- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/9774/23Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/9/24
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
УХВАЛА
І м е н е м У к р а ї н и
09 січня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
представника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 грудня 2023 року щодо скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019110350000029,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді ОСОБА_1 задоволено клопотання адвоката та скасовано арешт, накладений 22.08.2023 у справі № 991/7306/23 (провадження № 1-кс/991/7335/23) на належні ОСОБА_8 автомобіль Mercedes-Benz S 63 AMG, 2014 року випуску, днз НОМЕР_1, VІN-код: НОМЕР_2 та земельні ділянки з наступними кадастровими номерами та відповідною площею: 3223155400:03:028:0059 (0,23 га), 3223155400:03:028:0078 (0,25 га), 3223155400:03:028:0075 (0,2432 га), 3223188000:02:007:0010 (1,5 га), 3223182500:02:005:0061 (1,6 га), 3222480800:06:009:5069 (2 га), 3222480800:07:001:5021 (1,9999 га), 3222480800:07:001:5019 (1,9999 га), 3222480800:06:007:5006 (2 га), 3222480800:07:001:5026 (1,9999 га), 3222480800:06:007:5008 (2 га), 3222480800:06:007:5007 (2 га), 3222480800:07:001:5020 (2 га), 3222480800:07:001:5022 (2 га), 3222480800:07:001:5023 (2 га), 3222480800:07:001:5024 (2 га), 3222480800:07:001:5025 (2 га); 3222480800:06:007:5003 (2 га), 3222480800:06:007:5004 (2 га), 3222480800:07:001:5017 (1,8499 га), 3222480800:06:006:5012 (1,1167 га), 3222480800:06:006:5011 (2 га), 3222480800:06:006:5010 (2 га), 3222480800:06:007:5005 (2 га), 3222480800:07:001:5029 (2 га), 3222480800:07:001:5028 (1,9999 га), 3222480800:07:001:5027 (2 га), 3222480800:07:001:5018 (2 га), 3222480800:06:007:5009 (2 га).
Зазначене рішення мотивоване тим, що: (1) 15.08.2023 у межах кримінального провадження № 42019110350000029 від 13.02.2019 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209Кримінального кодексу України /далі - КК/ за фактом пособництва у заволодінні землями ДП «ДГ «Дмитрівка», які розташовані на території м. Фастів Київської області, площею 919,34 га, та легалізації майна (коштів), одержаного незаконним шляхом; (2) у власності ОСОБА_8 перебуває 29 земельних ділянок, придбаних за період з 2016 по 2021 роки, а також автомобіль Mercedes-Benz S 63 AMG, 2014 року випуску, придбаний у 2023 році, які нею були придбані за час перебування у шлюбі із ОСОБА_9 ; (3) 20.10.2021 між цим подружжям укладено шлюбний договір, за умовами якого майно ОСОБА_8, нажите нею під час шлюбу, є її особистою власністю; (4) не надано доказів того, що зазначений шлюбний договір на час розгляду клопотання є оспорюваним, визнаним недійсним чи укладеним з метою уникнення застосування обтяжень на майно у зв`язку з кримінальним переслідуванням та унеможливлення накладення арешту на майно підозрюваного; (5) ОСОБА_8 мала достатній рівень фінансового забезпечення, який міг їй дозволити на власний розсуд та за власні кошти придбавати дороговартісне рухоме та нерухоме майно.
На зазначене рішення прокурор подала апеляційну скаргу, в якій зазначила прохання скасувати оскаржувану ухвалу, залишивши в силі рішення слідчого судді від 22.08.2023 про арешт майна.
Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) земельні ділянки набуті ОСОБА_8 під час перебування у шлюбі із ОСОБА_9 до укладення шлюбного договору, а тому належать до спільної сумісної власності; (2) нерухоме та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації, не може передаватися у власність одному із подружжя за шлюбним договором, а фактичного поділу майна у відповідності до ст. 372 Цивільного кодексу України не було здійснено; (3) після повідомлення про підозру подружжям було вжито заходи щодо відчуження належних ОСОБА_9 корпоративних прав; (4) ОСОБА_9 здійснює фактичний контроль за майном, яке на праві власності зареєстроване на його дружину; (5) шлюбний договір було укладено після вчинення ОСОБА_9 інкримінованих йому особливо тяжких кримінальних правопорушень і після початку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримала свою апеляційну скаргу, зазначивши, що скасування арешту - це візуальний вигляд відмови в накладенні арешту. Уважає, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна призводить до таких же правових наслідків, як і ухвала про арешт майна або відмову в арешті майна, а тому положення п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК у їх взаємозв`язку зі ст. 170, 173, 174 КПК передбачають право на апеляційне оскарження не лише ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, а також і ухвали про скасування або про відмову у скасуванні арешту майна.
