- Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.
Справа № 991/53/24
Провадження № 1-кс/991/54/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
особи, яка подала, скаргу, ОСОБА_3,
прокурора ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на повідомлення про підозру у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 листопада 2023 року за № 52023000000000556,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть скарги
1.1. 03 січня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга, в якій ОСОБА_3 просив скасувати повідомлення про підозру, вручене йому 01 червня 2023 року у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 березня 2023 року за № 42023000000000347, та повідомлення про зміну повідомленої підозри від 10 листопада 2023 року у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 листопада 2023 року за № 52023000000000556.
ОСОБА_3 зазначив, що у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) перебувало кримінальне провадження № 42023000000000347 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 384 КК України.
У межах зазначеного кримінального провадження 01 червня 2023 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
У подальшому матеріали досудового розслідування за підозрою, у тому числі ОСОБА_3, було виділено у кримінальне провадження № 52023000000000556, у межах якого йому 10 листопада 2023 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України, а саме у притягненні завідомо невинного ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
10 листопада 2023 року ОСОБА_3 повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування.
На думку скаржника, зазначене повідомлення про підозру є необґрунтованим та підлягає скасуванню з таких підстав:
- 17 травня 2023 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено вирок, яким затверджено угоду про визнання винуватості, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України. Зазначений вирок набрав законної сили, отже відсутні підстави вважати, що ОСОБА_5 не вчиняв зазначений злочин. 07 грудня 2023 року заяву заступника Генерального прокурора про перегляд вироку за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, що також є вагомим доводом на користь цього висновку;
- ОСОБА_5 не має статусу потерпілого у кримінальному провадженні, хоча наявність потерпілого є обов`язковою для складу цього злочину;
- підозрюваний ОСОБА_3 не підписував та не вручав повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 21 березня 2023 року, а складання, затвердження обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_5, укладення з останнім угоди про визнання винуватості від 02 травня 2023 року перебуває за межами складу злочину, передбаченого ст. 372 КК України;
- ОСОБА_3 не був старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5, а обвинувальний акт склав за дорученням ОСОБА_6 ;
- вказівок щодо змісту трудового договору, наказу про прийняття на роботу та посадової інструкції ОСОБА_7 скаржник не надавав;
- протоколи допитів свідків не є доказами в розумінні ст. 23 КПК України;
- дії не кваліфіковано за ч. 2 ст. 27 КК України як виконавця, і жодній особі не інкримінується виконавство у вчиненні злочину;
- допити ОСОБА_7 та інших свідків проводилися з додержанням вимог кримінального процесуального закону;
- ОСОБА_8 не може бути суб`єктом злочину, передбаченого ст. 372 КК України;
- кримінальне правопорушення, передбачене ст. 372 КК України, не підслідне НАБУ, а прокурором безпідставно визначено підслідність у кримінальному провадженні на підставі ч. 10 ст. 216 КПК України, а не абз. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Об`єднання кримінальних проваджень №52023000000000150 і №42023000000000347 в одне провадження та визначення їх підслідності постановою від 03 квітня 2023 року, на думку підозрюваного, не мотивоване та протиправне. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_8 повідомлено про підозру, також не належить підслідності НАБУ, оскільки органом досудового розслідування не встановлено та не доведено наявність обов`язкових умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України;
- необґрунтованість підозри ОСОБА_8, зокрема інкримінування йому взаємовиключних складів злочинів.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. ОСОБА_3 підтримав скаргу з наведених у ній мотивів та звернув увагу, що стороною обвинувачення не доведена невинуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення. Зокрема, рішення суду, яким встановлений факт вчинення ним злочину, не скасоване. Крім того, на користь цього факту свідчить той факт, що ОСОБА_5 не визнано потерпілим у кримінальному провадженні.
Також ОСОБА_3 зауважив, що не складав та не вручав ОСОБА_5 повідомлення про підозру, тобто не мав стосунку до притягнення його до кримінальної відповідальності, а обвинувальний акт склав та затвердив за вказівкою ОСОБА_6 .
Показання свідків, за твердженням підозрюваного, не є доказами у розумінні кримінального процесуального закону та вони не були покладені в основу обвинувачення ОСОБА_5 . Той факт, що свідкам не повідомлено про підозру, також свідчить на користь цього висновку.
ОСОБА_3 зазначив, що згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у рішенні від 21 квітня 2021 року у справі № 295/12//923/19, повідомлення про зміну підозри, раніше повідомленої в іншому кримінальному провадженні, не відповідає вимогам закону.
