- Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.
Справа № 991/9070/23
Провадження № 1-кс/991/9145/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
особи, яка подала скаргу, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_5 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 березня 2023 року за № 42023000000000337,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть скарги
1.1. 16 жовтня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга, у якій скаржник просила скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 06 вересня 2023 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 01 березня 2023 року за № 42023000000000337.
Скарга обґрунтована тим, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні було розпочате за її заявою від 24 січня 2023 року. У заяві вона повідомила про кримінальне правопорушення, вчинене суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_7, а саме видачу ним судового наказу за заявою ТОВ «Мегават Енерго Сервісна Компанія» про стягнення з її родини у цивільній справі № 705/4336/22 коштів у сумі 19 367 грн за споживання природного газу. За твердженням заявника, суддя видав це рішення за вказівкою судді ОСОБА_8 на замовлення родини ОСОБА_9, які створили схему збагачення за рахунок заволодіння майном громадян шляхом шахрайства.
Постановою детектива від 06 вересня 2023 року кримінальне провадження було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Зі змісту постанови вбачається, що в ході досудового розслідування був допитаний як свідок суддя ОСОБА_7, який повідомив, що не знає ОСОБА_10 (чоловіка заявниці, який фігурує у зазначеному вище наказі). Його показання, на думку скаржника, не відповідають дійсності, оскільки зазначений суддя розглядав цивільні справи за його участю.
ОСОБА_5 звернула увагу, що детектив не допитав суддю ОСОБА_8 та інших зазначених у заяві осіб, зокрема членів родини ОСОБА_9 та ОСОБА_11 .
Викладене, на її думку, свідчить, що органом досудового розслідування не досліджено у повному обсязі всі обставини кримінального правопорушення.
На думку скаржника, хоча зазначена постанова містить передбачені кримінальним процесуальним законом реквізити такого рішення, втім наведене в ній мотивування є незрозумілим та суперечливим.
1.2. 09 листопада 2023 року до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_5, у яких остання повідомила про неправомірну, на її думку, діяльність оператора газотранспортної системи ТОВ «Оператор ГТС України». Зокрема, зазначене товариство відмовляється укладати договори постачання газу з користувачами, що виключає його юридичну відповідальність та призводить до неможливості встановити вартість наданих послуг.
ОСОБА_5 повідомила, що зверталася до адміністративного суду з позовом до ТОВ «Оператор ГТС України» з цього приводу, втім його залишено без розгляду. На думку ОСОБА_5, детектив мав дослідити зловживання з боку суддів, які ухвалили таке рішення.
Скаржник звернула увагу, що у провадженні детектива ОСОБА_6 перебувало 3 кримінальних провадження щодо суддів Уманського міськрайонного суду. Викладене, на думку ОСОБА_5, свідчить про участь судді ОСОБА_7 у шахрайській схемі на державному рівні.
Родина ОСОБА_9, за твердженням скаржника, перебуває у змові з суддею цього суду ОСОБА_8 та газовою мафією з метою заволодіння коштами родини ОСОБА_10 .
ОСОБА_5 стверджувала, що у розпорядженні детектива було достатньо доказів причетності до схеми заволодіння коштами з боку посадових осіб НКРЕКП, ТОВ «Оператор ГТС України», інших суб`єктів господарювання та суддів-хабарників.
1.3. 25 жовтня 2023 року до суду надійшли письмові заперечення детектива ОСОБА_6, у яких він просив відмовити у задоволенні скарги.
Детектив повідомив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні було розпочате на підставі ухвали слідчого судді з ініціативи ОСОБА_5 . Фактично зміст її заяви полягає у незгоді з ухваленим судом рішенням, яким стягнуто заборгованість з комунальних послуг з її чоловіка ОСОБА_10, а тому, на думку детектива, ОСОБА_5 може використовувати процедуру досудового розслідування для зведення рахунків з суддями.
Детектив звернув увагу на неодноразові звернення ОСОБА_5 з приводу вчинення злочинів суддями, працівниками прокуратури та правоохоронних органів Черкаської області.
