- Головуючий суддя (ВАКС) : Галабала М.В.
Справа № 428/4041/18
Провадження № 1-кп/991/146/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
22 грудня 2023 року Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянула у відкритому судовому засіданні питання про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва для порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, захисників у кримінальному провадженні № 42016130000000218, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 листопада 2016 року.
Судове засідання проведено за участі сторонин та інших учасників судового провадження:
прокурора: ОСОБА_6,
секретаря судового засідання: ОСОБА_7 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 42016130000000218 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
2.Захист обвинуваченої ОСОБА_8 здійснюють адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Сторона захисту належним чином викликалась у всі судові засідання для розгляду даного кримінального провадження, в тому числі в судові засідання, призначені на 14 год 00 хв 18 лютого та 09 год 00 хв 02 грудня 2021 року, на 09 год 00 хв 12 вересня 2022 року, на 11 год 00 хв 27 січня, 09 год 00 хв 09 листопада, 14 год 00 хв 17 листопада та на 09 год 00 хв 08 грудня 2023 року, проте не прибули до суду.
Від захисника ОСОБА_4 у зазначені дні перед початком судових засідань надійшли клопотання про відкладення судового розгляду через перебування обвинуваченої ОСОБА_8 у лікувальному закладі. Вказані клопотання надійшли до суду та зареєстровані у системі «Д-3» о 12 год 55 хв 18 лютого та о 08 год 26 хв 02 грудня 2021 року, о 09 год 12 хв 12 вересня 2022 року, о 10 год 32 хв 27 січня, о 08 год 36 хв 09 листопада, о 13 год 04 хв 17 листопада та о 08 год 05 хв 08 грудня 2023 року.
Від захисниці ОСОБА_5 надійшло клопотання про відкладення о 08 год 20 хв 12 вересня 2022 року.
3.Суд, враховуючи системний характер подання до суду клопотань захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відкладення судових засідань, які подані не завчасно, поставив на обговорення питання щодо звернення до органів, які згідно із законом уповноважені притягати адвокатів до дисциплінарної відповідальності.
4.Прокурор підтримав поставлене на обговорення питання та просив звернутися до органу, який згідно із законом уповноважений притягати адвокатів до дисциплінарної відповідальності.
5.Колегія суддів, заслухавши позиції учасників судового розгляду, дослідивши матеріали судової справи, дійшла такого висновку.
6.У судові засідання, призначені 18 лютого та 02 грудня 2021 року, 12 вересня 2022 року, 27 січня, 09 та 17 листопада і 08 грудня 2023 року, сторона захисту не прибула.
6.1У вказані дні судових засідань на електрону адресу Вищого антикорупційного суду від захисника ОСОБА_4 надійшли клопотання про відкладення судових засідань. У своїх клопотаннях захисник повідомив, що обвинувачена ОСОБА_8 перебуває на лікуванні, тому просив відкласти судовий розгляд. Разом з цим, клопотання подані менше ніж за годину до початку судових засідань (о 12 год 55 хв 18 лютого та о 08 год 26 хв 02 грудня 2021 року, о 09 год 12 хв 12 вересня 2022 року, о 10 год 32 хв 27 січня, о 08 год 36 хв 09 листопада, о 13 год 04 хв 17 листопада та о 08 год 05 хв 08 грудня 2023 року).
6.2Від захисниці ОСОБА_5 надійшло аналогічне клопотання про відкладення лише о 08 год 20 хв 12 вересня 2022 року, тобто менше ніж за годину до початку судового засідання у цей день.
6.3Ба більше, щодо повідомлення про неприбуття у судове засідання 18 лютого 2021 року захисник ОСОБА_4 зазначає причину - лікарняний ОСОБА_8, який розпочався 17 лютого 2021 року, тобто сторона захисту знала напередодні судового засідання, що обвинувачена не матиме змогу прибути, проте завчасно суд не повідомила.
6.4Також у клопотанні про відкладення судового засідання 27 січня 2023 року сторона захисту посилалась на хворобу обвинуваченої без зазначення точної дати відкриття лікарняного. У наступному судовому засіданні 09 лютого 2023 року сторона захисту надала роздруківку про те, що ОСОБА_8 25 січня 2023 року проходила консультацію у хірурга, а з 30 січня 2023 року лікарем ОСОБА_9 розпочато стаціонарне лікування загального напрямку. Тобто у колегії суддів є усі підстави вважати, що захисники мали змогу завчасно повідомити суд про неприбуття обвинуваченої 27 січня 2023 року, проте не зробили цього.
