- Головуючий суддя (ВАКС): Галабала М.В.
Справа № 991/4493/23
Провадження № 1-кп/991/64/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
15 грудня 2023 року Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянув питання про застосування вимог ст. 206 КПК України щодо захисту прав обвинуваченого ОСОБА_4 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52017000000000717, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
2.У межах зазначеного кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
3.Під час розгляду 15 грудня 2023 року клопотання сторони захисту про скасування запобіжного заходу, обвинувачений та його захисники наголошували на тому, що стан здоров`я ОСОБА_4 незадовільний. Останній потребує госпіталізації та лікування в обраному лікарняному закладі.
4.З наданого стороною захисту заключення Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова після медичного обстеження ОСОБА_4 03 листопада 2023 року вбачається таке. ОСОБА_4 рекомендоване хірургічне лікування (показання вимагають уточнення), аортокоронаровентрикулографія, госпіталізація, консультація гастроентеролога, уролога, ендокринолога та лікування під наглядом лікуючого лікаря.
4.1.Сторона захисту надала письмовий висновок/заключення кандидата медичних наук ОСОБА_6 щодо стану здоров?я ОСОБА_4 . Так, лікар зазначає, що, не дивлячись на проведені обстеження, у лікуванні ОСОБА_4 не відмічається прогресу, а прослідковується негативна динаміка, оскільки не встановлено основну причину підвищення артеріального тиску, який сягає до 220/140 мм.рт.ст. Констатовано критичне погіршення стану здоров?я ОСОБА_4, оскільки під час попередніх короткотривалих оглядів не забезпечено точного встановлення причин високого артеріального тиску, мутації клітин раку та відповідного лікування і обстеження.
З метою уникнення можливого негативного перебігу ситуації у подальшому, рекомендовано більш широке обстеження пацієнта в умовах стаціонару. Надано перелік інших невідкладних рекомендацій, зокрема КТ, лабораторні дослідження на предмет виявлення рецидиву онкологічного захворювання, повторні клінічно-лабораторні дослідження для надання результатів суміжними спеціалістами: нефрологом, ендокринологом, ревматологом.
Зазначено, що без встановлення основної причини артеріальної гіпертензії, не можливо провести лікування, що несе загрозу здоров?ю і життю ОСОБА_4 у короткостроковій перспективі, а артеріальний тиск 220/140 мм.рт.ст. може призвести до ішемічного або геморагічного інсульту, гострого інфаркту міокарда. При цьому наголошено на ризику появи ускладнень, які можуть стати основною причиною інвалідизації або смерті у ОСОБА_4 .
5.Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу 14 листопада 2023 року, обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що його комплексне діагностування та лікування може відбутись в Інституті ім. О.О. Шалімова.
6.Сторона захисту вживала заходи для госпіталізації ОСОБА_4 в умовах обраного лікарняного закладу.
6.1.Враховуючи діагнози та захворювання ОСОБА_4, з метою отримання ним належної медичної допомоги у вільно обраному спеціалізованому медичному закладі та госпіталізації у ньому терміном 7-14 діб, захисником направлено звернення до адміністрації філії «ЦОЗ ДУ ДКВС України» в м. Києві та Київській області щодо надання ОСОБА_4 медичної допомоги за межами СІЗО в умовах обраного лікарняного закладу - Інституті ім. О.О. Шалімова.
6.2.У відповідь в.о. начальника філії у своєму листі від 20 листопада 2023 року повідомила, що адміністрація філії «ЦОЗ ДУ ДКВС України» в м. Києві та Київській області не має заперечень проти госпіталізації ОСОБА_4 до обраного ним закладу охорони здоров`я.
В той же час, у цьому листі наголошено, що відповідно до вимог нормативних актів Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України, ОСОБА_4 має право як на вільний вибір обраного лікаря-фахівця так і лікарняного закладу МОЗ України або сертифікованого приватного (комерційного) лікарняного закладу, у якому він бажає отримати медичну допомогу, при умові оплати даних послуг ним особисто, його родичами або законним представником.
При цьому необхідно надати до адміністрації СІЗО та КММЧ документи (з обраного лікарняного закладу), які б підтверджували його готовність надати ОСОБА_4 медичну допомогу.
