Документ № 116493698

Справа № 991/306/24

Провадження № 1-кс/991/313/24

У Х В А Л А

19 січня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

представника власників майна - адвоката ОСОБА_3,

власників майна - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майнау кримінальному провадженні № 12022000000000435 від 25 травня 2022 року (далі - кп № 12022000000000435),

у с т а н о в и в:

Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається

1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшло зазначене вище клопотання.

2.Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 12 січня 2023 року у справі № 522/243/23 накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку 03 січня 2023 року у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, де тимчасово проживали підозрюваний ОСОБА_6 з дружиною ОСОБА_5 .

3.Представник зазначав, що з-поміж іншого, накладено арешт на майно, котре не належить підозрюваному ОСОБА_6, та не має жодного стосунку до цього кримінального провадження, зокрема на кошти у сумах: 13 500 євро і 12 742 доларів США, 9 600 доларів США та 8 000 євро та 10 000 доларів США. Адвокат ОСОБА_3 стверджував, що кошти у розмірі 13 500 євро та 12 742 доларів США належать ОСОБА_4 або ОСОБА_7, 9 600 доларів США - ОСОБА_8, а 8 000 євро та 10 000 доларів США - ОСОБА_5 .

4.Належність ОСОБА_4 коштів адвокат обґрунтовував тим, що вони були передані її сестрі ОСОБА_5 для тимчасового зберігання, оскільки у квартирі ОСОБА_4 тимчасово не працювала система охорони та сигналізація.Кошти вона отримала від матері як подарунок, що підтверджується копією розписки. Водночас, з огляду на недотримання форми дарування ці кошти можуть належати особі, яка їх подарувала - ОСОБА_7 .

5.Зазначаючи про належність 9 600 доларів США ОСОБА_8, адвокат покликався на їх походження від отриманого останньою доходу від роботи моделлю за кордоном.

6.Щодо належності 8 000 євро і 10 000 доларів США - ОСОБА_5, адвокат зазначав, що у 2020 році ОСОБА_5, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_6 відчужила квартиру та отримала кошти у розмірі 948 000 грн, а отже, 1/2 частина з них є її особистою власністю. На свою половину коштів ОСОБА_5 придбала 8 000 євро і 10 000 доларів США.

7.Представник стверджував, що постановою прокурора від 04 січня 2023 року належні третім особам кошти визнані речовими доказами. У зв`язку із цим, прокурор просив слідчого суддю накласти на них арешт.

8.Водночас, представник власників майна покликався на необґрунтованість накладення арешту на ці кошти у частині визначеної мети - збереження речових доказів. На переконання адвоката, ці кошти не є речовими доказами у межах цього кримінального провадження.

9.Окрім цього, адвокат покликався на те, що до арештованих коштів не може бути застосовано конфіскацію, оскільки вони належать третім особам, які не мають стосунку до подій кримінального правопорушення.

10.З огляду на викладене, адвокат ОСОБА_3 просив скасувати арешт з: (1) 13 500 євро та 12 742 доларів США, які належать ОСОБА_4 або ОСОБА_7 ; (2) 9 600 доларів США, які належать ОСОБА_8 та (3) 8 000 євро та 10 000 доларів США, які належать ОСОБА_5 .

Позиція учасників у судовому засіданні

11.Власники майна ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також їх представник ОСОБА_3 клопотання підтримали, покликаючись на викладені у ньому обставини.

12.Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з`явився. Однак від прокурора ОСОБА_9 до слідчого судді надійшли заперечення на клопотання, у яких він просив відмовити у задоволенні клопотання, з огляду на те, що кошти визнані речовими доказами і на них накладено арешт з метою збереження речових доказів та конфіскації. Також, прокурор зазначив, що адвокатом не надано достатніх доказів належності арештованого майна іншим особам, а не ОСОБА_6 .

Установлені слідчим суддею обставини, і положення закону, якими він керувався. Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

13.03 січня 2023 року прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 42022160000000393 від 12 грудня 2022 року провів обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, в якій фактично проживає ОСОБА_5 зі своїми дітьми та чоловіком ОСОБА_6 .

14.За результатами обшуку був складений протокол від 03 січня 2023 року, згідно з яким, серед іншого прокурором було виявлено та вилучено, зокрема: 21 500 євро, 41 342 доларів США. У протоколі також містяться зауваження ОСОБА_5, у яких вона зазначила, що їй належать 8000 євро та 10 000 доларів США, інше майно належить її донці та сестрі ОСОБА_4 .

15.Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 12 січня 2023 року у справі № 522/243/23 накладений арешт, зокрема на: кошти в сумі 21 500 євро, 41 342 доларів США, вилучені під час обшуку, проведеного 03 січня 2023 року житлового приміщення, розташованого у АДРЕСА_1 .

