- Головуючий суддя (ВАКС): Строгий І.Л.
Справа № 991/10592/23
Провадження № 1-кс/991/10681/23
У Х В А Л А
06 грудня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,
підозрюваного ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Спеціалізованоїантикорупційної прокуратуриОфісу Генеральногопрокурора (далі прокурор,САП) ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52023000000000547від 02листопада2023року (далі кп№52023000000000547) за підозрою:
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі КК),
у с т а н о в и в:
Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається
1.Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кп №52023000000000547 за підозрою ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.28, ч. 4 ст. 368 КК.
2.Прокурор зазначав, що Указом Президента України від 11 листопада 2002 року №100/2002 ОСОБА_6 призначено на посаду судді Ірпінського міського суду Київської області.
3.Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2008 року № 524VI ОСОБА_6 обраний безстроково на посаду судді Ірпінського міського суду Київської області. Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року №2638-VI ОСОБА_6 переведено на посаду судді апеляційного суду Київської області. Указом ПрезидентаУкраїни №297/2018від 28вересня 2018року суддю апеляційного суду Київської області ОСОБА_6 переведено на посаду судді Київського апеляційного суду.
4.Прокурор зазначав,що уневстановлений досудовим розслідуванням час та місці у суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на систематичне одержання неправомірної вигоди за прийняття ними судових рішень на користь заінтересованих осіб, з використанням наданої їм влади.
5.За версією прокурора, розуміючи, що перегляд судових рішень в апеляційному порядку у Київському апеляційному суді здійснюється колегіально, що унеможливлює одноособове скоєння ними кримінальних правопорушень, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час, спільно домовившись утворили організовану групу з метою вчинення корупційних злочинів з наступним розподілом ролей.
6.ОСОБА_8, який не входив до складу колегії суддів: (1)здійснював комунікацію з особами, які зацікавлені у позитивному вирішенні для них питання з передачею відповідної неправомірної вигоди, з метою недопущення викриття інших учасників організованої групи, які ухвалювали відповідні рішення за результатами апеляційного перегляду; (2)одержував неправомірну вигоду від осіб, справи яких повинні були бути позитивно вирішені відповідною колегією суддів Київського апеляційного суду; (3)передавав одержану неправомірну вигоду ОСОБА_9 для її подальшої передачі безпосередньо суддям ОСОБА_10 та ОСОБА_6 .
7.Прокурор установив, що суддя ОСОБА_9 у свою чергу: (1)здійснював координацію та узгодження дій між учасниками організованої групи; (2)забезпечував ухвалення колегіального судового рішення на користь та в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, шляхом використання наданої йому влади; (3)отримував від ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди для себе та інших членів колегії суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ; (4)забезпечував приховування слідів злочину, у тому числі шляхом заміни грошових купюр, одержаних як неправомірну вигоду від ОСОБА_8 ; (5)здійснював розподіл та передачу неправомірної вигоди ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .
8.Прокурор у клопотанні зазначав, що на суддів ОСОБА_6 та ОСОБА_10 покладалося забезпечення ухвалення колегіального судового рішення на користь та в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, шляхом використання наданої їм влади. Окрім цього, на цих же суддів, у залежності від обставин розгляду справи, також додатково покладалася комунікація з особами, які зацікавлені в ухваленні позитивного рішення на свою користь за результатами апеляційного перегляду.
9.Водночас, за версією прокурора, всі члени організованої групи повинні були діяти з дотриманням суворих заходів конспірації, які б мінімізували загрозу викриття правоохоронними органами.
10.З огляду на це, прокурор переконаний, що між ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 створено організовану групу, у діяльності якої у різні періоди часу брали участь не менше трьох осіб, що попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання з єдиним планом, відомим всім учасникам групи, та розподілом їхніх функцій, спрямованих на досягнення цього злочинного плану, готували і вчиняли корупційні кримінальні правопорушення.
11.Прокурор зазначав, що 06 вересня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла судова справа №757/27289/23-к про арешт майна за апеляційною скаргою ОСОБА_11 в інтересах ПрАТ «Авіакомпанія Константа». Згідно з автоматизованим розподілом судових справ, справу було передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_9 (доповідач), суддів ОСОБА_10 та ОСОБА_6 .
12.За версієюоргану досудовогорозслідування,у жовтні 2023 року суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_8, реалізуючи попередньо сформований спільний злочинний умисел організованої групи на вчинення кримінальних правопорушень одержання неправомірної вигоди, посилаючись на суддів цього ж суду ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, які безпосередньо розглядали судову справу №757/27289/23-к, під час спілкування з особою, яка представляє інтереси апелянтів у цій справі, повідомив про можливість за надання неправомірної вигоди у розмірі 35000 доларів США, тобто по 10000 доларів США для кожного судді зі складу колегії суддів, та 5000 доларів США особисто для нього ухвалити рішення про скасування ухвали про накладення арешту на майно.
13.Далі, 13 листопада 2023 року о 10 год 41 хв ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 про можливість одержання ним та іншими членами організованої групи неправомірної вигоди у розмірі 25000 доларів США за ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги ПрАТ«Авіакомпанії Константа» у справі №757/27289/23-к та скасування накладеного арешту на майно, на що ОСОБА_9 погодився.
14.Досудовим розслідуваннямустановлено,що 16листопада 2023року о 08 год 59хв ОСОБА_9, виконуючи свою роль в організованій групі, переслідуючи намір одержати неправомірну вигоду, попередньо обговорену з ОСОБА_8, з метою конспірації, завуальовано проінформував іншого члена організованої групи - суддю Київського апеляційного суду ОСОБА_6 про необхідність ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» у справі №757/27289/23-к за неправомірну вигоду, на що ОСОБА_6 погодився.
15.Окрім цього,23листопада 2023року в період 17 год 03 хв до 17 год 10 хв ОСОБА_9, виконуючи свою роль в організованій групі, переслідуючи намір реалізувати спільний злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди завуальовано проінформував іншого члена організованої групи - суддю Київського апеляційного суду ОСОБА_10 про необхідність ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» у справі №757/27289/23-к за неправомірну вигоду у загальному розмірі 25000 доларів США, на що ОСОБА_10 погодився.
