК України. Наслідки порушення строків відправки до суду Клопотання передбачені ч. 5 ст. 171 КПК України
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що у Кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, стороною обвинувачення збираються докази з метою встановлення обставин кримінального правопорушення, ознайомлення третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, із матеріалами Кримінального провадження, які сторона обвинувачення не вважала за необхідне долучити до матеріалів Клопотання, може зашкодити інтересам досудового розслідування.
При цьому, статтею 89 КПК України визначено порядок визнання доказів недопустимими.
Суд вирішуєпитання допустимостідоказів підчас їхоцінки внарадчій кімнатіпід часухвалення судовогорішення. Уразі встановленняочевидної недопустимостідоказу підчас судовогорозгляду судвизнає цейдоказ недопустимим,що тягнеза собоюнеможливість дослідженнятакого доказуабо припиненняйого дослідженняв судовомузасіданні,якщо такедослідження булорозпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
Процесуальний закон не визначає чіткого переліку підстав для визнання доказу очевидно недопустимим, і клопотання про очевидну недопустимість може бути заявлено з будь-яких підстав порушення порядку отримання доказів, у тому числі у зв`язку з істотним порушенням прав і свобод людини. В свою чергу єдиним критерієм, яким суд повинен керуватися при визнанні чи невизнанні доказу недопустимим на стадії судового розгляду, є критерій очевидності недопустимості, який полягає у відсутності сумніву в тому, що було порушено КПК України, і таке порушення може бути встановлено судом відразу під час огляду доказу та не потребує проведення додаткових дій, зокрема дослідження всіх доказів.
У клопотаннях представником висловлено припущення щодо можливої недопустимості доказів (протоколів за результатами проведення оглядів та НСРД), яке не обґрунтоване жодними фактами чи доказами, що в свою чергу не свідчать про їх однозначну очевидну недопустимість, оскільки потребує оцінки у сукупності з іншими доказами та положеннями процесуального закону, які необхідно застосувати, у даному випадку, при розгляді Клопотання слідчим суддею на стадії досудового розслідування, а не судом під час судового розгляду.
Сам по собі протокол слідчої дії без додатків не вказує на недопустимість доказу, а оцінюється слідчим суддею в контексті їх достатності для підтвердження обставин, викладених у Клопотанні.
До матеріалів Клопотання долучено копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.01.2022 у справі № 991/2/22 (Том № 1 а. 10), якою продовжено строк досудового розслідування Кримінального провадження до 15.07.2022. Копія містить лише першу та останню сторінку ухвали. Представник зазначає про необхідність витребування повного тексту ухвали для обрахунку строку досудового розслідування у даному Кримінальному провадженні.
Слідчий суддя погоджується, що при розгляді Клопотання підлягає перевірці дотримання стороною обвинувачення строків досудового розслідування. Однак для такої перевірки достатньо резолютивної частини ухвали, оскільки мотиви продовження строку досудового розслідування не мають значення для розгляду Клопотання по суті.
Як підставу витребування картки пам`яті, на якій зафіксовано процесуальну дію обшук 06.10.2023 у Кримінальному провадженні, під час якого вилучено майно, щодо арешту якого подано Клопотання, представник ОСОБА_6 зазначає, що має значення час фактичного вилучення майна, а не час проведення обшуку.
Так,згідно протоколуобшуку від06.10.2023(Том№ 1а.144-149), ОСОБА_4 після консультаціїз адвокатомдобровільно надавсвій мобільнийтелефон для огляду, а не вилучення.
У протоколі обшуку вказано (Том № 1 а. 148), що мобільний телефон ОСОБА_4 був вилучений за результатами обшуку. Зауважень до протоколу обшуку з цього приводу не було.
Враховуючи, що згідно матеріалів справи рішення про вилучення мобільного телефону прийнято за результатами проведення обшуку, який закінчився 06.10.2023 о 13 годині 36 хвилин, слідчий суддя на данний час вважає, що встановитии час вилучення телефону можливо на підставі наданого протоколу обшуку, без дослідження відеозапису проведення слідчої дії.
Крім того, ст. 93 КПК України встановлює можливість, зокрема сторонами кримінального провадження, збирати докази у кримінальному провадженні шляхом їх витребування. Дана норма передбачає самостійне витребування сторонами необхідних їм доказів. Кримінальний процесуальний кодекс України не наділяє слідчого суддю на стадії досудового розслідування, на відміну від суду на стадії судового провадження, повноваженнями щодо витребування доказів за клопотанням сторони кримінального провадження.
Що стосується допиту свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, то слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Безпосередність дослідження показань, що передбачена ст.ст.23, 95, стосується отримання показань судом, тобто при судовому розгляді (глава 28 КПК України), і не стосується стадії досудового розслідування, оскільки протокол фіксації показів свідків є належним доказом на стадії досудового розслідування. Процесуальні дії під час досудового розслідування фіксуються, в тому числі, в протоколі (п.1 ч.1 ст.103 КПК України), тому протокол який ведеться під час вчинення стороною обвинувачення тієї чи іншої процесуальної дії є належним засобом її фіксації, в тому числі протокол допиту свідка.
Слідчий суддя може допитати свідка (ч. 4 ст. 172 КПК України), у разі необхідності отримання важливих додаткових відомостей, або інших відомостей, які мають суттєве значення, якщо свідок не допитувався під час досудового розслідування. Але протокол допиту, в якому зафіксовані показання свідка, є належним доказом, який передбаченим процесуальним законом на досудовому розслідуванні і не суперечить такій засаді кримінального провадження, як безпосередність отримання показань учасників кримінального провадження, оскільки така безпосередність стосується отримання таких показань судом, тобто в судовому провадженні.
Частиною 4 ст. 172 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.
Підстави для допиту ОСОБА_9 та ОСОБА_10, якими складено Наукові експертні висновки вих № 202 від 08.10.2021 та вих. № 203 від 08.10.2021, відсутні, оскільки слідчий суддя вважає, що їх допит не має значення для вирішення питання про арешт так як до матеріалів Клопотання долучено копії зазначених висновків, з яких можливо встановити їх зміст та мотиви наданих висновків, яких достатньо для вирішення питання про арешт.
Таким чином, допит заявлених представником осіб у судовому засіданні є недоцільним.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що долучені до Клопотання докази не є очевидно не допустимими, не порушують принцип законності, оскільки долучення їх до Клопотання ґрунтується на законі, не порушує права третьої особи, щодо майна якої вирішіться питання про арешт, на ефективний захист.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотань представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6, про витребування для дослідження матеріалів, речей і документів, про виклик свідків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_12