- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/10046/23Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/1018/23
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
УХВАЛА
19 грудня 2023 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, перевіривши на прийнятність апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термал Віжн Текнолоджис», подану генеральним директором - ОСОБА_3 на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 23 листопада 2023 року у кримінальному провадженні №52023000000000010,
ВСТАНОВИВ:
19.12.2023 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду отримано апеляційну скаргу на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2023, якою задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про тимчасовий доступ до речей та документів.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду по провадженню №11-сс/991/1018/23 справу передано судді-доповідачеві ОСОБА_2, судді, які входять до складу колегії: ОСОБА_4, ОСОБА_5 .
В апеляційній скарзі зазначаються прохання поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива про тимчасовий доступ до речей та документів.
За спеціальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 422 КПК, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.
Однак наявність вищевказаного правила, як вважає суддя-доповідач, не позбавляє його обов`язку перш ніж вчиняти зазначені в ч. 1 ст. 422 КПК дії, за загальним правилом і виходячи із передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 399 КПК наслідків невідкладно перевірити чи: (1) апеляційну скаргу подано на ухвалу, яка підлягає апеляційному оскарженню; (2) судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК; (3) апеляційну скаргу подано особою, яка вправі її подавати; (4) апеляційна скарга підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; (5) апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження, а якщо її подано з пропуском такого строку, то чи порушує особа, яка її подала питання про його поновлення.
Тобто на цій стадії суддя-доповідач має вирішити питання щодо можливості призначення до розгляду у судовому засіданні на певний день і в певний час колегією суддів апеляційної скарги, що надійшла від Товариства з обмеженою відповідальністю /далі - ТОВ/ «Термал Віжн Текнолоджис» у т. ч. з`ясувати чи відсутні/наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження або повернення апеляційної скарги.
Під час вирішення питання про призначення апеляційної скарги ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис» до розгляду суддею-доповідачем виявлено факт зловживання апелянтом своїми процесуальними правами, яке проявилося у повторному поданні ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис» до суду апеляційної скарги на одну і ту ж саму ухвалу слідчої судді.
При цьому суддя-доповідач враховує те, що 08.12.2023 колегією суддів було закрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис», подану представником ОСОБА_6, на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2023 внаслідок визнання причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажною. Цього ж дня суддею-доповідачем було відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис», поданою представником ОСОБА_6, на цю ж саму ухвалу повторно, оскільки нових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, відмінних від тих, оцінку яким колегія суддів вже надала під час розгляду іншої справи представником не було наведено.
Поруч із наведеним, КПК не передбачає можливості повторного вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження фактично з тих самих мотивів, за наслідками оцінки яких прийнято рішення про відмову в поновленні строку.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК).
Тому, в разі повторного надходження до суду апеляційної скарги з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, судді-доповідачу належить вирішити питання щодо її прийнятності на підставі ч. 6 ст. 9 КПК, виходячи із таких загальних засад кримінального провадження як верховенство права та обов`язковість судових рішень (п. п. 1, 14 ч. 1 ст. 7 КПК).
Так, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ (ст. 8 КПК).
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини /далі - Конвенція/, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (п. 61 рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі «Брумареску проти Румунії» / Brumarescu v. Romania, заява №28342/95; п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» / Khristov v. Ukraine, заява №24465/04).
Правова певність (юридична визначеність) передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Саме лише існування двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду (п. 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, заява №52854/39).
Захист від дублювання кримінального провадження є однією з конкретних гарантій, пов`язаних із загальною гарантією справедливого судового розгляду у кримінальному провадженні згідно зі ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 09.03.2006 щодо прийнятності заяви у справі «Братякін проти Росії» / Bratyakin v. Russia, заява №72776/01).
Принцип правової визначеності також гарантує певну стабільність у правових ситуаціях і сприяє довірі суспільства до судів. Така довіра, безперечно, є однією з найважливіших складових існування держави, заснованої на верховенстві права (п. 107 рішення ЄСПЛ від 12.01.2016 у справі «Борг проти Мальти» / Borg v. Malta, заява №37537/13).
