- Головуючий суддя (ВАКС) : Галабала М.В.
Справа № 757/53363/18-к
Провадження № 1-о/991/1/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
10 січня 2024 року Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, отримавши заяву адвоката ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000499 стосовно обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
1.09 січня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшла підписана адвокатом ОСОБА_5 - ОСОБА_4 заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами (в порядку ст. ст. 459-467 КПК України) у кримінальному провадженні № 52016000000000499 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК України.
1.1.У заяві захисник зазначає, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 757/53363/18-к ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, та закрито кримінальне провадження № 52016000000000499 за обвинуваченням останньої.
1.2.Рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року №13-р/2020 у справі № 1-24/2020 (393/20) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) стаття 366-1 КК України. Відтак, відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
2.Згідно з положеннями ч. 2 ст. 464 КПК України, суддя не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду перевіряє її відповідність вимогам статті 462 КПК України і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
2.1.Заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 459 цього Кодексу, може бути подано протягом тридцяти днів із дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України (п. 1 ч. 5 ст. 461 КПК України).
2.2.Згідно з ч. 1 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначається, зокрема, клопотання про поновлення строку подання заяви.
2.3.Разом із заявою про перегляд ухвали за виключними обставинами адвокат додав заяву про поновлення процесуального строку. Дослідивши її зміст та прохальну частину суд розцінює цю заяву як клопотання про поновлення процесуального строку.
2.4.При вирішенні клопотання адвокат просив врахувати необізнаність ОСОБА_5 про існування рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року, припинення дії договору про надання їй правничої допомоги, виховання неповнолітних дітей, обставини допомоги під час лікування та реабілітації її батьків, чоловіка та сина і повномасштабну військову агресію рф, яка спричинила вимушений переїзд ОСОБА_5 та її родини у інше місто.
3.Колегія суддів вважає, що клопотання адвоката про поновлення строку подання заяви не підлягає задоволенню з огляду на таке.
3.1.За приписами ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
3.2.Процесуальним законом чітко визначено строк, протягом якого учасники кримінального провадження можуть звернутись із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 459 КПК, який складає тридцять днів із дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.
3.3.Правило дотримання тридцятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
3.4.Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників провадження та своєчасного виконання ними передбачених КПК України процесуальних дій, стимулювання учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та користуватись своїми правами.
4.Як слідує із матеріалів судової справи № 757/53363/18-к, копію ухвали ВАКС від 27 лютого 2020 року про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_6 отримали 05 березня 2020 року та 04 березня 2020 року відповідно, отже у вказані дні були ознайомлені з остаточним рішенням у кримінальному провадженні.
4.1.Однак, із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами адвокат ОСОБА_5 звернувся лише 09 січня 2024 року шляхом подання до ВАКС, поза межами строку, передбаченого п. 1 ч. 5 ст. 461 КПК України та просив його поновити.
5.Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
5.1.Однак у процесуальному законі відсутня норма, яка б містила перелік підстав для поновлення строку на звернення із заявою, зазначеною в п. 1 ч. 5 ст. 461 КПК України. Тобто, можливість поновлення вищезазначеного строку кримінальний процесуальний закон пов`язує з тим, чи були причини його пропуску поважними.
5.2.За сталою практикою Верховного Суду під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк (постанова ККС ВС від 09 січня 2023 року в справі № 368/3/21).
5.3.Також суд звертає увагу, що у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
5.4.При вирішенні питання про поновлення строку, передбаченого в п. 1 ч. 5 ст. 461 КПК України суд виходить із того, що визначений процесуальним законом тридцятиденний строк для подання заяви є досить тривалим і достатнім для реалізації права на перегляд судового рішення за виключними обставинами. При цьому особа, яка бажає подати заяву, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
6.На переконання адвоката, з 27 жовтня 2020 року по теперішній час у ОСОБА_5 існувала низка об`єктивних життєвих ситуацій, які заважали довідатися про існування рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 та у подальшому реалізувати своє право на подачу заяви про перегляд ухвали Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 757/53363/18-к за виключними обставинами. Серед них лікування та реабілітація матері, батька, чоловіка та старшого сина ОСОБА_5, під час яких остання перебувала поруч з ними та надавала необхідну допомогу.
6.1.У своєму клопотання адвокат зазначає, що саме з 04 січня 2024 року ОСОБА_5 довідалась про існування рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі та про можливість перегляду ухвали Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 757/53363/18-к за виключними обставинами після правової консультації. При цьому адвокат не наводить жодних причин, які б пояснювали звернення ОСОБА_5 за правовою консультацію з цього питання більше ніж через три роки після спливу пропущеного процесуального строку.