Також підозрюваний стверджував про неможливість розгляду скарги без витребування у сторони обвинувачення матеріалів досудового розслідування.
Стороною обвинувачення у зазначеному кримінальному провадженні, на думку скаржника, було порушено правила підслідності кримінального провадження, у зв`язку з чим повідомлення про підозру складене та вручене неуповноваженою особою.
Крім того, ОСОБА_3 послався на суперечливість кваліфікації дій підозрюваних та невстановлення особи, до надання якій неправомірної вигоди підбурював ОСОБА_8 .
2.2. Прокурор ОСОБА_4 заперечив проти задоволення скарги та наголосив на тому, що визначення підслідності у кримінальному провадженні було здійснене на підставі ч. 10 ст. 216 КПК України, оскільки одне з кримінальних правопорушень, які розслідувалися у зазначеному кримінальному провадженні, належало до підслідності НАБУ. Зазначене питання було проаналізоване Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, за наслідком розгляду суд констатував обґрунтованість визначення підслідності саме на цій підставі.
Також прокурор наголосив на безпідставності доводів сторони захисту про те, що наявність нескасованого обвинувального вироку щодо ОСОБА_5 перешкоджає повідомленню особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 372 КК України. Прокурор звернув увагу, що мотивом відмови у задоволенні заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами була відсутність факту фальсифікації доказів, встановленого вироком суду, який набрав чинності.
За твердженням прокурора, обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши скаргу, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Частина 1 ст. 276 КПК України визначає обов`язок сторони обвинувачення повідомити особі про підозру у випадку:
- затримання її на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
- обрання до неї одного з передбачених кримінальним процесуальним законом запобіжних заходів;
- наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з приписами ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити такі відомості:
- прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
- анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
- найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
- зміст підозри;
- правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
- стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
- права підозрюваного;
- підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ст. 278 КПК).
На досудовому провадженні підозрюваним, його захисником може бути оскаржене, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК).
Кримінальний процесуальний закон не визначає окремих підстав скасування повідомлення про підозру, втім системний аналіз норм, які передбачають вимоги до рішень органів досудового розслідування та прокурора, зокрема і до повідомлення про підозру як одного з таких рішень, дозволяє виокремити такі особливості цього інституту оскарження та вимоги до повідомлення про підозру, а також вимоги до повідомлення до підозру, недотримання яких може бути підставою для його скасування:
- суб`єктом оскарження є підозрюваний, його захисник чи законний представник (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України;
- строк оскарження безпосередньо визначений п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України та є спеціальним по відношенню до загального строку оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України. Повідомлення може бути оскаржене після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;
- повідомлення про підозру має бути складене уповноваженим суб`єктом;
- підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч. 3 ст. 17 КПК України);
- повідомлення про підозру має бути обґрунтованим, що передбачає наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України);
- зміст повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ст. 277 КПК України. Адже викладена в письмовому повідомленні підозра слугує підґрунтям для початку реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, а відповідність його змісту вимогам кримінального процесуального закону є гарантією дотримання права на захист. Лише за умови належного повідомлення особі у вчиненні якого саме кримінального правопорушення вона підозрюється, сторона захисту отримує можливості ефективно реалізовувати своє право та спростувати позицію сторони обвинувачення;
- визначені законом строки оскарження повідомлення про підозру, зокрема заборона подання скарги раніше двох місяців з дня повідомлення, орієнтують слідчого суддю враховувати тривалість перебування особи у статусі підозрюваного, зокрема виправданість продовження досудового розслідування, виходячи з існуючих для підозри підстав, та причин неухвалення одного з рішень, яким закінчується кримінальне провадження, що передбачені ч. 2 ст. 283 КПК України.
3.3. Зміст повідомлення про підозру
01 червня 2023 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
10 листопада 2023 року ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру (в його редакції від 10 листопада 2023 року) кримінальне правопорушення було вчинене за таких обставин.
ОСОБА_3, обіймаючи посаду прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, входив до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 червня 2022 року за № 42022042150000038, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України.
У лютому-березні 2023 року адвокат ОСОБА_8 зустрівся з ОСОБА_7 та повідомив йому, що з метою уникнення кримінальної відповідальності у межах зазначеного кримінального провадження останній має знайти особу, яка дасть неправдиві показання про вчинення нею кримінального правопорушення. До реалізації протиправного плану ОСОБА_8 вирішив залучити заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 .