16.Прокурор зазначав,що 27листопада 2023року в період з 09 год 23 хв до 09 год 25хв, перед проведенням судового засідання з розгляду апеляційної скарги у справі №757/27289/23-к у приміщенні службового кабінету №1502, яким користується ОСОБА_9,в адміністративній будівлі Київського апеляційного суду за адресою: місто Київ, вул.Солом`янська, 2А, суддя ОСОБА_8 повторно підтвердив ОСОБА_9, що одержання неправомірної вигоди залежить від ухвалення ним та іншими суддями колегії ОСОБА_10 та ОСОБА_6, рішення про задоволення апеляційної скарги у справі №757/27289/23-к та скасування арешту.
17.27 листопада 2023 року колегія суддів Київського апеляційного суду у складі ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 у період з 15 год 48хв по 17 год 06 хв постановила ухвалу про задоволення апеляційної скарги, поданої у справі №757/27289/23-к представником ПрАТ «Авіакомпанія Константа», скасувавши накладений судом першої інстанції арешт на майно.
18.Прокурор зазначав, що 28 листопада 2023 року о 08 год 20 хв ОСОБА_8, перебуваючи в салоні автомобіля LEXUS NX 250, реєстраційний номер НОМЕР_1, що був припаркований неподалік АЗС «KLO» по вул. Преображенська в місті Києві, одержав від особи, яка діяла в інтересах апелянтів у судовій справі №757/27289/23-к, для себе та колегії суддів у справі неправомірну вигоду у розмірі 35000 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 28 листопада 2023року складало 1267606 грн, за ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги у згаданій справі.
19.Цього ж дня, о 08 год 33 хв, ОСОБА_8, перебуваючи у своєму службовому кабінеті №1905 в адміністративній будівлі Київського апеляційного суду, у період з 08 год 37 хв по 08год 39 хв розділив одержану неправомірну вигоду: 10000 доларів США забрав собі як свою частку неправомірної вигоди, а 25000 доларів США, відповідно до попередніх домовленостей із ОСОБА_9 та іншими членами організованої групи, помістив до картонної коробки з-під алкогольного напою «віскі».
20.За версією прокурора, після цього ОСОБА_8 о 10 год 59 хв поклав картонну коробку з неправомірною вигодою до паперового пакету темного кольору, вийшов зі свого службового кабінету та заніс її до службового кабінету №1502, яким користується суддя ОСОБА_9, де передав йому, а останній одержав неправомірну вигоду у розмірі 25000 доларів США для подальшого її розподілу між ним та іншими учасниками організованої групи.
21.Цього ж дня, о 20 год 16 хв одержану частину неправомірної вигоди у сумі 25000 доларів США ОСОБА_9 заніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
22.Прокурор зазначав, що у період з 20 год 34 хв 28 листопада 2023 року по 09 год 27хв 29 листопада 2023 року, перебуваючи за адресою місця свого проживання, ОСОБА_9 розподілив частину неправомірної вигоди у розмірі 25000 доларів США: 8400 доларів США залишив собі, а решту неправомірної вигоди у сумі 16600 доларів США виокремив для передачі іншим учасникам організованої групи ОСОБА_10 та ОСОБА_6 у рівних частинах, тобто по 8300 доларів США кожному.
23.Водночас, з метою приховування слідів імовірного кримінального правопорушення та ускладнення відстеження руху неправомірної вигоди, ОСОБА_9 замінив одержані від ОСОБА_8 гроші, які призначалися для розподілу між іншими учасниками організованої групи, у розмірі 16600 доларів США на аналогічну суму доларів США, які перебували у нього за місцем проживання.
24.Прокурором установлено, що 29 листопада 2023 року об 11 год 35хв ОСОБА_9, відповідно до попередніх домовленостей між членами організованої групи, перебуваючи у своєму службовому кабінеті №1502, у приміщенні Київського апеляційного суду передав, а ОСОБА_10 одержав передбачену для нього частину неправомірної вигоди в розмірі 8300 доларів США.
25.Цього ж дня об 11 год 51 хв ОСОБА_9, відповідно до попередніх домовленостей між членами організованої групи, перебуваючи у своєму службовому кабінеті №1502, у приміщенні Київського апеляційного суду, завершуючи розподіл та передачу одержаної неправомірної вигоди між всіма учасниками організованої групи, передав, а ОСОБА_6 одержав частину неправомірної вигоди у розмірі 8300 доларів США.
26.З огляду на це, прокурор вважав, що в діях ОСОБА_6 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК.
27.30 листопада 2023 року заступник Генерального прокурора керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури склав повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК, яке цього ж дня було вручене згідно з вимогами статей 278, 481 КПК.
28.Покликаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), таких як: (1)переховування від органів досудового розслідування та суду; (2) знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконний вплив на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні; (4)перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та (5)вчинення іншого кримінального правопорушення, прокурор просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, із визначенням застави у розмірі 1862 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4997608грн з покладенням обов`язків, передбачених ч.5ст.194КПК.
Позиція учасників у судовому засіданні
29.У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, покликаючись на викладені у ньому обставини. Окрім того зазначив, що на переконання прокурора наразі існує п?ять ризиків, передбачених ст. 177 КПК, оцінку існування яких слідчий суддя надаватиме у відповідному розділі цієї ухвали.
30.Ураховуючи майновий стан підозрюваного та обставини вчинення кримінального правопорушення прокурор вважав, що ОСОБА_6 слід визначити заставу у розмірі 1862 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4997608 грн. На переконання прокурора, такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного з огляду на його доходи та заощадження, про що вказують фактичні дані, які зафіксовані у декларації ОСОБА_6 .
