- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/10792/23
Провадження 1-кп/991/129/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисників ОСОБА_10, ОСОБА_9 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23.03.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_6, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Тернопіль, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України,
ОСОБА_7, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Сміла Черкаської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України,
установив:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Під час підготовчого судового засідання захисники обвинуваченої ОСОБА_6 - ОСОБА_10, ОСОБА_9 та захисник обвинуваченої ОСОБА_7 - ОСОБА_9, звернулися із клопотаннями про повернення обвинувального акта з огляду на його невідповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Захисник ОСОБА_10 обґрунтував своє клопотання тим, що обвинувальний акт не відповідає статусу офіційного документа, оскільки не скріплений відтиском гербової печатки в порушення вимог ч. 1 ст. 291 КПК України та не відповідає вимогам, зазначеним у примітці до ст. 358 КК України, про що також зазначив Верховний Суд у постанові від 29.08.2018 справа № 344/5091/13-к. Крім того, в обвинувальному акті, а саме в анкетних даних обвинуваченої ОСОБА_6 зазначена адреса проживання не відповідає фактичним даним: обвинувачена проживає та зареєстрована в АДРЕСА_1, проте згідно обвинувального акта вулиця проживання та реєстрації останньої зазначена як «АДРЕСА_3». Також обвинувальний акт подано прокурором з Реєстром матеріалів досудового розслідування, який не відповідає вимогам ст. 109 КПК України, зокрема, відсутня дата його складення як обов`язковий реквізит документа; у розділі І «Проведені під час досудового розслідування процесуальні дії» не всі процесуальні дії містять відомості про час їх проведення, а лише їх дату, а також не зазначені реквізити тих процесуальних дій, які проводилися у даному кримінальному провадженні. В переліку процесуальних дій Реєстру зазначено окремі процесуальні дії, які стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України не відкривалися, а саме: доручення про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000955 від 09.06.2023 (п.10 Реєстру); доручення про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000956 від 09.06.2023 (п.13); витяг «реєстрація в ЄРДР кримінальне провадження №42023000000000957 від 09.06.2023 з часом проведення 16:19 год (п.14); витяг реєстрації в ЄРДР кримінального провадження №52023000000000180 від 09.06.2023 (п. 17); допиту свідка ОСОБА_11 із зазначенням часу його проведення «з 15 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв.» (п. 22); проведення оперативно-розшукового заходу - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_6 » із зазначенням дати проведення «з 17.02.2023 по 16.04.2023 (п.48); проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль особи ОСОБА_6 » із зазначенням дати проведення «з 06.04.2023 по 31.05.2023 (п. 53); проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль особи ОСОБА_6 » із зазначенням дати проведення «з 07.06.2023 по 05.07.2023 (п.62); проведення огляду ІС «Аркан»» із зазначенням дати проведення «09.07.2023» (п. 83); складення письмового клопотання підозрюваної ОСОБА_6 » із зазначенням дати проведення «09.07.2023» (п.140, п. 141); звернення із клопотанням до слідчого судді Вищого антикорупційного суду про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_6 » із зазначенням дати проведення «08.07.2023» (п.157); звернення із клопотанням до слідчого судді Вищого антикорупційного суду про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_6 » із зазначенням дати проведення «29.08.2023» (п.158). Також, у п.15 Реєстру міститься «доручення щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні №42023000000000957 від 09.06.2023», та у п. 16 Реєстру«доручення про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000957 від 09.06.2023», не заначено дати вчинення вказаних процесуальних дій, тому ідентифікувати їх із тими матеріалами, які є у справі, неможливо.