16.Згідно з цією ухвалою, арешт на згадане вище майно накладався з метою збереження речових доказів та можливої конфіскації майна як виду покарання.

17.Обґрунтовуючи ухвалу, слідчий суддя виходила із того, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК), що відносяться відповідно до ч. 6 ст. 12 КК до особливо тяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, за які законом передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна. Постановою прокурора зазначені речі визнані речовими доказами. Ухвалою слідчого судді від 05 січня 2023 року встановлено обґрунтованість причин проведення невідкладного обшуку та надано дозвіл на проведення обшуку житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

18.Слідчий суддя врахувала також пов`язаність виявлених та вилучених цінностей та речей з місцем їх знаходження, а саме з квартирою тимчасового мешкання підозрюваного ОСОБА_6 та його дружини та недоведеність особами, які заявляють права на вилучені цінності та речі належності останніх цим особам та джерела їх походження.

19.02 лютого 2023 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК у кп № 12022000000000435.

20.25 липня 2023 року процесуальним керівником матеріали кп № 12022000000000435 та № 42022160000000393 було об`єднано у кримінальне провадження № 12022000000000435, підслідність якого визначено за НАБУ.

21.У клопотанні про скасування арешту майна, адвокат ОСОБА_3, не оспорюючи обставин вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6, покликався на те, що арешт на кошти в сумах 13 500 євро і 12 742 доларів США, 9 600 доларів США та 8 000 євро і 10 000 доларів СШАнакладений слідчим суддею необґрунтовано, адже вони належать ОСОБА_4 або ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_5, які до подій кримінального провадження не мають жодного стосунку.

22.Окрім того, адвокат зазначав, що ОСОБА_4 є рідною сестрою дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_5, ОСОБА_11 є матір`ю - ОСОБА_5, а ОСОБА_8 є донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Щодо належності коштів у сумах 13 500 євро та 12 742 доларів США ОСОБА_4 або ОСОБА_7 .

23.За твердженнями адвоката, перебування коштів у сумах 13 500 євро і 12 742 доларів США, належних ОСОБА_4 у квартирі, де проживає ОСОБА_6 та ОСОБА_5 пояснюється тим, що через несправність охоронної системи у помешканні ОСОБА_4 та постійне відключення світла, остання зберігала належні їй кошти у своєї сестри, адже ситуація з електропостачанням у неї була значно кращою.

24.Про належність ОСОБА_4 вилучених під час обшуку коштів ОСОБА_5 повідомляла прокурора під час проведення слідчої дії, що відображено у протоколі обшуку та на його відеозаписі. Однак прокурор не зважав на пояснення ОСОБА_5 та вилучив зазначене майно. Окрім цього, ОСОБА_4 свою позицію позначала з моменту надання своїх заперечень на клопотання прокурора про накладення арешту та під час розгляду цього клопотання слідчим суддею.

25.Адвокат наполягав на тому, що належність ОСОБА_4 коштів, вилучених під час обшуку підтверджується: (1) договором купівлі-продажу квартири від 16 червня 2020 року, згідно з яким мати ОСОБА_4 - ОСОБА_7 продала належну їй квартиру, розташовану у м. Одесі за 1 011 940 грн; (2) розпискою від 28 березня 2023 року, згідно з якою ОСОБА_7 подарувала своїй дочці - ОСОБА_4 13 500 євро та 12 742 доларів США, одержані ОСОБА_7 від продажу квартири; (3) письмовими поясненнями ОСОБА_7 від 11 серпня 2023 року, адресованими слідчому судді ВАКС, у яких ОСОБА_7 заперечує належність коштів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, повідомляє про продаж квартири, придбання на одержані кошти доларів США та євро та їх наступний дарунок ОСОБА_4, які остання зберігала у ОСОБА_5 у зв`язку з несправністю сигналізації у квартирі ОСОБА_4 ; (4) листом-вимогою від 03 квітня 2023 року, у якому ОСОБА_4 просить ОСОБА_5 повернути кошти та банківські метали та листом-повідомленням від 17 квітня 2023 року, у якому ОСОБА_5 повідомляє ОСОБА_4 про вилучення правоохоронними органами грошей та банківських металів.

26.Водночас, адвокат зазначав, що ці підстави для скасування арешту вже були предметом судового контролю і не знайшли свого підтвердження, оскільки договір дарування коштів не був нотаріально посвідченим, з огляду на що він вважав, що ці кошти можуть належати ОСОБА_7 за правилами недійсного правочину.

