- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
Справа № 991/11195/23
Провадження 1-кс/991/11285/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 січня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду в порядку ст. 201 КПК України надійшло клопотання, у якому захисник ОСОБА_5 просить змінити застосований ухвалою слідчого судді від 20.11.2023 до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 294 500 грн.
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.11.2023 у справі № 991/9889/23 задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 та застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 18.01.2024 включно, але у межах строку досудового розслідування, та визначено підозрюваному заставу у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 026 000 грн. За умови внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У межах виконання зазначеної ухвали слідчого судді 28.12.2023 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду внесено визначену слідчим суддею в ухвалі від 20.11.2023 суму грошових коштів у якості застави за ОСОБА_4 та останнього звільнено з Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Враховуючи зазначене, під час судового розгляду 03.01.2024 захисником ОСОБА_5 заявлено клопотання про зміну поданого клопотання та змінено вимоги прохальної частини, а саме захисник просить змінити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід із застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4 026 000 грн, на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 в певний період доби або ж цілодобово, якщо слідчий суддя дійде висновків про необхідність саме цілодобового домашнього арешту. Водночас захисник зауважив, що домашній арешт не вважатиметься для ОСОБА_4 більш тяжким запобіжним заходом, аніж застава, з огляду на те, що визначена слідчим суддею застава в розмірі 4 026 000 грн є об`єктивно непомірною для ОСОБА_4, сам підозрюваний та члени його сім`ї не мають таких грошових коштів, зважаючи на їх матеріальне становище, відтак сума застави була внесена за підозрюваного приватним підприємством, якому вказані грошові кошти мають бути відшкодовані ОСОБА_4 та/або членами його сім`ї.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 підтримали викладені адвокатом ОСОБА_5 доводи та просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 заперечив проти клопотання, зазначивши про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне: пред`явлена ОСОБА_4 підозра визнана обґрунтованою, у тому числі Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду; ризики, встановлені ухвалою від 20.11.2023, не зменшилися та досі продовжують існувати; при цьому вказані обставини не підлягають перегляду під час розгляду такого виду клопотань.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання
Вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, і положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, та конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Щодо доводів захисників про необхідність надання стороною обвинувачення документів на обґрунтування доцільності запобіжного заходу, який вже застосовано до підозрюваного, та повторного дослідження всіх обставин, які були встановлені слідчим суддею під час розгляду клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя зазначає, що такий порядок розгляду клопотання, поданого в порядку ст. 201 КПК України, призведе до підміни інституту оскарження та перегляду судових рішень в апеляційній інстанції, а як вбачається із долучених до клопотання відомостей, ухвала від 20.11.2023 була предметом апеляційного оскарження за апеляційними скаргами підозрюваного та його захисника.
Натомість під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей та доказів встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Більше того, розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу ініційовано саме стороною захисту та п. 1 ч. 3 ст. 201 КПК України саме на особу, яка звертається з клопотанням, а не прокурора, покладається обов`язок додати до такого клопотання копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання.
За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
В обґрунтування зміни запобіжного заходу захисник посилається на недослідження слідчим суддею можливості застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, хоча необхідність такого аналізу є імперативною нормою, визначеною ч. 3, 4 ст. 194 КПК України, та непомірність визначеного слідчим суддею розміру застави.
Таким чином, враховуючи доводи клопотання, беручи до уваги положення ч. 4 ст. 201 та ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого клопотання, на підставі наданих доказів, встановлюється можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам та помірність/непомірність застави у визначеному розмірі.
Слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу встановлено наявність ризиків переховатися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя визнав такий ризик існуючим з урахуванням наступних обставин: суворість передбаченого покарання - кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 є особливо тяжким та тяжкими злочинами та передбачають покарання у вигляді позбавлення волі; розмір неправомірної вигоди, отриманої внаслідок вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, частина якої могла залишитись у володінні підозрюваного; наявність у ОСОБА_4, його дружини та сина паспортів громадянина України для виїзду за кордон; відсутність офіційного працевлаштування в Україні з серпня 2019 року, а також наявність у підозрюваного та членів його сім`ї достатніх майнових ресурсів, які він може використати для тривалого перебування за кордоном з метою переховування.
При встановленні ризику впливу на свідків, інших підозрюваних враховано встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, та безпосередність сприйняття показань під час судового засідання; роль ОСОБА_4 у злочинній організації; стадію досудового розслідування; викривальні покази іншого підозрюваного щодо діяльності злочинної організації та обставин вчинення злочинів.
Крім того, слідчий суддя прийшов до переконання, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Варто додати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Враховуючи встановлене, слідчий суддя погоджується з імовірністю існування таких ризиків, оскільки відомостей та доказів про зменшення їх існування або взагалі відсутність на даний час стороною захисту не наведено.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України, у зв`язку з внесенням застави, ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладенням обов`язків, зазначених в ухвалі слідчого судді від 20.11.2023.
Застава як вид запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків з умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). При цьому, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Матеріали клопотання свідчать про те, що визначений слідчим суддею розмір застави, з однієї сторони, є цілком помірним для підозрюваного (застава вже в будь-якому випадку внесена), з іншої - залишається необхідно високим для забезпечення ризику втрати цих грошових коштів у разі неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Посилання в клопотанні на життєві обставини підозрюваного та членів його сім`ї, пов`язані із необхідністю повернення приватному підприємству грошових коштів, внесених як заставу за ОСОБА_4, не може бути підставою для повернення коштів заставодавцю до моменту припинення дії запобіжного заходу.
Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця). Так, застава забезпечує виконання підозрюваним обов`язків, покладених на підозрюваного як процесуальним законом, так і обов`язків, покладених слідчим суддею, що передбачені пунктами 1-9 частини 5, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.
Таким чином, застава забезпечує дієвість кримінального провадження, що обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Варто зауважити, що при внесенні коштів в якості застави заставодавець має усвідомлювати пов`язані з цим ризики, в тому числі і можливість звернення внесених коштів у дохід держави, адже відповідно до приписів ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.
Захисник клопоче про зміну підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу на домашній арешт, який є більш тяжким запобіжним заходом, порівняно із заставою, відповідно до встановленої ч. 1, 3 ст. 176 КПК України градації, де більш суворими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою, є: 1) домашній арешт 2) тримання під вартою, а більш м`якими: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука. При цьому, посилання сторони захисту на те, що домашній арешт не вважатиметься для ОСОБА_4 більш тяжким запобіжним заходом, аніж застава, з огляду на непомірність для підозрюваного визначеного розміру застави є неспроможними, оскільки грошові кошти внесені за ОСОБА_4 саме у визначеному в ухвалі від 20.11.2023 розмірі.
Таким чином, на думку слідчого судді, застосований наразі до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави та її розмір, визначений ухвалою слідчого судді від 20.11.2023, здатен і надалі забезпечити належне виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків.
Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність нових підстав для зміни вже застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, а відтак, слід залишити запобіжний захід у виді застави в розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 026 000 грн, оскільки саме такий запобіжний захід на цьому етапі досудового розслідування є достатньо дієвим. Розмір застави визначався слідчим суддею, виходячи з даних про особу підозрюваного, його майнового та сімейного стану, позитивних характеристик, підозри у вчиненні, зокрема особливо тяжкого та тяжких злочинів, обсягу отриманої неправомірної вигоди злочинною організацією, а також ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тобто з урахуванням приписів ч. 4 ст. 182 цього Кодексу, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам.
Таким чином, підстав для зміни запобіжного заходу на даному етапі слідчий суддя не вбачає.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 131, 132, 176-178, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1