- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Михайленко Д.Г.
Справа № 991/10348/23
Провадження №11-сс/991/955/23
УХВАЛА
04 грудня 2023 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перевірив апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2023 про повернення скарг на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та САП щодо нерозгляду клопотань у кримінальному провадженні № 52023000000000347.
1.24.11.2023 ОСОБА_2 подав до слідчого судді Вищого антикорупційного суду дев`ять скарг на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та САП, яка полягала у неналежному розгляді в порядку статті 220 КПК його клопотань в межах кримінального провадження № 52023000000000347. Судовим справам за цими скаргами було присвоєно єдині унікальні номери № 991/10348/23, № 991/10351/23, № 991/10361/23, № 991/10362/23, № 991/10363/23, № 991/10364/23, № 991/10366/23, № 991/10368/23, № 991/10369/23 та слідчий суддя ухвалою від 24.11.2023 об`єднав ці провадження в одне під номером № 991/10348/23.
2.24.11.2023 слідчий суддя повернув скарги ОСОБА_2 .
3.30.11.2023 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 24.11.2023 про повернення скарг. В апеляційній скарзі виклав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
4.Суддя-доповідач на етапі прийняття апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді має перевірити апеляційну скаргу на наявність чи відсутність перешкод для призначення її до розгляду, передбачених пунктами 2-4 частини 3 та частини 4 статті 399 КПК.
5.Суддя-доповідач встановив, що зміст апеляційної скарги суперечить загальним засадам кримінального провадження, що є перешкодою для призначення її до розгляду, адже скарга містить формулювання та образливі висловлювання на адресу суддів та учасників кримінального провадження, що є виявом неповаги до суду як державної установи.
6.Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 :
(1) аргументував клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження (далі цитати з апеляційної скарги): «знаючи упередженість слідчих суддів і судді цього суду проти мене на користь правопорушників з НАБУ і САП, які зі слідчими суддями і суддями цього суду систематично на користь місцевих, русских і інших іноземних злодіїв приховують вчинення злочинів». При цьому на недопустимість використання таких формулювань вже неодноразово зверталась увага ОСОБА_2, аналогічні висловлювання були визначені як підстави для повернення або зазначені як одна з підстав неприйнятності раніше поданих апеляційних скарг (ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.10.2023 у справах № 991/8389/23, № 991/8562/23, № 991/8477/23, від 19.10.2023 у справах № 991/6933/23, № 991/7073/23, № 991/7141/23, № 991/8445/23, № 991/8446/23, № 991/8448/23, № 991/8449/23, № 991/8450/23, № 991/8452/23, № 991/8455/23, № 991/8934/23, від 25.10.2023 у справах № 991/9099/23, № 991/9147/23, № 991/9371/23);
(2) аргументував незгоду з оскаржуваною ухвалою слідчого судді шляхом висловлення образливих формулювань на адресу слідчого судді, зазначивши таке (далі цитати з апеляційної скарги): «слідчий суддя-правопорушник незаконно, невмотивовано і обґрунтовано, із перевищенням повноважень … повернув мені мої скарги».
7.Суддя-доповідач вважає, що через наявність у тексті апеляційної скарги наведених висловлювань вона є неприйнятною та не може бути предметом апеляційного розгляду, тому підлягає поверненню ОСОБА_2, виходячи з загальних засад кримінального провадження.
8.Скаржник має право на оскарження ухвали слідчого судді про повернення скарги. Проте реалізація цього права здійснюється в передбаченому КПК порядку, в тому числі з дотриманням вимог щодо змісту апеляційної скарги.
9.Вимоги до змісту апеляційної скарги встановлені статтею 396 КПК. Зокрема, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
10.Втім не допускається зловживання процесуальним правом, тобто особа не може використовувати процесуальне право не за його призначенням (з іншою метою ніж передбачено КПК) - в цьому випадку не допускається подання апеляційної скарги з іншою метою ніж наведення доводів своїх вимог до апеляційної інстанції для подальшого їх вирішення апеляційним судом, а також наведення доводів щодо обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження. Обґрунтування процесуальних вимог до суду апеляційної інстанції у виді образливих висловлювань щодо суддів та прийнятих ними рішень є проявом неповаги до суду як установи та свідчить про зловживання правом.
11.Неприпустимість використання учасниками процесу таких висловлювань як усно під час розгляду справи, так і у процесуальних документах слідує з загальної засади кримінального провадження - повага до людської гідності, якій має відповідати зміст та форма кримінального провадження (пункт 4 частини 1 статті 7 КПК). Відповідно до цієї засади під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи (частина 1 статті 11 КПК). Так само згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
12.Крім цього, неповага до суду чи суддів забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом (стаття 129 Конституції України, частина 3 статті 6, стаття 50 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», частина 4 статті 330 КПК).
13.КПК не містить визначення поняття «зловживання процесуальним правом», законодавець використовує його в контексті реалізації права на відвід та вступну промову у частині 4 статті 81 та абзаці 5 частини 1 статті 349 КПК відповідно.
14.Верховний Суд зазначив, що хоча у КПК не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Касаційного кримінального суду Верховного суду (далі - ККС ВС) від 30.05.2018 у справі № 676/7346/15-к). Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ККС ВС від 09.04.2019 у справі № 306/1602/16-к). При цьому Верховний Суд неодноразово констатував зловживання учасниками кримінального провадження процесуальними правами, зокрема, на участь в апеляційному розгляді, на отримання судових рішень, на залучення перекладача (постанови ККС ВС від 24.09.2019 у справі № 755/10138/16-к та від 19.02.2019 у справі № 236/1798/16-к, ухвала ККС ВС від 30.05.2018 у справі № 676/7346/15-к).
