Документ № 115477861

Справа № 991/10619/23

Провадження № 1-кп/991/127/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 грудня 2023 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

їхніх захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10 ; ОСОБА_11,

ОСОБА_12 ; ОСОБА_13,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423 від 15.08.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця російської федерації, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2023 до Вищого антикорупційного суду з Офісу Генерального прокурора (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками у вказаному кримінальному провадженні. Того ж дня ухвалою суду призначено відкрите підготовче судове засідання на 06.12.2023.

06.12.2023 у підготовчому судовому засіданні прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 на 60 днів із залишенням можливості внесення застави у раніше визначеній сумі в 4 млн грн. У разі внесення застави прокурор вбачає необхідним покласти на ОСОБА_7 такі обов`язки: 1) прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом; 2) не відлучатися із міста Києва без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», зокрема, але не виключно, з ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, а також з іншими обвинуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 52023000000000423; 5) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця»; 6) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Прокурор мотивував подане клопотання тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8872/23 продовжено підозрюваному ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 11.12.2023 включно, з можливістю внесення застави; зменшено суму застави як альтернативного запобіжного заходу до 4 000 000,00 гривень. Також у випадку внесення застави на ОСОБА_7 покладено кілька обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.11.2023 за наслідками розгляду апеляційної скарги сторони захисту підозрюваного ОСОБА_7 вказане рішення слідчого судді залишено без змін.

За змістом клопотання необхідність продовження строку тримання під вартою обумовлена тим, що обвинувачений ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, два встановлені під час досудового розслідування ризики, визначені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились і продовжують існувати.

Позиції сторін у судовому засіданні

Прокурор ОСОБА_5 підтримав подане клопотання і просив задовольнити з наведених у ньому підстав. Зазначив, що відомості про фактичні обставини, на які він посилається у клопотанні, зокрема, щодо майнового стану обвинуваченого, наявні в долучених до клопотання копіях судових рішень щодо продовження строку застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 . Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні пов`язаний із тим, що ряд осіб, які є свідками або які можуть бути допитані як свідки (в порядку ст. 252 КПК України), працювали і продовжують працювати у філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», в якій на час вчинення злочину ОСОБА_7 працював на керівних посадах - першого заступника директора виконавчого філії та заступника директора виконавчого філії, або в системі АТ «Укрзалізниця» ( ОСОБА_14, ОСОБА_16 ). Один зі свідків ( ОСОБА_17 ) є менеджером автосалону, який надавав консультації обвинуваченим та займався оформленням купівлі-продажу автомобіля, і якого сторона обвинувачення має намір допитати в суді, та щодо якого є ризик впливу зі сторони обвинуваченого. Переконаний, що більш м`який запобіжний захід не зможе гарантувати, що заявлені ризики будуть нівельовані.

Захисники ОСОБА_11, ОСОБА_12 та обвинувачений ОСОБА_7 заперечили проти задоволення клопотання прокурора і продовження тримання останнього під вартою, оскільки заявлені прокурором ризики є недоведеними, і відсутня необхідність у продовженні застосування найсуворішого запобіжного заходу, вважаючи, що застосування застави у меншому розмірі із покладенням відповідних обов`язків буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Так, захисник ОСОБА_12 подав суду письмові заперечення на клопотання прокурора, в яких просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до ОСОБА_7 більш м`який запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 805 200 грн. У запереченнях посилається на: відсутність у клопотанні обґрунтованих обставин, які б свідчили, що заявлені ризики не зменшились; наявність у ОСОБА_7 ряду захворювань, у тому числі хронічних хвороб, що за відсутності належного лікування та ненадання кваліфікованої медичної допомоги можуть призвести до розвитку ускладнень; позитивну характеристику ОСОБА_7 за місцем роботи у Філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця». Зазначив, що ОСОБА_7 не займає посад у Філії чи інших підрозділах АТ «Укрзалізниця», тому не має фактичного доступу до їхніх приміщень та безпосереднього впливу на тих свідків, які обіймали посади у Філії; не намагався і не намагається зустрітись зі свідками або іншими учасниками в цьому кримінальному провадженні, не має наміру впливати на них або вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду. Відсутність відомостей про протилежне, на думку захисту, суттєво зменшує ризики впливу на свідків та переховування від суду. На підтвердження викладених у запереченнях аргументів додав копії характеристики з попереднього місця роботи, документів, що містять відомості про обстеження і наявність у ОСОБА_7 хронічних захворювань (за період із 2013 року). Вважає, що тривалість (понад 6 місяців) тримання під вартою ОСОБА_7 у взаємозв`язку із іншими доводами захисту свідчить про необхідність перегляду застосованого запобіжного заходу на менш суворий. Раніше визначений розмір застави у 4 млн грн ОСОБА_7 не має можливості внести, так як понад 6 місяців перебуває під вартою і не отримує дохід.

Сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_6 вважала, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, зважаючи на відсутність для того достатніх підстав; сума раніше визначеної застави є непомірною для обвинуваченого, так як на його майно було накладено арешт.

Мотиви та висновки суду

Частиною 3 ст. 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 183 КПК України одним із видів запобіжних заходів є тримання під вартою. Цей запобіжний захід є винятковим та застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 КПК України.