6.2.З клопотання вбачається, що 25 жовтня 2020 року батько ОСОБА_5 - ОСОБА_7 отримав травму - перелом шейки стегна. Внаслідок чого він проходив медичне лікування із подальшим встановленням ендопротезу (виписка ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України» із історії хвороби № 86240).
З вказаної виписки вбачається, що 25 жовтня 2020 року ОСОБА_7 було проведено оперативне втручання, а вже 08 листопада 2020 року він був виписаний у задовільному стані.
Крім того, згідно виписки батько ОСОБА_5 проживає у місті Ахтирка. Разом із тим, згідно ухвали ВАКС від 27 лютого 2020 року, ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала за адресою Харківська область, Дергачівський район, село Черкаська Лозова. У заяві про перегляд вказаного судового рішення, адресою ОСОБА_5 зазначено місто Харків. Отже, ОСОБА_5 та її батько проживали у різних населених пунктах, ба більше різних областях України, а додані до матеріалів заяви документи не дозволяють пересвідчитись у тому, що лікування та реабілітація батька ОСОБА_5 супроводжувалось її особистою участю та перебуванням поруч.
6.3.Також із клопотання вбачається, що 01 листопада 2020 року чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_8 захворів на хронічний бронхіт (виписка з КНП «Обласна клінічна лікарня» Харківської обласної ради); 18 грудня 2020 року ОСОБА_8 було проведено ультразвукове дослідження серця (виписка Національного інституту терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України); 28 січня 2021 року ОСОБА_8 було проведено ергометрію (виписка-ергометрія Національного інституту терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України); 15 травня 2021 року ОСОБА_8 було проведено КТ грудної клітини (виписка з КНП «Обласна клінічна лікарня» Харківської обласної ради); 20 серпня 2021 року ОСОБА_8 було проведено ергометрію (виписка-ергометрія Національного інституту терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України); 10 листопада 2021 року ОСОБА_8 проходив профілактичне обстеження здоров`я (check-up) (виписка з Мюнхенського діагностичного центру).
Суд критично відноситься до доводів заяви про те, що ОСОБА_5 під час лікування свого чоловіка перебувала поруч з ним та надавала йому допомогу оскільки додані до заяви документи не підтверджують проходження ОСОБА_8 будь-якого лікування, а свідчать лише про періодичні медичні обстеження у проміжку від 18 грудня 2020 року до 10 листопада 2021 року.
6.4.Також із клопотання вбачається, що 11 квітня 2022 року було виявлено онкологічне захворювання у матері ОСОБА_5 - ОСОБА_9 . Протягом 2022 року ОСОБА_9 проходила амбулаторне лікування (виписка з Полтавського обласного онкологічного диспансеру № 5297 від 16 травня 2022 року, 18 липня 2022 року, 29 серпня 2022 року). Згідно виписного епікризу № 10059 від 24 жовтня 2022 року з 17 жовтня 2022 року по 24 жовтня 2022 року ОСОБА_9 була госпіталізована до ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр Чернівецької міської ради» звідки виписана в задовільному стані з рекомендацією нагляду сімейного лікаря та онколога. 21 листопада 2022 року ОСОБА_9 проходила медичну консультацію, якою засвідчено задовільний стан її здоров`я. Випискою з медичної карти ОСОБА_9 від 14 грудня 2022 року засвідчено задовільний стан її здоров`я та рекомендовано нагляд онколога.
Крім того, згідно наданих суду медичних документів мати ОСОБА_5 проживає у місті Ахтирка. Отже, ОСОБА_5 та її мати проживали у різних населених пунктах різних областей України, а додані до матеріалів заяви документи не дозволяють пересвідчитись у тому, що лікування та реабілітація матері ОСОБА_5 супроводжувались її особистою участю та перебуванням поруч.
6.5.Також з клопотання вбачається, що 19 липня 2023 року син ОСОБА_5 - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримав травму, проходив стаціонарне лікування та отримав 2 групу інвалідності (виписка з медичної карти стаціонарного хворого «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17 Харківської міської ради» від 05 серпня 2023 року, довідка МСЕК серія 12 ААВ № 708425).
Враховуючи факт стаціонарного лікування ОСОБА_10, його повноліття та висновок МСЕК про можливість продовження його навчання, колегія суддів критично відноситься до доводів клопотання про те, що лікування сина ОСОБА_5 та надання йому допомоги завадили останній довідатись про існування рішення КС України від 27 жовтня 2020 року.
6.6.Також до клопотання додано консультативний висновок від 16 листопада 2023 року, яким рекомендовано протезування батька ОСОБА_5 - ОСОБА_7 (консультативний висновок кафедри травматології, ортопедії фізичної та реабілітаційної медицини КНП «ХМБЛ № 16 ХМР» від 16 листопада 2023 року). Суд критично відноситься до доводів заяви про те, що ОСОБА_5 під час лікування та реабілітації свого батька перебувала поруч з ним та надавала йому допомогу, оскільки додані до заяви документи не підтверджують проходження ОСОБА_7 лікування, а свідчать лише про проведення медичного обстеження та надання рекомендацій.
