- Головуючий суддя (ВАКС) : Федорак Л.М.
Справа № 991/11052/23
Провадження №1-кс/991/11142/23
УХВАЛА
25.12.2023 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, скаржниці ОСОБА_3,
ВСТАНОВИЛА:
1.21.12.2023 ОСОБА_3 звернулась до Вищого антикорупційного суду із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки останні не внесли відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за її заявою, не розпочали досудове розслідування та не надали заявниці витяг з ЄРДР.
2.У цей же день, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, скарга передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
3. ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала подану скаргу та просила її задовольнити.
4.НАБУ свого представника у судове засідання не направило. Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб`єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, слідча суддя вважає за можливе розглянути таку скаргу.
5.Заслухавши скаржницю, дослідивши матеріали скарги, слідча суддя дійшла висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке.
6.Скарга, з урахуванням доводів ОСОБА_3 у судовому засіданні, мотивована тим, що 13.12.2023 вона звернулась до НАБУ із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, у якій зазначила, що її колишній чоловік ОСОБА_4, перебуваючи на посаді начальника районного шляхового ремонтно-будівельного управління «Київоблавтодор» шляхом надання неправомірної вигоди та зловживання службовим становищем, скориставшись своїм впливом, незаконно привласнив нерухоме майно, вартість якого станом на 2023 рік становить 14,5 млн грн.
7.Так, скаржниця зазначає, що їй, як багатодітній матері, державою було виділено двоповерховий одноквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1, однак до цього часу вона не може у встановленому законом порядку зареєструвати за собою право власності на названий будинок.
8 .Така ситуація, за покликанням ОСОБА_3, склалася через те, що її колишній чоловік ОСОБА_4, скориставшись своїми зв`язками у державних та правоохоронних органах та використавши сфальсифіковані документи, самовільно в позасудовому порядку здійснив розподіл будинку на дві квартири та незаконно зареєстрував за собою право власності на його частину.
9.Такі діяння, на переконання скаржниці, містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ст. 364 КК України. Однак відомості за такою заявою до ЄРДР внесені не були.
10.Виходячи з наведеного, слідча суддя доходить висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу, у визначений ч. 1 ст. 304 КПК України строк.
11.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
12.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
13.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
14.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
15.Отже, оскаржена ОСОБА_3 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.
16.Згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
17.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
18.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
19.Так, пунктом 2 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено таку умову - якщо предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, серед інших, передбачених статтями 191, 364 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою, зокрема, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.
20.За змістом заяви, розмір завданої кримінальними правопорушеннями шкоди складає 14,5 млн грн, що більш ніж в дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас, за покликанням скаржниці, такі кримінальні правопорушення, ймовірно, вчинені ОСОБА_4 в період виконання ним обов`язків начальника шляхового ремонтно-будівельного управління «Київоблавтодор», яке за даними відкритих джерел, є дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», частка державної власності у статутному капіталі якого складає 100 відсотків.
21.Отже, скарга, з огляду на повідомлення про вчинення посадовою особою ДП «Київоблавтодор» кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 364 КК України, а також, враховуючи ймовірний розмір завданої такими кримінальними правопорушеннями шкоди, підлягає розгляду в цьому суді.
22.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303 та ч. 1 ст. 306 КПК України.
23.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
24.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
25.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
26.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
27.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
28.Однак, на переконання слідчої судді, скарга ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
29.Як уже зазначала слідча суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.
30.На переконання слідчої судді, твердження скаржниці про вчинення кримінальних правопорушень має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення.
31.Так, покликання скаржниці на те, що незаконне, на її переконання, привласнення ОСОБА_4 названого вище будинку відбулося внаслідок використання ним службового становища є лише її припущеннями, на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення.
32.Такими ж припущеннями, на підтвердження яких не наведено жодних даних, є і покликання скаржниці на те, що заволодіння будинком відбулося шляхом надання неправомірної вигоди, адже ні у своїй заяві, ні у судовому засіданні ОСОБА_3 не надала жодної інформації щодо будь-яких обставин такого.
33.У підсумку, всі покликання заявниці зводяться до її незгоди із реєстрацією права власності на спірний будинок за колишнім чоловіком та, як наслідок, неможливості зареєструвати таке право за собою. Водночас, на переконання слідчої судді, такі обставини вказують на наявність спірних правовідносин, що можуть бути предметом вирішення у цивільно-правовому полі та не вказують на наявність ознак вчинення кримінального правопорушення.
34.Отже, доводи заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень, на переконання слідчої судді, є необґрунтованими припущеннями не заснованими на фактичних даних.
35.Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
36.З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.
37.До того ж, слідчою суддею встановлено, що наведені у заяві ОСОБА_3 обставини вже були предметом перевірки засобами кримінального процесу, за результати якої детективом НАБУ у кримінальному провадженні № 52022000000000027 винесено постанову від 03.05.2022 про закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із відсутністю події кримінального правопорушення.
38.Як зазначила у судовому засідання ОСОБА_3, вона не оскаржувала названу постанову, отже на тепер така не скасована.
39.Водночас, відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у випадку, якщо існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав встановлення, зокрема, відсутності події кримінального правопорушення, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності, кримінальне провадження закривається.
40.Отже, є очевидним, що у випадку, якщо за заявою ОСОБА_3 щодо тих же обставин будуть внесені відомості до ЄРДР та розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні, воно підлягатиме закриттю. Водночас таке призведе до неефективного використання ресурсів органу досудового розслідування, як людських, так і матеріальних.
41.Отже, оскільки викладене ОСОБА_3 не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня і бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР, початку досудового розслідування за такою заявою та надання відповідного витягу з ЄРДР.
42.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволення скарги.
З огляду на викладене, керуючись статтями ст. 214, 303, 307, 371-372, КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідча суддя ОСОБА_1