Захисник ОСОБА_9 у клопотанні зазначив, що через неконкретність обвинувачення, висунутого ОСОБА_6 та ОСОБА_7, його суперечність, у тому числі і невідповідність фактичним обставинам, які прокурор вважає встановленими, обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору. Так, формулювання обвинувачення ОСОБА_7, яке міститься на 16 аркуші обвинувального акту, не містить посилання на діяння саме ОСОБА_7, не зазначено місце вчинення цих діянь. У ньому йде мова про узагальнені діяння двох, а може і більше осіб, оскільки вживаються дієслова «надали» та «одержали». З наведеного можна зрозуміти, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 особисто спілкувались з ОСОБА_11 та ОСОБА_12, оскільки прокурор вживає дієслово «надали» по відношенню до обіцянки, яка стосуються двох і більше осіб. Однак це суперечить викладу фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, оскільки у цій частині обвинувального акту не вказано, що ОСОБА_7 не лише щось обіцяла ОСОБА_11 та ОСОБА_12, але и? взагалі з ними спілкувалась. Це ж стосується і одержання неправомірної вигоди. По-перше, вжите прокурором дієслово «одержали» свідчить про те, що безпосереднє одержання предмету неправомірної вигоди інкримінується як ОСОБА_7, так і ОСОБА_6, але знову це суперечить викладу фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, оскільки зміст п`ятого абзацу аркуша 9 та шостого абзацу аркуша 10 обвинувального акту свідчить про те, що на думку сторони обвинувачення неправомірна вигода була отримана ОСОБА_6 . По-друге, сформульоване обвинувачення свідчить про те, що неправомірну вигоду в сумі 6 тис. доларів США дали спільно ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . У тои? же час це суперечить змісту вже згаданого п`ятого абзацу 9-го аркуша обвинувального акту з приводу того, що на думку сторони обвинувачення 03.03.2023 кошти в сумі 3 тис. доларів США ОСОБА_6 дав лише ОСОБА_11 . У дзеркальному відображенні це стосується і обвинувачення, висунутого ОСОБА_6 за цим епізодом. Обвинувачення також є колективним, оскільки не розділяє діяння кожного із співучасників. Окрім цього, сформульоване обвинувачення не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 369-2 КК України. Так, у сформульованому обвинуваченні не йде мова про «обіцянку», як зазначено у диспозиції згаданої норми, а прокурор вживає словосполучення «надали обіцянку». На думку захисника, терміни «обіцянка» та «надати обіцянку» різні як за змістом, так і за правовою природою. Також згідно сформульованого обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 здійснювали вплив на службових осіб Київської обласної державної адміністрації, у той же час на 5-6 арк обвинувального акту прокурор з посиланням на Закони України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про місцеві державні адміністрації» зазначає про утворення та діяльність військових адміністрацій, зокрема Київської обласної військової адміністрації. Далі в обвинувальному акті на 6 арк. (четвертий та п`ятий абзаци) прокурор цитує Правила перетину державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995. Тобто прокурор з посиланням на підзаконний нормативний документ стверджує, що рішення про виїзд за межі України певної категорії осіб в умовах воєнного стану приймають обласні військові адміністрації. Вказане суперечить сформульованому обвинуваченню, відповідно до якого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 впливали на службових осіб Київської обласної державної адміністрації з метою прийняття рішення про виїзд за межі України ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Крім того, для правильного розуміння обвинувачення необхідно знати хоча б посади службових осіб, на яких здійснювався вплив. Це пов`язано з тим, що вплив не на кожну особу, уповноважену на виконання функцій держави, становить склад злочину, визначений статтею 369-2 КК України. Із сформульованого обвинувачення неможливо зрозуміти, чи підпадають особи, на яких за версією сторони обвинувачення здійснювався вплив, під критерії, встановлені приміткою до статті 369-2 КК України. В обвинуваченні не зазначений спосіб впливу. Також не зрозуміло, чи відбулось отримання неправомірної вигоди до неправомірного впливу. Ця обставина не лише впливає на правильність кваліфікації діянь обвинувачених, але и? позбавляє можливості визначити момент закінчення інкримінованих злочинів.
Захисники ОСОБА_10, ОСОБА_9 з думкою яких погодились обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_8 клопотання підтримали, просили задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотань, з огляду на їх необґрунтованість. Пояснив, що обвинувальний акт складений у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України, суть обвинувачення викладена зрозумілою мовою. Висловлені стороною захисту доводи стосуються доведення чи не доведення вини обвинувачених у скоєнні інкримінованих їм кримінальних правопорушень і не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту. Також зазначив, що Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає скріплення обвинувального акту печаткою, зазначення у анкетних даних обвинуваченої ОСОБА_6 іншої назви вулиці є опискою, яка не впливає на суть обвинувачення. Стороні захисту на стадії досудового розслідування відкривались всі зібрані стороною обвинувачення матеріали досудового розслідування. Зауваження захисника ОСОБА_10 щодо змісту Реєстру матеріалів досудового розслідування не гуртуються на вимогах закону, оскільки Реєстр відповідає вимогам ст. 109 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотань належить відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, визначено частиною 2 ст. 291 КПК України, до яких належать: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України).