31.Сторона захисту заперечувала щодо задоволення клопотання, з огляду на його безпідставність. Також, захист зазначив, що:
(1)підозра є необґрунтованою, оскільки сторона обвинувачення не довела, що існувала комунікація між ОСОБА_6 чи ОСОБА_10 з особами, які зацікавлені в ухваленні позитивного рішення у справі. Окрім цього, відсутні докази того, що ОСОБА_6 погодився за неправомірну вигоду ухвалити рішення у справі. Орган досудового розслідування не в повній мірі надав слідчому судді матеріали негласних слідчих (розшукових) дій (далі НС(Р)Д), оскільки, за твердженням захисту, ОСОБА_6 відповів ОСОБА_9, що рішення буде ухвалюватись в нарадчій кімнаті, після того як вислухають позицію учасників справи та дослідять всі матеріали справи. Окрім того, відомості, які зафіксовані протоколах за результатами проведення НС(Р)Д спростовують твердження прокурора про існування організованої групи. ОСОБА_6 не розумів і не знав, що в пакеті з-під кави перебувають гроші, оскільки між суддями не було ніякої домовленості щодо їх отримання. Про те, що в пакеті з-під кави гроші ОСОБА_6 дізнався під час проведення обшуку. Власне, це підтвердив в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 . Зі всіх протоколів за результатами проведення НС(Р)Д, на які покликався прокурор, обґрунтовуючи підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, згадка про останнього є лише у двох;
(2)відсутність будь яких ризиків, передбачених КПК. Захист переконаний, що сама по собі тяжкість покарання не може бути безумовною підставою для встановлення існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду. Прокурор не надав жодного доказу, який би підтверджував можливість або бажання ОСОБА_6 переховуватись від органу досудового розслідування. ОСОБА_6 має міцні соціальні зв?язки сім?ю, доньку, дружину. Щодо ризику знищення, спотворення документів, ураховуючи посаду та соціальний статус ОСОБА_6, захист зазначав, що цей ризик є надуманим і ґрунтується виключно на припущеннях. Покликаючись на відсутність цього ризику, захист покликався на те, що під час обшуку в кабінеті ОСОБА_6 не було віднайдено речей та документів, які мають значення для кримінального провадження. Спростовуючи ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на свідків, іншого підозрюваного, експертів, захист зазначав, що останній не має наміру впливати на будь-кого, а прокурор не навів доказів реальної можливості ОСОБА_6 здійснення такого впливу. Непогоджуючись із твердженням прокурора про існування ризиків перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, захист покликався на те, що вони належним чином прокурором не обґрунтовані;
(3)НС(Р)Д проводились лише щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а тому підозра ОСОБА_6 була вручена лише через те, що він був членом колегії, яка постановила ухвалу у справі №757/27289/23-к;
(4)відбулась провокація злочину. До конфіденційного співробітництва була залучена адвокат, що прямо заборонено законом.
32.Захист також стверджував, що прокурор не обґрунтував неможливості застосування більш м?якого запобіжного заходу, не пов?язаного з триманням ОСОБА_6 під вартою. Натомість, сторона захисту покликалась на те, що в провадженні судді ОСОБА_6 перебуває понад 100 судових справ, і застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного призведе до порушення прав учасників судових процесів, пов?язаних із затягуванням розгляду їх справ. Окрім цього, захист покликався на непомірність розміру застави, який прокурор просив застосувати до ОСОБА_6, як альтернативного запобіжного заходу.
33.У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 зазначив, що кримінального правопорушення не вчиняв. Відсутні докази: (1)що у нього був умисел на вчинення кримінального правопорушення; (2)прийняття пропозиції неправомірної вигоди; (3)наявності організованої групи; (4)спільного плану вчинення кримінального правопорушення. Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_6 повідомив, що дійсно входив до складу колегії суддів разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . З матеріалами кримінального провадження, за ухвалене рішення у якому начебто він отримав неправомірну вигоду, ознайомився лише у нарадчій кімнаті. Про самі обставини справи дізнався зі слів ОСОБА_9 . Слідчому судді підозрюваний повідомив, що ОСОБА_9 поспіхом вручив йому пакет із кавою. Це у підозрюваного не викликало здивування, позаяк ОСОБА_9 зі Львова, а тому постійно привозив каву. ОСОБА_6 здивувало лише те, що кава, яку йому передав ОСОБА_9 була розчинною, у той час як він п?є каву лише в зернах, зауваживши, що у нього в кабінеті стоїть найкраща кавова машина. Тому, пакет з кавою поклав до кишені, згодом вирішивши, що віддасть каву своїй матері. Те, що ОСОБА_9 передав йому не каву, а кошти, зрозумів лише під час обшуку автомобіля співробітниками НАБУ. Зазначив, що помірною вважає заставу в межах, які передбачені КПК для відповідної категорії кримінальних правопорушень.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя
34.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
35.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).
36.Відповідно доч.3ст.132КПК застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадженняне допускається,якщо слідчий,дізнавач,прокурор недоведе,що: (1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2)потребидосудового розслідуваннявиправдовують такийступінь втручанняу праваі свободиособи,про якийідеться вклопотанні слідчого,дізнавача,прокурора; (3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
37.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст.176КПК).
38.Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюванимпокладених нанього процесуальнихобов`язків,а такожзапобігання спробам,зокрема: (1) переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду;(2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення;(3)незаконно впливатина свідківу кримінальномупровадженні; (4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
39.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
40.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
41.Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч.1ст. 42 КПК).
42.Згідно з ч. 1 ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
43.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК).
44.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьоюабочетвертою статті 183цього Кодексу.
Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
45.Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
1. Щодо обґрунтованості підозри
46.Частина 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК встановлює відповідальність за одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене організованою групою.
47.Згідно з усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21квітня 2011 року, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28жовтня1994року та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30серпня1990 року), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
48.Саме зогляду натаке розумінняобґрунтованості підозрислідчий суддявирішував цеклопотання,та дійшоввисновку проте,що описанау клопотанніфабула,в сукупностіз наданимипрокурором поясненнямита матеріаламикримінального провадження,свідчать пронаявність ознаккримінального правопорушення,передбаченого ч.3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК.
