- Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.
Справа № 991/1388/20
Провадження 1-кп/991/26/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (далі - суд)
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_7
про відвід судді ОСОБА_3
у кримінальному провадженні №52019000000000898 від 10.10.2019 щодо обвинувачення
ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Болотівка Буринського району Сумської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, працює суддею Зарічного районного суду міста Суми) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
14.02.2020 до ВАКС зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52019000000000898 від 10.10.2019.
Відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2020 для розгляду такого кримінального провадження визначена колегія суддів у складі головуючого ОСОБА_1 та суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_9 .
В зв`язку із призначенням рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) від 01.06.2023 членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) ОСОБА_9 та перебуванням такого у довгостроковому відрядженні згідно із наказом від 07.06.2023, на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС від 09.06.2023 №100ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у результаті якого до складу колегії судді включена ОСОБА_10, та згодом у зв`язку із перебуванням такої у довгостроковій відпустці згідно з наказом від 16.06.2023, на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС від 19.06.2023 №132ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у результаті якого до складу колегії суддів включена ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 17.02.2020 призначено підготовче судове засідання на 18.03.2020.
Ухвалою суду від 18.03.2020 призначено судовий розгляд на 26.03.2020 з перервами на 16.04.2020, 07.05.2020, 21.05.2020, 11.06.2020, 18.06.2020, 01.07.2020, 23.07.2020, 15.09.2020, 01.10.2020, 15.10.2020, 20.10.2020, 27.10.2020, 03.11.2020, 10.11.2020, 02.12.2020, 20.01.2021, 26.01.2021, 18.02.2021, 03.03.2021, 18.03.2021, 31.03.2021, 19.05.2021, 28.05.2021, 08.06.2021, 24.06.2021, 27.07.2021, 16.09.2021, 08.10.2021, 28.10.2021, 11.11.2021, 08.12.2021, 16.12.2021, 13.01.2022, 10.02.2022, 10.03.2022, 21.04.2022, 12.05.2022, 26.05.2022, 09.06.2022, 23.06.2022, 28.07.2022, 13.10.2022, 27.10.2022, 01.12.2022, 22.12.2022, 19.01.2023, 09.02.2023, 02.03.2023, 16.03.2023, 06.04.2023, 24.04.2023, 12.05.2023, 15.06.2023, 19.07.2023, 25.07.2023, 12.09.2023, 19.09.2023, 29.09.2023, 01.11.2023, 14.11.2023, 22.11.2023, 29.11.2023, 07.12.2023.
2. Короткий виклад заяви про відвід та позицій учасників судового провадження.
2.1. В судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 подала письмову заяву про відвід судді ОСОБА_3, яка зокрема обґрунтовувалась таким:
«колегія суддів ВАКС у складі трьох суддів, яка визначена у встановленому порядку для розгляду певного кримінального провадження (обвинувального акта) є складом суду у розумінні норм кримінального процесуального права (п. 22 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ч. 12 ст. 31, ч. ч. 4, 5, 9, 10 ст. 35, ч. 1 ст. 319 КПК України), а неможливість будь-якого з них здійснювати правосуддя фактично припиняє існування раніше визначеного складу суду як такого, що і відбулося у даному випадку з моменту призначення судді ОСОБА_9 членом ВККСУ на підставі рішенням Вищої Ради правосуддя від 01.06.2023 року за №600/0/15-23.