Крім цього, згідно з ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Оскільки повернення обвинувального акту є правом, а не обов`язком суду, то підставою для повернення обвинувального акта не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити, чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Дослідивши поданий у межах цього кримінального провадження обвинувальний акт, суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення дотрималася вказаних вимог до обвинувального акта.
Так, поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний детективом та прокурором, який його затвердив, і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
Доводи захисника ОСОБА_10 про відсутність на обвинувальному акті відтиску печатки суд оцінює критично, оскільки кримінальний процесуальний закон, зокрема ч. 3 ст. 291 КПК України не містить такої вимоги при складанні та затвердженні обвинувального акту.
Посилання захисника на постанову Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 344/5091/13-к судом не береться до уваги, оскільки вона не містить висновку щодо застосування норм права, який в силу ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується іншими судами при їх застосуванні.
В обвинувальному акті міститься найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище. Ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); повний виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація вчиненого із посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення із зазначенням конкретних дій, які, на думку сторони обвинувачення, утворюють склад інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, а також інші обставини, що, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
Суд не вбачає підстав для повернення обвинувального акту у зв`язку з допущенням описки при зазначенні назви вулиці за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_6, з огляду на таке.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті зазначається, зокрема і місце проживання обвинуваченої. Зі змісту обвинувального акту встановлено, що місцем проживання ОСОБА_6 зазначено адресу: АДРЕСА_1 . (т. 1 а.с. 3) Сторона захисту зазначає, що ОСОБА_6 проживає за адресою: АДРЕСА_1, на підтвердження чого надано копію довідки про реєстрацію місця проживання від 09.07.2021 №11429790/28-03.
Разом з тим, суд погоджується з доводами прокурора та вважає, що неправильне зазначення адреси проживання обвинуваченої ОСОБА_6 є опискою, яка може бути усунута у подальшому, та жодним чином не впливає на можливість призначення обвинувального акта до судового розгляду. Окрім цього вказана описка не потягла за собою порушення прав обвинуваченої, оскільки про дату та час підготовчого судове засідання вона повідомлена належним чином, у судових засіданнях була присутня.
Щодо тверджень сторони захисту про недолік викладу фактичних обставин в обвинувальному акті, то суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. В обвинувальному акті, зокрема, зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України). Саме сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1 ст. 337 КПК України).
Тобто, визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Адже виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. При цьому кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг.
Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 року по справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Доводи сторони захисту щодо надання обвинуваченими обіцянки, та одержання ними разом чи окремо неправомірної вигоди, а також щодо впливу обвинувачених на службових осіб Київської обласної державної адміністрації чи Київської обласної військової адміністрації фактично стосуються питання остаточної доведеності вини або невинуватості особи. Водночас таке питання не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні з огляду на мету цієї стадії та вичерпний перелік повноважень суду під час її проведення. Вирішення такого питання можливе виключно за результатами судового розгляду та на підставі дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Посилання захисника ОСОБА_10 на невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст. 109 КПК України як на підставу для повернення обвинувального акту суд вважає необґрунтованими, оскільки неконкретизованість у реєстрі матеріалів досудового розслідування двох процесуальних дій, відсутність дат їх проведення не є підставою для повернення обвинувального акта.
Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акта прокурору.
Крім того, недоліки, про які зазначила сторона захисту, жодним чином не перешкоджають повноцінному судовому розгляду та можуть бути з`ясовані та усунені під час судового розгляду.
Також, суд оцінює критично твердження захисника ОСОБА_10 про невідкриття стороною обвинувачення у порядку ст. 290 КПК України всіх матеріалів досудового розслідування, посилання на які містяться у Реєстрі матеріалів, оскільки таке невідкриття може тягнути наслідки у виді недопуску відомостей, що містяться в них, як доказів (ч. 12 ст. 290 КПК України).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотань належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 109, 291, 314-316, 369, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_10, ОСОБА_9 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23.03.2023 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3