Також детектив зазначив, що викликав ОСОБА_5 для допиту в якості свідка або потерпілого, втім на виклики вона не прибула, про причини неприбуття не повідомила. Її заява про вчинення кримінального правопорушення, на переконання детектива, не містить відомостей, які могли б свідчити про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 191 КК України.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. ОСОБА_5 підтримала скаргу з мотивів, наведених у скарзі та письмових поясненнях, та повідомила, що досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні було розпочате на підставі ухвали слідчого судді за результатом розгляду її скарги. Разом з тим, детектив не провів жодної слідчої дії, не допитав її, жодних викликів від нього вона не отримувала.
Скаржник звернула увагу не неправдивість показань ОСОБА_7 про те, що йому не відома особа скаржника, що спростовується фактом неодноразового розгляду справ за її участю.
Також ОСОБА_5 висловила сумнів у наявності в детектива повноважень здійснювати досудове розслідування. Також у скаржниці наявні сумніви щодо здійснення допиту ОСОБА_7, адже підписи останнього у протоколі допиту не схожі з підписами в ухвалених ним рішеннях суду.
Скаржник повідомила, що до незаконної схеми також можуть бути причетні посадові особи НКРЕКП, які у змові з родиною ОСОБА_9, що володіє газопостачальною компанією, продавали газ за завищеними цінами. Той факт, що ОСОБА_11 є директором ТОВ «Мегават Енерго Сервісна Компанія», також свідчить, на думку ОСОБА_5, про її причетність до шахрайської схеми.
2.2. Детектив ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, просив розглянути скаргу за його відсутності. Неприбуття особи, чия бездіяльність оскаржується, не перешкоджає розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України).
ІІІ. Мотиви та висновки слідчого судді
3.1. Дослідивши скаргу ОСОБА_5, надані сторонами матеріали, заслухавши думку скаржника, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Межі оцінки та норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування є складовою судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях.
Пункт 3 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає право заявника оскаржити рішення прокурора про закриття кримінального провадження.
Під час оцінки наявності підстав для скасування постанови про закриття кримінального провадження слідчому судді належить проаналізувати як формальну складову цього рішення, так і його обґрунтованість, тобто відповідність цього рішення фактичним обставинам, за яких його ухвалено, а також законність - наявність для його ухвалення відповідних правових підстав.
Оцінюючи підстави для ухвалення цього рішення, слідчий суддя звертає увагу, що за своєю правовою природою це рішення є формою закінчення досудового розслідування, яка фіксує волевиявлення сторони обвинувачення припинити вжиття процесуальних заходів, спрямованих на з`ясування обставин, з приводу яких було розпочате досудове розслідування.
Можливі підстави такого рішення визначені ст. 284 КПК України, однією з яких є відсутність в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 цієї статті), та на яку послався детектив в оскаржуваній постанові.
Оцінюючи наявність цієї підстави, слідчий суддя виходить насамперед із загальних засад кримінального провадження.
Складовою засади публічності є обов`язок детектива розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила (ст. 25 КПК України).
У межах засади законності детектив зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України).
Також відсутність (наявність) складу кримінального правопорушення неможливо з`ясувати без аналізу диспозиції відповідної норми кримінального закону, за якою здійснюється досудове розслідування. Адже кваліфікувати діяння як кримінальне правопорушення, констатувавши наявність (відсутність) всіх елементів його складу можливо лише за результатом порівняльного аналізу встановлених в ході досудового розслідування обставин та визначених у відповідній статті КК України ознак кримінального правопорушення.
Оцінюючи законність постанови про закриття кримінального провадження, слідчому судді належить в першу чергу з`ясувати, чи вжиті детективом всі необхідні та можливі процесуальні дії, спрямовані на з`ясування обставин, які є предметом досудового розслідування. При цьому слід враховувати, що не всі можливі процесуальні дії є необхідними і доцільними у контексті з`ясування обставин кримінального провадження.
У разі негативної відповіді на це питання, слід констатувати невиконання детективом свого обов`язку повно та всебічно дослідити всі обставини кримінального провадження. Відповідно, рішення про його закриття за таких обставин буде передчасним та таким, що не відповідає засадам законності та диспозитивності.
У протилежному випадку має бути з`ясована обґрунтованість висновку детектива про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, зробленого за результатом оцінки сукупності встановлених фактичних обставин.
