Документ № 116234620

Справа № 991/10619/23

Провадження №11-кп/991/146/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2023 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1, суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

учасники судового провадження: обвинувачений ОСОБА_5, захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7, прокурор ОСОБА_8,

розглянула в судовому засіданні апеляційні скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_5 адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 06.12.2023 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 (далі - апеляційні скарги).

Історія провадження

1.06.12.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

2.11.12.2023 та 12.12.2023 від захисників обвинуваченого надійшли зазначені апеляційні скарги.

Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали

3.Оскаржуваною ухвалою Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

4.Вирішено продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів із дня постановлення ухвали - до 03.02.2024, з можливістю внесення застави. При цьому розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, визначений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8872/23, вирішено зменшити до 969 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 600 796 (два мільйони шістсот тисяч сімсот дев`яносто шість) грн. Також на обвинуваченого у разі внесення застави оскаржуваною ухвалою покладено ряд обов`язків.

5.Суд першої інстанції обґрунтував своє рішення тим, що: (1) продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду обумовлено таким: (а) ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна; (б) зазначене покарання, в разі визнання обвинуваченого винуватим, повинно бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил статей 69, 75 КК (пільгових інститутів призначення покарання); (в) майновий стан ОСОБА_5 є таким, що допускає можливість переховування обвинуваченого від суду; (2) продовження існування ризику впливу на учасників цього кримінального провадження обумовлено таким: (а) ОСОБА_5 із грудня 2021 року обіймав керівні посади у вказаній Філії (першого заступника директора виконавчого філії та заступника директора виконавчого філії), свідками у кримінальному провадженні є, зокрема, працівники філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», це може вказувати на здатність впливати на її працівників та службових осіб, які перебували в його підпорядкуванні, службовій залежності, з метою ненадання ними правдивих та/або повних показань про відомі їм обставини кримінального провадження; (б) обвинуваченому вже були відкриті матеріали досудового розслідування, тому він обізнаний про осіб, які дали показання в цьому кримінальному провадженні, зміст їхніх свідчень та їхні персональні дані, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на свідків; (в) згідно КПК cуд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, тому цей ризик існує й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження; (г) ОСОБА_5 та інші обвинувачені можуть погоджувати між собою свою процесуальну поведінку та показання щодо обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких кожного з них обвинувачують; (3) судом враховано обставини, що характеризують обвинуваченого: його вік (59 років); наявність у нього постійного місця проживання в м. Києві, нерухомого майна у м. Києві (квартири) та у Львівській області (двох земельних ділянок і будинку), автомобіля, відомості про рівень доходів за попередні роки (за 2022 рік - 1 640 187 грн, за 2021 рік - 276 893 грн, за 2020 рік - 738 298 грн); відсутність інформації про стійкі соціальні зв`язки обвинуваченого - розлучений, офіційно не працює; судимостей не має; позитивно характеризується за попереднім місцем роботи; наявні в обвинуваченого хронічні хвороби (які існували на час застосування і продовження запобіжного заходу та оцінювались слідчим суддею) не належать до захворювань, які виключають тримання під вартою; (4) зважаючи на зменшення із трьох до двох кількості ризиків, про які заявив прокурор, у порівнянні зі стадією досудового розслідування (натепер відсутній ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином), раніше визначений розмір застави підлягає зменшенню до 2 600 796 грн.

Вимоги і доводи апеляційних скарг

6.В апеляційних скаргах викладено прохання: (1) скасувати оскаржувану ухвалу та (2) постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