У даному випадку суддя у цій кримінальній справі суддя ОСОБА_9 був зобов?язаний у цей же день (01.06.2023 року) або принаймні наступного дня (02.06.2023 року) виконати вимоги п. п. 2.3.25 п. 2.3 Положення про АСДС, п. 10 і п. п. 16.1 п. 16 Засад ВАКС і звернутися зі службовим листом до керівника апарату ВАКС, який у свою чергу у відповідності до вимог п. п. 2.3.25 п. 2.3 Положення про АСДС та п. 10 Засад ВАКС мав право виключно на виконання такого службового листа судді прийняти мотивоване розпорядження про здійснення автоматизованою системою в автоматичному режимі заміни судді-члена колегії на суддю з числа суддів постійної колегії, а якщо це не можливо, то з резервних суддів, визначених рішенням зборів суддів для такої колегії, а у випадку їх відсутності має визначатися склад колегії суддів з числа суддів інших постійних колегій.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається:
- повторний автоматизований розподіл цієї кримінальної справи мав бути здійснений одразу після прийняття Вищою радою правосуддя рішення від 01.06.2023 року за №600/0/15-23 про призначення судді ОСОБА_9 членом ВККСУ (принаймні на наступний день 02.06.2023 року), оскільки це рішення унеможливлювало відправлення ним правосуддя, а повторний автоматизований розподіл мав відбуватися відповідно без врахування рішення зборів суддів ВАКС від 08.06.2023 року за №1 «Про автоматизований розподіл судових справ у зв?язку з довготривалим відрядженням судді ОСОБА_9 ». Замість цього здійснювалися заходи щодо скликання зборів суддів ВАКС з метою прийняття вказаного рішення, що на мою думку свідчить про штучний характер повторного автоматизованого розподілу цієї кримінальної справи та його невідповідність принципу об?єктивного і неупередженого розподілу судових справ, що є порушенням вимог п. 1 ч. 1 ст. 35 КПК України, п. п. 1.3.1 п. 1.3 Положення про АСДС та п. п. 16. 1 п. 16 Засад ВАКС;
- зі змісту розпорядження керівника апарату ВАКС від 09.06.2023 року за №100 ав «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», на підставі якого був здійснений повторний автоматизований розподіл судової справи, видно наступне: «Відповідно до пунктів 2.3.49. та 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами), підпункту 16.1 пункту 16 та пункту 10 Розділу ІІ Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, затверджених рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 03.09.2019 № 4 (зі змінами), рішення зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 08.06.2023 №1, призначити повторний авторозподіл судової справи № 991/1388/20 (провадження № 1-кп/991/26/20) для заміни судді - члена колегії ОСОБА_9 .
Відповідно до Положення про АСДС та Засад ВАКС, за розпорядженням керівника апарату ВАКС має бути здійснений повторний автоматизований розподіл справи, а саме:
- повторний автоматизований розподіл невирішеної судової справи здійснюється за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи) (п. п. 2.3.50 п. 2.3 Положення про АСДС);
- повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, в порядку, визначеному п. п. 2.3.4 і 2.3.23 п. 2.3 Положення про АСДС (п. п. 2.3.49 п. 2.3 Положення про АСДС);
- автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за сукупністю певних правил (п. п. 2.3.4 п. 2.3 Положення про АСДС);
- у випадку розгляду судової справи колегією суддів, при її автоматизованому розподілі визначається головуючий суддя (суддя-доповідач) із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після цього визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності), а за наявності у суді постійно-діючих колегій, склад колегії визначається з числа суддів основного складу, а у разі неможливості - зі складу резервних суддів, а у разі відсутності і такої можливості - з числа всіх суддів суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Результатом такого автоматичного розподілу є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів (додаток 2), що автоматично створюється автоматизованою системою» (п. п. 2.3.23 п. 2.3 Положення про АСДС);
- заміна судді-доповідача на іншого суддю у випадку неможливості здійснення ним правосуддя, що може призвести до порушення розумних строків розгляду справи, не передбачена, на відміну від заміни судді-члена колегії. Заміна судді-члена колегії здійснюється підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду на виконання службового листа судді-доповідача. Результатом автоматичної заміни відсутнього судді-члена колегії є протокол автоматичної зміни складу колегії суддів (п. 10 Засад ВАКС);
- повторний автоматизований розподіл судової справи проводиться на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату у строки, встановлені процесуальним законом, а у разі якщо такі не встановлені - у розумні строки (п. п. 16.1 п. 16 Засад ВАКС).