27.Оцінюючі надані адвокатом ОСОБА_3 документи, слідчий суддя зазначає, що згідно зі ст. 85 КПК належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

28.Однак, під час попереднього розгляду клопотання про скасування арешту майна, ці ж докази на обґрунтування належності вилучених коштів ОСОБА_4 слідчим суддею вже були досліджені і за результатом розгляду клопотання визнано неналежними. Будь-яких нових доводів або належних доказів адвокатом під час розгляду цього клопотання слідчому судді не надано.

29.Щодо позиції адвоката стосовно належності цих коштів ОСОБА_12, то слідчий суддя не може погодитись і з таким твердженням, оскільки матеріалами клопотання та наданими поясненнями у судовому засіданні представником власників майна належних, допустимих та достовірних доказів того, що кошти, вилучені під час обшуку, проведеного 03 січня 2023 року у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 13 500 євро та 12 742 доларів США належать ОСОБА_12, слідчому судді не подано, з огляду на що, у задоволенні клопотання про скасування арешту майна у цій частині слід відмовити.

Щодо належності коштів у сумі 9 600 доларів США ОСОБА_8 .

30.Обґрунтовуючи таке твердження, адвокат покликався на те, що ОСОБА_8 працює за кордоном, має власний дохід та заощадження, що можуть підтвердити долучені до матеріалів клопотання довідки про дохід. Окрім цього, адвокат зазначав, що ОСОБА_8 перебувала у США разом зі своєю матір`ю ОСОБА_5, яка і отримала від своєї доньки на зберігання її кошти.

31.Представник власників майна зауважував, що ці обставини ОСОБА_5 повідомляла слідчому під час проведення обшуку, що також зафіксовано відеозаписом.

32.Підсумовуючи ці доводи, на переконання адвоката, вилучені кошти у сумі 9 600 доларів США не мають стосунку до подій кримінального правопорушення. З огляду на це, адвокат зазначав, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді їх арешту не відповідає потребі досудового розслідування та не виправдовує такий ступінь втручання у права та свободи особи.

33.Досліджуючи долучені до матеріалів клопотання докази на обґрунтування таких доводів, слідчий суддя відхиляє твердження про те, що кошти у сумі 9 600 доларів США були отримані ОСОБА_5 від доньки під час спільного перебування на території США, оскільки ці обставини не знайшли свого підтвердження.

34.Долучені адвокатом до матеріалів клопотання довідки про доходи ОСОБА_8, видані КРТ МОДЕЛОС, С.С. на іспанській мові, слідчий суддя відхиляє, оскільки їх переклад на українську мову належним чином не засвідчений, не має ні підпису ні печатки уповноваженої особи для здійснення перекладу, тому слідчий суддя не в змозі встановити дійсність відображеної інформації у наданих перекладах.

35.З огляду на це, слідчий суддя також відмовляє у задоволенні клопотання про скасування арешту майна у цій частині.

Щодо належності коштів у сумах 8 000 євро та 10 000 доларів США ОСОБА_5 .

36.Покликаючись на належність вилучених під час обшуку коштів, зокрема у сумах 8 000 євро та 10 000 доларів США ОСОБА_5 адвокат зазначав, що ці кошти є половиною коштів, отриманих від продажу спільної з ОСОБА_6 квартири на загальну суму 948 000 грн. Частина з яких у розмірі 1/2 належної ОСОБА_5 складала 474 000 грн, які вона у подальшому витратила на придбання доларів та євро.

37.На переконання адвоката, оскільки ОСОБА_5 перебуває у шлюбі з підозрюваним ОСОБА_6 та вони відчужили квартиру, то половина коштів з них є особистою власністю ОСОБА_5 .

38.Однак, слідчий суддя не може погодитись із такими доводами адвоката, оскільки фактичний поділ отриманих коштів від продажу спільного майна нічим не підтверджено, до матеріалів клопотання не долучено будь-яких відомостей, які б свідчили, що подружжя ОСОБА_13 поділило отримані кошти по 1/2 частині кожному і під час обшуку орган досудового розслідування вилучив саме частину ОСОБА_5 .

39.Окрім доводів щодо належності вилучених коштів третім особам, адвокат наполягав на тому, що застосування такого заходу забезпечення як арешт майна до вилучених коштів під час обшуку у квартирі ОСОБА_6 з метою забезпечення речових доказів не є виправданим, оскільки вони не є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, тощо.

40.Адвокат зазначав, що у межах цього кримінального провадження можливо застосувати арешт майна лише з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, у випадку визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.

41.Аналізуючи такі доводи представника власників майна, слідчий суддя погоджується з ними, з огляду на таке.

42.Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК).

43.Згідно з положеннями ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

44.Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК).

45.Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК.

46.Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

47.Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).