49.Слід однак зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
50.Для визначення причетності ОСОБА_6 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені та оцінені фактичні дані, які містяться:
-у протоколі огляду від 30 листопада 2023 року, у якому зафіксовані дані щодо огляду судової справи №757/27289/23-к та встановлено перебіг її розгляду (т. 2 а.п. 50-66);
-у протоколі за результатами НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 30 листопада 2023 року щодо ОСОБА_8, у якому зафіксовано як ОСОБА_8, прийшовши у свій службовий кабінет переклав частину коштів в подарункове пакування для алкогольного напою, попередньо виклавши частину грошей собі, а далі помістив коробку в подарункове пакування у свою сумку, вийшовши з нею з кабінету (т. 2 а.п. 213-225);
-у протоколі за результатами НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 30 листопада 2023року щодо ОСОБА_9 . У протоколі зафіксовані розмови ОСОБА_9 із ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_10
(1)Так, 13 листопада 2023 року ОСОБА_9 та ОСОБА_8 погоджують одержання колегією суддів, яка здійснює розгляд справи №757/27289/23-к, неправомірної вигоди від особи, яка діяла в інтересах апелянтів у судовій справі (ПрАТ «Авіакомпанія Константа») в розмірі 25 тисяч доларів США. Це підтверджується розмовою, такого змісту (т. 2 а.п. 227-230):
Дзюбін: ти дивився?
Паленик: не дивився я.
Дзюбін: осьо в четвер буде. Ця «Константа», наша фірма, взяла в лізинг, 2 лізинга, у естонців 2 літаки, б/у-шні…
Паленик: а літаки, надо ж фірму, хто там власник, яка?
Дзюбін: естонська, естонська фірма…
Паленик: хорошо. На 16 число.
Дзюбін: да…
ОСОБА_12 : тобто, арешт майна всіх.
Дзюбін: да.
Паленик: давай я сьогодні подивлюсь.
Дзюбін: (пошепки) 25.
Паленик: хорошо. Я сьогодні подивлюсь, ввечері. А завтра зранку.
Дзюбін: і я, і я дивився. Там взагалі все по сірому місці все зроблено.
Паленик: а матеріали вже мабуть вже є.
Дзюбін: матеріали єсть. Вони ще, тоді прийшли буквально, через пару днів.
Паленик: хорошо. Хорошо. Сьогодні ввечері я подивлюсь.
Дзюбін: я на місці, дзвони.
Паленик: угу.
(2)15 листопада 2023 року ОСОБА_9 та ОСОБА_8 обговорюють справу №757/27289/23-к, її відкладення на два тижні (т. 2 а.п. 231-234);
(3)16 листопада 2023 року ОСОБА_9 розповідає ОСОБА_6, що до нього підходили у справі ПрАТ «Авіакомпанія Константа» та просять скасувати арешт (т. 2 а.п. 234, 235). Це, зокрема, підтверджується розмовою такого змісту:
Паленик: сьогодні по одній справі тоже підходили до мене скасувати арешт, 2 літака. Подивився, підстави є. Єдине, що літаки належать компанії, що наклали арешт, колись вони були в росії.
Слива: угу.
Паленик: один літак «Антонова».
Слива: наш.
Паленик: ні, в оренду, де ми там судимо цих, що… ОСОБА_13, завод, «Мотор Січ»
ОСОБА_14 : да.
Паленик: а другий, товариство, яке має ліцензію, який надав це. І вот це товариство звертається скасуйте арешт. Просто на 2 літака. То я вчора пояснив, що ми не можемо на 2, бо нема відношення… Або вони хай апеляцію ідуть роблять від тої, власника, від естонської фірми.
Слива: да. Логічно.
Паленик: ну, я не знаю. Або, я кажу, давайте тоді один сьогодні скасуємо.
Слива: а інший?
ОСОБА_12 : а інший залишимо без змін, бо я кажу, що боюсь, яке відношення має до цього літака;
(4)23 листопада 2023 року ОСОБА_9 обговорює з ОСОБА_10 справу №757/27289/23-к, і повідомляє, що до нього підходив ОСОБА_8, повідомивши про суму за скасування арешту в розмірі 25000 доларів США. У свою чергу ОСОБА_10 повідомив, що йому пропонували за це питання 15000 доларів США (т. 2 а.п. 238-240). Це підтверджується розмовою між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 такого змісту:
Паленик: по цій справі до мене підходив ОСОБА_15 … Це арешт літаків двох.
Глиняний: угу.
Паленик: але ці… в 2019 році фірма. Приходив ОСОБА_15 .
Глиняний: ну, да, їм там відмовили чи наклали?
ОСОБА_12 : наклали… ОСОБА_16, він прийшов, я говорю: « ОСОБА_17 не можу на 2 літака скасувати, тому що один представляє інтереси однієї фірми, яка має, має в орнеду». Ну, якусь там, взяли літаки, щоб їх віддати, а другий літак належить « ОСОБА_18 »… Тобто там по великому рахунку можна скасовувати, але я не знаю, як, що ОСОБА_15 скаже.
Глиняний: (говорить пошепки і показує на аркуш паперу) Цей, цей 15.
ОСОБА_12 : до цього підходили за 25.
Глиняний: о!
ОСОБА_12 : конечно.
Глиняний: сказав, щоб зайшли в п?ятницю. Надо вводні, треба дізнатись.
Паленик: Дзюбін сказав 25.
Глиняний: все, питань нема. То есть. Ну, да.
Паленик: ну, хай, хай йому там ще інтереси… Це адвокати шукають де дешевше.
Глиняний: да, да. Я ж не сперечаюсь;
(5)27 листопада 2023 року ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_8 підтвердження, що нічого не змінилось по домовленості про скасування арешту з 2-ох літаків (т. 2 а.п. 244). Це підтверджується розмовою ОСОБА_9 і ОСОБА_8 такого змісту:
ОСОБА_12 : що по цьому? Вони тоді відклались. Так нічого не змінялось, нічого не змінялось, всьо.
Дзюбін: вони, приїде сьогодні директор генеральний, з договором, з оригіналом. Договір зразу він підписував, з цим.
Паленик: що 2 літака їм належить, да?
ОСОБА_15 : так, їм 2…
Паленик: угу. Бо там інші щось підходять. В тебе ж не відкинули?
ОСОБА_15 : перша… Немає, заборон, все нормально. До вихідних.
Паленик: все, добре. Все хорошо тоді в них, тоді.