Представник власниці майна просив закрити апеляційне провадження, зазначивши, що рішення слідчого судді не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку (т. 2 а. с 41-47).
Власниця майна в судове засідання не прибула і не надала суду свої позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК, неприбуття власниці майна не перешкоджає проведенню розгляду.
Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін, суд апеляційної інстанції виходить із того, що прокурор подала апеляційну скаргу на рішення слідчого судді про скасування арешту майна (т. 1 а. с. 238-239, 242-246; т. 2 а. с. 1-8, 17), постановлене згідно зі ст. 174 КПК.
Так, порядок та перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, чітко визначено та регламентовано нормами Глави 31 КПК.
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено ч. 1 та 2 ст. 309 КПК.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна, або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені в порядку ст. 173 КПК.
При цьому можливості оскарження ухвал слідчого судді, постановлених у порядку ст. 174 КПК, зокрема про скасування арешту майна, кримінальний процесуальний закон не передбачає.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Виходячи з наведеного, арешт майна передбачає встановлення певного обмеження прав особи щодо вільного володіння майном, на яке накладається арешт. Повне або часткове скасування арешту, у свою чергу, повністю або в певній частині поновлює права особи щодо відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Саме тому, при формулюванні в ст. 309 КПК переліку ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, законодавець відніс до їх числа ухвали про арешт майна або відмову у ньому, оскільки це питання стосується необхідності обмеження прав володільця майна, але не зазначив у цьому переліку ухвали про скасування арешту майна, адже таке рішення означає повне або часткове скасування вже накладених обмежень.
Таким чином, в аспекті положень ст. 309 КПК оскаржувана ухвала слідчого судді про скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню.
До зазначеного висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в ухвалі від 19.02.2019 по справі № 569/17036/118 (провадження № 51-598кмо).
Крім того, 14.03.2023 (у справі №760/5570/22) і 24.10.2023 (у справі №569/19829/21) колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду постановляла ухвали про передачу кримінального провадження за касаційною скаргою прокурора (в першому випадку) та касаційними скаргами власника майна і його представника (в другому випадку) на розгляд Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
25.09.2023 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду закрила касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора у справі №760/5570/22 у зв`язку із відмовою прокурора від касаційної скарги.
28.11.2023 колегія суддів Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду постановила ухвалу у справі №569/19829/21, якою повернула матеріали провадження за касаційною скаргою на розгляд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду для прийняття рішення по суті з мотивів того, що між провадженнями не убачається подібності правовідносин, за яких було застосовано норми права, передбачені ст. ст. 174, 309 КПК, з огляду на що констатовано відсутність підстав для відступу від висновку про застосування норм права, викладеного в ухвалі об`єднаної палати у справі №569/17036/18.
Колегія суддів звертає увагу, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
У даному випадку колегія суддів враховує наведені вище висновки Верховного Суду та імперативні норми КПК.
За вимогами ч. 4 ст. 399 КПК, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. При цьому зазначена норма застосовується лише на етапі перевірки прийнятності апеляційної скарги до моменту відкриття апеляційного провадження, інших повноважень суду апеляційної інстанції щодо зазначених апеляційних скарг кримінально-процесуальним законодавством не визначено.
Оскільки провадження за апеляційною скаргою було помилково відкрито суддею-доповідачем, апеляційна скарга подана прокурором на рішення слідчого судді, яке не може бути предметом перегляду в апеляційному порядку, підстави для розгляду доводів апеляційної скарги по суті - відсутні.
Відповідно до позиції, висловленої в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18, якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, суд апеляційної інстанції має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.
З огляду на встановлення колегією суддів, після відкриття апеляційного провадження, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, провадження за апеляційною скаргою підлягає закриттю.
Керуючись ст. 2, 7, 8, 9, 170, 174, 369, 370, 376, 392, 395, 399, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Провадження за апеляційною скаргою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, поданою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 грудня 2023 року про скасування арешту майна, закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4