48.За змістом цих положень, слідчий суддя вправі скасувати арешт тільки з підстав того, що арешт було накладено необґрунтовано або у подальшому у його застосуванні відпала потреба.

49.І хоча КПК не визначає переліку обставин, за наявності яких слідчий суддя може встановити такі підстави, однак логічне тлумачення відповідної норми, дає підстави дійти висновку, що перевіряючи наявність першої підстави, слідчий суддя повинен виходити з обставин, які існували на час накладення арешту, а наявність другої - з огляду на існуючі обставини, на час розгляду клопотання.

50.Водночас, відповідно до засади диспозитивності (ч. 3 ст. 26 КПК) слідчий суддя виходить тільки із тих обставин, на які посилаються учасники провадження.

51.Окрім того, саме на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту покладається обов`язок довести те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

52.З огляду на це, слідчий суддя зауважує, що дієвість кримінального провадження досягається лише у випадку виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК, до яких, зокрема віднесено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

53.Слідчим суддею установлено, що під час проведеного 03 січня 2023 року обшуку у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, де тимчасово проживали підозрюваний ОСОБА_6 з дружиною ОСОБА_5 були вилучені, зокрема кошти. На підставі ухвали слідчого судді на вилучене майно було накладено арешт, з частини якого у подальшому такий арешт було скасовано.

54.Наразі адвокат порушує питання про скасування арешту з коштів у сумах 13 500 євро і 12 742 доларів США, 9 600 доларів США та 8 000 євро і 10 000 доларів США, вилучених під час проведення цього обшуку.

55.Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

56.Рівність прав і обов`язків у шлюбі та сім`ї включає в себе також їх рівність у майнових відносинах, які регулюються положеннями СК та Цивільним кодексом України (далі - ЦК).

57.Основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 60 СК).

58.Згідно з частинами 1, 3 ст. 368 ЦК спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

59.Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі (ч. 4 ст. 368 ЦК).

60.Отже, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч. 1 ст. 61 СК).

61.Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано ст. 63 СК, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

62.Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

63.Тобто вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК), що не підлягає доказуванню, однак, слідчий суддя звертає увагу на те, що вказане може бути спростовано особою, яка не визнає цей факт. Отже, на майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведення - така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, провадження № 61-2446св18, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц, провадження № 61-8518св18.

64.Як вже зазначалось, за частинами 2, 5 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання. У такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

65.Закріплена у ч. 5 ст.170 КПК умова щодо можливості накладання арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання не передбачає можливості арешту майна інших осіб (окрім зазначених у цій нормі), в тому числі дружини підозрюваного.

66.До того ж, хоча подружжям ОСОБА_13 не проведено розподілу коштів, якими вони володіють на праві спільної сумісної власності, на частки за домовленістю між собою чи в порядку позовного провадження, питання про їх поділ у кримінальному провадженні не вирішується, накладення арешту на іншу половину цих коштів може призвести до непропорційного втручання в право ОСОБА_5 на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідний висновок узгоджується з практикою ЄСПЛ, який рішенням у справі «Денисова та Мойсеєва проти Росії» (Denisova and Moiseyeva v. Russia) від 01 квітня 2010 року встановив порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції у зв`язку з тим, що спочатку було накладено арешт на майно (а згодом здійснена і його конфіскація) дружини на підставі вироку суду, ухваленого щодо її чоловіка.

67.За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що частина коштів ОСОБА_5 від вилучених під час обшуку за місцем її проживання з підозрюваним ОСОБА_6 складає 1/2 частини, а тому арешту з метою можливої конфіскації може підлягати саме така частина цього майна, що не суперечитиме вимогам КПК, є виправданим та таким, що переслідує правомірну мету та враховує права іншого співвласника.

68.Отже, оскільки слідчим суддею встановлено, що 1/2 частина коштів, вилучених під час обшуку, проведеного 03 січня 2023 року у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_5, їх арешт накладений необґрунтовано, адже вони не є речовим доказом та їх не може бути конфісковано у разі, якщо ОСОБА_6 буде призначено відповідне покарання. Тому, арешт 1/2 частини від вилучених 13 500 євро та 12 742 доларів США, 9 600 доларів США та 8 000 євро та 10 000 доларів СШАналежить скасувати.

69.З метою виконання повноважень слідчого судді, визначених п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати арешт з 10 750 (десять тисяч сімсот п`ятдесят) євро та з 16 171 (шістнадцять тисяч сто сімдесят один) долара США, що є 1/2 частини коштів, арештованих ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 12 січня 2023 року у справі № 522/243/23, які були вилучені під час обшуку, проведеного 03 січня 2023 року у кримінальному провадженні № 42022160000000393 від 12 грудня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_6 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1