Водночас відхід від зазначеного принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (п. 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, заява №52854/39).
Так, відступ від принципу правової визначеності є необхідним і виправданим у разі виявлення суттєвого недоліку попереднього провадження, який може вплинути на результат справи, або у випадках, коли є необхідність забезпечити відшкодування (у контексті виконання рішень ЄСПЛ) (п. 62 рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 у справі «Морейра Феррейра проти Португалії» / Moreira Ferreira v. Portugal, заява №19867/12).
Отже, за відсутності вагомих й непереборних обставин повторний розгляд та винесення у справі нового рішення судом, який щодо тих самих вимог тієї ж особи уже висловлював власну позицію, буде суперечити принципу юридичної визначеності.
Ураховуючи те, що мотиви клопотання генерального директора ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис» про поновлення строку на апеляційне оскарження тотожні мотивам клопотання, поданого представником Товариства ОСОБА_6, оцінку яким колегія суддів вже надала під час розгляду іншої справи за скаргою на ту ж ухвалу, апеляційну скаргу на яку вже втретє подано в цій справі, суддя-доповідач вважає за неможливе призначити апеляційну скаргу ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис», подану 19.12.2023, до розгляду. Оскільки повторний розгляд питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначені мотиви, які за своїм змістом є тотожним мотивам, що і в попередніх апеляційних скаргах, стосовно тих же обставин, відносно чого було прийняте остаточне рішення, за відсутності належних підстав суперечитиме загальним засадам кримінального провадження, зокрема, принципам верховенства права й остаточності судового рішення, а також закріпленим у ст. 2 КПК завданням кримінального провадження.
Разом з цим, суддя-доповідач враховує те, що відповідно до примітки 1 до ст. 96-3 Кримінального кодексу України під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи. Відтак ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис» мало змогу за відсутності об`єктивно непереборних обставин звернутися до суду апеляційної інстанції у межах строку апеляційного оскарження за допомогою інших уповноважених осіб, а не лише генерального директора.
Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу (ч. 4 ст. 399 КПК).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вже вирішувалося ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, вважаю за необхідне на підставі ст. ст. 2, 7, 8, ч. 6 ст. 9, ч. 4 ст. 399 КПК відмовити ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис» у відкритті провадження за поданою апеляційною скаргою. Про необхідність прийняття саме такого рішення вказує і практика вирішення подібних ситуацій Верховним Судом. Так, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду зазначила, що оскільки засуджений використав своє право на касаційне оскарження судового рішення, то воно не може бути предметом касаційного перегляду вдруге (ухвала від 16.07.2021 у справі №608/867/19, провадження №51-5700ск20).
Ухвала судді-доповідача про відмову у відкритті апеляційного провадження не підлягає касаційному оскарженню, оскільки апелянт має можливість подати касаційну скаргу на ухвалу колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.12.2023 у справі №991/10046/23 (провадження №11-сс/991/980/23) про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2023. Оскільки рішенням суду апеляційної інстанції, яке перешкоджає можливості перегляду в апеляційному порядку вищевказаної ухвали слідчої судді, є первісна ухвала, в якій колегія суддів дійшла висновку про відсутність поважних причин, які б дозволяли поновити строк на апеляційне оскарження.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 21, 370, 376, 380, 392, 393, 395, п. 2 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України суддя-доповідач
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою Товариству з обмеженою відповідальністю «Термал Віжн Текнолоджис», поданою генеральним директором - ОСОБА_3 на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 23 листопада 2023 року про тимчасовий доступ до речей та документів.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом із апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Копію матеріалів апеляційної скарги разом із цією ухвалою направити до Вищого антикорупційного суду для приєднання їх до матеріалів справи №991/10046/23 (провадження №1-кс/991/10139/23).
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_2