- Головуюча суддя (ВАКС): Білоус І.О.
Справа № 991/1537/22
Провадження 1-кп/991/14/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
Головуючої судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
за участі:
захисника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 - захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001981 від 21 червня 2017 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Потсдам, Німеччина, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м. Лубни, Полтавської обл., який проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст клопотання та позиція учасника судового провадження
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 квітня 2021 року у справі №991/2636/21, провадження №1-кс/991/2686/21, на автомобіль марки «Mersedez-Benz» Е 250 СDI, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, що належать ОСОБА_6 . Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що вказане майно набуте під час перебування ОСОБА_6 у шлюбі з ОСОБА_8, а отже на нього поширюється правовий режим спільної сумісної власності, з огляду на що, арешт частини майна, що належить дружині обвинуваченого, на думку захисника ОСОБА_5 є безпідставним.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 подане нею клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Належним чином повідомлений про дату та час розгляду клопотання про скасування арешту майна прокурор ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився.
2.Мотиви суду
Заслухавши думку учасника судового засідання, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про скасування арешту майна суд повинен перевірити наступні обставини: по-перше, чи звернувся із клопотанням про скасування арешту майна належний суб`єкт; по-друге, чи наявні підстави, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість скасування арешту майна - відсутність подальшої потреби в арешті або накладення арешту необґрунтовано.
08 вересня 2007 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб.
05 серпня 2020 року за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на автомобіль марки «Mersedez-Benz» Е 250 СDI, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Вимоги клопотання, а саме скасування арешту на автомобіль марки «Mersedez-Benz» Е 250 СDI, фактично передбачають необхідність визнання такого автомобіля судом спільною сумісною власністю подружжя та визначення частки ОСОБА_8 у спільному сумісному майні.
Проте презумпція рівності часток майна дружини та чоловіка застосовується виключно у разі поділу майна (ч. 1 ст. 70 СК України). До такого поділу (виділу частки) власники спільно володіють, користуються та розпоряджаються майном за взаємною згодою на рівних правах (ст. 63-66 СК України). Саме це є визначальною рисою права спільної сумісної власності, яка розмежовує його з іншим цивільно-правовим інститутом - правом спільної часткової власності (ст. 356 ЦК України). До поділу майна відсутні підстави робити будь-які висновки про розмір часток подружжя.
При цьому презумпція рівності часток не має абсолютного характеру, адже при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї (ч. 2, 3 ст. 70 СК України).
У будь-якому разі з`ясування розміру часток, врахування обставин, які впливають на цей розмір, має вирішуватися виключно у порядку цивільного судочинства за позовом одного з подружжя або поданням державного виконавця (ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).
У межах кримінального провадження є неприпустимим вирішення спору про право власності на майно шляхом поділу його з виділенням часток (позиція Верховного Суду, висловлена у постанові від 04 жовтня 2022 року у справі № 752/7440/18).
З огляду на викладене, у подальшому збереженні арешту на автомобіль марки «Mersedez-Benz» Е 250 СDI, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 квітня 2021 рок, є потреба.
Перевіряючи обґрунтованість накладення арешту на вказаний автомобіль, суд висновує, що арешт накладено з метою забезпечення виконання конфіскації майна як виду покарання, що відповідає вимогам КПК України, водночас захисником ОСОБА_5 не надано доказів того, що арешт накладено необґрунтовано, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 .
Керуючись ст. 174, 369, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування арешту, накладеного на автомобіль марки «Mersedes-Benz» Е 250 СDI, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3