- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорненька Д.С.
Справа № 991/10132/23
Провадження №11-сс/991/922/23
Суддя 1 інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
підозрюваний ОСОБА_9 та прокурор САП не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 листопада 2023 року про повернення скарги у кримінальному провадженні №42019000000000673 від 26 березня 2019 року,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 листопада 2023 року скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_12 - ОСОБА_6 на бездіяльність Генерального прокурора України ОСОБА_13, що полягає у нерозгляді скарги у порядку ст.308 КПК України на недотримання прокурором розумних строків під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019000000000673 від 26 березня 2019 року, повернуто. Судове рішення мотивоване тим, що скарга не підсудна Вищому антикорупційному суду, оскільки дані кримінального провадження не відповідають критеріям, визначеним у пункті 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, а саме: відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні №42019000000000673 внесені до ЄРДР до 22 вересня 2019 року; досудове розслідування у кримінальному провадженні не здійснюється НАБУ та не закінчено прокурорами САП. Посилання сторони захисту на ухвалу Апеляційної палати ВАКС від 14 червня 2021 року у справі №757/39375/19-к, якою визначено підсудність Вищому антикорупційному суду кримінального провадження №42019000000000673, слідчим суддею не береться до уваги, оскільки станом на дату постановлення цієї ухвали досудове розслідування здійснювалося НАБУ і на той час існували всі умови/критерії визначення предметної підсудності Вищого антикорупційного суду у їх сукупності.
24 листопада 2023 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_10, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та направити скаргу іншому слідчому судді Вищого антикорупційного суду для розгляду в порядку ст.306,307 КПК України. На його думку, слідчим суддею допущені істотні суперечності у висновках, що також свідчить про допущення істотного порушення вимог КПК України, яке перешкодило постановити законне та обґрунтоване судове рішення. Також має місце невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення. На сьогоднішній день досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019000000000673 здійснюється слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України (далі - ГСУ НП України) з порушенням правил підслідності, про що подано відповідне клопотання на адресу Генерального прокурора, яке не розглянуте. Інших способів оскаржити порушення правил підслідності кримінального провадження чинним КПК України не передбачено. У кримінальному №42019000000000673 досудове розслідування здійснювалося і має здійснюватися детективами НАБУ, а його незаконна (з порушенням правил підслідності) передача для розслідування до слідчих ГСУ НП України не має вливати на предметну підсудність Вищого антикорупційного суду.
14 грудня 2023 року на електронну пошту Апеяційної палати Вищого антикорупційного суду від прокурора САП надійшов лист, у якому зазначено, що детективи НАБУ не здійснюють досудове розслідування, а прокурори САП - процесуальне керівництво у досудовому розслідуванні кримінального провадження №42019000000000673 від 26 березня 2019 року, оскільки ОСОБА_12 хоча й підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 209 КК України, проте не належить до суб`єктів, передбачених ч.5 ст.216 КПК України. При цьому, матеріали кримінального провадження не містять, відомостей про причетність та притягнення інших, окрім ОСОБА_12, осіб до кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину. Також ОСОБА_12 не інкримінується скоєння злочину, передбаченого ст.255 КК України, в частині участі у злочинній організації під керівництвом колишнього Президента України ОСОБА_14 . На підтвердження вказаних обставин надав постанову заступника Генерального прокурора - керівника САП від 21 вересня 2023 року.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити та надав пояснення аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі. Додатково пояснив, що в матеріалах досудового розслідування немає жодного доказу вчинення його підзахисним злочину, у тому числі в складі організованої групи чи злочинної організації. Перед прийняттям першого рішення керівником САП про зміну підслідності, його підзахисний був допитаний в якості підозрюваного, де повністю заперечив факти, викладені в повідомленні про підозру.
Захисник ОСОБА_7, на підтвердження доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_6, у судовому засіданні надав постанови про визначення підслідності від 25 липня 2023 року та 14 вересня 2023 року.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та зазначив, що справа підсліднаслідчим Головного слідчого управління Національної поліції України.
