- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/10792/23
Провадження 1-кп/991/129/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченої ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Сміла Черкаської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України
у межах кримінального провадження № 52023000000000132 від 23.03.2023,
установив:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23.03.2023 за обвинуваченням, у тому числі ОСОБА_6 .
Ухвалою суду від 14.12.2023 у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 19.12.2023.
19.12.2023 прокурором ОСОБА_5 подано до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 .
Подане клопотання обґрунтоване тим, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.09.2023 стосовно підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 53680 грн та покладено на строк до 09.11.2023 обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та іншими особами щодо обставин, викладених у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_6 від 06.09.2023 у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23.03.2023; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_6, продовжувався, востаннє до 25.12.2023.
Прокурор зазначає, що під час досудового розслідування установлено ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились. Необхідність подальшого продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6, прокурор обґрунтував необхідністю запобігання ризикам переховування обвинуваченої від суду, а також здійснення незаконного впливу на свідків.
На обґрунтування існування ризику переховування від суду прокурор зазначає, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні корупційних злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років, які можуть бути призначені реально. Тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути до неї застосовано, обвинувачена може вжити заходів до переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Обвинувачена ОСОБА_6 має паспорт громадянина для виїзду за кордон, та дипломатичний паспорт, крім того остання протягом 2019-2023 років систематично виїжджала за межі України.
Існування ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, прокурор, зокрема, обґрунтовує можливістю використання ОСОБА_6 набутих зв`язків серед службових осіб Державної прикордонної служби, народних депутатів України. Відтак, обвинувачена ОСОБА_6 може особисто чи опосередковано впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Також прокурор зазначає, що необхідно врахувати той факт, що вчинене корупційне кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права обвинуваченої, а й стандарти охорони загальносуспільних інтересів. Непродовження строку дії, покладених на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може призвести до недосягнення мети застосування запобіжного заходу, тому просить продовжити строк дії обов`язків на два місяці.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подане клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив суд задовольнити.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки воно є формальним. ОСОБА_6 не порушувала покладені на неї обов`язки, здала до відповідних органів свій паспорт для виїзду за кордон та дипломатичний паспорт.
Обвинувачена ОСОБА_6 погодилась зі думкою свого захисника.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що Національним антикорупційним бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційного прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23.03.2023, а саме: що народний депутат України ОСОБА_6 та ОСОБА_12, діючи за попередньою змовою групою осіб, обіцяли ОСОБА_8 здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за надання неправомірної вигоди, а також одержали від ОСОБА_8 неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме службових осіб Київської ОВА (епізод 1); а також те, що народний депутат України ОСОБА_6 та ОСОБА_12, діючи за попередньою змовою групою осіб, обіцяли ОСОБА_8 та ОСОБА_13 здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за надання неправомірної вигоди, а також одержали від ОСОБА_8 та ОСОБА_13 неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме службових осіб Київської ОВА (епізод 2).
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.09.2023 у справі № 991/7994/23 до підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 53680 грн та покладено до 09.11.2023 обов`язки, передбачені абз. 1 п. 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, що підтверджується копією судового рішення.
У подальшому строк покладених на підозрювану ОСОБА_6 обов`язків неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023 у справі № 991/10534/23 строк дії обов`язків, продовжено до 25.12.2023, що підтверджується копією судового рішення.
Водночас, враховуючи, що в силу положень ч. 2 ст. 42 КПК України ОСОБА_6 наразі перебуває у статусі обвинуваченої, судом не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України), і стороною захисту також не порушувалось таке питання.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченої, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор зазначив, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які незважаючи на зміну процесуального статусу ОСОБА_6 на цей час не зменшилися, а саме: остання може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Колегія суддів погоджується з доводами прокурора про продовження існування ризику переховування від суду.
Так, існування ризику переховування від суду пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю покарання, що загрожує останній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України. Злочин, передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України, відповідно до ст. 12, примітки до ст. 45 КК України класифікуються, як нетяжкий злочин, і відносяться до корупційних злочинів, що позбавляє можливості застосувати норми ст. 69, 75 КК України, тобто покарання є реальним.
Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченої у виді її можливого засудження до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно до стадії кримінального провадження.
Окрім врахування тяжкості кримінального правопорушення суд враховує наявність у обвинуваченої паспорту громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорту, її досвід перетину державного кордону України.
Крім того, суд також враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан, строк дії якого продовжено до 14.02.2024. Оскільки перевага у виїзді закордон у зв`язку з відповідними обставинами надається жінкам, дітям та людям похилого віку, а ОСОБА_6 як мати малолітньої дитини для супроводу дитини може виїхати за межі території України та переховуватися від суду у будь-якій країні світу.
Не залишається поза увагою суду роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_6 обов`язків: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченої на свідків, колегія суддів враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 352 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Колегія суддів вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження під час збирання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та їх дослідження. На переконання колегії суддів, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачена стає обізнаною про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні. Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на обвинувачених як на осіб, що вчинили кримінальне правопорушення, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження. Оскільки судовий розгляд кримінального провадження триває, а свідки ще не допитувались, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченої ОСОБА_6, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від надання показань у суді.
Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язку: утримуватися від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та іншими особами щодо обставин, викладених у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 .
Посилання сторони захисту на добросовісне та належне виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків саме по собі не спростовує і не нівелює ризики, про які йдеться вище.
Суд звертає увагу, що саме наявність ризику переховування від суду і визначає необхідність покладання обов`язку здати паспорт для виїзду за кордон, та дипломатичний паспорт. Продовження строку дії такого обов`язку, з урахуванням його виконання обвинуваченою, визначає правомірність утримання документів для виїзду за кордон відповідними державними органами.
Враховуючи доведеність наведених вище ризиків, що можуть спричинити настання негативних наслідків для розгляду цього кримінального провадження, а також відомості про обсяг матеріалів кримінального провадження, на дослідження яких у судовому засіданні може знадобитись тривалий час, суд вважає за доцільне продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6, на два місяці, тобто до 19.02.2024.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6, є обґрунтованим тому належить задовольнити.
Керуючись ст. 2, 7, 176-178, 182, 193, 194, 309, 314, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання задовольнити.
Продовжити до 19 лютого 2024 року строк дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
-повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та іншими особами щодо обставин, викладених у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Попередити підозрювану ОСОБА_6, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23.03.2023.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченій негайно після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3