- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/9774/23
Провадження 1-кс/991/9868/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
01 грудня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
представника власника майна адвоката ОСОБА_3,
детектива - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту з майна, яке належить ОСОБА_5, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019110350000029 від 13.02.2019,
ВСТАНОВИВ:
08.11.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.11.2023 було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування
У поданому клопотанні адвокат просить скасувати арешт накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.09.2023 у справі №991/7306/23 у межах кримінального провадження №42019110350000029 від 13.02.2019, на майно яке на праві приватної власності належить ОСОБА_5, а саме на земельні ділянки та автомобіль.
За твердженням адвоката, слідча суддя, вирішуючи питання про можливість накладення арешту дійшла помилкового висновку про перебування вказаного майна у спільній сумісній власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Так, адвокатом зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 25.08.2016 перебувають у шлюбі та мають трьох спільних дітей. У відповідності до приписів глави 10 СК України 20.10.2021 подружжя уклало шлюбний договір умови якого врегулювали питання правового режиму майна, набутого кожним з подружжя, як до реєстрації шлюбу так і після, визначивши, що на таке майно не розповсюджуються положення ст. 60 СК України, тобто воно не є спільною сумісною власністю, а належить кожному із подружжя на праві особистої приватної власності в залежності від того на чиє ім`я воно придбане, набуте чи зареєстроване.
Також, адвокат звертає увагу, що арешт на вказане майно накладений в межах кримінального провадження №42019110350000029 від 13.02.2019, водночас ОСОБА_5 не має у цьому провадженні жодного процесуального статусу, а тому правових підстав для застосування щодо її майна заходів забезпечення не було.
Враховуючи зазначені обставини, адвокат вважає, що арешт на майно, яке хоча і було придбане ОСОБА_5 за час перебування у шлюбі із ОСОБА_6, проте належить їй на праві особистої приватної власності, накладений необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню.
2.Позиції учасників у судовому засіданні
Представник власника майна адвокат ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити з викладених в ньому підстав.
Детектив НАБУ ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання та скасування арешту. На його переконання, арешт накладений обґрунтовано та у його застосуванні потреба на цей час не відпала, оскільки існує загроза відчуження арештованого майна на користь інших осіб, що уможливить уникнення підозрюваним конфіскації майна, як виду покарання.
Обґрунтовуючи свою позицію, детектив зауважував, що нерухоме майно на яке накладено арешт, набуте ОСОБА_5 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_6 до укладення шлюбного договору, тобто до 20.10.2021, тому арештовані земельні ділянки належать до спільної сумісної власності подружжя. Також зазначив, що нерухоме та інше майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, не може передаватися у власність одному із подружжя за шлюбним договором, а фактичного поділу майна у відповідності до ст. 372 ЦК України не було здійснено.
Окрім цього, детектив просив звернути увагу на встановлені слідством обставини які свідчать про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 після повідомлення останньому про підозру, вживали заходи щодо відчуження належних їм корпоративних прав, зокрема часток у статутних капіталах ряду юридичних осіб. На переконання детектива, вказані дії вчинялись умисно з метою унеможливлення конфіскації майна, яке на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
3.Оцінка та висновки слідчого судді
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба або вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні адвокат зазначає про те, що арешт на майно був накладений необґрунтовано, а тому, з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише вказаної адвокатом підстави для скасування арешту.
Так, слідчий суддя встановив, що у межах кримінального провадження №42019110350000029 від 13.02.2019 ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2023 (справа №991/7306/23, провадження №1-кс/991/7335/23) було накладено арешт на майно, зокрема рухоме та нерухоме майно, а також корпоративні права, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Із вказаної ухвали вбачається, що арешт був накладений із метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання у разі його призначення.
Так, оцінюючи можливість накладення арешту на вказане майно слідча суддя виходила з того, що у межах кримінального провадження №42019110350000029 від 13.02.2019 ОСОБА_6 15.08.2023 повідомлено про підозру у вичинені злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, за фактом пособництва у заволодінні землями ДП «ДГ «Дмитрівка», які розташовані на території м. Фастів Київської області площею 919,34 га та легалізації майна (коштів), одержаного незаконним шляхом, оскільки конфіскація майна передбачена у санкції відповідних інкримінованих підозрюваному злочинів, як обов`язкове додаткове покарання. Тож, слідча суддя дійшла висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_6 .
Також, слідчою суддею була встановлена необхідність накладення арешту на майно, придбане ОСОБА_5 за час перебування у шлюбі з ОСОБА_6, з огляду на те, що таке майно є спільною сумісною власністю подружжя та відсутності доказів, які б свідчили про те, що вказане майно чи його частина є особистою приватною власністю ОСОБА_5 .
Вирішуючи питання про обґрунтованість накладення арешту на майно ОСОБА_5, слідчий суддя виходить з такого.
Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
При цьому, за вказаною підставою, арешт накладається лише 1) на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, 2) за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Водночас, адвокат у своєму клопотанні та в судовому засіданні вказував, що ОСОБА_5 не є підозрюваною в кримінальному провадженні №42019110350000029 від 13.02.2019, а спірне майно на момент звернення з клопотанням про його арешт не перебувало у спільній сумісній власності підозрюваного ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_5, як про це вказано в ухвалі слідчої судді, а належало останній на праві особистої приватної власності і не могло бути арештоване.
Так, згідно з положеннями ст. 368 ЦК України, спільною сумісною власністю подружжя є майно, набуте ними за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом.
Слідчим суддею встановлено, що 25 серпня 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, підтвердженням чого є копія свідоцтва про шлюб від 25.08.2016 Серія НОМЕР_1, видане Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копій договорів купівлі-продажу у власності ОСОБА_5 перебуває 29 земельних ділянок придбаних за період з 2016 по 2021 роки, а також автомобіль Mercedes-Benz S 63 AMG, 2014 року випуску, придбаний у 2023 році.