Дзюбін: я тобі передзвоню, щоб там, щоб вони не зірвали, не зірвалися.
Паленик: хорошо;
(6)28 листопада 2023 року ОСОБА_8 приносить ОСОБА_9 паперовий пакет, в якому коробка з-під алкогольного напою (віскі) з неправомірною вигодою всередині в розмірі 25000 доларів США, після чого ввечері після 20 години ОСОБА_9 виходить з кабінету з предметом неправомірної вигоди (т. 2 а.п. 246). Це підтверджується розмовою такого змісту:
Дзюбін: це коньяк, коньяк тобі.
Паленик: це коньяк?
Дзюбін не коньяк, а віскі тут, як ти любиш. (дістає з сумки паперовий пакет, в якому коробка з-під віскі, та передає його ОСОБА_12 . Паленик цей пакет ставить під стіл).
Паленик: хорошо, ОСОБА_19 !
ОСОБА_15 : вип?єте за моє здоров?я.
Паленик: люблю я такий. Там все нормально.
Дзюбін: так. Звичайно. Нічого, що я приперся.
Паленик: ну.
Дзюбін: я не люблю людей застявляти чекати.
Паленик: у нас там нічого, там всі почали бігати. Не так погано;
(7)29 листопада 2023 року ОСОБА_9 по черзі у своєму кабінеті передає ОСОБА_10 та ОСОБА_6 їхні частки неправомірної вигоди у конверті з рекламою Інтернету та в упакуванні від кави (т. 2 а.п. 251, 252). Це підтверджується розмовою наступного змісту:
ОСОБА_12 : я тобі листа передам.
Глиняний: я сумку навіть не взяв з машини, спустимся. Так пам?ятку тоді я залишаю у вас.
Паленик: да, я зараз, треба поставити ( ОСОБА_9 підходить до шафи, дістає предмет, схожий на конверт та передає його ОСОБА_10 ). Тут рекламка така, почитаєш. Інтернет хороший.
Глиняний: ну я зрозумів. Хорошо.
Далі, до кабінету ОСОБА_9 зайшов ОСОБА_6 і відбулась розмова наступного змісту:
Слива: ОСОБА_20, так що, змістилось?
Паленик: да. Да. Да.
Слива: через скільки виїжджаєм?
Паленик: ну, в 12:20. Зараз скільки?
Слива: добре, я тоді пішов, ще щось зробити встигну.
Паленик: (підходить до шафи, що стоїть біля входу в кабінет, бере там якийсь предмет (імовірно кошти) та передає ОСОБА_6 ) на каву, каву, каву, каву. Ти мене пригощав.
Слива: ага, дякую, дякую!
Паленик: це розчинна. Кажуть хороша.
- у протоколі за результатами НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 29 листопада 2023року щодо ОСОБА_8, у якому зафіксовано спілкування 27 листопада 2023 року з ОСОБА_21, під час якої ОСОБА_8 запевняє, що апеляційна скарга ПрАТ «Авіакомпанія Константа» буде задоволена в повному обсязі відповідно до попередньої домовленості передачі неправоімрної вигоди в розмірі 35000 доларів США 5000 доларів США частка ОСОБА_8, інші 30000 доларів США колегії суддів, а 28 листопада 2023 року ОСОБА_21 передає ОСОБА_8 обумовлену суму неправомірної вигоди (т. 2 а.п. 261-263);
-у протоколі за результатами проведення НС(Р)Д контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 29 листопада 2023 року відносно ОСОБА_8 (т. 2 а.п. 254-259);
- у протоколі обшуку автомобіля SSANG YONG KORANDO, реєстраційний номер НОМЕР_2, від 29 листопада 2023 року, під час якого виявлено та вилучено гроші в сумі 8300доларів США у пачці з-під кави, які ймовірно є обміняною частиною неправомірної вигоди, одержаної ОСОБА_6 від ОСОБА_9 (т. 2 а.п. 181-185);
- у протоколі обшуку від 29 листопада 2023 року за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2, під час якого виявлено та вилучено гроші в сумі 24 800 доларів США (т. 2 а.п. 193-195);
- у протоколі обшуку від 29 листопада 2023 року автомобіля BMW, реєстраційний номер НОМЕР_3, під час якого виявлено та вилучено гроші в сумі 8 300 доларів США у рекламному проспекті «Твій оператор зв`язку КАНКОМ волокно-оптична мережа» (т. 2 а.п. 186-192);
- у протоколі обшуку від 29 листопада 2023 року за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3, під час якого виявлено та вилучено кошти в сумі 10000 доларів США (т. 2 а.п. 202-212);
- в інших матеріалах кримінального провадження в сукупності.
51.Отже, оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який наразі здійснюється, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
52.На підставі встановлених вище обставин, слідчий суддя погоджується з твердженнями про те, що ОСОБА_6 може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Щодо існування ризиків
53.Прокурор, наполягаючи на застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, окрім обґрунтованості підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення, покликалися також на існування ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може: (1)переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2)знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3)незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні; (4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та (5)вчинити інше кримінальне правопорушення.
54.На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
55.Перевіряючи існування зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя виходив із такого.
(1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
56.Слідчий суддя переконаний, що ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується перш за все тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, передбачає покарання у виді позбавлення волі та строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна, що згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст.12КК, є особливо тяжким злочином. Тому, на переконання слідчого судді, тяжкість покарання, сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
57.Водночас, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено.
58.Окрім цього, у ОСОБА_6 є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а тому ураховуючи широке коло зв?язків, яке останній набув, перебуваючи з 2002 року на посаді судді, імовірно може бути використане ним для залишення території України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
59.Тому, слідчий суддя не виключає можливості перетину кордону підозрюваним ОСОБА_6, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних військовою агресією російської федерації проти України, у підозрюваного ОСОБА_6 збільшуються можливості для ухилення від органів досудового розслідування та суду.
60.Також, слідчий суддя бере до уваги значні статки підозрюваного ОСОБА_6, які він заробив за час перебування на посаді судді та наявність у його власності та власності його родини нерухомого та рухомого майна, зокрема квартир, автомобілів, будинку та земельних ділянок.