6.5Вважаючи причини неявки захисників неповажними, суд зазначає, що про дату, час та місце судового розгляду останні були повідомлені завчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи розписками та телефонограмами від 02 грудня 2020 року, 08 червня 2021 року, 05 та 06 грудня 2022 року, 22 червня, 25 жовтня та 06 листопада 2023 року. Разом із тим, адвокати не виконали обов`язку, який передбачений ч. 2 ст. 47 КПК України, щодо завчасного повідомлення про неможливість прибуття до суду. У своїх клопотаннях не зазначили про обставини, які унеможливили іншим чином, завчасно, повідомити суд про неможливість прибуття в судове засідання сторони захисту. Колегія враховує можливість комунікації з судом шляхом надсилання кореспонденції в електронному вигляді та оцінює спосіб подання клопотань, який обрали захисники під час розгляду справи в суді.
7.Беручи до уваги стандарти, які гарантує Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод в контексті права кожного на справедливий судовий розгляд, суд призначав судові засідання залежно від зайнятості членів колегії в розгляді інших справ, наявності вільного часу для їхнього призначення та за узгодженням з учасниками судового провадження. Хоча КПК України не містить обов`язкової вимоги про призначення судових засідань лише за погодженням з учасниками кримінального провадження, колегія, ураховуючи приписи пункту 8 спільної Резолюції Ради суддів України, Ради прокурорів України та Ради адвокатів України від 21 вересня 2022 року «Професійна етика правосуддя», завчасно узгодила дати судових засідань зі сторонами.
7.1Відповідно до вимог ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Цьому положенню кореспондує ст. 20 КПК України, відповідно до якої підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.
7.2Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого. Також, захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу) (ч. 2 ст. 47 КПК України).
7.3У статті 138 КПК України вказаний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, зокрема: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
7.4Відтак, із системного аналізу зазначеної норми вбачається, що поважними причинами для неприбуття учасника кримінального провадження у судове засідання, є наявність виключно тих обставин, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
7.5Однак, із клопотань захисників не вбачається таких обставин. Адже, як на поважну причину для відкладення судового засідання вони посилаються на хворобу обвинуваченої. Натомість, не вказують, яким чином зазначене впливає на їх процесуальний обов`язок з`явитися на виклик до суду.
7.6А тому причини неприбуття у судове засідання захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд вважає неповажними.
8.Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
8.1Зазначені норми кореспондуються з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та покликані забезпечити, аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Вемхофф проти Німеччини», «Карт проти Туреччини»).
8.2Колегія суддів, вирішуючи питання про баланс прав та інтересів обвинуваченої у даному кримінальному провадженні, бере до уваги положення ст. 20 КПК України, які в сукупності із ч. 1 ст. 318 КПК України дозволяють зробити висновок, що не прибуваючи у судові засідання, захисники порушують принцип забезпечення обвинуваченій права на захист, що є однією з основних засад судочинства та фундаментальним для кримінального процесу, а також право обвинуваченої на розгляд цього провадження у розумні строки, що призводить до невиправданого затягування судового розгляду справи і суперечить вимогам ч.1 ст. 318 КПК України.
8.3Незважаючи на те, що ведення захисту по суті є справою обвинуваченої та її адвоката, національні суди не повинні пасивно спостерігати за випадками неефективного представництва (параграф 39 рішення ЄСПЛ у справах «Кускані проти Об`єднаного Королівства», від 24 вересня 2002 року, заява № 32771/96).
8.4Відповідно до вимог частини першої ст. 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
8.5Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
8.6Згідно з нормами статей 42, 44, 45 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи. У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним.
8.7Частина друга статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката визначає, зокрема, невиконання або неналежне виконання захисником своїх професійних обов`язків.
8.8Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів (частина 1 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зокрема належать здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (п. 4 ч. 5 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
8.9Відповідно до вимог п. 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено - заяви (скарги)) слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів. Відповідно до п. 8 цього ж Положення дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. У профайлах адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на сайті https://erau.unba.org.ua/ зазначено, що вони обліковуються в Раді адвокатів міста Києва.
8.10З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що у діях вказаних адвокатів вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні своїх професійних обов`язків, зокрема, неявка в судові засідання та завчасне неповідомлення про причини своєї неявки. Відтак, колегія суддів доходить висновку про необхідність порушення перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Керуючись вищенаведеним та на підставі статтей 138, 324 КПК України суд постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_2, видане на підставі рішення Київської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 16 грудня 2004 року № 15-23-13) за невиконання процесуальних обов`язків щодо участі в судовому розгляді справи № 428/4041/18 (провадження № 1-кп/991/146/19) та завчасного повідомлення суду про причини неявки, тобто вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
2.Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_5 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1, видане на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 08 червня 2006 року № 33-13-31) за невиконання процесуальних обов`язків щодо участі в судовому розгляді справи № 428/4041/18 (провадження № 1-кп/991/146/19) та завчасного повідомлення суду про причини неявки, тобто вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
3.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Судді:
ОСОБА_10