Документ № 115578224

Справа № 991/10441/23

Провадження 1-кс/991/10534/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність прокурора, яка полягає у неповерненні майна, арешт якого скасовано, у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 (далі - Кримінальне провадження), в якій адвокат просить зобов`язати прокурора ОСОБА_5 чи будь-яку іншу уповноважену особу у Кримінальному провадженні виконати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 04.10.2023 у справі № 991/8558/23 та повернути ОСОБА_4 майно, арешт якого скасовано цією ухвалою, а саме грошові кошти в сумі 88 300 доларів США (далі - Скарга).

Скарга мотивована тим, що вищевказаною ухвалою скасовано арешт на вилучені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 88 300 доларів США, на підставі якої адвокат звернувся до Офісу Генерального прокурора з клопотання про повернення коштів, за результатом розгляду якого прокурором САП ОСОБА_6 надано відповідь, якою відмовлено у поверненні коштів у зв`язку з тим, що ухвалою про скасування арешту не встановлено обов`язку щодо повернення коштів, що на думку адвоката свідчить про бездіяльність прокурора, яка полягає у неповерненні майна, арешт якого скасовано.

Особа, що звернулась із Скаргою - адвокат ОСОБА_3 . Скаргу підтримав з викладених у ній підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_7 повідомлявся належним чином про час, дату та місце судового засідання, однак до суду не з`явився, причини неявки невідомі.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду Скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести судове засідання за відсутності особи, бездіяльність якої оскаржується.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників Кримінального провадження, дослідивши Скаргу та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно п. 18) ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На досудовому провадженні можуть бути оскаржено, серед іншого, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).

Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

У Скарзі адвокат просить слідчого суддю зобов`язати прокурора ОСОБА_5 чи будь-яку іншу уповноважену особу у Кримінальному провадженні виконати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 04.10.2023 у справі № 991/8558/23 та повернути ОСОБА_4 майно, арешт якого скасовано цією ухвалою, а саме грошові кошти в сумі 88 300 доларів США.

З огляду на зміст мотивувальної та прохальної частини Скарги слідчий суддя дійшов висновку, що фактично Скарга зводиться до оскарження бездіяльності прокурора, яка полягає у неповерненні майна, арешт якого скасовано, що підпадає під ознаки бездіяльності, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, яка може бути оскаржена у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2017 року у справі № 757/51149/17-к в рамках Кримінального провадження було накладено арешт на грошові кошти в сумі 88 300 доларів США, вилучені під час обшуку 31 серпня 2017 року за місцем проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.10.2023 у справі № 991/8558/23 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2017 року на грошові кошти в сумі 88 300 доларів США (далі - Ухвала).

Адвокат ОСОБА_3 на підставі Ухвали звернувся до НАБУ та Офісу Генерального прокурора з клопотаннями про повернення грошових коштів.

Детективом НАБУ ОСОБА_8 було надано відповідь від 22.11.2023, якою повідомлено, що грошові кошти в сумі 88 300 доларів США до НАБУ не надходили, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 53 від 06.10.2017 грошові кошти передано до каси Генеральної прокуратури України (Офіс Генерального прокурора).

Прокурором ОСОБА_6, який згідно постанови від 04.05.2020 є старшим групи прокурорів у Кримінальному провадженні, було надано відповідь від 16.11.2023, якою повідомлено, що за наслідками Ухвали не встановлено визначений органу досудового розслідування обов`язок стосовно повернення цих коштів ОСОБА_4 . Крім того, зазначив, що наразі досудове розслідування продовжується, постановою слідчого грошові кошти в сумі 88 300 доларів США визнано речовим доказом, яка є чинною, питання щодо долі речових доказів буде вирішено за наслідками проведення у повному обсязі досудового розслідування відповідно до вимог КПК України.

Станом на день розгляду Скарги грошові кошти в сумі 88 300 доларів США його власнику (володільцю) не повернуто.

Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом (ч.1 ст. 167 КПК України).

У відповідності до п. 4 ч.1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі скасування арешту .

Частина 3 ст. 169 КПК України передбачає, що слідчий, прокурор після отримання судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що Ухвалою арешт, накладений на грошові кошти в сумі 88 300 доларів США було скасовано, на даний час грошові кошти не повернуто його власнику (володільцю), а матеріалами Скарги підтверджено наявність достатніх підстав, що грошові кошти зберігаються в САП Офісу Генерального прокурора, прокурори якої здійснюють процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що на прокурора САП ОСОБА_5 або іншого прокурора, який здійснює повноваження у Кримінальному провадженні, слід покласти обов`язок повернути ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 88 300 доларів США, вилучені під час обшуку 31 серпня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням вищевикладених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що Скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 236, 303, 306-308, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу задовольнити.

Зобов`язати прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 або іншого прокурора, який здійснює повноваження у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013, повернути ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 88 300 доларів США, вилучені під час обшуку 31 серпня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_9