61.З огляду на це, слідчий суддя погоджується з твердженнями, зазначеними у клопотанні про те, що враховуючи майновий стан родини ОСОБА_6, останній зможе переховуватись від органу досудового розслідування, у тому числі за кордоном.
62.Зіставлення можливих для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі, переконують слідчого суддю у тому, що ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду є достатньо вірогідним.
(2) Ризик знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
63.Обґрунтовуючи існування цього ризику, прокурор покликався на те, що: (1)ураховуючи свою посаду і соціальний статус, перебуваючи на волі під час досудового розслідування, ОСОБА_6 може вживати заходів до знищення чи спотворення документів, які можуть бути доказами вчинення кримінального правопорушення; (2)як безпосередньо, так і здійснюючи вплив на колег по роботі підозрюваний може знищити чи спотворити оригінали матеріалів судової справи №757/27289/23-к; (3)оскільки повний текст ухвали наразі не виготовлений, підозрюваний може самостійно або за допомогою інших осіб зазначити в тексті ухвали підстави для сумніву в наявності умислу в діях інших членів імовірної організованої групи під час постановлення ухвали; (4)маючи доступ до автоматизованої системи документообігу суду, ОСОБА_6 особисто, або здійснюючи вплив на працівників апарату чи технічних працівників може спробувати спотворити або видалити важливі електронні документи, які мають значення для кримінального провадження.
64.Слідчий суддя погоджується з такими тезами прокурора, позаяк дійсно, будучи суддею та маючи великий професійний та життєвий досвід роботи, розуміючи специфіку роботи правоохоронних та судових органів, використовуючи власний авторитет, не виключено, що ОСОБА_6 може вдатись до спроби знищення чи спотворення матеріалів судової справи №757/27289/23-к, у якій, власне, було постановлено ухвалу, за яку, у тому числі ОСОБА_6 імовірно отримав неправомірну вигоду. Оскільки наразі немає відомостей про те, що оригінал судової справи перебуває у розпорядженні органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що наведений прокурором ризик існує.
65.Також, слідчий суддя вважає спроможним довід прокурора в частині того, що ОСОБА_6 може в мотивувальній частині ухвали, яка наразі не оголошена колегією суддів, зазначити відомості, які в подальшому використовувати для власного захисту, або ж навіть висловити окрему думку щодо постановленої ухвали. Також, ураховуючи те, що наразі ОСОБА_6 не відсторонений від здійснення правосуддя, останній має доступ до автоматизованої системи документообігу суду, а тому є імовірність того, що він може як самостійно, так і за допомогою інших осіб намагатись внести зміни в електронні документи.
66.З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що прокурор належним чином обґрунтував існування цього ризику.
(3) Ризик незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні
67.Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного, зокрема, на свідків, слідчий суддя ураховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
68.Цей незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою.
69.Наразі кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, а тому жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, його показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів.
70.За таких умов, слідчий суддя дійшов висновку про достатню ймовірність ризику впливу ОСОБА_6 на свідків у цьому кримінальному провадженні.
71.До того ж, частина зі свідків, на яких за версією прокурора може впливати ОСОБА_6 це працівники апарату Київського апеляційного суду, а тому беручи до увагу їх підпорядкованість судді та його авторитет, цілком імовірно, що на прохання чи тиск зі сторони ОСОБА_6 свідки можуть змінити свої показання, або ж взагалі відмовитись від їх надання.
72.Також, небезпідставними є твердження про імовірний вплив ОСОБА_6 на інших підозрюваних, зокрема і з метою того, щоб сформувати спільну позицію щодо зафіксованих під час досудового розслідування обставин імовірного вчинення кримінального правопорушення.
73.Водночас, вплив ОСОБА_6 на експертів у цьому кримінальному провадженні, на переконання слідчого судді, прокурором не доведено.
(4) Вчинення іншого кримінального правопорушення
74.Обґрунтовуючи існування цього ризику, прокурор покликався на те, що згідно з фактичними даними, які зафіксовані в протколі за результатами проведення НС(Р)Д, 24листопада 2023 року зафіксовано розмову суддів ОСОБА_9 та ОСОБА_10, під час якої вони імовірно обговорювали можливість одержання неправомірної вигоди за постановлення ухвали у справі №757/27289/23-к від іншого представника, які пропонували надати неправомірну вигоду у розмірі 15000 доларів США.
75.Прокурор переконаний, що про системний характер скоєння кримінальних правопорушень свідчить і характер розмов між ОСОБА_8 і ОСОБА_9, ОСОБА_9 і ОСОБА_6, між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 . Використовуючи обривки фраз, називаючи цифри без конкретизації, застосовуючи кодові вирази «підходили люди», інші слова «мітки», учасникам організованої групи знадобилось у деяких випадках від 1 до 3 хвилин, щоб ввести один одного в курс справи та отримати підтвердження на вчинення спільних дій.
76.Слідчий суддя частково погоджується з доводами прокурора в частині того, що ОСОБА_6 імовірно може вчиняти кримінальні правопорушення, з огляду на те, що під час проведення НС(Р)Д, 16 листопада 2023 року відбулась розмова між ОСОБА_9 і ОСОБА_6, під час якої ОСОБА_9 повідомив «сьогодні по одній справі тоже підходили до мене скасувати арешт, 2 літака. Подивився, підстави є. Єдине, що літаки належать компанії, що наклали арешт, колись вони були в росії.». На це ОСОБА_6 відповів «угу». Тобто, слідчий суддя зауважує, що це не викликало у ОСОБА_6 несподіванки, здивування чи обурення, що хтось «підходив» до ОСОБА_9, щоб скасувати арешт, що може свідчити про те, що таке мало місце і раніше.
77.З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є небезпідставним, а тому бере до уваги під час вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу.
(5)Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
78.Обґрунтовуючи наявність цього ризику, прокурор покликався на те, що з метою незаконного впливуна працівниківоргану досудовогорозслідування,прокуратури,а такожслідчих суддівчи суду цьомупровадженні абож навітьспроб дискредитаціїсвідків сторониобвинувачення, ОСОБА_6 також може використати широке коло знайомств і зв?язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він набув за час роботи в органах судової влади.