Також акцентовано увагу на тому, що питання доставки (конвоювання) засуджених та осіб узятих під варту не входить до компетенції філії та КММЧ, а є виключною компетенцією СІЗО.
6.3.Завідувач КММЧ у листі від 28 листопада 2023 року повідомив, що адміністрація СІЗО та КММЧ не заперечує щодо надання медичної допомоги ОСОБА_4 за межами СІЗО в умовах обраного лікарняного закладу, але за умови, що до установи будуть надані документи, які б підтверджували готовність обраного лікарняного закладу надати ОСОБА_4 необхідну медичну допомогу.
6.4.З метою надання відповідних підтверджуючих документів адміністрації СІЗО та КММЧ захисник ОСОБА_7 звернулась із запитом до Інституту ім. О.О. Шалімова щодо проведення медичного обстеження/лікування ОСОБА_4 в умовах цієї установи терміном 7-14 діб протягом 01-22 грудня 2023 року.
6.5.На вказане звернення захиснику ОСОБА_7 надійшов лист від 01 грудня 2023 року за підписом медичного директора Інституту ім. О.О. Шалімова, який зазначив, що протягом вказаного терміну госпіталізація ОСОБА_4 до його клінічних підрозділів не вбачається можливою, що пов`язано з неможливістю дотримання вимог Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту та розміщення цілодобової охорони особи, узятої під варту, під час лікування відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції та Міністерства охорони здоров`я України.
6.6.З метою забезпечення госпіталізації ОСОБА_4 саме до Інституту ім. О.О. Шалімова протягом необхідного періоду для встановлення діагнозів та стану здоров`я ОСОБА_4, захисник ОСОБА_7 звернулась до СІЗО із запитом про можливість доставки (конвоювання) ОСОБА_4 до обраного медичного закладу, який надасть згоду на його госпіталізацію на період 7-14 діб протягом 01-22 грудня 2023 року.
6.7.Відповідаючи на вказаний запит, начальник СІЗО у своєму листі від 04 грудня 2023 року повідомив, що адміністрація СІЗО не здатна забезпечити конвоювання ув`язненого ОСОБА_4 з 01 по 22 грудня з одночасною його госпіталізацією на період 7-14 діб до обраного ним медичного закладу, у зв`язку з відсутністю працівників установи, які можуть бути залучені до здійснення його охорони.
Таку ситуацію начальник СІЗО пояснював тим, що на розгляді у керівництва установи перебула значна кількість доповідних записок завідувача КММЧ стосовно забезпечення конвоювання (доставки) ув`язнених до обраних ними лікувальних закладів МОЗ, проте повідомив, що за найпершою можливістю керівництвом установи буде вжито всіх невідкладних заходів щодо забезпечення конвоювання ув`язненого ОСОБА_4 до обраного ним медичного закладу.
7.Таким чином, суд констатує наявність обставини, за якої СІЗО та Інститут ім. О.О. Шалімова не заперечують проти госпіталізації ОСОБА_4 до вільно обраного ним закладу охорони здоров`я, проте вказане є утрудненим з вищенаведених причин.
8.Зваживши на це, колегія суддів дійшла висновку про необхідність захисту прав обвинуваченого ОСОБА_4 та застосування приписів ч. 1 ст. 206 КПК України.
8.1.Положення Конституції України, згідно з якими людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3), ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню (ст. 28), кожен має право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ст. 55), кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68) знайшли своє втілення у статті 11 КПК України.
8.2.Зокрема, вимогами статті 11 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність. Кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження.
8.3.Так, ч. 1 ст. 206 КПК України передбачає, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
8.4.Отже, кримінальний процесуальний закон не містить прямого регулювання випадків постановлення такої ухвали судом під час судового розгляду кримінального провадження.
8.5.Разом із тим, ч. 6 ст. 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
8.6.За викладених обставин колегія суддів вважає за можливе застосувати в даному випадку загальні засади кримінального провадження, зокрема, засаду законності, яка закріплена ст. 9 КПК України, відповідно до ч. 1 якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
8.7.Також ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов`язок захищати фізичне здоров`я ув`язнених, яке має адекватно охоронятись.