3.3. Щодо додержання формальних вимог оскаржуваного рішення
3.3.1. Формальна сторона рішення передбачає дотримання встановлених вимог до його форми, а також наявність у особи, яка його ухвалила, відповідних повноважень.
Перелік вимог до форми постанови детектива встановлений ч. 5 ст. 110 КПК України, і у слідчого судді відсутні приводи констатувати їх недотримання, адже постанова детектива від 06 вересня 2023 року містить всі передбачені зазначеною нормою реквізити та відомості, зокрема, зміст обставин, які є підставами для її прийняття, мотиви, якими керувався детектив, їх обґрунтування та посилання на положення кримінального процесуального закону, на підставі яких її винесено.
Слідчий суддя звертає увагу, що постанова містить достатньо деталізований аналіз складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191, 364 КК України, опис встановлених обставин та оцінку можливої наявності ознак зазначених кримінальних правопорушень. Отже, в цій частині рішення детектива відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості.
3.3.2. Також у слідчого судді відсутні приводи ставити під сумнів наявність у детектива ОСОБА_6 повноважень щодо ухвалення цього рішення.
Постановою прокурора від 01 березня 2023 року здійснення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні було доручено четвертому слідчому відділу (з дислокацією у м. Черкаси) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві.
Постановою прокурора від 26 квітня 2023 року підслідність зазначеного кримінального провадження була визначена за Національним антикорупційним бюро України.
Матеріали досудового розслідування містять відповідні супровідні листи та резолюції щодо руху кримінального провадження після зміни підслідності до другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України. Відомості про детектива цього відділу ОСОБА_6 як слідчого у зазначеному кримінальному провадженні внесені до ЄРДР, що підтверджується витягом з реєстру, який було надіслано на адресу суду керівником цього відділу ОСОБА_14 .
За таких обставин, сумніви у тому, що відбулось визначення детектива, який здійснюватиме досудове розслідування кримінального провадження, у слідчого судді відсутні.
Частиною 4 ст. 284 КПК України прямо визначене право детектива виносити постанову про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Отже, постанову винесено посадовою особою у межах її повноважень, а тому слідчий суддя відхиляє відповідні доводи ОСОБА_5 щодо незаконності здійснення досудового розслідування детективом НАБУ.
3.4. Зміст заяви про кримінальне правопорушення
3.4.1. 24 січня 2023 року ОСОБА_5 звернулася до Офісу Генерального прокурора із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364 КК України.
Оскільки відомості за її заявою до ЄРДР внесені не були, вона звернулася зі скаргою до Печерського районного суду м. Києва. 20 лютого 2023 року її скаргу було задоволено, ухвалою слідчого судді зобов`язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_5 від 24 січня 2023 року.
Слід звернути увагу, що ухвалюючи рішення про задоволення скарги, слідчий суддя не аналізував зазначені у заяві обставини на предмет наявності в них ознак, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Натомість в ухвалі зазначено, що лише самого факту порушення заявником питання про внесення відомостей до ЄРДР, навіть за відсутності жодних ознак злочину, достатньо для їх внесення з подальшим закриттям кримінального провадження.
3.4.2. Як зазначено у заяві, родина ОСОБА_9 у змові з невстановленими особами та суддями Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_8 та ОСОБА_7 створили схему збагачення за рахунок заволодіння майном громадян шляхом шахрайства.
Зокрема, представник ТОВ «Мегават Енерго Сервісна Компанія» ОСОБА_15 домовився через суддів заволодіти майном родини ОСОБА_10 шляхом ухвалення судового рішення на користь товариства. Як зазначила заявник, суддя ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_8 видав судовий наказ у цивільній справі № 705/4336/22 про стягнення з ОСОБА_10 коштів у сумі 19 367 грн.
Також заява містить твердження про нібито незаконні дії судді ОСОБА_8, зокрема, захоплення нею влади у суді, а також факт розгляду щодо неї обвинувального акта Гайсинським районним судом Вінницької області.
Крім того, ОСОБА_5 зазначила, що засновником ТОВ «Мегават Енерго Сервісна Компанія» є ОСОБА_11, яка є засновником понад 400 підприємств, тобто веде фіктивну підприємницьку діяльність.
