Пошук

Документ № 116436399

  • Дата засідання: 18/01/2024
  • Дата винесення рішення: 18/01/2024
  • Справа №: 991/9467/23
  • Провадження №: 52021000000000006
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Ухвала про часткове задоволення апеляційних скарг
  • Головуючий суддя (АП ВАКС): Панаід І.В.

Справа № 991/9467/23

Провадження №11-сс/991/3/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

представників власників майна - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7,

підозрюваної ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги власника майна ОСОБА_9 та представника власника майна адвоката ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 листопада 2023 року, якою накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №52021000000000006 від 05 січня 2021 року за ч.5 ст. 191КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 листопада 2023 року у кримінальному провадженні №52021000000000006 від 05 січня 2021 року, накладено арешт на майно, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_8, а саме: машиномісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ; транспортний засіб TOYOTA VENZA, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 ; транспортний засіб NISSAN ROGUE, державний реєстраційний номер: НОМЕР_3 .

Своє рішення слідчий суддя обґрунтував можливістю застосування конфіскації майна як виду покарання.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, співвласником арештованого майна ОСОБА_9 та представником підозрюваної ОСОБА_8 адвокатом ОСОБА_10 подані апеляційні скарги, в яких останні зазначили, що під час ухвалення вказаного рішення слідчий суддя істотно порушив норми КПК України, у зв`язку з чим просили оскаржуване рішення скасувати як незаконне та необґрунтоване.

Зокрема, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_9 зазначав, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про неможливість визначення частини майна підозрюваної у спільній власності подружжя та не врахував наслідки вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для ОСОБА_9 як співвласника майна подружжя. Крім того, слідчий суддя не дослідив обставини набуття спільного сумісного майна, зокрема законність його походження.

Представник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_10, окрім доводів про помилковість висновку слідчого судді про необхідність накладення арешту на все майно, а не на його частину, зазначав також про необґрунтованість підозри його підзахисної.

Належним чином повідомлений про час та місце судового засідання власник майна ОСОБА_9 до суду не з`явився, що не є перешкодою апеляційному розгляду згідно ст.405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторони захисту, зокрема, адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_6, підозрюваної ОСОБА_8, які апеляційні скарги підтримали, просили рішення слідчого судді скасувати, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту на майно не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Як вбачається з матеріалів провадження, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо заволодіння коштами державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі ДП «НАЕК «Енергоатом») під час виконання робіт по проєкту «Будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива» (далі «Будівництво ЦСВЯП»).

За даними слідства, юрисконсульт ТОВ «БК КБР» ОСОБА_8, будучи обізнаною про незаконні дії свого керівника ОСОБА_11 та директора ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ОСОБА_12 щодо укладання договору по проєкту «Будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України», виконувала роль пособника та мала: забезпечити проведення фіктивного маркетингового дослідження, результатом якого мало бути визначення комерційної пропозиції ТОВ «БК КБР» найбільш економічно вигіднішою для ДП «НАЕК «Енергоатом»; підготувати проєкт комерційної пропозиції від імені ТОВ «Фірма Рубіж»; забезпечити підписання представником ТОВ «Фірма Рубіж» такої комерційної пропозиції; взяти участь у підготовці проєкту договору між ДП «НАЕК Енергоатом» та ТОВ «БК КБР»; взяти участь у підготовці додаткових угод до договору між ДП НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «БК КБР»; підготувати проекти договорів щодо придбання ТОВ «БК КБР» обладнання, необхідного під час виконання будівельних робіт, з одночасним документальним оформленням перепродажу вказаних будівельних матеріалів та товарів до ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП» НАЕК «Енергоатом»; контролювати та забезпечувати документальне оформлення господарських операцій з перепродажу будівельних матеріалів та товарів від фактичного постачальника на ТОВ «БК КБР» та від останнього до ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП» НАЕК «Енергоатом» за завищеними цінами.

25 жовтня 2023 року в межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_8 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

26 жовтня 2023 року на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива про арешт майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_9, за результатами розгляду якого слідчий суддя дійшов висновку про його обґрунтованість та наклав арешт на відповідне майно.

За висновком слідчого судді, у випадку засудження підозрюваної ОСОБА_8 за вчинення інкримінованого їй правопорушення до останньої може бути застосоване покарання у виді конфіскації майна, з огляду на що застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт належного їй на праві спільної сумісної власності з її чоловіком ОСОБА_9 майна, є обґрунтованим.

Колегія суддів з таким висновком слідчого судді погоджується лише частково.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (частина 2 статті 60 СК України). Договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділу цієї частки (частина 2 ст.64 СК України). У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст.70 СК України).

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що майно, на яке детектив просив накласти арешт, є спільною сумісною власністю подружжя. Разом з тим, накладаючи арешт слідчий суддя не врахував наслідки вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для ОСОБА_9 .

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що в кримінальному провадженні підлягає арешту не все майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а лише частина зазначеного майна.

Вказана позиція узгоджується з висновком, викладеним в постанові Великої палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19).

Обставини кримінального провадження, які розслідуються детективами Національного антикорупційного бюро України, свідчать про можливу причетність ОСОБА_8 до злочину, який розслідуються у кримінальному провадженні №52021000000000006 від 05 січня 2021 року за ч.5 ст.191КК України. За версією слідства, заволодіння коштами ДП «НАЕК «Енергоатом» відбувалося шляхом укладення службовими особами вказаного підприємства договору №30-146-08-20-00167 від 09.12.2020 з ТОВ «БК КБР», без використання системи закупівель Prozorro та без оприлюднення оголошення про проведення закупівлі. За вказаною угодою від 09.12.2020 ДП «НАЕК «Енергоатом» придбало у ТОВ «БК КБР» частину обладнання системи радіаційного контролю на суму 148 739 966,81 грн., вартість якої складала 49 731 632, 23 грн., внаслідок чого державному підприємству спричинені збитки на суму 99 008 334,58 грн.

