Документ № 116477496

Дата засідання: 24/01/2024
Дата винесення рішення: 24/01/2024
Справа №: 991/431/24
Провадження №: 62023000000000227
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС): Ткаченко О.В.

Справа № 991/431/24

Провадження № 1-кс/991/441/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

18 січня 2024 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_20.

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 13 березня 2023 року за № 620230000000000227.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].

Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Сарни, Сарненського району, Рівненської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, депутат Рівненської обласної ради VIII скликання (інша інформація у клопотанні відсутня).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Сторона обвинувачення: прокурор шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 (надалі - прокурор).

Сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_2, захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_2, у кримінальному провадженні за № 620230000000000227 від 13 березня 2023 року.

Питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 вирішується за клопотанням детектива Національного бюро Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 (надалі -детектив).

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

Клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, відповідає вимогам ст. ст. 184 та 199 КПК України та обґрунтоване наступним.

У провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за № 620230000000000227 від 13 березня 2023 року за підозрою ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368?5 КК України.

З матеріалів, долучених до клопотання, видно, що підслідність у вказаному кримінальному провадженні визначено за Національним антикорупційним бюро України відповідно до постановою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 від 04.12.2023, попередній орган досудового розслідування - Головне слідче управління Державного бюро розслідувань.

У клопотанні детектив зазначає, що слідчими Державного бюро розслідувань проведено обшук квартири АДРЕСА_3, що належить на праві власності ОСОБА_10, та в якій фактично проживав ОСОБА_2 . Під час обшуку за участі та у присутності ОСОБА_2 виявлено та вилучено грошові кошти в загальній сумі 108 967 946 грн, а саме: 1 854 175 доларів США (66 776 814 грн), 1 034 615 євро (40 629 331 грн) та 1 561 800 гривень.

При цьому за період часу з 1 кварталу 2002 року по 3 квартал 2023 року ОСОБА_2 отримав доходи на суму 3 334 623,67 грн, з яких утримано податки та збори на суму 562 914,38 грн (2 771 709,29 грн - сума після відрахування податків та зборів).

Крім того, колишня дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, за період часу з 2 кварталу 1999 року по 3 квартал 2023 року отримала доходи на суму 6 602 433,81 грн, з яких утримано податки та збори на суму 59 918,16 грн (прибуток складає 6 542 515,65 грн).

Різниця між загальною сумою грошових коштів, виявлених в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, та законними доходами його родини складає 99 653 720 грн. Враховуючи викладене, ці кошти не могли бути набуті ОСОБА_2 за рахунок законних доходів, а їх вартість більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує законні доходи сім`ї Суховичів.

24 листопада 2023 року ОСОБА_2 затримано в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України.

25 листопада 2023 року заступником Генерального прокурора ОСОБА_12 депутату обласної ради, заступнику директора Поліського лісового офісу ДСГП «Ліси України» ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, за фактом незаконного збагачення на суму 99 653 720 грн, тобто набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 25 листопада 2023 року (справа № 757/54200/23-к) до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 год 50 хв 22 січня 2024 року включно з альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави в розмірі 71 877 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 192 917 868 гривень.

На даний час наявна необхідність продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, оскільки встановлені у ході досудового розслідування ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати.

Враховуючи, що строк тримання під вартою спливає 22 січня 2024 року, детектив звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просив:

- продовжити строк застосованого стосовно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Рівне Рівненської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів;

- визначити підозрюваному ОСОБА_2 розмір застави в сумі 192 917 868 грн (71 877 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 25.11.2023, або 63 711,3 прожиткових мінімуми для працездатних осіб на 2024 рік). У випадку внесення підозрюваним застави покласти на нього такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за викликом до слідчого (детектива), прокурора чи суду; не відлучатися із м. Рівне Рівненської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; утримуватися від спілкування із засновниками, службовими особами та працівниками ТОВ Кайсгольц» (ЄДРПОУ 42084266), працівниками Поліського лісового офісу ДСГП «Ліси України», іншими свідками у кримінальному провадженні, в тому числі, ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_11 (РНКОПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_15 ( НОМЕР_5 ), ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_8 ); не відвідувати адміністративну будівлю Поліського лісового офісу ДСГП «Ліси України» за адресою: м. Рівне, вул. Героїв Поліції, 26; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний браслет.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_2 виняткового запобіжного заходу детектив обґрунтовує існуванням встановлених ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тим, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не гарантує можливості запобігти встановленим ризикам.