При цьому за правилами ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У зв`язку із визначенням альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя, суд на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України в ухвалі зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого, за умови внесення застави, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим цією частиною статті.

У поданому клопотанні прокурор порушує перед судом питання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою на 60 днів та залишення раніше визначеного альтернативного запобіжного заходу у виді застави в сумі 4 000 000,00 грн із покладенням на обвинуваченого ряду процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, у разі звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку із внесенням застави.

Суд на підставі відомостей, які містяться в наявних матеріалах кримінального провадження, встановив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.05.2023 у справі № 991/4552/23 у межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з дня його фактичного затримання (23.05.2023) - до 21.07.2023 включно, визначено заставу в розмірі 13 420 000 гривень і процесуальні обов`язки, які мають бути покладені на підозрюваного у разі внесення застави. Зазначений запобіжний захід щодо ОСОБА_7 був продовжений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.07.2023 у справі № 991/6337/23 до 23.08.2023.

15.08.2023 із кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 були виділені матеріали досудового розслідування в окреме провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423.

21.08.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/7279/23 продовжено строк тримання під вартою щодо ОСОБА_7 на 60 днів - до 20.10.2023 включно, визначено заставу в розмірі 8 000 000 гривень та процесуальні обов`язки, які мають бути покладені на підозрюваного у разі внесення ним застави.

13.10.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/8872/23 запобіжний захід щодо ОСОБА_7 продовжений до 11.12.2023 включно, визначено заставу в розмірі 4 000 000,00 грн та процесуальні обов`язки, які мають бути покладені на підозрюваного у разі внесення ним застави. Згідно із цією ухвалою підставами для продовження застосування до ОСОБА_7 тримання під вартою стали: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України; існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином); недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам та забезпечення виконання процесуальних обов`язків. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.11.2023 вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.

Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 52023000000000423 від 15.08.2023, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8872/23, якоюпродовжено строк тримання ОСОБА_7 під вартою, ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.11.2023, з урахуванням відсутності висловлених зі сторони захисту доводів, які б спростовували чи виключали існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарту доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_7 за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.

У клопотанні прокурор стверджує, що встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування ОСОБА_7 від суду, а також незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених уцьому кримінальному провадженні), не зменшились та продовжують існувати, що зумовлює необхідність продовжити строк дії застосованого запобіжного заходу щодо обвинуваченого, щоб в такий спосіб запобігти наявним ризикам і гарантувати належну процесуальну поведінку під час судового провадження.

Суд погоджується із доводами прокурора про продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду.

Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна. Зазначене покарання, в разі визнання обвинуваченого винуватим, повинно бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений. Також, за твердженням прокурора, яке не заперечувала сторона захисту, майновий стан ОСОБА_7 є таким, що допускає можливість переховування обвинуваченого від суду.

За таких обставин є цілком вірогідним вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від участі в судовому провадженні з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, в разі визнання його винуватим у вчиненні злочину.

Щодо існування ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

Наявність зазначеного ризику пов`язана із тим, що свідками у кримінальному провадженні є, зокрема, працівники філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця». Те, що ОСОБА_7 із грудня 2021 року обіймав керівні посади у вказаній Філії (першого заступника директора виконавчого філії та заступника директора виконавчого філії), може вказувати на здатність впливати на її працівників та службових осіб, які перебували в його підпорядкуванні, службовій залежності, з метою ненадання ними правдивих та/або повних показань про відомі їм обставини кримінального провадження. Той факт, що ОСОБА_7 вже не обіймає посаду у Філії, не виключає вірогідності використання ним набутого за час роботи службового авторитету і сформованих відносин із особами (працівниками, службовими особами), які були йому підпорядковані або з якими він взаємодіяв за посадою, для спроби поза процесуального впливу на свідків.

На даний час обвинуваченому ОСОБА_7 вже були відкриті матеріали досудового розслідування, тому він обізнаний про осіб, які дали показання в цьому кримінальному провадженні, зміст їхніх свідчень та їхні персональні дані, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на свідків.

Оцінюючи ризик впливу на свідків, суд бере до уваги встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Ураховуючи викладене, суд уважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження під час збирання доказів, але й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.

Також суд враховує, що в цьому ж кримінальному провадженні обвинувачення висунуте двом іншим особам - ОСОБА_6, ОСОБА_8, які, за версією сторони обвинувачення, надавали неправомірну вигоду ОСОБА_7 та досить тривалий час узгоджували свої дії задля досягнення бажаного результату. У зв`язку із цим є підстави вважати, що обвинувачені можуть погоджувати між собою свою процесуальну поведінку та показання щодо обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких кожного з них обвинувачують.

Отже, залишається загроза того, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

На переконання суду, встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності дають достатні підстави стверджувати, що наявні ризики переховування ОСОБА_7 від суду, а також незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, які виправдовують подальше застосування до обвинуваченого запобіжного заходу.

Суду не надано доказів на підтвердження того, що заявлені прокурором ризики зменшились.

