Документ № 116016157

Справа № 991/11097/23

Провадження 1-кс/991/11189/23

У Х В А Л А

27.12.2023 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2,

в с т а н о в и л а:

1.24.12.2023 голова громадської організації «НОН-СТОП» (далі - ГО «НОН-СТОП») ОСОБА_3 через «Електронний суд» звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки такі не внесли відомості про кримінальне правопорушення за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та не розпочали досудове розслідування.

2.25.12.2023 згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, скарга передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .

3.Скаржник просив розглянути скаргу за його відсутності. З огляду на що, а також засаду диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе здійснити такий розгляд у відсутність скаржника.

4.САП свого представника у судове засідання не направило. Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб`єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, слідча суддя вважає за можливе розглянути таку скаргу.

5.Дослідивши скаргу, слідча суддя дійшла висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке.

6.Скарга мотивована тим, що 19.12.2023 ОСОБА_3 електронною поштою звернувся до САП із заявою про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якої:

- ОСОБА_4, який є власником холдингу SMK-Group, який об`єднує Салтівський, Бердянський, Богодухівський та Київський м`ясокомбінати, агрофірму «Світанок», мережі продуктових магазинів та онлайн-магазин Cooker, організував виробництво м`ясних продуктів, що реалізовуються на окуповані території України, а також в місця дислокації російських військ, спільно зі своїми довіреними особами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надає сприяння окупаційній владі рф, сприяє діяльності перереєстрованих за російським законодавством ТОВ «Бердянський м`ясокомбінат», ТОВ «Бердянські ковбаси», які контролює через зареєстровану в Естонській Республіці компанію DJP Invest OU та про ці обставини було внесено відомості до ЄРДР й 19.12.2022 розпочато кримінальне провадження № 42022110000000490 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, яке не розслідується через змову ОСОБА_4 зі співробітниками невстановлених правоохоронних органів, котрі сприяють йому в ухиленні від органу досудового розслідування та суду;

- ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 створили ЖБК «Авілес», що у подальшому звернувся до Харківської міської ради із заявою про безоплатну передачу земельної ділянки для будівництва соціального житла, що була задоволена й відповідно до рішення Харківської міської ради від 24.12.2008 земельна ділянка загальною площею 1,62 га була надана ЖБК «Авілес», а у подальшому розділена на дев`ять, які у підсумку для будівництва соціального житла не використовувались, а були використані ОСОБА_4 у власних цілях як предмет іпотеки - з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат», ТОВ «Бердянські ковбаси», що свідчить про злочинну змову з керівництвом Харківської міської ради, котре внаслідок виділення землі отримувало неправомірну вигоду;

- ОСОБА_4 є директором ряду суб`єктів господарювання, з використанням яких укладає угоди із іншими підконтрольними суб`єктами господарювання за завищеними цінами, незаконним нарахуванням ПДВ, з метою виведення коштів, ухилення від сплати податків і подальшої легалізації коштів, у т.ч. на територію рф, окуповані території Донецької та Луганської областей України;

-службові особи групи компаній, до складу якої входять ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат», ТОВ «Бердянські ковбаси» та ПАТ «Богодухівський м`ясокомбінат», зловживаючи своїм службовим становищем, за сприяння та за попередньою змовою зі службовими особами регіональних підрозділів ДПС України ухиляються від сплати податків в особливо великих розмірах та в подальшому здійснюють легалізацію отриманих таким чином доходів;

- ОСОБА_4 всупереч чинному законодавству використовуючи підроблені документи, перебуваючи у злочинній змові з посадовими особами Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, надаючи останнім неправомірну вигоду отримав дозвіл на виїзд з України за системою «Шлях»;

- ОСОБА_4 у кінці 2022 року, шляхом надання неправомірної вигоди співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_1, структурних підрозділів соціального захисту, медичних закладів, отримав довідку щодо статусу особи з інвалідністю ІІ групи, використовуючи таку для виїзду закордон та для ухилення від мобілізації;

-службові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 неодноразово користувалися своїм службовим становищем для організації незаконного перетину особами державного кордону України, шляхом складання завідомо неправдивих офіційних документів, з метою отримання від вказаних осіб неправомірної вигоди;

-АТ «Богодухівський м`ясокомбінат» має власні очисні споруди, через які здійснюється скид речовин до річки, внаслідок чого наявне перевищення вмісту заліза в 3,7 рази, аміаку в 1,3 рази, запаху в 1,5 рази, інші підконтрольні ОСОБА_4 м`ясокомбінати здійснюють господарську діяльність за аналогічною схемою;

-ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат», ТОВ «Бердянські ковбаси», ПАТ «Богодухівський м`ясокомбінат», ТОВ «Київський м`ясокомбінат» не мають дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, грубо порушують санітарні норми, встановлені законодавством.

7.Такі діяння, на переконання скаржника, містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст.241, ч. 1 ст. 242, ч. 1 ст. 258-5, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст.366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, однак відомості за такою заявою до ЄРДР внесені не були.

8.Проте відомості за такою заявою уповноваженими особами САП внесені не були.