Детектив у клопотанні також зазначив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2024 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців, тобто до 24 травня 2024 року включно.

Зі змісту клопотання також видно, що враховуючи значну кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які необхідно провести, їх тривалості в часі (зокрема, призначення та отримання результатів судових експертиз, направлення та отримання результатів виконання запитів про надання міжнародної правової допомоги, допит значної кількості свідків, аналіз інформації, вже отриманої під час досудового розслідування), завершити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу об`єктивно неможливо.

На підтвердження викладених у клопотанні обставин до нього додані наступні матеріали у копіях:

- витяг з ЄРДР; постанова про визначення підслідності у кримінальному провадженні від 04.12.2023; супровідний лист САП за № 47вих/ДСК-23 від 13.12.2023; особова картка ОСОБА_2 ; протокол затримання ОСОБА_2 від 24.11.2023; повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 25.11.2023; ухвала Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2023; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 30.11.2023; витяг із сайту Рівненської обласної ради щодо ОСОБА_2 ; ухвала Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2023; протокол обшуку від 24.11.2023; постанова про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні та визначення місць зберігання речових доказів від 28.11.2023 із копіями квитанцій; декларація ОСОБА_2 за 2020 рік; лист ГУ Пенсійного фонду України в Рівненській області №1700-0605-8/49973; рапорт о/у ДБР від 17.08.2023 із додатками; рапорт о/у ДБР від 17.08.2023 із додатками; протокол огляду речей і документів від 07.11.2023; декларація ОСОБА_16 за 2020 рік; матеріали щодо притягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР при користуванні ТЗ MERCEDES GLE 350 із д.н.з. НОМЕР_9 ; протоколу обшуку від 24.11.2023 за адресою: м. Рівне, вул. Героїв поліції, 26А/2; рапорт о/у ДБР від 25.11.2023 (містяться у томі 1 судової справи);

- особові картки ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_19 ; рішення Рівненського міського суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_11 ; витяг з Єдиного реєстру довіреностей стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_11 ; реєстраційні картки транспортних засобів; інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; протокол за результатами проведення НСРД стосовно ОСОБА_2 ; протокол за результатами проведення НСРД стосовно ОСОБА_13 ; протокол за результатами проведення НСРД стосовно ОСОБА_14 ; протокол за результатами проведення НСРД стосовно ОСОБА_10 ; витяг щодо перетину державного кордону України ОСОБА_11 та ОСОБА_15 ; рапорт о/у ДБР від 07.11.2023 із додатком; протокол огляду речей і документів від 07.11.2023; протокол огляду від 15.11.2024; договори купівлі-продажу ОСОБА_11 об`єктів нерухомого майна; ухвала Рівненського міського суду від 10.04.2020; податкові декларації з податку на прибуток ТОВ «Кайсгольц» (містяться у томі 2 судової справи).

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив їх задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисники - адвокати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу заперечували. Разом з тим, адвокат ОСОБА_4 надала суду письмові заперечення, у яких зазначила, що з грудня 2020 ОСОБА_2 є депутатом Рівненської обласної ради VIII скликання, а тому відповідно до вимог ч. 6 ст. 214, ст. 218, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, слідчий ДБР зобов`язаний був повідомити протягом 5 днів прокурора, а прокурор протягом 10 днів, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали детективам Національного антикорупційного бюро України для проведення досудового розслідування. Проте, всупереч наведеним приписам процесуального закону слідчими ДБР протягом 9 місяців здійснювалося досудове розслідування за ст. 368-5 КК України з порушенням правил підслідності. Таким чином, з огляду на ті обставини, що докази у кримінальному провадженні зібрані неуповноваженим органом, а запобіжний захід відносно ОСОБА_2 застосовано з порушенням правил підсудності, правові підстави для продовження тримання під вартою нашого підзахисного відсутні. Звернула також увагу на відсутність доказів обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а також на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, адвокат ОСОБА_4 надала слідчому судді низку письмових матеріалів щодо стану здоров`я підозрюваного та харатеризуючих матеріалів (том 3 а.с. 24-48).