01 березня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді відомості за зазначеною заявою ОСОБА_5 були внесені до ЄРДР.
3.5. Щодо додержання засади публічності
3.5.1. Як вбачається зі змісту заяви, вона містить відомості лише про один конкретний факт, який може бути перевірений, а саме видачу суддею ОСОБА_7 судового наказу у цивільній справі № 705/4336/22.
Інші зазначені у заяві відомості мають абстрактний характер, зокрема:
- щодо створення родиною ОСОБА_9 схеми збагачення;
- щодо домовленостей представника ТОВ «Мегават Енерго Сервісна Компанія» з суддями;
- щодо захоплення влади суддею ОСОБА_8 ;
- щодо здійснення ОСОБА_11 фіктивного підприємництва.
Зазначені відомості не містять жодних об`єктивних конкретизованих обставин, які могли б бути перевірені. Фактично зазначені відомості є суб`єктивною оцінкою заявника певних явищ та подій, адже не аргументовані нею жодним чином. Жодних фактів або відомостей, які могли б пояснити висновок заявника про існування протиправних схем, заява не містить. Відповідно, відсутність таких відомостей виключає можливість їх перевірити.
3.5.2. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Якщо заява не містить таких вагомих обставин, у детектива (1) відсутня можливість перевірити доводи заявника, (2) відсутні об`єктивні підстави допускати можливість вчинення кримінального правопорушення і, як наслідок, (3) відсутній обов`язок їх перевіряти.
Отже, нездійснення перевірки інших зазначених у заяві обставин не становить порушення засади публічності, передбаченої ст. 25 КПК України, адже такий обов`язок виникає виключно у ситуації ймовірного вчинення кримінального правопорушення.
3.5.3. Як зазначила Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 25 квітня 2023 року у справі № 991/1871/23, використання інструментів ст. 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначених заявником установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим (детективом), дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за ст.214 КПК), є неприпустимим.
Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд, який у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 761/20985/18 зауважив, що у випадку, коли не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Як вже зазначала слідчий суддя, заява ОСОБА_5 містила виключно одну конкретну обставину - факт видачі судового наказу. І хоча заявник не навела конкретних обставин, які могли б бути підставою припускати кримінальний характер дій судді, який його видав, відомості про цей факт вже були внесені до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді, що відповідно до положень ст. 214 КПК України покладало на слідчого обов`язок надати їм правову оцінку шляхом їх перевірки та ухвалення відповідного рішення.
Обсяг перевірки детектив обмежив виключно обставинами видачі цього судового наказу. У слідчого судді відсутні підстави вважати такий висновок детектива хибним, враховуючи абстрактний характер інших доводів заяви та відсутність у детектива будь-яких фактів на їх підтвердження.
3.5.4. Вартує уваги, що детектив вжив заходів, спрямованих на з`ясування обставин, з приводу яких було подано заяву про кримінальне правопорушення. Зокрема, на адресу ОСОБА_5 було надіслано 2 повістки про виклик її для допиту на 10 липня та 01 вересня 2023 року (вих. № 19451 від 26 червня 2023 року та вих. № 25007 від 16 серпня 2023 року, відповідно). На зазначені виклики ОСОБА_5 не прибула, про причини неприбуття не повідомила.
Слід акцентувати, що орган досудового розслідування обмежений у можливостях використання заходів забезпечення кримінального провадження в частині отримання від заявника додаткових відомостей у випадку, якщо останній добровільно їх не повідомляє та не прибуває на виклики.
Так, згідно зі ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Питання існування у особи статусу потерпілого має бути у подальшому з`ясоване в ході досудового розслідування, і у разі наявності достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим (ч. 5 ст. 55 КПК України).
Втім, кримінальний процесуальний закон визначив, що з моменту подання заяви про вчинення кримінального правопорушення особа, якій завдано, на її думку, шкоди цим правопорушенням, користується комплексом додаткових процесуальних гарантій, пов`язаних зі статусом потерпілого, зокрема, неможливість застосування до неї приводу, відсутність відповідальності за відмову від дачі показань тощо.