7.Свої вимоги апелянти обґрунтовують наступним: (1) формальне твердження прокурора про те, що обвинувачений може переховуватись від суду, є лише гіпотетичним та абстрактним припущенням, що не підтверджується жодним доказом, наданим стороною обвинувачення; (2) не наведено жодного підтвердження, що ОСОБА_5 такі спроби робив або планував, повідомляв будь-кого про такі наміри; (3) так само і щодо ризику впливу на свідків недостатньо покладатися лише на абстрактну можливість, не підкріплену будь-якими доказами, суд має проаналізувати доречні факти, зокрема, прогрес у розслідуванні або судовому провадженні, особу підозрюваного, його поведінку до та після затримання, будь-які інші чинники в обґрунтування ризиків, пов`язаних із тим, що він може зловживати свободою за допомогою дій із метою фальсифікації або знищення доказів, чи спричиненням тиску на потерпілих (рішення ЄСПЛ у справах «W. проти Швейцарії» (§ 36), «Юдаєв проти Російської Федерації» (§ 70)), однак таких доказів не надано; (4) при дослідженні ризику впливу на свідка слід враховувати можливість його допиту (чи допиту потерпілого) слідчим суддею в порядку статті 225 КПК, матеріали клопотання не містять відомостей про такі спроби; (5) допитані в цьому кримінальному провадженні свідки ніколи не були працівниками філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» чи АТ «Укрзалізниця», ніколи не перебували в підпорядкуванні ОСОБА_5, що виключає вірогідність використання ним набутого за час роботи службового авторитету і сформованих відносин для спроби позапроцесуального впливу на таких свідків; (6) відкриті стороні захисту в порядку статті 290 КПК матеріали не містять персональні дані свідка ОСОБА_9, що виключає обізнаність обвинуваченого про цю особу; (7) на відсутність вказаного ризику свідчить і перелік покладених обов`язків (на випадок внесення застави), серед яких немає обов`язку утримуватися від спілкування з більшістю свідків; (8) в ухвалі всупереч вимог закону не міститься обґрунтування неможливості застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу; (9) визначений розмір застави є непомірним для обвинуваченого; (10) слідчим суддею не враховано стан здоров`я обвинуваченого, оскільки за діагностованими в нього хворобами йому рекомендоване симптоматичне амбулаторне лікування та нагляд в динаміці, водночас фахівці в галузі медичних знань зазначили про нестабільний характер перебігу захворювання, що може з високою ймовірністю призвести до швидкого розвитку ускладнень; (11) тривалість тримання під вартою (6 місяців) сама по собі свідчить про необхідність перегляду потреби в застосуванні найсуворішого запобіжного заходу.

8.Непомірність застави обґрунтована розмірами його доходів за 2020-2022 роки, що складають трохи більше 1,5 млн грн, неотриманням ним доходів останні 5 місяців. Захисник ОСОБА_7, вважає за можливе застосування до обвинуваченого застави в межах, передбачених пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК.

Позиції учасників провадження

9.Захисники просили задовольнити їх апеляційні скарги в повному обсязі або застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід чи знизити розмір альтернативної застави.

10.Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних скарг, просив залишити оскаржувану ухвалу суду без змін.

11.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

(1) Межі судового та апеляційного розгляду у цій категорії справ

12.Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (пункт 1 частини 3 статті 199 КПК).

13.В ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).

14.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

15.Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК (частина 3 статті 315 КПК).

16.Суддя-доповідач у разі необхідності перевірки обставин, які підтверджують наявність ризиків, що стали підставою для продовження строку тримання під вартою, невідкладно витребовує з суду першої інстанції: (1) ухвалу про продовження строку тримання під вартою та (2) клопотання про продовження строку тримання під вартою, подане під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті (частина 2 статті 422-1 КПК).

17.Суд вважає, що предметом розгляду судом першої інстанції при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою (у тому числі на етапі підготовчого судового засідання) та перевірки відповідної ухвали судом апеляційної інстанції не є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 194 КПК), а лише перевірка (з урахуванням підстав апеляційної скарги): (1) того, що заявлений ризик(и) не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) чи є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; (3) обґрунтованості розміру застави (заявленої прокурором чи визначеної судом), достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК (у разі необхідності його визначення); (4) обґрунтованості обов`язків за статтею 194 КПК, що мають бути (були) покладені на обвинуваченого у разі внесення застави.

18.Зазначене обґрунтовується тим, що на етапі судового провадження щодо розгляду обвинувального акту: (1) досудове розслідування вже завершено зверненням прокурора до суду з обвинувальним актом; (2) положення частини 2 статті 422-1 КПК передбачають звужений предмет перевірки та коло документів, що підлягають витребуванню судом апеляційної інстанції, при перевірці ухвал суду про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, що в свою чергу обумовлено (3) встановленою КПК процедурою судового розгляду обвинувального акту (глава 28), яка завершується винесенням судом вироку, та тим фактом, що (4) суд до видалення до нарадчої кімнати для постановлення вироку не дає оцінку дослідженим доказам, тому не має змоги перевіряти доказами обґрунтованість підозри (яка вже трансформувалась в обвинувачення) [а на етапі підготовчого судового засідання взагалі не має в своєму розпорядженні жодних доказів]. Крім того, слід зважати, що вирішенню питання про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою передує застосування (та можливо, продовження строків) тримання під вартою слідчим суддею, в рамках якого в обов`язковому порядку перевірялась наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 194 КПК).

19.У цьому кримінальному провадженні: (1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосувався на етапі досудового розслідування слідчим суддею (25.05.2023), строк його дії неодноразово продовжувався (19.07.2023, 21.08.2023, 13.10.2023), законність та обґрунтованість таких рішень перевірялась судом апеляційної інстанції (09.08.2023, 04.09.2023, 01.11.2023); (2) оскаржувана ухвала суду винесена під час підготовчого судового засідання; (3) в апеляційній скарзі стороною захисту не ставиться під сумнів обґрунтованість підозри.

