- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/277/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/88/24
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
23 січня 2024 рокумісто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, перевіривши на прийнятність апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 січня 2024 року у кримінальному провадженні №42019110350000029,
В С Т А Н О В И В:
23.01.2024 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора на ухвалу слідчого судді від 19.01.2024 щодо відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42019110350000029.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду по провадженню №11-сс/991/88/24 справу передано судді-доповідачеві ОСОБА_2, судді, які входять до складу колегії: ОСОБА_4, ОСОБА_5 .
В апеляційній скарзі зазначаються прохання скасувати оскаржувану ухвалу та накласти арешт шляхом заборони відчуження на майно ОСОБА_6, яке є спільною сумісною власністю подружжя.
За спеціальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 422 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.
Однак наявність вищевказаного правила, як вважає суддя-доповідач, не позбавляє його обов`язку перш ніж вчиняти зазначені в ч. 1 ст. 422 КПК дії, за загальним правилом і виходячи із передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 399 КПК наслідків невідкладно перевірити чи: (1) апеляційну скаргу подано на ухвалу, яка підлягає апеляційному оскарженню; (2) судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК; (3) апеляційну скаргу подано особою, яка вправі її подавати; (4) апеляційна скарга підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; (5) апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження, а якщо її подано з пропуском такого строку, то чи порушує особа, яка її подала питання про його поновлення.
Тобто на цій стадії суддя-доповідач має вирішити питання щодо можливості призначення до розгляду у судовому засіданні на певний день і в певний час колегією суддів апеляційної скарги прокурора, що надійшла до суду, у т. ч. з`ясувати чи відсутні/наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження або повернення апеляційної скарги.
Під час вирішення питання про призначення апеляційної скарги прокурора до розгляду суддею-доповідачем виявлено факт зловживання апелянтом своїми процесуальними правами, яке проявилося у повторному намаганні ініціювати накладення арешту на майно стосовно відмови в арешті якого судом прийнято остаточне рішення.
Так, в апеляційній скарзі зазначається про необхідність накладення арешту на належні ОСОБА_6 автомобіль Mercedes-Benz S 63 AMG, 2014 року випуску, днз НОМЕР_1, VІN-код: НОМЕР_2 та, зокрема, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:028:0059, 3223155400:03:028:0078, 3223155400:03:028:0075, 3223188000:02:007:0010, 3223182500:02:005:0061, 3222480800:06:009:5069, 3222480800:07:001:5021, 3222480800:07:001:5019, 3222480800:06:007:5006, 3222480800:07:001:5026, 3222480800:06:007:5008, 3222480800:06:007:5007, 3222480800:07:001:5020, 3222480800:07:001:5022, 3222480800:07:001:5023, 3222480800:07:001:5024, 3222480800:07:001:5025; 3222480800:06:007:5003, 3222480800:06:007:5004, 3222480800:07:001:5017, 3222480800:06:006:5012, 3222480800:06:006:5011, 3222480800:06:006:5010, 3222480800:06:007:5005, 3222480800:07:001:5029, 3222480800:07:001:5028, 3222480800:07:001:5027, 3222480800:07:001:5018, 3222480800:06:007:5009.
Водночас як вбачається з ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.01.2024 у справі №991/9774/23 (провадження №11-сс/991/9/24): (1) ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.12.2023 арешт, накладений на вищевказані автомобіль та земельні ділянки, було скасовано, (2) апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора /далі - САП/ ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.12.2023 про скасування арешту колегія суддів закрила у зв`язку з тим, що, на думку більшості колегії, зазначене рішення не підлягало апеляційному перегляду.
З апеляційної скарги не вбачається, що необхідність повторного накладення арешту на вищезгадане майно обумовлена іншими підставами ніж ті, у зв`язку з якими зазначене майно вже перебувало в цьому провадженні під арештом, який 01.12.2023 було скасовано.
Таким чином, вбачається, що сторона обвинувачення у кримінальному провадженні №42019110350000029 повторно ініціювала перед слідчим суддею вирішення питання про необхідність накладення арешту на майно, передбаченого ст. 173 КПК, арешт якого вже після його накладення було скасовано у порядку ст. 174 КПК.
Однак КПК не передбачає можливості повторного вирішення питання про накладення арешту на те ж саме майно та з тих самих правових підстав, щодо якого слідчим суддею спочатку було прийнято рішення про його арешт, а надалі - постановлено остаточну ухвалу про скасування арешту майна.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК).