Слідчий суддя дослідив подане клопотання з додатками, надані сторонами матеріали, а також заслухав думки учасників кримінального провадження.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи».

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України: «Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу».

Відповідно до вимог п. 2 та абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України: «Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України: «Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України: «Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання».

Відповідно до вимог ч. ч. 3-5 ст. 199 КПК України: «Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 218 КПК України: «Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов`язаний протягом п`яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Прокурор розглядає письмове повідомлення слідчого протягом десяти днів з дня його отримання та в разі підтвердження наведених у ньому обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності. Прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності».

Детектив звернувся до слідчого судді з цим клопотанням у зв`язку з тим, що 22 січня 2024 року закінчується строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_2, та з урахуванням неможливості завершити досудове розслідування у цей строк.

Вимогами ч. 1 ст. 194 та ч. 4 ст. 199 КПК України, передбачено, що під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує детектив, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стосовно наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає таке.

Норми кримінального процесуального права не містять визначення «обґрунтована підозра», у зв`язку з чим слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Зазначена норма права узгоджується також і з ч. 5 ст. 9 КПК України, за якою кримінальне процесуальне законодавство України має застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року). З метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, слідчий суддя оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя, з огляду на доводи клопотання і досліджені ним матеріали в їх сукупності та взаємозв`язку, які були надані стороною обвинувачення на його обґрунтування (зазначені у розділі «Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2]» МОТИВУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ [ІІ] цієї ухвали), а також матеріали, що були надані стороною захисту, дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_2 підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368?5 КК України, є обґрунтованою.

Стосовно ризиків зазначених у клопотанні слідчий суддя зазначає таке.

Слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання прокурором доведена наявність ризиків, які можуть спонукати його вчинити зазначені у п. п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України спроби, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про те, що підозрюваний має можливості для переховування від органу досудового розслідування, у тому числі значні фінансові спроможності, до чого його може спонукати встановлена кримінальним законом відповідальність за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину. Такий висновок слідчого судді узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду». Крім того, посилює вказаний ризик і те, що ОСОБА_2 звертався в компанію DENIZ ESTATE -- міжнародне агентство нерухомості, що спеціалізується на продажу курортної нерухомості за кордоном і надає повний сервіс у сфері купівлі нерухомості в Іспанії, Туреччині, Таїланді, Балі, а також на Кіпрі, що свідчить про зацікавленість у придбанні нерухомості за кордоном.

Слідчий суддя також дійшов висновку і про наявність ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження.

При встановленні наявності зазначених детективом у клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини (зокрема, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «Фельдман проти України» від 08 квітня 2010 року), у яких неодноразово було акцентовано увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Слідчий суддя приходить до висновку, що детективом у клопотанні, а прокурором у судовому засіданні не доведено наявність ризику того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки у клопотанні не зазначено, що стороною обвинувачення здійснюються, або будуть здійснюватися будь-які слідчі (розшукові) дії спрямовані на збирання доказів, зокрема документів та речових доказів.

Також, слідчий суддя вважає абстрактним припущенням ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували реальну можливість настання вказаного ризику. В той же час, слідчий суддя вважає недоведеною можливість продовження кримінального правопорушення підозрюваним, оскільки інкриміноване йому кримінальне правопорушення кваліфіковане стороною обвинувачення як закінчений злочин.