Наведене вище свідчить про те, що:
- повторний автоматизований розподіл цієї судової справи не був здійснений у розумний строк, тобто одразу після прийняття Вищою радою правосуддя рішення від 01.06.2023 року за № 600/0/15-23 про призначення судді ОСОБА_9 членом ВККСУ, тобто 01-02.06.2023 року, а був здійснений лише 09.06.2023 року, тобто після рішення зборів суддів ВАКС від 08.06.2023 року за № 1 «Про автоматизований
розподіл судових справ у зв`язку з довготривалим відрядженням судді ОСОБА 6», що є спотворенням принципу об`єктивності та неупередженості автоматизованого розподілу, встановленого вимогами п. 1 ч. 1 ст. 35 КПК України та п. п. 1.3.1 п. 1.3 Положення про АСДС;
- повторний автоматизований розподіл цієї справи був здійснений з порушенням вимог ч. ч. 3, 4, 9 ст. 35 і ч. 1 ст. 139 КПК України, п. п. 2.3.23, 2.3.49 п. 2.3 Положення про АСДС та п.10, п. п. 16.1 п. 16 Засад ВАКС, що є невиконанням розпорядження керівника апарату, на підставі якого цей розподіл і мав відбуватися.
Звертаю увагу на те, що повторний автоматизований розподіл був здійснений з порушенням вимог п. п. 2.3.49 п. 2.3 Положення про АСДС та п. 10, п. п. 16.1 п. 16 Засад ВАКС, тобто не у відповідності до виданого керівником апарату ВАКС розпорядження.
За результатом повторного автоматизованого розподілу цієї справи 09.06.2023 року був складений протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, що є документальним підтвердженням того, що при здійсненні у даному випадку повторного автоматизованого розподілу справи були порушені зазначені вище вимоги норм кримінального процесуального закону та положення нормативних актів.
Так, під час відповідного незаконного автоматизованого розподілу було обрано ОСОБА_10 .
Потім, 19.06.2023 знову було проведено автоматизований розподіл справ між суддями та обрано ОСОБА_3 .
Таким чином, вважаю за необхідне заявити відвід судді ОСОБА_3, адже її було обрано з порушення порядку автоматизованого визначення судді».
2.2. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6, захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали заяву про відвід та просили таку задовольнити.
Прокурор ОСОБА_11 заперечив проти задоволення заяви про відвід, вважаючи такий необґрунтованим.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Крім того, в частині 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Частиною 1 статті 80 КПК визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, згідно з частиною 4 статті 80 КПК заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі- ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
3.2. Чинною частиною 3 статті 35 КПК визначено, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, крім випадків, установлених законом.
Згідно з частиною 12 статті 35 КПК, особливості розподілу кримінальних проваджень та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду, встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначило порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
Згодом рішенням ВРП від 25.01.2022 № 83/0/15-22 (із змінами згідно з рішенням ВРП від 22.02.2022 №166/0/15-22) затверджено зміни до Положення про ЄСІТС у формі доповнення новим розділом IV «Особливості автоматизованого розподілу судових справ».
Однак рішенням ВРП від 28.02.2023 №162/0/15-23 набрання чинності такими змінами до Положення про ЄСІТС наразі відтерміновано на невизначений час, тоді як згідно з пунктом 121 Положення про ЄСІТС до початку функціонування підсистеми автоматизованого розподілу справ у складі ЄСІТС визначення складу суду та присяжних здійснюється відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (зі змінами) - далі Положення про АСДС.
В підпункті 1.2.1 Положення про АСДС наведено визначення терміну «засади використання автоматизованої системи документообігу суду» - це затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду правила застосування цього Положення з урахуванням юрисдикції та інстанційності суду, норм процесуальних кодексів та законів України.
Згідно із пунктом 1.4.9. Положення про АСДС, збори суддів відповідного суду мають визначені цим Положенням повноваження щодо розгляду питань стосовно порядку функціонування автоматизованої системи. За результатами розгляду питань, зазначених в абзаці 1 цього підпункту, рішенням зборів суддів затверджуються Засади використання автоматизованої системи документообігу суду і вносяться до автоматизованої системи не пізніше робочого дня, що настає після проведення цих зборів. У разі внесення змін до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду збори суддів відповідного суду новим рішенням затверджують відповідні зміни до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду. Засади використання автоматизованої системи документообігу суду (зі змінами та доповненнями) вносяться до автоматизованої системи та оприлюднюються на веб-порталі судової влади України не пізніше робочого дня, що настає після проведення цих зборів.