Обізнаність та залученість ОСОБА_8 до незаконних дій свого керівника ОСОБА_11 та директора ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ОСОБА_12 щодо укладання договору №30-146-08-20-00167 від 09.12.2020 підтверджується, зокрема:

- протоколом огляду від 12 квітня 2023 року переносного носія інформації Transcend TS2TSJ25A3K, вилученого під час обшуку 10 лютого 2022 року, з інформацією з персонального комп`ютера з робочого місця заступника генерального директора ТОВ «Фірма Рубіж» ОСОБА_13, під час якого виявлене листування в корпоративній електронній пошті ТОВ «Фірма Рубіж» [email protected], а саме вхідні листи від 07 грудня 2020 року направлені з поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1, яка використовувалася ОСОБА_8, де остання просить направити лист до ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом», а також листом з корпоративної пошти ТОВ «БК КБР» ІНФОРМАЦІЯ_4, з електронним файлом з комерційною пропозицією ТОВ «Фірма Рубіж» до ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП«НАЕК «Енергоатом» (т.4, а.с. 65-71);

- протоколом огляду від 18 квітня 2023 року носія з копією мобільного телефону Xiaomi Mi A1, вилученого під час обшуку у ОСОБА_14 (начальника кошторисно-договірного відділу ВП «Атомпроектінжиніринг»), під час якого виявлене листування останньої з ОСОБА_8, яке стосувалось узгодження формулювання тексту майбутнього договору між ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «БК КБР», а також додаткових угод до нього. Вказане листування містить вказівки ОСОБА_14 на необхідність видалення ОСОБА_8 переписки між ними з пошти, що свідчить конспіративність їх дій для уникнення викриття (т. 6, а.с. 145-250, т.7, а.с.-197);

- протоколом огляду від 05 квітня 2023 року копії мобільного телефону Samsung galaxy S20+, належного ОСОБА_15 (заступнику директора з проектно-кошторисної роботи ТОВ «БК КБР») під час огляду якого виявлено листування ОСОБА_15 з ОСОБА_8, з якого вбачається виконання останніми вказівок ОСОБА_11 щодо забезпечення видимості проведення процедури маркетингового дослідження, та здійснення підготовки комерційних пропозицій від ТОВ «Фірма Рубіж» та ТОВ «БК КБР». Результатами таких дій мало бути визнання комерційної пропозиції від ТОВ «БК КБР» найбільш вигідною для укладання договору з ДП «НАЕК «Енергоатом». Крім того, з листування вбачається, що ОСОБА_15 та ОСОБА_8 за участі начальника кошторисно-договірного відділу ВП «Атомпроектінжиніринг» ОСОБА_16 займалися розробкою проекту договору між ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «БК КБР» ще до оголошення ТОВ «БК КБР» офіційним переможцем (т.8, а.с.65-250, т.9 а.с. 1-163).

За практикою ЄСПЛ, зокрема в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя дійшов висновків про наявність обґрунтованої підозри можливої причетності останньої до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, з чим погоджується і колегія суддів, відхиляючи доводи сторони захисту.

Посилання сторони захисту на недоведеність органом досудового розслідування факту виготовлення та пересилання ОСОБА_8, для подальшого направлення до ДП «НАЕК «Енергоатом», зокрема, комерційної пропозиції від ТОВ «Фірма Рубіж», колегія суддів також сприймає критично, враховуючи, що такі не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами провадження.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя дійшов правильних висновків про наявність підстав для накладення арешту на майно, що перебуває у спільній сумісній власності підозрюваної ОСОБА_8 та її чоловіка. Разом з тим слідчий суддя помилково виходив з того, що підлягає арешту все майно, що є спільною сумісною власністю, а не його частина з метою дотримання прав іншого співвласника такого майна - ОСОБА_9 .

За положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах доводів апеляційної скарги.

Отже, заявлені поза межами доводів апеляційної скарги вимоги адвоката ОСОБА_6 щодо необхідності скасування рішення слідчого суді та направлення справи на новий розгляд виходять за межі заявлених позовних вимог і не можуть бути предметом судового розгляду.

Враховуючи встановлені судом обставини, оскаржувана ухвала підлягає частковому скасуванню з постановленням у скасованій частині нової відповідно до п.2 ч.3 ст.407 КПК України.

В іншій частині ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 листопада 2023 року в частині арешту майна ОСОБА_9 у спільній сумісній власності з ОСОБА_8 - скасувати.

Постановити в скасованій частині нову ухвалу, якою клопотання детектива про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на частину майна підозрюваної ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, та яке зареєстровано за ним, а саме:

- частину машономісця № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4, гараж НОМЕР_1, площею 13, 3 кв.м.;

- частину квартири за адресою: АДРЕСА_2, площею 88, 3 кв.м.;

- частину квартири за адресою: АДРЕСА_3, площею 49,8 кв.м.;

- частину транспортного засобу TOYOTA VENZA, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 ;

- частину транспортного засобу NISSAN ROGUE, державний реєстраційний номер: НОМЕР_3 .

У задоволенні іншої частини клопотання детектива та апеляційних скарг відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3