13 березня 2023 року ОСОБА_9, який входив у групу прокурорів у кримінальному провадженні № 42022042150000038, зустрівся з ОСОБА_7 та повідомив йому про необхідність визначення ним особи з числа працівників ТОВ «Фрутберрі-Дніпро», яку у подальшому буде притягнуто кримінальної відповідальності, запевнивши ОСОБА_7, що цій особі буде призначене покарання згідно з положеннями ст. 75 КК України на підставі угоди про визнання винуватості.
ОСОБА_8 визначив ОСОБА_5 як особу, яку буде притягнуто до кримінальної відповідальності та надіслав його анкетні дані ОСОБА_7 .
У подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залучили як співвиконавця іншого прокурора у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 .
15 березня 2024 року ОСОБА_3 під час допиту ОСОБА_7 надав останньому вказівки щодо внесення змін до трудового договору з ОСОБА_5 та його функціональної інструкції з метою притягнення його кримінальної відповідальності, які у подальшому були долучені до матеріалів кримінального провадження. Також в цей день ОСОБА_3 роздрукував заздалегідь підготовлений ОСОБА_8 протокол допиту ОСОБА_10 з викладеними у ньому відомостями про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, який ОСОБА_11 підписав.
19 березня 2023 року ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_7 про необхідність визначення ним двох працівників ТОВ «Фрутберрі-Дніпро», яким необхідно надати завідомо неправдиві показання щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення злочину.
20 березня 2023 року ОСОБА_3 надав ОСОБА_12 та ОСОБА_13 заздалегідь підготовлені протоколи їх допиту, у яких містилися показання про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення та які зазначені особи підписали. Також ОСОБА_3 надав ОСОБА_7 вказівку про необхідність підготовки та надання ним завідомо підроблених наказів про прийняття ОСОБА_5 на посаду головного технолога ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» та функціональної інструкції головного технолога харчового виробництва, а також трудового договору.
Зазначені документи були виготовлені ОСОБА_7 та передані ним ОСОБА_8 21 березня 2023 року.
У подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_3 надали зазначені докази старшому групи прокурорів ОСОБА_6 для їх оцінки. ОСОБА_6, який не був обізнаний зі злочинними планами, підготував та 21 березня 2023 року у присутності ОСОБА_8 вручив ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України.
30 березня 2023 року ОСОБА_3 склав та затвердив обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні, а ОСОБА_9 листом № 04/66-1121вих23 скерував його до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська для розгляду по суті.
02 травня 2023 року ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_5 угоду про визнання винуватості в присутності його захисника ОСОБА_8 . Вироком суду від 17 травня 2023 року угоду було затверджено, ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано як притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
3.4. Відповідність повідомлення про підозру вимогам кримінального процесуального закону та додержання порядку його вручення
Повідомлення про підозру від 01 червня 2023 року та повідомлення про зміну підозри від 10 листопада 2023 року містять відомості про особу, яка його склала, та особу, яка повідомляється про підозру, їх підписи, ідентифікуючі ознаки кримінального провадження, зміст підозри та виклад фактичних обставин, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення.
Повідомлення про підозру викладені чіткою та зрозумілою мовою, а фактичні обставини мають достатній ступінь деталізації для розуміння змісту підозри та її кваліфікації.
Викладене свідчить про дотримання органом досудового розслідування вимог ст. 277 КПК України щодо форми цих процесуальних документів.
Також стороною обвинувачення дотримано гарантії адвокатської діяльності. Повідомлення про підозру відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» складене заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14 та вручене за його дорученням прокурором ОСОБА_4 .
ОСОБА_3 не навів доводів щодо порушення порядку вручення повідомлення про підозру та не спростовував факту його одержання.
3.5. Оцінка доводів сторони захисту
3.5.1. Аналізуючи обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри, слідчий суддя обмежує оцінку повідомленими ОСОБА_3 доводами на спростування такої обґрунтованості.
ОСОБА_3 зазначив, що не надавав вказівок ОСОБА_7 щодо змісту трудового договору, наказу про прийняття на роботу та посадової інструкції. Разом з тим, згідно з протоколом негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю ОСОБА_7 від 07 квітня 2023 року зафіксовано зміст розмов ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_10 . В ході розмови ОСОБА_3 надав ОСОБА_7 вказівки щодо необхідності змінити назву функціональної інструкції, а також внести зміни у її зміст. Також ОСОБА_3 вказав ОСОБА_7 вписати аналогічні положення до трудового договору, а також виготовити наказ про його призначення.