9.Виходячи з наведеного, слідча суддя доходить висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу у строк, визначений ч. 1 ст. 304 КПК України.

10.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

11.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.

12.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

13.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.

14.Отже, оскаржена ОСОБА_3 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.

15.Також, згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

16.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

17.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

18.У скарзі ОСОБА_3 стверджував про отримання керівництвом Харківської міської ради неправомірної вигоди за виділення підконтрольному ОСОБА_4 ЖБК «Авілес» земельних ділянок.

19.Окрім того, ОСОБА_3 зазначив про одержання посадовими особами Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України неправомірної вигоди від ОСОБА_4 за отримання дозволу на виїзд з України за системою «Шлях».

20.Вжиті ОСОБА_3 у заяві про вчинення кримінальних правопорушень формулювання у цій частині за своїм змістом відповідають диспозиціям статей 368, 369 КК України.

21.Так, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено такі умови як вчинення кримінальних правопорушень, серед інших, передбачених статтею 368 КК України, зокрема, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, державним службовцем, посада якого належить до категорії "А", посадовою особою органу місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до другої категорій посад, до яких, відповідно до ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», належать, зокрема посади міських (міст - обласних центрів) голів.

22.Окрім того, п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено умову, відповідно до якої кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.

23.Отже, скарга в частині повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтею 368 КК України, посадовими особами Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, серед яких можуть бути міністр, його перший заступник чи заступник, державний службовець категорії "А", керівництвом Харківської міської ради, яким може виявитись Харківський міський голова, а також кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України щодо цих осіб, підлягає розгляду в цьому суді,.

24.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що у скарзі йде мова також про можливе вчинення кримінальних правопорушень, у співучасті з іншими особами, а також інших кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 242, ч. 1 ст. 258-5, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України, цими ж особами, то з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, слідча суддя вважає, що загалом по такій скарзі має здійснюватися судовий контроль Вищим антикорупційним судом.

25.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303, ч. 1 ст. 304 та ч. 1 ст. 306 КПК України.

26.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).

27.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

28.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.

29.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».

30.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

31.Слідча суддя зауважує, що обставини сприяння ОСОБА_4 окупаційній владі росії, здійснення господарської діяльності на окупованих територіях, як вказує сам ОСОБА_3 є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022110000000490.

32.З цього приводу слідча суддя враховує, що відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, серед іншого, є забезпечення швидкого, повного розслідування. Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження…, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Згідно зі ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий, розпочавши досудове розслідування, повинні вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

33.За викладеного, здійснюючи кримінальне провадження, відповідні уповноважені особи повинні повно та всебічно, із застосуванням доступних способів збирання доказів, дослідити усі обставини кримінального провадження, а виявивши ознаки вчинення іншого кримінального правопорушення, в т.ч. корупційного, внести відповідні відомості до ЄРДР.

34.Натомість, здійснення кількох кримінальних проваджень стосовно одних і тих же обставин, вимагало б проведення аналогічних слідчих, процесуальних дій, що становило б невиправдане втручання у права та свободи осіб, як ймовірно причетних до вчинення кримінального правопорушення, так і інших осіб, чиї права та свободи можуть обмежуватись під час досудового розслідування, що суперечить завданню кримінального провадження, зокрема, в частині недопустимості необґрунтованого примусу особи під час кримінального провадження.

35.До того ж, це призвело б до неефективного використання ресурсів правоохоронних органів та суду, як людських, так і матеріальних.

36.Недопустимістю такої ситуації, на переконання слідчої судді, обумовлені положення ч. 4 ст. 218 КПК України. Так, ними визначено обов?язок слідчого з початком кримінального провадження перевірити наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення. Якщо ж буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий зобов`язаний передати слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомити про це прокурора, потерпілого або заявника та внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

37.За таких, обставин, зважаючи, що викладені в заяві ОСОБА_3 обставини вчинення названого кримінального правопорушення ОСОБА_4 обставини нині перевіряються у межах кримінального провадження № 42022110000000490, слідча суддя, вважає, що підстави для зобов`язання уповноваженої особи НАБУ виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення за названою заявою відсутні на даному етапі.

38.Поряд з цим, заява ОСОБА_3 в решті доводів про вчинення кримінальних правопорушень, перелічених у п. 6 цієї ухвали, на переконання слідчої судді, не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.

39.Як уже зазначала слідча суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.

40.Натомість, твердження заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень мають занадто узагальнений, абстрактний характер, наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати діяння саме як кримінальні правопорушення.

41.За таких обставин, наведене ОСОБА_3 є лише його припущеннями. Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

42.До того ж, слідча суддя звертає увагу, що після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов`язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Водночас, здійснення такого на основі припущень, без наявності об`єктивних даних, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення, є недопустимим.

43.З огляду на наведене, обставини, викладені в заявах, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.

44.Отже, оскільки викладене скаржником не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня і бездіяльність уповноважених осіб САП щодо невнесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування за такими заявами.

45.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволення скарги.

З огляду на викладене, керуючись статтями ст. 214, 303, 307, 371-372, 482-2 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у задоволенні скарги голови громадської організації «НОН-СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідча суддя ОСОБА_1