8.8.Відповідно до п. 135 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кушнір проти України"» від 11 березня 2014 року суд зазначає, що влада повинна забезпечити всеосяжне спостереження за станом здоров`я затриманого та його лікування під час перебування під вартою, своєчасні і правильні діагнози й лікування та, якщо цього вимагає медичний стан ув`язненого, регулярний і систематичний контроль і всебічну терапію, спрямовану, по можливості, на лікування захворювань затриманого або запобігання їх загостренню, а не на усунення симптомів. Влада повинна також показати, що були створені всі необхідні умови для призначеного лікування. У той самий час при оцінці адекватності лікування слід керуватися перевіркою на належне старання, бо зобов`язання держави надати лікування важко хворому затриманому є зобов`язанням дії, а не зобов`язанням результату.
8.9.У пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Барило проти України» від 16 травня 2013 року суд також зазначає, лише той факт, що ув`язненого оглянув лікар та призначив певний вид лікування, автоматично не може привести до висновку, що медична допомога була достатньою.
Органи влади мають забезпечити повну фіксацію стану здоров`я особи, яка тримається під вартою, та лікування, яке ця особа отримувала під час перебування під вартою чи позбавлення свободи; забезпечити своєчасність та правильність діагнозів та догляду; а також, у разі необхідності та залежно від характеру захворювання, забезпечити регулярний та систематичний нагляд, який включає в себе всебічний план лікування, що має бути спрямований на лікування захворювань ув`язненого та запобігання їх погіршення, а не на усунення симптомів. Державну органи також повинні довести, що були створені умови, необхідні для призначеного лікування, щоб це лікування було дійсно отримано.
8.10.Викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини вимоги, є такими, що підлягають обов`язковому застосуванню відповідними державними інституціями, в тому числі для забезпечення належного медичного обстеження та лікування будь-якої особи, яка тримається під вартою, тобто знаходиться під юрисдикцією держави.
8.11.Відповідно до положень Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально - виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту (далі - Порядок), медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку. (п. 2.3.).
Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО (п. 2.6.).
У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку. (п. 2.7.).
Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.
Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи.
Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров`я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров`я (п. 2.8.).
9.Таким чином, виходячи з норм національного законодавства, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 на даний час продовжує утримуватися у СІЗО та відповідно до наданих стороною захисту медичних обстежень може потребувати лікування, і, зі слів обвинуваченого, стан його здоров`я не покращується, належна медична допомога не надається, колегія суддів уважає необхідним зобов`язати СІЗО забезпечити 1) право обвинуваченого ОСОБА_4 на вільний вибір лікаря, 2) проведення медичного обстеження та лікування в умовах Інституту ім. О.О. Шалімова, 3) конвоювання ув`язненого ОСОБА_4 до Інституту ім. О.О. Шалімова та його цілодобову охорону під час госпіталізації в цій установі. У свою чергу зобов`язати Інститут ім. О.О. Шалімова провести медичне обстеження, за потреби госпіталізацію та лікування ОСОБА_4 в умовах установи з розміщенням цілодобової охорони особи, узятої під варту.
10.Окремо суд зазначає, що відповідно до п. 2.6. Порядку, відшкодування витрат, пов`язаних із залученням обраного лікаря-фахівця, здійснюється за рахунок особи, узятої під варту, якій надавалась медична допомога, або її родичів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 11, 206, 371, 372, 375, 376 КПК України, суд постановив:
1.Зобов`язати Державну установу «Київський слідчий ізолятор» забезпечити право обвинуваченого ОСОБА_4 на вільний вибір лікаря, проведення медичного обстеження та лікування в умовах Державної установи «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України».
2.Зобов`язати Державну установу «Київський слідчий ізолятор» забезпечити конвоювання ув`язненого ОСОБА_4 до Державної установи «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України» та його цілодобову охорону під час госпіталізації в цій установі.
3.Зобов`язати Державну установу «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України» провести медичне обстеження, за потреби госпіталізацію та лікування ОСОБА_4 в умовах установи з розміщенням цілодобової охорони особи, узятої під варту.
4.Копію ухвали для організації її виконання направити Державній установі «Київський слідчий ізолятор» та Державній установі «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України».
5.Про результати виконання ухвали письмово повідомити Вищий антикорупційний суд
6.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3