20.Отже, Суд має в межах доводів апеляційних скарг має розкрити: (1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа; (2) заявлені стороною обвинувачення ризики (які не зменшилися або з`явилися нові ризики), які виправдовують тримання особи під вартою; (3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (4) обґрунтованість розміру застави.

(2) Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа

21.Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він отримав неправомірну вигоду у вигляді автомобіля Toyota Camry, 2022 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданого йому службового становища в особливо великому розмірі, що кваліфіковано за частиною 4 статті 368 КК.

22.Так, не пізніше січня 2022 року, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 запропонували йому як першому заступнику виконавчого директора Філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», використати його службове становище для надання переваг в укладанні договорів купівлі-продажу/поставки з наперед визначеними ними учасниками, створення для них штучних конкурентних переваг порівняно з іншими учасниками торгів, забезпечення їх перемоги за результатами торгів та здійснення оплати за поставлену товарну продукцію. Вчинення зазначених дій мало забезпечити отримання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 грошової винагороди у розмірі від 5 % до 15 % від суми договору та/або розміру сплачених грошей на користь постачальників, частину з якої вони мали намір використати для надання неправомірної вигоди ОСОБА_5 для створення у нього бажання та умислу на продовження такої взаємодії.

23. ОСОБА_5 погодився на таку пропозицію. З грудня 2021 по травень 2023 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 отримували від службових осіб-представників юридичних осіб приватного права, які здійснюють та/або бажають здійснювати постачання ТМЦ, робіт, послуг на адресу АТ «Укрзалізниця» неправомірну вигоду у розмірі в зазначеному вище розмірі та систематично забезпечували надання неправомірної вигоди службовим особам АТ «Укрзалізниця» з метою вчинення останніми дій (з використанням службовим повноважень) в інтересах ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інших невстановлених осіб.

24.Так: (1) у серпні 2022 року ОСОБА_5, спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами Філії, сприяв забезпеченню перемоги у публічних закупівлях фарб (емалей ПФ-115) ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна» та ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес»; (2) у червні 2022 року - укладанню договору з ТОВ «АДС Сервіс»; (3) у листопаді 2022 року - перемозі у публічних закупівлях батарей акумуляторних в цієї ж компанії.

25. ОСОБА_5 від імені Філії ЦЗВ в червні та вересні 2022 року уклав ряд договорів поставки із зазначеними підприємствами на поставку акумуляторних батарей (173 комплекти), емалі ПФ-115 (371 025 кг).

26. ОСОБА_10 (з відома та за згодою ОСОБА_11 ) досяг домовленості з ОСОБА_5 надати останньому неправомірну вигоду, передану контролерами та представниками зазначених вище підприємств, у вигляді транспортного засобу шляхом його купівлі та передачі обвинуваченому. ОСОБА_5 висловив бажання отримати новий легковий автомобіль Toyota Camry, 2022 року випуску, який він обрав 02.03.2023 разом з ОСОБА_10 в автомобільному салоні «Тойота Центр Київ «Автосаміт». Вартість автомобіля складала 1 645 325, 80 грн (що більше ніж у п`ятсот раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідає особливо великому розміру неправомірної вигоди).

27.Для приховання факту передання неправомірної вигоди право власності на автомобіль було оформлене на ОСОБА_10 з подальшим (в період 25.04.2023-01.05.2023) переданням його обвинуваченому у фактичне володіння та користування.

(3) Щодо продовження існування ризиків

28.В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК.

29.Сторона захисту стверджувала про відсутність зазначених ризиків, мотивуючи свою позицію доводами, зазначеними у пункті 7 цієї ухвали.

30.Щодо застосованого судом першої інстанції стандарту доказування при перевірці ризиків, то він відповідає усталеній практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

31.Так, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (частина 1 статті 177 КПК).

32.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

33.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

34.Не можна погодитись із стороною захисту, що твердження прокурора про можливість обвинуваченого переховуватись від суду не підтверджується жодним доказом, наданим стороною обвинувачення. Сторона захисту обізнана з зібраними стороною обвинувачення доказами, якими обґрунтовувалась підозра при застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею щодо ОСОБА_5, вона перевірялась й судом апеляційної інстанції.

35.В оскаржуваному рішенні судом правильно враховано, що: (1) ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна; (2) в разі визнання обвинуваченого винуватим, зазначене покарання буде застосовано без можливості застосування правил статей 69, 75 КК (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду.

36.З урахуванням цитованих вище положень частини 2 статті 422-1 КПК, а також враховуючи, що стороною захисту не додано жодних документальних підтверджень своїх тез, Суд не може перевірити їх, зокрема, щодо: (1) відсутності ризику впливу на свідків та інших обвинувачених; (2) реального майнового стану обвинуваченого; (3) погіршення стану здоров`я обвинуваченого, що виключає можливість його тримання під вартою.