Отже, зміст зазначеної розмови узгоджується зі змістом повідомлення про підозру, а також спростовує доводи скаржника щодо непричетності до надання вказівок про виготовлення документів щодо повноважень ОСОБА_5 .
3.5.2. Скаржник наполягав на тому, що факт відмови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська задовольнити заяву заступника Генерального прокурора про перегляд вироку щодо ОСОБА_5 за нововиявленими обставинами підтверджує факт вчинення ОСОБА_5 злочину. Оцінюючи ці доводи підозрюваного, слідчий суддя виходить з правової природи цього процесуального інституту.
Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Нововиявленими обставинами, серед іншого, визнається штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок.
При цьому обставини, що стосуються зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, у разі неможливості ухвалення вироку можуть бути підтверджені постановою або ухвалою про закриття кримінального провадження, ухвалою про застосування примусових заходів медичного характеру (ч. 4 ст. 459 КПК України).
Як вбачається з ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2023 року, відмовляючи у задоволенні заяви заступника Генерального прокурора, суд зазначив, що обставини, пов`язані зі штучним створенням або підробленням доказів, мають бути встановлені відповідним вироком суду.
Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який у постанові від 07 лютого 2023 року у справі № 675/1600/21 зазначив, що такі нововиявлені обставини, як штучне створення або підроблення доказів, завідомо неправдиві показання свідка повинні бути установлені вироком суду, а при неможливості його ухвалення - матеріалами розслідування.
Враховуючи, що наразі відсутні відомості про існування об`єктивних перешкод для можливого ухвалення вироку, перегляд за нововиявленими обставинами є передчасним, а отже відмова Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська задовольнити відповідну заяву Генерального прокурора не є тією обставиною, яка може виключати обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри чи іншим чином впливати на її законність.
3.5.3. Не спростовує цього висновку і факт відсутності у ОСОБА_5 статусу потерпілого у цьому кримінальному провадженні, адже згідно з приписами ч. 7 ст. 55 КПК України, якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Отже, особа може набути статусу потерпілого лише за власною згодою, надання якої є її виключним правом. За відсутності такої згоди сторона обвинувачення не має процесуальних можливостей залучити особу як потерпілого.
Таким чином, відсутність у ОСОБА_5 статусу потерпілого не виключає обґрунтованість підозри, адже набуття ним такого статусу не залежить від сторони обвинувачення.
3.5.4. Той факт, що згідно з повідомленням про підозру ОСОБА_3 не підписував та не вручав ОСОБА_5 повідомлення про підозру, сам по собі не виключає факт вчинення ним злочину, адже процедура притягнення особи до кримінальної відповідальності не обмежена виключно цією процесуальною дією, а являє собою багатоетапний процес, до якого можуть належати дії, які передували їй та полягали у створенні підстав для повідомлення про підозру, так і дії, які були наслідком цієї процесуальної дії, зокрема, направлення обвинувального акта до суду та його судовий розгляд.
3.5.5. Слідчий суддя відхиляє доводи ОСОБА_3 про невідповідність протоколів допитів свідків ознакам доказів, адже доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 84 КПК України).
Протокол допиту свідка є джерелом доказів у розумінні ст. 99 КПК України, а зафіксовані в ньому фактичні дані можуть виступати підставою для повідомлення особі про підозру. Значення цього джерела доказів для ухвалення рішень у кримінальному провадженні не обмежується виключно можливістю допиту свідка під час судового розгляду.
3.5.6. Не ґрунтуються на законі і доводи щодо відсутності кваліфікації дій підозрюваних як виконавців, тобто за ч. 2 ст. 27 КК України. Частина 2 ст. 29 КК України вимагає кваліфікації за відповідною частиною ст. 27 КК України лише дій організатора, підбурювача та пособника.
Необхідність аналогічної кваліфікації дій виконавця кримінальним законом не передбачена (ч. 1 ст. 29 КК України).
3.5.7. Також не виключає складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 372 КК України, і формальна відповідність здійснених процесуальних дій вимогам кримінального процесуального закону. У випадку, якщо суб`єкт злочину усвідомлює невідповідність змісту процесуальної дії її формі, а метою її проведення є притягнення невинної особи до кримінальної відповідальності, формальне додержання порядку її проведення не виключає складу злочину, передбаченого ст. 372 КК України.
