- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/10252/23
Провадження 1-кс/991/10344/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України, про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому захисник просив:
-змінити запобіжний захід, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання,з покладенням на нього передбачених ст.194 КПК України обов`язків, а саме: прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першим викликом;
-повернути заставу, внесену за ОСОБА_4, заставодавцю ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтоване тим, що з часу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та альтернативного запобіжного заходу - застави, з`явилися нові обставини, які свідчать про зменшення встановлених ризиків кримінального провадження, а саме: 21.04.2023 закінчився термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою від 21.02.2023 у справі №991/1096/23, проте сторона обвинувачення не ініціювала їх продовження; 22.02.2023 ОСОБА_6 внесені кошти у сумі 375 760 грн. у якості застави за ОСОБА_4 ; 26.12.2022 ОСОБА_4 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області зданона зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон; ОСОБА_4 на протязі досудового розслідування неодноразово з`являвся до детективів та суду для участі у слідчих діях та судових засіданнях; за час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, він жодних порушень режиму домашнього арешту чи недотримання виконання процесуальних обов`язків не допускав, демонстрував та продовжує демонструвати належну процесуальну поведінку.
Окрім того захисник додав, що ОСОБА_4 не мав та не має грошових коштів для внесення застави, визначеної ухвалою слідчого судді. ОСОБА_4 починаючи з 1998 по 2021 рік отримав сукупний офіційний дохід лише 239 966 гривень. Наразі він є інвалідом третьої групи, яка заважає йому офіційно працевлаштуватися. Окрім того, батько ОСОБА_4 - ОСОБА_7 також є інвалідом третьої групи, в зв`язку з чим потребує догляду з боку синів. Грошові кошти, внесені в якості застави за ОСОБА_4, були єдиними заощадженнями його брата ОСОБА_6 . У той же час, дружина та троє дітей ОСОБА_6 наразі повернулися з-за кордону до України, тому ОСОБА_6 необхідно створити гідні умови життя для своєї сім`ї, тож він потребує повернення своїх коштів. Окрім того, йому необхідні грошові кошти для лікування їх з ОСОБА_4 батька, який хворий на цукровий діабет та потребує постійного лікування.
Додатково захисник наголосив на тому, що остання процесуальна дія із підозрюваним ОСОБА_4 проводилась в жовтні 2022 року, коли останньому вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри (не рахуючи відібрання зразків підпису), тобто понад ніж рік підозрюваний не викликався стороною обвинувачення. Досудове розслідування у кримінальному провадженні фактично та юридично є зупиненим на протязі майже дев`яти місяців з 24.02.2023 і по цей час. Додав, що за версією сторони обвинувачення, злочини, які було інкриміновано ОСОБА_4, вчинені понад 10 років тому.
Окрім цього захисник зауважив на відсутності ризиків на даний час, які були встановлені в ухвалі слідчого судді від 21.02.2023.
Тож на думку сторони захисту, вищезазначене свідчить про наявність достатніх та обґрунтовано переконливих підстав для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу у кримінальному провадженні у виді застави на особисте зобов`язання, яке у повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного на стадії досудового розслідування та буде достатнім стримуючим засобом.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 підтримали подане клопотання та просили його задовольнити із наведених підстав.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, який входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні, заперечив проти задоволення клопотання захисника, зазначивши, що застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 375 760,00 грн є достатнім та дієвим запобіжним заходом.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Частиною 4 ст.201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У той же час, відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як вбачається з поданих матеріалів, Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013. В рамках даного кримінального провадження 21.06.2022 ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України та 04.08.2022 йому повідомлено про зміну повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.366 КК України.
В рамках даного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.06.2022 у справі №991/2069/22 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалами слідчого судді від 17.08.2022 та 12.10.2022 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 . Таким чином сукупний строк тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 склав шість місяців.
Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
У подальшому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2022 застосовано до ОСОБА_4, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 421 770,00 (чотириста двадцять одну тисячу сімсот сімдесят) гривень та покладено на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
З огляду на невиконання підозрюваним вимог ч.6 ст.182 КПК України, стороною обвинувачення ініційоване питання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 та застосування щодо нього іншого більш суворого запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.02.2023 підозрюваному ОСОБА_4 змінено запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на шістдесят днів. Одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_4, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 375 760,00 (триста сімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят) та за умови внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Строк дії ухвали визначено до 21.04.2023 включно.
У подальшому, як зазначалось стороною захисту та не заперечувалось прокурором в судовому засіданні,після закінчення 21.04.2023 терміну дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, сторона обвинувачення не ініціювала їх продовження.
Як вбачається зі змісту зазначених ухвал, при їх постановленні з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, яка є умовою законності застосування запобіжного заходу; встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1-3, 5 ч.1 ст.177 КПК України; зроблено висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою та застава у розмірі 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 375 760,00 грн, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти встановленим ризикам.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.
Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризики кримінального провадження перевірялися слідчим суддею під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та під час його продовження, у тому числі й шляхом перегляду колегією суддів судових рішень в апеляційній інстанції.