37.Так, сторона захисту не спростувала, що допитані в цьому кримінальному провадженні свідки були працівниками філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» чи АТ «Укрзалізниця», перебували в підпорядкуванні ОСОБА_5, що свідчить про вірогідність використання ним набутого за час роботи службового авторитету і сформованих відносин для позапроцесуального впливу на таких свідків.

38.Крім того, згідно обвинувального акту інкриміновані обвинуваченому дії вчинялись спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами Філії.

39.Серед покладених на обвинуваченого обов`язків у разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави є обов`язок утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця» - з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 .

40.Щодо майнового стану обвинуваченого в контексті висновків суду про існування фінансової бази для ухилення від суду та визначеного розміру альтернативної застави, слід зазначити, що він не вичерпується даними про нараховану заробітну плату обвинуваченому за попередній період. Так, за версією сторони обвинувачення вчинення ОСОБА_10,, ОСОБА_11 та іншими невстановленими слідством особами протиправних дій забезпечувало одержання останніми грошових коштів від 80 000 до 200 000 доларів США щомісячно від інших суб`єктів господарювання, відтак орієнтовна сума коштів одержаних останніми за період з грудня 2021 по теперішній час склала близько 960 000-2 400 000 доларів США, що еквівалентно 35 520 000-92 500 000 грн.

41.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 (провадження № 1-кс/991/8946/23) про продовження строку тримання під вартою встановлено належність на праві власності ОСОБА_5 2 земельних ділянок (у Львівській області, будинку у тому ж селі), квартири у місті Києві та автомобіля BMW X3.

42.Щодо наданої стороною захисту інформації про стан здоров`я (яка не підтверджена апелянтами документально під час апеляційного перегляду), Суд зазначає, що інформації про хвороби, які б унеможливлювали тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5, суду не надано, крім того в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_7 зазначено, що за результатами огляду обвинуваченого його стан здоров`я характеризується як відносно задовільний.

(4) Чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК?

43.Суд погоджується з висновком слідчого судді, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою із визначенням певного розміру застави, не зможуть запобігти встановленим ризикам.

44.Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, Суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

45.При вирішенні цього питання Суд виходить з того, що умови домашнього арешту по суті є «несуворою» формою ізоляції обвинуваченого, та не запобігають можливості вільного спілкування обвинуваченого як особисто, так і за допомогою засобів телекомунікації з особами, стосовно яких Судом встановлено обов`язок утриматись від спілкування у зв`язку із необхідністю запобігання ризику впливу на них. З цих підстав домашній арешт на цьому етапі досудового розслідування не зможе ефективно запобігти вказаним ризикам. Враховуючи наведені обставини, а також обставини кримінального правопорушення за частиною 4 статтею 368 КК, вчинення яких встановлено на рівні обґрунтована підозра, дієвість кримінального провадження не зможе забезпечити і застава.

46.З огляду на викладене, а також враховуючи наведені вище характеристики кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, та встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК, на цьому етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою: (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та (2) зможе запобігти цим ризикам.

47.Суд також звертає увагу, що в цьому провадженні тримання під вартою обвинуваченого не є для нього безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу.

(5) Щодо обґрунтованості розміру застави

48.Суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застава у сумі до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (214 720 грн до 805 200 грн) не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

49.При первинному та попередньому визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя та суд враховували: (1) тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_5, це особливо тяжкий корупційний злочин, (2) індивідуальні особливості обвинуваченого; (3) його майновий стан.

50.При цьому майновий стан визначався з урахуванням наведених вище відомостей щодо володіння нерухомим майном та дороговартісним автомобілем.

51.Суд першої інстанції, зменшуючи в оскаржуваній ухвалі розмір застави як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу з 4 000 000 грн до 2 600 796 грн, врахував зменшення із трьох до двох кількості ризиків, про які заявив прокурор, у порівнянні зі стадією досудового розслідування (натепер відсутній ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином).

52.Суд наголошує, що доводи сторони захисту щодо необхідності додаткового зменшення розміру альтернативної застави до встановленого законом граничного розміру не підлягають задоволенню з таких підстав: (1) визначений ухвалою суду розмір застави як альтернативного запобіжного заходу суттєво зменшено у порівнянні із попереднім; (2) з моменту його встановлення минуло трохи більше тижня.

53.З урахуванням наведеного, Суд вважає, що визначена судом застава не підлягає зміні у бік зменшення.

(6) Висновки Суду за результатами розгляду апеляційних скарг

54.Суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо: (1) продовження існування двох встановлених ризиків; (2) того, що інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти встановленим ризикам; (3) визначення розміру альтернативної застави.

55.Таким чином, апеляційні скарги захисників не підлягають задоволенню.

56.Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 194, 196, 199, 404, 405, 407, 422-1, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційні скарги - залишити без задоволення.

2.Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 06.12.2023 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3