Узагальнюючи викладене, слідчий суддя зазначає, що ризики, наявність яких встановлена в ухвалі слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу від 25 листопада 2023 року в певній мірі продовжують існувати.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчим суддею, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, також було надано оцінку наступним обставинам: вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення та тяжкості покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим; віку та стану здоров`я підозрюваного (інформація щодо стану здоров`я підозрюваного несумісного з триманням під варто - відсутня); наявності постійного місця роботи; репутації підозрюваного; майновому стану та відсутності судимостей, а також розміру предмета кримінального правопорушення.

Прокурором також було доведено, що до обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою належить те, що органу досудового розслідування необхідно провести значну кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема: отримати результати судових експертиз, направити та отримати результати виконання запитів про надання міжнародної правової допомоги, допитати значу кількість свідків тощо.

При розгляді клопотання стороною захисту не були спростовані висновки суду (не зазначені обставини та не надані докази на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували б на її необґрунтованість), а також не надано і доказів, які б свідчили про відсутність ризиків, у цьому кримінальному провадженні. Зокрема, не заслуговують на увагу твердження сторони захисту про порушення правил підслідності, оскільки нею не доведено, що прокурором ОСОБА_9 були встановлені обставини, які свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, раніше ніж за десять днів до прийняття ним постанови про визначення підслідності від 04 грудня 2023 року.

У зв`язку з чим, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість продовження застосованого до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 обґрунтоване та в цій частині підлягає задоволенню. Слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів (особистого зобов`язання; особистої поруки; застави; домашнього арешту) не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, а також покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

У рішенні ЄСПЛ (справа Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року) зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховувано наявність грошових засобів у обвинуваченого. Тобто, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушень, в якому підозрюється ОСОБА_2, обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення та його роль, а також особу підозрюваного, що дозволяє дійти висновку, що розмір застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

В той же час, слідчий суддя зазначає, що визначення застави у розмірі, який завідомо не помірний для сплати підозрюваним фактично не створить для підозрюваного жодної альтернативи, а відтак, тримання під вартою протягом тривалого строку не може бути прийнятним.

Враховуючи, очевидну неспроможність протягом тривалого часу внести заставу у розмірі 192.917.868,00 гривень, слідчий суддя приходить до висновку, що «альтернативний» запобіжний захід у вигляді застави у вказаному розмірі не є помірним для підозрюваного, а тому його необхідно зменшити та визначити у розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15.140.000,00 гривень.

На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин, клопотання детектива в частині визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Слідчий суддя вважає за необхідне у випадку внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме:

- прибувати за кожним викликом до слідчого (детектива), прокурора чи суду;

- не відлучатися із м. Рівне Рівненської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із засновниками, службовими особами та працівниками ТОВ Кайсгольц» (ЄДРПОУ 42084266), працівниками Поліського лісового офісу ДСГП «Ліси України», іншими свідками у кримінальному провадженні, в тому числі, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 з питань та обставин, які стосуються кримінального провадження за № 620230000000000227 від 13 березня 2023 року;

- не відвідувати адміністративну будівлю Поліського лісового офісу ДСГП «Ліси України» за адресою: м. Рівне, вул. Героїв Поліції, 26;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Разом з тим, слідчий суддя не вбачає за можливе у випадку внесення застави покласти на підозрюваного обов`язок носити електронний браслет, оскільки такий обов`язок не передбачений ч. 5 ст. 194 КПК України. В той же час, слідчий суддя вважає за необхідне у випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обов`язок носити електронний засіб контролю.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 197, 372, 376 КПК України, дійшов висновку, що клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 підлягає задоволенню (в частині визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_2 та покладення на нього обов`язків підлягає частковому задоволенню).

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

1. Клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали щодо продовження до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів, тобто до 17 березня 2024 року включно.

2. Клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 в частині визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та покладення на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, заставу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 15 140 000,00 (п`ятнадцять мільйонів сто сорок тисяч) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN - НОМЕР_10 ). У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, такі обов`язки:

- прибувати за кожним викликом до слідчого (детектива), прокурора чи суду;

- не відлучатися із м. Рівне Рівненської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених слідчим суддею обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

В решті клопотання відмовити.

У разі внесення застави, контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_2 обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 23 січня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Пошук

Документ № 116477496