Разом з тим, стороною захисту до матеріалів клопотання не надано доказів, які б свідчили про помилковість раніше зроблених висновків та були б достатніми для висновку, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є вочевидь необґрунтованою.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п.175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Разом з тим, всі обставини стосовно придбання фандоматів та їх поставки на умовах укладених із державним підприємством угод, в тому числі договорів, які були укладені із іноземними компаніями, підлягають дослідженню під час досудового розслідування, зокрема шляхом отримання відповідей на запити у межах міжнародного співробітництва.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що вирішення питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_4 складів інкримінованих йому злочинів,а також доведеність вини та правильність кваліфікації дій за ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366, ч.4 ст.190, ч.1 ст.366 КК України знаходиться поза межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на даній стадії кримінального провадження.
Одночасно сторона захисту посилається на суттєве зменшення встановлених ризиків або їх відсутність.
Оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя визнає такий ризик ймовірним, зважаючи на можливість притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності та пов`язані із цим можливі негативні для нього наслідки (обмеження), зокрема, суворість передбаченого покарання. Так, злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України, у відповідності до примітки до ст. 45 КК України віднесене до корупційних злочинів, за вчинення яких відповідно до ч. 1 ст.75 КК України виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч.1 ст.69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку свідчать про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду безвідносно до стадії кримінального провадження, а доводи сторони захисту про відсутність такого ризику (у зв`язку з введеним на території України воєнним станом, незадовільним майновим становищем підозрюваного, здачею на зберігання паспорта для виїзду за кордон, належною процесуальною поведінкою) не спроможні нівелювати зазначений ризик.
Також продовжує існувати і ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органом досудового розслідування не здобуті всі речі та документи, які можуть переховуватися, у тому числі й підозрюваним, та є необхідними для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Однак, враховуючи тривалість здійснення досудового розслідування такий ризик є мінімальним.
До того ж слідчий суддя приходить до висновку про продовження існування ризику незаконного впливу на свідків. Так, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1,2 ст.23, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України). За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Крім того, ОСОБА_4 обізнаний про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, а відтак, він може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань.
Також з огляду на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у заволодінні грошовими коштами у сумі 13 689 999,98 грн, місцезнаходження яких органом досудового розслідування на даний час не встановлено, не виключається існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.
Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
При цьому, слідчий суддя враховує, що після спливу певного проміжку часу досудового розслідування ймовірність вчинення підозрюваним будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню, а відтак, і встановлені ризики значно знижуються, порівняно із первісно встановленими.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч.1 ст.182 КПК України).
Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч.1 ст.179 КПК України).
З огляду на викладене, а також з врахуванням наведених вище характеристик кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 та вагомості встановлених ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, про що просить сторона захисту, не зможе запобігти цим ризикам, оскільки не відповідає тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється особа та вагомості встановлених доказів.
На думку слідчого судді більш м`які запобіжні заходи, ніж застава, не будуть достатнім стримуючим фактором та не забезпечать належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .
У той же час застава є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та моральні та/або матеріальні зобов`язання підозрюваного, обвинуваченого перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат. А тому, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не тягне за собою накладення такого широкого кола обмежень прав і свобод людини як запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, а з іншого - є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.
Водночас, слідчим суддею були проаналізовані доводи сторони захисту щодо тривалості досудового розслідування кримінального провадження, яке наразі зупинене починаючи з 12.04.2023, належну процесуальну поведінку підозрюваного, відсутність порушень процесуальних обов`язків, наявність у підозрюваного інвалідності третьої групи, а також його тривале перебування в статусі боржника, що в сукупності свідчить про надмірний вплив застосованого до підозрюваного запобіжного заходуна реалізацію його прав та свобод. А тому, слідчий суддя дійшов висновку про можливість зменшення розміру застави, визначеного підозрюваному ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 21.02.2023.
Встановлено, що 22.02.2023, на виконання ухвали слідчого судді від 21.02.2023 у справі №991/1096/23, братом підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_6 внесені кошти депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду в якості застави в сумі 375 760,00грн.
За наведеного, наявні підстави для часткового задоволення клопотання захисника та зміни застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 375 760,00 грн на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 322 080,00 грн, з поверненням частини застави в сумі 53 680,00 грн заставодавцю.
На переконання слідчого судді, такий розмір застави на даній стадії досудового розслідування нівелює встановлені ризики та зможе урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання здійсненню кримінального провадження.
Керуючись статтями 179, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.02.2023 у справі №991/1096/23 у розмірі 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 375 760,00 грн (триста сімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят гривень) змінити на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 322 080,00 грн (триста двадцять дві тисячі вісімдесят гривень).
Частину застави в сумі 53 680,00 грн (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят гривень), внесену за підозрюваного ОСОБА_4, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.02.2023 у справі №991/1096/23 (квитанція №21 від 22.02.2023), повернути заставодавцю ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1