Пунктом 2.3.2 Положення про АСДС визначено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Пунктами 2.3.10 - 2.3.17 Положення про АСДС визначено вичерпний перелік повноважень зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, й зокрема, пунктами 2.3.10, 2.3.11, 2.3.17 цього Положення визначено таке:
2.3.10. збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ. Спеціалізація суддів визначається із розрахунку розподілу не менше двох суддів на одну спеціалізацію;
2.3.11. якщо розгляд справи здійснюється колегіально, склад колегії суддів визначається автоматизованою системою. Збори суддів можуть визначити склади постійно-діючих колегій суддів;
2.3.17. збори суддів відповідного суду мають право розглядати питання щодо настання обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді судових справ, що може мати наслідком порушення строку розгляду судових справ, передбаченого відповідним процесуальним законом.
Пунктом 2.3.20 Положення про АСДС визначено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів) здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів, у тому числі спеціалізації зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх. За допомогою автоматизованого розподілу визначається також запасний суддя та слідчий суддя. Автоматизований розподіл клопотань про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії здійснюється між слідчими суддями, визначеними статтею 247 КПК. Відмова судді від отримання розподіленої в установленому порядку судової справи не допускається.
Згідно з пунктом 2.3.23 Положення про АСДС, якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа суддів основного складу, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії. У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів, що автоматично створюється автоматизованою системою.
Пунктами 2.3.49 та 2.3.50 Положення про АСДС передбачено таке: 2.3.49. повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення. 2.3.50. винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки), що додається до матеріалів справи. Електронний примірник такого розпорядження вноситься до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання.
Тобто збори суддів уповноважені визначати особливості та порядок автоматизованого розподілу судових справ з урахуванням норм Положення про АСДС.
Наразі у ВАКС чинними є затверджені рішенням зборів суддів від 03.09.2019 №4 (із подальшими змінами) Засади використання автоматизованої системи документообігу ВАКС (далі - Засади).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Засад, судові справи розподіляються між суддями, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням: складу судових палат (за їх наявності), складу постійних колегій, спеціалізації суддів, запровадженої зборами суддів, визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження кожного судді, недопустимості повторної участі судді у розгляді судової справи; перебування судді у відпустці, у відрядженні, у нарадчій кімнаті; відсутності судді у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, а також з урахуванням інших передбачених законом обставин, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
Згідно із пунктом 8 Засад, склад колегії суддів по розгляду судової справи формується в автоматичному режимі автоматизованою системою одразу після визначення судді-доповідача згідно з налаштуванням складів постійних колегій, затверджених рішенням зборів суддів. У складі Вищого антикорупційного суду у першій інстанції можуть утворюватися судові палати для розгляду окремих категорій справ з метою раціонального використання суддями робочого часу та належної підготовки до розгляду судових справ.
Пунктом 9 Засад визначено, що у разі якщо після визначення автоматизованою системою судді-доповідача неможливо визначити склад колегії автоматизованою системою в автоматичному режимі згідно з налаштуваннями складу колегій, затверджених зборами суддів, склад колегії визначається з переліку суддів, що входять до складу резервних суддів постійної колегії судді-доповідача. Резервні судді визначаються зборами суддів відповідного суду для кожної постійної колегії. У випадку відсутності резервних суддів, АСДС визначається склад колегії суддів з числа суддів, що входять до складу судової палати (за наявності) або до складу інших постійних колегій.
Пунктом 10 Засад визначено, що склад колегії суддів залишається незмінним упродовж перебування судової справи на розгляді. У виняткових випадках (задоволені самовідвід чи відвід, тривалі: тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження, інші випадки, коли суддя-член колегії не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судової справи), які можуть призвести до порушення розумних строків розгляду справи на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки) на виконання службового листа судді-доповідача, або на підставі ухвали суду про задоволення відводу (самовідводу) судді автоматизованою системою в автоматичному режимі здійснюється заміна судді-члена колегії (за винятком судді-доповідача), на суддю з числа суддів даної постійної колегії, а якщо такого не можливо визначити, то з числа резервних суддів, визначених рішенням зборів суддів для даної колегії. У випадку відсутності таких суддів, АСДС визначається склад колегії суддів з числа суддів, що входять до складу судової палати (за наявності) або до складу інших постійних колегій. Результатом автоматичної заміни відсутнього судді-члена колегії є протокол автоматичної зміни складу колегії суддів, що долучається до матеріалів судової справи.