79.Прокурор також покликався на фактичні дані, які зафіксовані в протоколах НС(Р)Д, відповідно до яких ОСОБА_8 спілкується з ОСОБА_9, з метою вчинення злочину, який у свою чергу щодо вчинення кримінального правопорушення вів спілкування зі ОСОБА_6 та ОСОБА_10 та узгоджував спільні дії. Це, на переконання прокурора, підтверджує чіткий розподіл ролей між членами організованої групи.
80.Прокурор покликався і на те, що неправомірна вигода у вигляді коштів від ОСОБА_8 до ОСОБА_9 передавалася у завуальованому вигляді у коробці з-під алкогольного напою (віскі), а ОСОБА_9 після виокремлення своєї частки неправомірної вигоди та заміни грошей, які підлягали для передачі ОСОБА_10 та ОСОБА_6, аналогічним чином в завуальованій формі передавав частки неправомірної вигоди іншим членам організованої групи в упаковці з-під кави та у рекламній брошурі, знову ж таки без прямого озвучування їх вмісту.
81.Оцінюючи існування цього ризику, слідчий суддя дійшов висновку, що він належним чином прокурором не доведений, позаяк в переважній більшості, прокурор покликався на дії інших співучасників імовірного вчинення кримінального правопорушення, до прикладу конспірування ОСОБА_8 та ОСОБА_9 коштів, які імовірно передавались як неправомірна вигода.
82.Водночас, варто зауважити, що такі доводи були б спроможними у разі, якби ними прокурор обґрунтовував існування цього ризику щодо інших підозрюдваних. Однак їх поведінку неможливо застосувати до ОСОБА_6, стверджуючи, що він вчинив би так само чи імовірно вчинятиме побідне в майбутньому.
83.Цілком очевидним є факт приховання імовірно неправомірної вигоди під час її передачі задля уникнення викриття органами правопорядку. Це власне входить в предмет доказування, як спосіб вчинення злочину, проте його не варто розглядати в контексті ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
84.З огляду на це, слідчий суддя вважає, що прокурор належним чином не обґрунтував існування цього ризику.
Мотиви суду щодо запобіжного заходу, який слід застосувати щодо підозрюваного та інші питання
85.Оскільки раніше було встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК та наявність чотирьох ризиків, то з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного є об`єктивно необхідним. Тому, наступним кроком буде визначення, запобіжного заходу, який належить застосувати.
86.Прокурор просив застосувати щодо ОСОБА_6 найбільш суворий запобіжний захід тримання під вартою на 60 днів, покликаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків. Прокурор вважав, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК, не забезпечить виконання підозрюваним своїх обов`язків та не запобігатиме існуючим ризикам.
87.Як зазначалося раніше, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177КПК.
88.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п.4 ч.2 ст.183КПК).
89.При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених ризиків, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує наступні обставини:
(1) вагомість наданих прокурором доказів на підтвердження вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
(2) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі його визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, а саме позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна. Те, що кримінальне правопорушення було імовірно вчинене організованою групою, до якої входили професійні судді;
(3) вік підозрюваного 47 років. Стан здоров`я ОСОБА_6, та наявність захворювання шкіри, про яке слідчий суддя не зазначатиме з огляду на необхідність нерозголошення лікарської таємниці;
(4) підозрюваний одружений, має повнолітню доньку.
(5) ОСОБА_6 з 2002 року є професійним суддею. Слідчий суддя врахував позитивну харектеристику ОСОБА_6 та наявність грамот і подяк;
(6) майновий стан підозрюваного ОСОБА_6 . Відповідно до відомстей ГУ ДПС у місті Києві, сукупний дохід ОСОБА_6 за 2010-2023 роки склав понад 15 млн грн. Те, що у власності ОСОБА_6 та його сім?ї перебуває нерухомість квартири та будинок, 2 автомобілі, земельні ділянки, загальною площею біля 4 га, що на переконання свідчого судді свідчить про високий рівень матеріального забезпечення. Розміщення коштів на депозитному рахунку. Наявність на утриманні дружини;
(7) ОСОБА_6 не судимий;
(8) доказів застосування до ОСОБА_6 раніше запобіжних заходів, слідчому судді не надано;
(9) даними про повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя не володіє.
90.Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано.
91.Рішенням Вищої ради правосуддя (далі ВРП) від 04 грудня 2023 року №1171/0/15-23 надано згоду на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду ОСОБА_6 .
92.Отже, зважаючи на положення п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК та рішення ВРП, до ОСОБА_6 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
93.Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання затриманого - з моменту затримання (частини 1, 2 ст.197 КПК).
94.Зважаючи на встановлені судом ризики, про які йшлося вище, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Такий строк необхідно обраховувати з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_6 .
95.Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, слідчий суддя, враховав наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.28, ч.4 ст. 368 КК. Така оцінка стосується перспективних фактів, тому слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт та інші, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
96.На переконання слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Ця позиція слідчого судді обґрунтовується сукупністю усіх без винятку обставин, наведених раніше у цій ухвалі, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного.
97.Слідчий суддя також враховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання підозрюваного під вартою, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні буде не недієвим. Домашній арешт, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.
98.Тому, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що щодо ОСОБА_6 слідзастосувати винятковийзапобіжний західу виглядітримання підвартою та таке обмеження права підозрюваного на свободу не суперечить положенням ст.5Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
99.Попри це, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
100.Тому, далі слідчий суддя визначить достатній для забезпечення дієвості цього кримінального провадження розмір застави.
Щодо визначення розміру застави
101.Визначаючись із розміром застави, слідчий суддя виходив із такого.
102.Відповідно до ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
103.Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
104.За таких умов, слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_6 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір має бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та/або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК.
105.Окрім того, при визначенні розміру застави, слідчий суддя бере до уваги обставини, наведені у ст.178 КПК та відображені у пункті 89 ухвали.