Використавши наявні процесуальні механізми з метою одержання від заявника додаткових відомостей, детектив обмежив перевірку виключно колом обставин, які йому були відомі із заяви та які він мав можливість перевірити, що узгоджується із вже згаданими положеннями кримінального процесуального закону.
3.6. Щодо повноти з`ясування обставин в контексті гарантій незалежності судді
3.6.1. Аналізуючи доводи скаржника щодо наявності в діях судді ОСОБА_7 ознак кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає, що, на думку скаржника, такі ознаки полягають у факті видачі ним незаконного судового наказу про стягнення з її чоловіка ОСОБА_10 (тобто по суті з її родини) заборгованості за споживання природного газу у сумі 19 367,56 грн.
Жодних обставин, які могли б вказувати на кримінальний характер дій судді з його видачі, ОСОБА_5 у заяві не зазначила. Її твердження про те, що вказаний наказ був виданий за вказівкою судді ОСОБА_8 на замовлення родини ОСОБА_9, як вже зазначала слідчий суддя, має характер суб`єктивного сприйняття заявником цих обставин, адже не підтверджене жодними доводами.
3.6.2. Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 ЦПК України. До таких вимог, серед іншого, належать вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості (п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України).
Розгляд заяви про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника (ст. 167 ЦПК України).
Стаття 170 ЦПК України передбачає право боржника протягом 15 днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 171 ЦПК України).
Отже, як вбачається з наведених норм ЦПК України, наказне провадження - це особлива форма провадження, яка застосовується для вимог, які в переважній більшості мають безспірний характер, що не потребує проведення змагального судового розгляду. Зазначена форма провадження запроваджена з метою процесуальної економії зусиль суду та учасників процесу. Разом з тим, цивільний процесуальний закон передбачає, що подання заяви про скасування має своїм наслідком його скасування (ч. 3 ст. 171 ЦПК України).
Отже, боржнику, який вважає заявлені стягувачем вимоги необґрунтованими, для скасування судового наказу достатньо лише подати оформлену належним чином заяву, наслідком розгляду якої є його скасування. Відповідно, факт скасування судового наказу не свідчить про незаконність дій судді, який його видав, адже таке скасування є правом боржника на розгляд справи у позовному провадженні, яке передбачає проведення змагального судового розгляду та можливість сторін обстоювати свої позиції.
3.6.3. ОСОБА_5 відома правова природа наказного провадження та процедура скасування судового наказу, адже, як вона зазначила у скарзі, судовий наказ аналогічного характеру щодо ОСОБА_10 (справа № 705/3375/21) вже скасувався раніше (ухвала Христинівського районного суду Черкаської області від 28 січня 2023 року) з ініціативи боржника.
Попри наявність у цивільному законодавстві ефективного механізму захисту своїх прав, у тому числі оскарження судових наказів, та обізнаність з цим механізмом ОСОБА_5, вона ініціювала кримінальне переслідування щодо судді, який ухвалив рішення не на користь її родини.
3.6.4. У цьому контексті слідчий суддя звертається до висновку Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 01 липня 2013 року щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов`язане зі здійсненням ними судочинства. Так, Судова палата дійшла висновку, що для забезпечення незалежності суддів, при отриманні заяви про вчинений суддею злочин, який пов`язаний зі здійсненням ним судочинства, уповноважений орган повинен внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки за такою заявою або повідомленням, яке має ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Положення ст. 129 Конституції України визначає, що суддя при здійсненні правосуддя, є незалежним та керується принципом верховенства права. Забороняється вплив на суддю у будь-який спосіб (ст. 126 Конституції України).
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. При цьому, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
Втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв`язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання (п. 11 згаданої Постанови).
Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 15 квітня 2008 року у справі № 21-319во07, законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися, за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду.
Викладене свідчить, що незгода із прийнятими суддею процесуальним рішеннями в конкретній справі шляхом подання заяви про кримінальне правопорушення може вказувати на наявність ознак протиправного втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність суддів, визначених ст. 126 та 129 Конституції України.
Згідно з пп. 66-68 Рекомендації СМ/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів, ухваленою Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року, тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості. Лише держава може домагатися цивільної відповідальності судді, подавши скаргу до суду у разі, коли цей суддя повинен був присудити компенсацію. Тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності.