6.7.Більше того, навіть якщо припустити, що у період проходження медичних обстежень та лікування членів сім`ї та родичів ОСОБА_5 була максимально залучена до цих процесів, документально не підтверджується поважність причин пропуску процесуального строку в проміжку з 11 листопада 2021 року по 10 квітня 2022 року, з 15 грудня 2022 року по 18 липня 2023 року, з 06 серпня 2023 року по 04 січня 2024 року, що у сукупності становить близько 16 місяців.
7.У своїх рішеннях (від 07 грудня 2021 року у справі № 756/10191/20, від 05 вересня 2022 року у справі № 697/2360/21, від 14 вересня 2022 року у справі № 200/21749/17, від 19 жовтня 2022 року у справі № 404/3219/16-ц, від 12 жовтня 2022 року у справі № 930/2360/21) Верховний Суд досліджував питання щодо поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, у яких прийшов до висновку, що питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Враховуючи, що глава 34 КПК України «Провадження та нововиявленими або виключними обставинами» міститься в розділі V цього кодексу - «Судове провадження з перегляду судових рішень», наведена вище практика Верховного Суду є релевантною під час вирішення питання про поважність чи неповажність причин пропуску строку, передбаченого п. 1 ч. 5 ст. 461 КПК України.
Зі змісту заяви та доданих документів наявність обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану й унеможливили виконання ОСОБА_5 процесуальних дій протягом установленого законом строку не вбачається. Доводи про те, що після початку повномасштабного вторгнення рф проти України та українського народу у березні 2022 року ОСОБА_5 разом із родиною була вимушена переїхати до м. Полтава документально не підтверджуються.
Більше того, на переконання суду, навіть до повномасштабного вторгнення рф, до 24 лютого 2022 року у ОСОБА_5 було достатньо часу для та можливостей для реалізації свого права на подачу заяви про перегляд ухвали за виключними обставинам.
8.На переконання колегії суддів, материнство ОСОБА_5, догляд неповнолітніх дітей, відсутність знань у галузі кримінального права та процесу, припинення дії договору з адвокатом, необізнаність із рішенням КС України не є поважними причинами більше ніж трирічного пропуску процесуального строку. В ситуації якщо б у кожному випадку при вирішенні питання про поновлення процесуальних строків суд беззаперечно враховував материнство, батьківство, відсутність договору про надання правничої допомоги та знань у галузі кримінального права, необізнаність із законодавчими нововведеннями чи змінами, як поважні причини в їх пропуску, це ставило б під сумнів мету існування законодавчо визначених процесуальних строків у вигляді стимулювання учасників судового провадження діяти сумлінно під час реалізації своїх прав.
8.1. Крім того, згідно матеріалів судової справи указами Президента України від 29 вересня 2009 року № 922/2010 та від 29 грудня 2017 року № 446/2017 ОСОБА_5 призначена суддею Господарського суду Харківської області, отже була фаховим юристом та без допомоги адвоката могла дізнатись про рішення КС України від 27 жовтня 2020 року.
9.Отже, при оцінці обставин, які на переконання адвоката слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, суд дійшов висновку про відсутність взаємозв`язку між ними та тривалістю пропущеного процесуального строку. Крім того, суд констатує, що протягом цього строку ОСОБА_5 не вчиняла дій, які можна пов`язати з готуванням до звернення до суду із заявою про перегляд ухвали за виключними обставинам.
10.Враховуючи вищевикладене клопотання про поновлення строку подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами не підлягає задоволенню.
10.1.У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03 лютого 2020 року в справі № 522/14170/17 зроблено висновок щодо застосування норм права, зокрема положення ч. 2 ст. 464 КПК України про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за виключиними обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.
10.2.Відмова у задоволенні клопотання про поновлення строку подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами свідчить, що вона подана без додержання формальних вимог ст. 462 КПК, а тому належить відмовити у відкритті провадження за цієї заявою.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 10, 33, 459-467 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання адвоката ОСОБА_4 про поновлення строку подання заяви про перегляд ухвали Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2020 року за виключними обставинами у кримінальному провадженні № 52016000000000499 залишити без задоволення.
2. Відмовити у відкритті провадження за заявою адвоката ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2020 року за виключними обставинами у кримінальному провадженні № 52016000000000499.
3. Заяву перегляд судового рішення за виключними обставинами у кримінальному провадженні № 52016000000000499 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК України повернути разом з усіма доданими до неї матеріалами.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2
ОСОБА_3