3.5.8. Слідчий суддя не вважає за необхідне оцінювати обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_8, на чому наполягав скаржник, позаяк у межах розгляду скарги на повідомлення про підозру предметом оцінки є законність та обґрунтованість оскаржуваного процесуального рішення. Оцінка та висновки щодо повідомлення про підозру інших учасників кримінального провадження перебуває за межами компетенції слідчого судді.
3.5.9. Оцінюючи доводи скаржника щодо порушення правил підслідності та здійснення повідомлення про підозру неуповноваженою особою слідчий суддя виходить з таких міркувань.
У межах зазначеного кримінального провадження також розслідуються обставини підбурення до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка обіймає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі. Зокрема ОСОБА_8 за вказаним фактом повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Викладене свідчить про наявність умови, передбаченої п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України - кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 КК України, вчинене щодо службової особи, визначеної у п. 1 цієї частини (щодо прокурора відповідного рівня).
Враховуючи, що у кримінальному провадженні розслідуються дії декількох осіб, які кваліфіковані за різними статтями КК України, втім нерозривно пов`язані між собою, відсутні підстави стверджувати, що здійснення розслідування детективами НАБУ відбувається з порушеннями ч. 5, 10 ст. 216 КК України.
Слідчий суддя не вважає за необхідне оцінювати доводи підозрюваного щодо незаконності об`єднання кримінального провадження № 42023000000000347 з кримінальним провадженням № 52023000000000150, адже таке об`єднання відбулося до повідомлення ОСОБА_3 про підозру. Об`єднання кримінальних проваджень належить до дискреційних повноважень прокурора та не підлягає оскарженню, про що прямо зазначено в ч. 6 ст. 217 КПК України. До компетенції слідчого судді у межах розгляду скарги на повідомлення про підозру не належить оцінка всіх процесуальних дій, які передували цьому повідомленню.
Слід зауважити, що більшість з наведених доводів сторони захисту, у тому числі щодо порушення правил підслідності та підсудності, неодноразово були предметом судової оцінки. Зокрема, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 червня 2023 року аналогічні доводи сторони захисту визнано безпідставними. Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року доводи щодо непідсудності кримінальних правопорушень слідчим суддям Вищого антикорупційного суду також відхилені.
3.5.10. Слідчий суддя відхиляє доводи скаржника щодо необхідності витребування матеріалів кримінального провадження з метою розгляду скарги, адже згідно із засадою диспозитивності слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом (ч. 3 ст. 26 КПК України).
Інститут оскарження рішень слідчого та прокурора презюмує, що особа, яка висловлює незгоду з таким рішення шляхом подання скарги, чітко знає свої вимоги і може їх обґрунтувати, що випливає з засади змагальності, яка передбачає самостійне обстоювання сторонами своїх позицій (ст. 22 КПК України). До того ж, 10 листопада 2023 року стороні захисту було відкрито доступ до матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України і вона не позбавлена можливості надати слідчому судді окремі матеріали, які, на її думку, мають значення для оцінки наведених доводів.
3.6. Висновки слідчого судді
Підсумовуючи аналіз доводів сторони захисту, слідчий суддя констатує:
- за своєю формальною складовою повідомлення про підозру від 01 червня 2023 року та повідомлення про зміну підозри від 10 листопада 2023 року відповідають вимогам ст. 277 КПК України;
- сторона захисту не навела доводів, що повідомлення про підозру ґрунтується на доказах, отриманих незаконним шляхом, та не навела переконливих доводів на спростовування викладених в ній обставин;
- повідомлення про підозру складене заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14, тобто уповноваженою особою та з дотриманням правил підслідності;
- сторона захисту не навела доводів щодо порушення порядку вручення письмових повідомлень про підозру та не заперечувала факту їх одержання;
- станом на час розгляду скарги перебування ОСОБА_3 у статусі підозрюваного не набуло невиправдано тривалого характеру, адже враховуючи стадію кримінального провадження, а саме відкриття матеріалів стороні захисту, в теперішній час тривалість перебування ОСОБА_3 у статусі підозрюваного обумовлена виключно тривалістю реалізації стороною захисту свого права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Отже, враховуючи, що слідчим суддею не встановлено підстав для скасування повідомлення про підозру, у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на повідомлення про підозру - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1