Тобто вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення.
Як вбачається з наведених норм міжнародного та національного права, а також судової практики, початок досудового розслідування щодо судді виключно з мотивів незгоди з ухваленим ним рішенням та поза межами процедури його оскарження, становить втручання у здійснення ним правосуддя.
На глибоке переконання слідчого судді, ситуація, коли проти судді ініціюється процедура кримінального переслідування та суддя допитується правоохоронними органами з приводу ухваленого ним рішення виключно з ініціативи учасника справи, яка жодним чином не аргументована, є несумісною з гарантіями незалежності судової влади у демократичній країні.
А тому, за відсутності у детектива жодних об`єктивних відомостей про вчинення кримінального правопорушення, допит судді ОСОБА_7 з приводу ухваленого ним рішення сам по собі становив певне втручання в його діяльність. Потреби досудового розслідування не вимагали такого допиту, адже заява не містила відомостей про кримінальне правопорушення та, відповідно, у детектива були наявні підстави для надання цим обставинам належної правової оцінки і без проведення зазначеної слідчої дії. Втім, надмірність у цьому випадку зусиль детектива не ставить його висновок про відсутність в діях судді ОСОБА_7 складу злочину за межі закону.
Слідчий суддя не дає оцінку ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2023 року, на підставі якої було внесено відомості до ЄРДР, втім повністю погоджується з викладеним в ній висновком, що єдиним наслідком внесення до ЄРДР відомостей, які не містять ознак кримінального правопорушення, є закриття кримінального провадження.
3.6.5. Слідчий суддя наголошує, що повнота досудового розслідування є оціночними питанням, а коло обставин, які підлягають з`ясуванню, визначається у кожному конкретному випадку. На сторону обвинувачення покладений обов`язок встановити обставини з таким ступенем деталізації, який дозволить ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
На переконання слідчого судді, такий обов`язок детективом виконано. Оскільки заява не містила жодних фактів та аргументованих доводів про кримінальний характер дій судді ОСОБА_7 та інших зазначених у заяві осіб, а для допиту та пояснення своїх мотивів заявник до детектива не прибула, детектив визнав недоцільним здійснювати додаткові слідчі дії, оскільки за їх допомогою неможливо отримати відомості, які могли б вплинули на висновок про відсутність складу кримінального правопорушення. Слідчий суддя погоджується з таким рішенням детектива.
3.7. Щодо наявності складу кримінального правопорушення
У зазначеному кримінальному провадженні відомості до ЄРДР були внесені на підставі ухвали слідчого судді за заявою ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 191 КК України.
Детектив в оскаржуваній постанові навів ґрунтовний аналіз складів зазначених кримінальних правопорушень, і у слідчого судді відсутні жодні підстави вважати його висновки хибними.
Так, ч. 3 ст. 191 КК України передбачає відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб.
Зловживання службовою особою своїм службовим становищем передбачає, що відповідні службові повноваження чи можливості використовуються нею всупереч інтересам служби.
В свою чергу заволодіння чужим майном - це протиправне та безоплатне обернення службовою особою відповідного майна на свою користь чи користь інших осіб.
Враховуючи, що суддя ОСОБА_7 видав судовий наказ у межах здійснення своїх повноважень, а доводи ОСОБА_5 полягають виключно у незгоді з цим наказом, відсутні підстави вважати, що він мав на меті заволодіти майном її родини та використовував свої повноваження всупереч інтересам служби.
Зазначений наказ не оскаржувався та не скасовувався. У всякому разі факт його можливого скасування не свідчив би про протиправність цього рішення, оскільки, як вже було зазначено, скасування судового наказу з ініціативи боржника є його правом та втілює в собі особливості наказного провадження.
Кримінальний закон визначає злочин, передбачений ст. 364 КК України, як зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Склад цього злочину має сукупність обов`язкових ознак, зокрема:
- використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби;
- вчинення такого діяння з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи;
- заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, а також наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями особи і їх наслідками. Така шкода має матеріальний характер, тобто може бути виражена у грошовому еквіваленті, та має складати розмір, який в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (п. 3 примітки до ст. 364 КК України). У 2023 році такий розмір має становити понад 134,2 тис. грн.