Доводи сторони захисту про необґрунтованість заявлених прокурором ризиків з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а також на відсутність відомостей вчинення ОСОБА_7 спроб впливу на свідків, інших підозрюваних (обвинувачених) або переховування під час досудового розслідування суд вважає необґрунтованими.

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або створюватимуть загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає подання суду доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: вік обвинуваченого (59 років); наявність у ОСОБА_7 постійного місця проживання в м. Києві, нерухомого майна у м. Києві (квартири) та у Львівській області (двох земельних ділянок і будинку), автомобіля, відомості про рівень доходів за попередні роки (за 2022 рік - 1 640 187 грн, за 2021 рік - 276 893 грн, за 2020 рік - 738 298 грн); відсутність інформації про стійкі соціальні зв`язки обвинуваченого - розлучений, офіційно не працює; судимостей не має; позитивно характеризується за попереднім місцем роботи; наявні в обвинуваченого хронічні хвороби (які існували на час застосування і продовження запобіжного заходу та оцінювались слідчим суддею) не належать до захворювань, які виключають тримання під вартою; що в разі визнання винуватим у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, щодо якого йому висунуте обвинувачення, ОСОБА_7 може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та з конфіскацією майна.

Отже, на даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину та продовження існування двох доведених ризиків, відомості щодо особи обвинуваченого, продовження застосування запобіжного заходу є необхідним з метою забезпечення дієвості цього кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання про продовження строку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу тримання під вартою суд вважає наявними обставини, які у своїй сукупності вказують на те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання двом наявним ризикам буде недостатнім.

Так, особистого зобов`язання для запобігання двом доведеним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на обвинуваченого обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_7 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків, загроза настання яких сприяла би його належній процесуальній поведінці. Застосування особистої поруки є неможливим, оскільки відсутні особи, які б висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його в суд на першу про те вимогу. Застосування застави або домашнього арешту як запобіжного заходу на цьому етапі судового провадження не буде достатньо дієвим заходом, що зможе в повній мірі запобігти усім ризикам, які встановлені під час розгляду клопотання.

З огляду на існування обставин, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194, ч. 3 ст. 199 КПК України, то суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та наявність підстав для продовження строку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 тримання під вартою, яке є необхідним і дієвим запобіжним заходом, що здатен попередити справдження зазначених вище ризиків і забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 було зменшено раніше визначений розмір застави (8 000 000 грн) до 4 000 000,00 грн, у разі внесення якої підозрюваний вважається таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави і на нього покладається ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вказаний розмір застави був визначений відповідно до правил ч. 4, абзацу другого ч. 5 ст. 182 КПК України, ураховуючи: тяжкість інкримінованого злочину та обставини кримінального правопорушення, поступове зменшення інтенсивності встановлених ризиків за час перебування підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, перебування кримінального провадження на стадії завершення досудового розслідування; майновий стан підозрюваного.

Зважаючи на зменшення із трьох до двох кількості ризиків, про які заявив прокурор, у порівнянні зі стадією досудового розслідування (натепер відсутній ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином), суд вважає, що раніше визначений розмір застави підлягає зменшенню до 969 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 2 600 796 гривень. Розмір застави розрахований із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023, що становить 2 684,00 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»). Такий розмір застави узгоджується із майновим станом обвинуваченого, є, на переконання суду, помірним для нього та повинен в достатній мірі забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов`язків.

За встановлених обставин, на підставі норм абзацу другого ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням існуючих ризиків, у разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_7 також мають бути покладені ті обов`язки, необхідність яких була доведена прокурором і які були зазначені в попередній ухвалі про продовження строку застосування запобіжного заходу. Такі обов`язки є необхідними і достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у кримінальному провадженні та запобігання встановленим ризикам. Водночас при покладенні на обвинуваченого обов`язку утримуватись від спілкування зі свідками суд враховує те, що згідно з ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань, тобто це мають бути конкретно визначені особи, які вже встановлені під час досудового розслідування. У зв`язку із цим суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора щодо обмеження ОСОБА_7 у спілкуванні із працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та АТ «Укрзалізниця» лише в частині тих свідків, імена яких зазначені в прохальній частині клопотання. Згідно з ч. 7 ст.194 КПК України відповідні обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

У частині 1 ст. 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

З огляду на те, що обвинувальний акт надійшов до суду лише 06.12.2023, розпочалось підготовче провадження, суд вважає за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 на 60 днів.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 194, 199, 315, 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів із дня постановлення цієї ухвали - до 03.02.2024, з можливістю внесення застави.

Зменшити розмір застави, визначеної ОСОБА_7 як альтернативний запобіжний захід ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8872/23, до 969 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 600 796 (два мільйони шістсот тисяч сімсот дев`яносто шість) гривень. У разі внесення застави у визначеному розмірі обвинувачений звільняється з-під варти і вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 з-під варти у зв`язку з внесенням застави, покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом;

2) не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця» - з ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, а також з іншими обвинуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 52023000000000423;

5) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця»;

6) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 03.02.2024.

У іншій частині клопотання відмовити.

Сума застави може бути внесена обвинуваченим або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) у визначеному розмірі в національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами: Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259; номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ; призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові обвинуваченого, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захисникам для відома та направити начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом 5 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3