106.Виключність випадку, який дає слідчому судді підстави застосувати заставу у більшому розмірі, ніж верхня межа, передбачена КПК для відповідної тяжкості кримінального правопорушення, полягає у тому, що з огляду на статки ОСОБА_6, максимальний розмір застави, передбачений КПК для особливо тяжкого злочину (805200грн) не здатний належним чином забезпечувати його процесуальну поведінку, позаяк втрата цієї суми, на переконання слідчого судді, не буде надмірним тягарем та належним стримуючим фактором, задля запобігання установлений в цій ухвалі ризиків.
107.Зважаючи на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, обставини кримінальних правопорушень, індивідуальні особливості підозрюваного та його імовірну роль у його вчиненні, слідчий суддя вважає, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному ОСОБА_6 має бути більшим за розмір, встановлений п. 3 ч. 4 ст.182КПК.
108.Водночас, слідчий суддя, з урахуванням досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного, його статусу судді, наявності у власності нерухомого майна, здобутого за час роботи авторитету та зв?язків, вважає, що запропонований прокурором розмір застави, а саме 1862 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4997608 грн є невиправданим за наявних обставин, а тому не може бути застосований. Водночас, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім, слідчий суддя дійшов висновку, що заставу слід установити в розмірі 2500000 грн.
109.На переконання слідчого судді, з огляду на встановлені в цій ухвалі обставини, такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_6 та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК та вимогам статей 178, 182, 183 КПК.
Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК
110.Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
111.Оскільки встановлено існування ризиків і слідчим суддею вирішено застосувати до ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, то у разі внесення застави в розмірі, визначеному цією ухвалою, на нього слід покласти також обов`язки, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурорами, а саме: (1)прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; (2)не відлучатися із міста Києва, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; (3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4)утриматись від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та свідками ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 ; (5)здати на зберігання до ГУ ДМС у місті Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (6)носити електронний засіб контролю.
112.Зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці з моменту внесення застави (ч. 7 ст.194 КПК).
113.З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Мотиви слідчого судді щодо доводів захисту
114.Слідчий суддя відхиляє доводи захисту щодо необґрунтованості підозри, оскільки у своїй сукупності досліджені під час розгляду клопотання фактичні дані, що містились у документах, про які йшлося в ухвалі, дають достатні підстави вважати цілком обґрунтованими твердження органу досудового розслідування про можливу причетність ОСОБА_6 до подій імовірного вчинення кримінального правопорушення, за обставин, описаних у повідомленні про підозру та у клопотанні, яке є предметом цього розгляду. До того ж, слідчий суддя зазначає, що позиція підозрюваного ОСОБА_6, який зазначав, що йому не було відомо, що в пакеті з-під кави ОСОБА_9 передав йому кошти, не узгоджується з фактичними даними, які зафіксовані в протоколах за результатами проведення НС(Р)Д. Також, слідчий суддя зауважує, що неправдоподібною є версія того, що ОСОБА_6, отримавши пакет з-під кави від ОСОБА_9 не зрозумів, що там не кава, а гроші. Таких висновків слідчий суддя дійшов з огляду на те, що ОСОБА_6 є суддею з більш ніж двадцятирічним досвідом, а тому він цілком розумів необхідність латентної передачі коштів, та чому ОСОБА_9 був обраний саме такий спосіб передачі неправомірної вигоди. Варто зауважити, що слідчий суддя не стверджує про вчинення ОСОБА_6 чи іншими особами кримінального правопорушення, натомість, на підставі розумної оцінки доказів, лише припускає механізм вчинення кримінального правопорушення та обставини імовірного отримання ОСОБА_6 неправомірної вигоди.
115.Щодо покликань сторони захисту на те, що відсутня організована група, то слідчий суддя зазначає, що на ранній стадії кримінального провадження надати оцінку цій обставині неможливо. Водночас, з огляду на досліджені докази, стверджувати, що організованої групи не було неможливо. Навпаки, з огляду на характер спілкування ОСОБА_6 з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя вбачає ознаки, які притаманні організованій групі.
116.Слідчий суддя зауважує, що питання провокації злочину на цьому етапі не вирішується, водночас, це розглядатиметься під час судового провадження, якщо справу буде скеровано до суду. Однак, на перший погляд, оцінюючи фактичні дані, які зафіксовані в протоколах за результатами проведення НС(Р)Д, слідчий суддя не вбачає ознак провокації злочину. До того ж, підозрюваний не пояснив, хто його спровокував на вчинення злочину. Також, з огляду на те, що у слідчого судді відсутні анкетні дані особи, яка залучена до конфіденційного співробітництва, перевірити доводи захисту щодо того, що вона є адвокатом, а тому не могла бути залучена до конфіденційного співробітництва, неможливо. Натомість, це питання вирішуватиметься під час судового розгляду кримінального провадження, якщо прокурор направить обвинувальний акт до суду.
117.Досліджені слідчим суддею документи спростовують твердження захисників про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, позаяк в цій ухвалі слідчим суддею установлено існування таких.
118.Слід зауважити, що під час розгляду клопотання, підозрюваний та захисники наводили й інші аргументи, які жодним чином не свідчать про помилковість висновків, до яких дійшов слідчий суддя у цій ухвалі. Водночас, розглядаючи це клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
З огляду на це, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
1.Клопотання прокурора САП ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52023000000000547 від 02 листопада 2023року задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Київ, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання.
3.Взяти підозрюваного ОСОБА_6, під варту у залі суду.
4.Визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 2500 000 (два мільйони п`ятсот тисяч) гривень.
5.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_4 .
6.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом строку дії ухвали.
7.У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного застосований запобіжний захід у вигляді застави.
8.У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6, строком на два місяці наступні обов`язки:
(1)прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
(2)не відлучатися із міста Києва, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду;
(3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
(4)утриматись від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та свідками ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32
(5)здати на зберігання до ГУ ДМС у місті Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
(6)носити електронний засіб контролю.
9.В іншій частині клопотання відмовити.
10.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст.368КК, санкція якої передбачає покарання у виді позбавленням воліна строквід восьмидо дванадцятироків зпозбавленням праваобіймати певніпосади чизайматися певноюдіяльністю настрок дотрьох років,з конфіскацієюмайна. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.
11.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Ігор СТРОГИЙ