Відповідно до вищенаведеного, суддя-доповідач ОСОБА_1 09.06.2023 та 19.06.2023 надав керівнику апарату ВАКС службові листи, де відповідно зазначено, що рішенням ВРП від 01.06.2023 ОСОБА_9 призначений членом ВККСУ строком на 4 роки й такий перебуватиме у довготривалому відрядженні згідно з наказом голови ВАКС від 07.06.2023, й також ОСОБА_10 перебуває у відпустці в зв`язку із вагітністю та пологами й згодом для догляду за дитиною, що вочевидь унеможливлює протягом тривалого часу їх участь в розгляді судових справ (зокрема цієї справи №991/1388/20/) та призведе до порушення розумних строків, а тому пропонував в таких справах провести повторний автоматизований розподіл для визначення іншого судді.
Суд зазначає, що будь-яким нормативним актом не передбачено конкретних строків проведення повторного автоматизованого розподілу для визначення іншого судді замість вибулого.
Пунктом 1 рішення зборів суддів ВАКС від 16.12.2021 №1 утворено Першу і Другу судові палати з розгляду кримінальних проваджень щодо певних кримінальних правопорушень, й згодом рішенням зборів суддів ВАКС від 26.05.2022 №5 утворено Третю судову палату з розгляду окремих категорій справ, а саме здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб, у кримінальних провадженнях віднесених до підсудності ВАКС (спеціалізація «слідчий суддя»).
Чинним з 01.12.2022 рішенням зборів суддів ВАКС від 24.11.2022 №4 затверджено персональні склади постійних колегій суддів Першої та Другої судових палат та резервних суддів постійних колегій суддів, згідно з якими судді ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_10 входять до складу постійної колегії суддів у складі Першої судової палати.
Пунктом 1 рішення зборів суддів ВАКС від 08.06.2023 №1 «Про автоматизований розподіл судових справ у зв`язку з довготривалим відрядженням судді ОСОБА_9 » з метою забезпечення рівномірного розподілу навантаження та можливості призначення й розгляду судових справ, вирішено, що повторний автоматизований розподіл судових справ, що перебувають на розгляді в колегіях суддів, до складу яких входить суддя ВАКС ОСОБА_9, здійснюватиметься за такими правилами:
- судові справи, в яких суддя ОСОБА_9 є головуючим (суддею-доповідачем) підлягають повторному автоматизованому розподілу у порядку, встановленому рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 16.12.2021 № 1 «Про утворення судових палат та визначення особливостей автоматизованого розподілу судових справ» (зі змінами);
-судові справи, в яких суддя ОСОБА_9 є учасником колегії, а головуючий (суддя-доповідач) перебуває у складі Третьої судової палати, підлягають повторному автоматизованому розподілу з метою заміни судді-учасника колегії з числа суддів Першої судової палати, після тимчасового включення головуючого (судді-доповідача) до складу Першої судової палати;
- судові справи, в яких суддя ОСОБА_9 є учасником колегії, а головуючий (суддя-доповідач) перебуває у складі Першої судової палати, підлягають повторному автоматизованому розподілу для заміни судді-учасника колегії в межах Першої судової палати.
3.3. З огляду на вищевикладене, чинний склад колегії суддів ВАКС за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями в частині визначення судді ОСОБА_3, як члена постійної колегії, сформований з дотриманням встановленого порядку визначення складу суду для розгляду цієї справи, тоді як заявницею ОСОБА_7 не наведено жодних конкретних доказів порушення порядку визначення члена колегії суддів чи необ`єктивності або упередженості судді ОСОБА_3 .
Відтак заява про відвід ґрунтується лише на неспроможних суб`єктивних припущеннях за відсутності порушень суб`єктивного та об`єктивного критеріїв, передбачених як підстави для відводу, тому такий не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 75-81, 369-372, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 про відвід судді ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили із моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 08.12.2023.
Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 ______________________________________________________________________