Тобто, слідчим суддею встановлено, що спірне майно дійсно було придане ОСОБА_5 за час перебування у шлюбі із ОСОБА_6, при цьому підстав для визнання такого майна особистою приватною власністю дружини, з огляду на приписи ст. 57 СК України, не встановлено.
Водночас, 20 жовтня 2021 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 укладений шлюбний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, предметом якого є врегулювання майнових прав та обов`язків подружжя як за час перебування у шлюбі, та і у випадку розлучення, включаючи визначення правового режиму майна, набутого в період перебування в зареєстрованому шлюбі, тощо.
Зокрема, відповідно до п. 3 вказаного договору все майно, в тому числі рухоме і нерухоме, придбане чоловіком або дружиною після реєстрації шлюбу, є особистим майном і належить на праві особистої приватної власності тому з подружжя, на чиє ім`я воно було придбане, набуте або зареєстроване.
Тобто, подружжям за взаємною згодою шляхом укладення шлюбного договору був визначений правовий режим майна підозрюваного ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_5, за умов якого майно нажите останньою під час шлюбу є її особистою власністю.
Відповідно до ст. 9 СК України подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.
Приписами ч. 1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
За положеннями ч. 1 ст. 93 СК України шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов`язки.
Слідчий суддя не погоджується з доводами детектива, що шлюбний договір суперечить положенням ч. 5ст.93СК України, оскільки сторони не передали за цим договором у власність один одному нерухоме чи рухоме майно, право на яке підлягає державній реєстрації, а лише встановили правовий режим майна, право власності на яке вже було зареєстровано за кожною із сторін (вказане узгоджується з правовим висновком сформованим у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 752/22220/16-ц, від 20.01.2018 у справі № 756/7489/15-ц, від 13.03.2019 у справі № 457/74/16-ц).
Доказів того, що, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 шлюбний договір на час розгляду цього клопотання є оспорюваним, визнаним недійсним (удаваним чи інш.) також не надано, відтак на нього поширюється презумпція правомірності правочину за ст. 204 ЦК України.
Так само не надано доказів, що вказували б на те, що подружжя, усвідомлюючи у 2021 році можливе притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, використали інститут шлюбного договору з метою уникнення застосування обтяжень на майно у зв`язку з кримінальним переслідуванням та унеможливлення накладення арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації, як виду покарання, оскільки слідчому судді не надано відомостей про проведення в межах цього або іншого кримінального провадження процесуальних дій відносно або за участі ОСОБА_6 (якому 15.08.2023 в межах кримінального провадження №42019110350000029 від 13.02.2019 повідомлено про підозру).
До того ж, слідчий суддя відзначає, що з наданих адвокатом документів вбачається, що ОСОБА_5 мала достатній рівень фінансового забезпечення, який міг їй дозволити на власний розсуд та за власні кошти придбавати дороговартісне рухоме та нерухоме майно. Зокрема, відповідно до копії довідки №1 від 21.11.2023 за період 2013-2017 років ТОВ «Блік центр» перерахувало ОСОБА_5 дивіденти в сумі 7382329 грн.
Виходячи з вищенаведеного, слідчий суддя зазначає, що за умовами шлюбного договору вищевказане майно є особистою власністю дружини, яке з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваного не підлягає арешту, а тому правових підстав для задоволення клопотання прокурора в частині накладення арешту на майно ОСОБА_5 не було.
У зв`язку з цим, слідчий суддя визнає вказаний арешт необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.
З огляду на викладене та керуючись статтями 170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту з майна, яке належить ОСОБА_5, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019110350000029 від 13.02.2019, задовольнити.
2.Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2023 (справа №991/7306/23, провадження №1-кс/991/7335/23) на майно, яке належить ОСОБА_5, а саме на:
1)земельні ділянки з такими кадастровими номерами:
- 3223155400:03:028:0059, площею 0,23 га;
- 3223155400:03:028:0078, площею 0,25 та;
- 3223155400:03:028:0075, площею 0.2432 га;
- 3223188000:02:007:0010, площею 1,5 га;
- 3223182500:02:005:0061, площею 1,6 га;
- 3222480800:06:009:5069, площею 2 га;
- 3222480800:07:001:5021, площею 1,9999 га;
- 3222480800:07:001:5019, площею 1,9999 га;
- 3222480800:06:007:5006, площею 2 га;
- 3222480800:07:001:5026, площею 1,9999 га;
- 3222480800:06:007:5008, площею 2 га;
- 3222480800:06:007:5007, площею 2 га;
- 3222480800:07:001:5020, площею 2 га;
- 3222480800:07:001:5022, площею 2 га;
- 3222480800:07:001:5023, площею 2 га;
- 3222480800:07:001:5024, площею 2 га;
- 3222480800:07:001:5025, площею 2 га;
- 3222480800:06:007:5003, площею 2 га;
- 3222480800:06:007:5004, площею 2 га;
- 3222480800:07:001:5017, площею 1.8499 га;
- 3222480800:06:006:5012, площею 1,1167 га;
- 3222480800:06:006:5011, площею 2 га;
- 3222480800:06:006:5010, площею 2 га;
- 3222480800:06:007:5005, площею 2 га;
- 3222480800:07:001:5029, площею 2 га;
- 3222480800:07:001:5028, площею 1,9999 га;
- 3222480800:07:001:5027, площею 2 га;
- 3222480800:07:001:5018, площею 2 га;
- 3222480800:06:007:5009, площею 2 га.
2) автомобіль Mercedes-Benz S 63 AMG, 2014 року випуску, днз НОМЕР_2, VІN-код: НОМЕР_3 .
3.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1