Підозрюваний ОСОБА_15 та прокурор САП у судове засідання не з`явилися. Неявка учасників судового провадження, які повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України, не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали судової справи, заслухавши учасників кримінального провадження, колегія суддів доходить таких висновків.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.318-380 КПК України, з урахуванням положень цієї глави (ч.1 ст.306 КПК України).
Згідно з п.2 ч.2 ст.304 КПК України у випадку, якщо буде встановлено, що подана скарга не підлягає розгляду в цьому суді, вона повертається особі, яка її подала.
Відповідно до ч.1 ст.33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст.45 КК України, ст.206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України.
Згідно з п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України умовами підсудності кримінальних правопорушень, визначених у ст.33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду, визначено: 1) наявність спеціального суб`єкту злочину, згідно переліку, наведеному в п.1 ч.5 ст.216 КПК України; 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст.354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст.191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків) та 3) кримінальне правопорушення, передбачене ст.369, ч.1 ст.369-2 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч.4 ст.18 КК України або у п.1 цієї частини.
З копії повідомлення поро підозру ОСОБА_12 від 25 лютого 2019 року вбачається, що він підозрюється у вчиненні фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчиненні дій спрямованих на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів у складі злочинної організації в особливо великому розмірі, у сумі 99 098 536 дол США, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.209 КК України.
Відповідно до постанови про визначення підслідності від 21 вересня 2023 року підслідність кримінального провадження №42019000000000673 від 26 березня 2019 року визначено за слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України.
Враховуючи вищезазначені обставини, в тому числі докази, які містяться у матералах справи, а також пояснення сторони захисту, надані у судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги, колегія суддів доходить до висновку, що скарга захисника підозрюваного ОСОБА_12 - ОСОБА_6, яка подана на бездіяльність Генерального прокурора України ОСОБА_13 щодо не розгляду скарги у порядку ст.308 КПК України, непідсудна Вищому антикорупційному суду відповідно до ст.33-1 КПК України, примітки ст.45 КК України, п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України, оскільки ОСОБА_12 не є суб`єктом злочину, який би мав розслідуватися НАБУ відповідно до п.1 ч.5 ст.216 КПК України, у тому числі, йому не інкриміновано злочин у співучасті з вказаними спецсуб`єктами. Крім того, зі змісту постанови про визначення підслідності від 21 вересня 2023 року вбачається, що ОСОБА_12 не інкримінується вчинення злочину, передбаченого ст.255 КК України, в частині участі у злочинній організації під керівництвом колишього Президента України ОСОБА_14 . Умова, яка передбачена п.2 ч.5 ст.216 КПК України, також відсутня, оскільки підозрюваний ОСОБА_12 не є службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.
Посилання захисника на ухвалу колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 червня 2021 року у справі №757/39375/19 не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки на час її постановлення кримінальне провадження №42019000000000673 було підсудне Вищому антикорупційному суду, проте після постановлення ухвали колегії суддів органом досудового розслідування не встановлено відомостей про причетність та притягнення інших осіб, окрім ОСОБА_12, до кримінальної відповідальності за вчинення злочину за ст.209 КК України, що підтверджується постановою прокурора про визначення підслідності від 21 вересня 2023 року.
Колегія суддів вважає необгрунтованим висновки слідчого судді, що скарга не підсудна Вищому антикорупційному суду, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні не здійснюється НАБУ та не закінчено прокурорами САП, так як вказані обставини відповідно до ч.1 ст.33-1 КПК України не впливають на підсудність Вищого антикорпційного суду. Чинний КПК України передбачає, що Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов`язаних із ними кримінальних правопорушень, і його підсудність не залежить від того, слідчий чи детектив та якого органу здійснював досудове розслідування.
Незважаючи на те, що слідчий суддя дійшов одного неправильного мотиву щодо підстав непідсудності скарги, на думку колегії суддів, наявність цих обставин не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення з формальних підстав. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції»).
У зв`язку з чим, апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_12 - ОСОБА_6 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.220, 303, 304, 306, 307, 309, 376, 392, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_10 ) - ОСОБА_6 залишити без задоволення та ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 листопада 2023 року про повернення скарги у кримінальному провадженні №42019000000000673 від 26 березня 2019 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4