У заяві ОСОБА_5 міститься твердження про протиправне, на її думку, стягнення з її родини 19 367 грн, що менше вказаного розміру.
Також, як вже було зазначено, заява не містить жодних відомостей, які б вказували на наявність у судді ОСОБА_7 мети одержання неправомірної вигоди та використання свого службового становища всупереч інтересам служби.
Кримінальне провадження закрите на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Зазначена підстава застосовуються у разі, коли на підставі зібраних доказів об`єктивно встановлена відсутність хоча б однієї ознаки складу злочину. Для закриття провадження із зазначеної підстави необхідно встановити, що подія, з приводу якої проводиться розслідування, мала місце, була результатом діянь певної особи, проте це діяння не є кримінальним правопорушенням внаслідок: а) відсутності хоча б одного з елементів складу правопорушення (об`єкта, суб`єкта, об`єктивної та суб`єктивної сторін); б) непричетності особи до кримінального правопорушення.
Як було встановлено детективом, і з цим висновком цілком погоджується слідчий суддя, у видачі суддею ОСОБА_7 судового наказу відсутні будь-які ознаки кримінального правопорушення, зокрема його об`єктивна та суб`єктивна сторона.
Таким чином, слідчий суддя констатує, що сукупність досліджених у судовому засіданні обставин не дає об`єктивних підстав вважати факт вчинення кримінального правопорушення можливим. На користь такого висновку свідчить як відповідність дій службової особи законодавчим нормам, так і відсутність жодних об`єктивних даних про існування мети заволодіння майном, одержання неправомірної вигоди, а також відсутність факту заподіяння матеріальної шкоди у визначеному законом розмірі.
3.8. Оцінка окремих доводів скаржника
Слідчий суддя відхиляє доводи скаржника про неправдивість показань судді ОСОБА_7, наданих під час його допиту детективом. Як вбачається з протоколу від 15 серпня 2023 року, ОСОБА_7 не стверджував, що не знає ОСОБА_5 та її чоловіка, на чому наполягала скаржник, а лише зазначав, що знає їх як учасників справ, особистих відносин з ними не має.
Також є безпідставним твердження ОСОБА_5 про її сумніви у здійсненні детективом допиту ОСОБА_7 з огляду на несхожість підписів, оскільки скаржник не навела переконливих аргументів на підтвердження цих сумнівів.
Слідчий суддя не враховує повідомлені ОСОБА_5 обставини з приводу існування злочинних домовленостей на газовому ринку та надані на їх підтвердження матеріали засобів масової інформації.
Предметом оцінки слідчого судді є законність постанови про закриття кримінального провадження за результатом досудового розслідування. Зазначена оцінка здійснюється лише в межах обставин, які були внесені до ЄРДР та були предметом розслідування. Повідомлення скаржником нових обставин, які раніше не повідомлялися заявником детективу та, відповідно, не були йому відомі в ході досудового розслідування, не можуть бути підставою для визнання його рішення незаконним.
Зазначені обставини можуть бути предметом іншого досудового розслідування, і ОСОБА_5 не позбавлена можливості ініціювати його шляхом подання відповідної заяви з наведенням відомостей, які, на її думку, свідчать про вчинення зазначених протиправних дій.
3.9. Висновки слідчого судді
Підсумовуючи, слідчий суддя оцінює постанову детектива як належним чином вмотивовану, вона містить послідовний та деталізований виклад обставин, їх належну правову оцінку, а також мотиви, якими керувався детектив під час її винесення, які є логічними, зрозумілими та релевантними встановленим обставинам. Зазначена постанова винесена детективом у межах його повноважень, а підстава закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу злочину релевантна встановленим обставинам та висновкам за результатом їх оцінки. Також детектив забезпечив достатню у цьому випадку повноту дослідження обставин та використав наявні у нього процесуальні можливості для їх встановлення.
За таких обставин відсутні підстави констатувати незаконність та необґрунтованість прийнятого рішення детектива про закриття кримінального провадження, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 284, 303, 307, 372 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову детектива про закриття кримінального провадження - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1