Тому, в разі надходження до суду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді про відмову у накладенні арешту на майно, арешт якого було скасовано, судді-доповідачу належить вирішити питання щодо її прийнятності на підставі ч. 6 ст. 9 КПК, виходячи із таких загальних засад кримінального провадження як верховенство права та обов`язковість судових рішень (п. п. 1, 14 ч. 1 ст. 7 КПК).
Так, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ (ст. 8 КПК).
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини /далі - Конвенція/, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (п. 61 рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі «Брумареску проти Румунії» / Brumarescu v. Romania, заява №28342/95; п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» / Khristov v. Ukraine, заява №24465/04).
Правова певність (юридична визначеність) передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Саме лише існування двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду (п. 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, заява №52854/39).
Захист від дублювання кримінального провадження є однією з конкретних гарантій, пов`язаних із загальною гарантією справедливого судового розгляду у кримінальному провадженні згідно зі ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 09.03.2006 щодо прийнятності заяви у справі «Братякін проти Росії» / Bratyakin v. Russia, заява №72776/01).
Принцип правової визначеності також гарантує певну стабільність у правових ситуаціях і сприяє довірі суспільства до судів. Така довіра, безперечно, є однією з найважливіших складових існування держави, заснованої на верховенстві права (п. 107 рішення ЄСПЛ від 12.01.2016 у справі «Борг проти Мальти» / Borg v. Malta, заява №37537/13).
Водночас відхід від зазначеного принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (п. 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, заява №52854/39).
Так, відступ від принципу правової визначеності є необхідним і виправданим у разі виявлення суттєвого недоліку попереднього провадження, який може вплинути на результат справи, або у випадках, коли є необхідність забезпечити відшкодування (у контексті виконання рішень ЄСПЛ) (п. 62 рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 у справі «Морейра Феррейра проти Португалії» / Moreira Ferreira v. Portugal, заява №19867/12).
Отже, за відсутності вагомих й непереборних обставин повторний розгляд та винесення у справі нового рішення судом, який щодо тих самих вимог тієї ж особи уже по суті висловлював власну позицію, буде суперечити принципу юридичної визначеності.
Ураховуючи те, що прокурор не навела в апеляційній скарзі вагомих й непереборних обставин, які не міг врахувати слідчий суддя під час постановлення ухвали від 01.12.2023 про скасування арешту із вищенаведеного майна, оскільки йому з непереборних причин вони не були відомі, суддя-доповідач вважає за неможливе призначити апеляційну скаргу прокурора, подану 23.01.2024, до розгляду. Адже повторний розгляд питання про накладення арешту на майно, щодо скасування арешту з якого у цьому ж кримінальному провадженні прийняте остаточне рішення, за відсутності належних підстав суперечитиме загальним засадам кримінального провадження, зокрема, принципам верховенства права й остаточності судового рішення, а також закріпленим у ст. 2 КПК завданням кримінального провадження.
Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу (ч. 4 ст. 399 КПК).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що питання щодо скасування арешту майна, що є рівноцінним відмові у накладенні на нього арешту вже вирішувалося ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, вважаю за необхідне на підставі ст. ст. 2, 7, 8, ч. 6 ст. 9, ч. 4 ст. 399 КПК відмовити прокурору у відкритті провадження за поданою апеляційною скаргою. Про необхідність прийняття саме такого рішення вказує і практика вирішення подібних ситуацій Верховним Судом. Так, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду зазначила, що оскільки засуджений використав своє право на касаційне оскарження судового рішення, то воно не може бути предметом касаційного перегляду вдруге (ухвала від 16.07.2021 у справі №608/867/19, провадження №51-5700ск20).
Разом з тим, вважаю, що прокурор не позбавлена можливості оскаржити в касаційному порядку ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.01.2024 у справі №991/9774/23 (провадження №11-сс/991/9/24), якою закрито апеляційне провадження за її апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.12.2023 про скасування арешту майна, про що, в т. ч. можливість не застосування висновку з ухвали (не постанови!) Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №569/17036/18, мною було детально зазначено в окремій думці до наведеної ухвали суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 21, 370, 376, 380, 392, 393, ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України суддя-доповідач
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 січня 2024 року про відмову в накладенні арешту на майно.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом із апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Копію матеріалів апеляційної скарги разом із цією ухвалою направити до Вищого антикорупційного суду для приєднання їх до матеріалів справи №991/277/24 (провадження №1-кс/991/283/24).
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Суддя-доповідач: ОСОБА_2