15.Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами (постанова ККС ВС від 24.03.2021 у справі № 937/1059/20). Аналогічний висновок міститься в постановах ККС ВС від 24.03.2021 у справі № 937/1056/20, від 29.07.2021 у справі № 264/6844/20, ухвалах ККС ВС від 26.10.2020 у справі № 442/2432/20, від 30.06.2021 у справі № 234/2435/21, від 07.02.2022 у справі № 266/59/22, від 07.02.2022 у справі № 266/108/22.
16.Зокрема, з ухвали від 30.06.2021 у справі № 234/2435/21 вбачається, що ККС ВС: (1) погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що неодноразове зазначення особою в апеляційній скарзі про те, що вона оскаржує «нікчемну ухвалу службової фізичної особи працівника фіктивної юридичної особи з назвою «краматорський міський суд», є образливим висловлюванням на адресу судді та суду. Апеляційна скарга, що містить такі висловлювання, є неприйнятною; (2) зазначив, що особа в касаційній скарзі виражає неповагу до суддів першої й апеляційної інстанції, а також до рішень, постановлених суддями цих судів, називаючи їх «нікчемна ухвала працівника юридичної особи з назвою «донецький апеляційний суд», «нікчемна ухвала працівника юридичної особи з назвою «краматорський міський суд», «юридична особа «краматорський міський суд», «нікчемна ухвала від 24.02.2021 фізичної особи [ініціали судді], що є працівником фіктивної юридичної особи з назвою «краматорський міський суд», тощо.
17.В ухвалах від 03.04.2023 у справі № 991/111/23 та від 03.04.2023 у справі № 991/113/23 ККС ВС зазначив, що погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про те, що апеляційна скарга, яка містить образливі висловлювання на адресу суддів та суду, є неприйнятною.
18.Нормами КПК не визначено процесуальні наслідки подання апеляційної скарги, яка містить образливі висловлювання щодо судді та його рішень та які можна кваліфікувати як зловживання правом.
19.У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК (частина 6 статті 9 КПК).
20.З наведених мотивів, виходячи з загальної засади поваги до людської гідності, вимоги норми статті 396 КПК та завдання кримінального провадження, апеляційна скарга, що містить образливі висловлювання щодо суду, судді та його рішень може свідчити про зловживання правом на подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга, з якої вбачається зловживання процесуальними правами, є неприйнятною та підлягає поверненню апелянту. Застосування такого процесуального наслідку узгоджується з наведеною вище практикою Верховного Суду при вирішенні аналогічного питання (пункти 17-19 цієї ухвали).
21.Як вже зазначалось в пункті 6 цієї ухвали, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 сформулював аргументи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та незгоди з оскаржуваною ухвалою у виді образливих висловлювань (фраз) щодо слідчого судді, суддів, учасників кримінального провадження.
22.Використання апелянтом у тексті скарги цих висловлювань вказує на зловживання правом на подання апеляційної скарги, тому апеляційна скарга є неприйнятною та підлягає поверненню на підставі загальних засад кримінального провадження.
23.Наведені формулювання є такими ж самими або аналогічними тим, які ОСОБА_2 використовував у своїх попередніх апеляційних скаргах, та такі формулювання були визначені як підстави для повернення раніше поданих апеляційних скарг ОСОБА_2 або зазначені як одна з підстав неприйнятності в ухвалах Апеляційної палати ВАКС від 23.08.2023 та від 24.08.2023 у справі № 991/7226/23, від 23.08.2023 у справі № 991/6614/23, від 28.08.2023 у справах № 991/6613/23, № 991/7446/23, від 04.09.2023 у справі № 991/7293/23, від 05.09.2023 у справі № 991/7363/23, від 06.09.2023 у справі № 991/7073/23, від 03.10.2023 у справах № 991/8389/23, № 991/8477/23, № 991/8562/23, від 19.10.2023 у справах № 991/6933/23, № 991/7073/23, № 991/7141/23, № 991/8445/23, № 991/8446/23, № 991/8448/23, № 991/8449/23, № 991/8450/23, № 991/8452/23, № 991/8455/23, № 991/8934/23, від 25.10.2023 у справах № 991/9099/23, № 991/9147/23, № 991/9371/23.
24.Зазначене додатково переконує суддю-доповідача у цілеспрямованому використанні апелянтом таких висловлювань з метою демонстрації неповаги до суду як судової установи та учасників процесу.
25.Суддя-доповідач звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею в порядку, встановленому КПК, з урахуванням необхідності виправлення зазначених вище недоліків такої апеляційної скарги.
26.В апеляційні скарзі ОСОБА_2 виклав клопотання про проведення відеоконференції та заяву про відвід судді в разі відмови в проведенні відеоконференції. Враховуючи те, що суддя-доповідач встановив неприйнятність апеляційної скарги у зв`язку з чим клопотання про дистанційне судове провадження не вирішувалось, а заява апелянта про відвід судді обумовлена саме та виключно прийняттям суддею рішення про відмову в проведенні відеоконференції - заява ОСОБА_2 про відвід судді не призначається до розгляду.
27.Керуючись статтями 2, 7, 9, 11, 399 КПК, суддя-доповідач постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
2.Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя ОСОБА_1