Документ № 116529746

Справа № 991/10619/23

Провадження №11-кп/991/47/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

учасники судового провадження: обвинувачений ОСОБА_5, захисник ОСОБА_6, прокурор ОСОБА_7,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15.01.2024 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023.

Історія провадження

1.05.12.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням (1) ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 209, частиною 2 статті 209, частиною 3 статті 369 КК, (2) ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК, (3) ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 209, частиною 2 статті 209, частиною 5 статті 27 - частиною 3 статті 369 КК.

2.06.12.2023 Вищий антикорупційний суд (1) продовжив ОСОБА_5 строк тримання під вартою, (2) зменшив розмір застави як альтернативного запобіжного заходу до 1863 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 000 292 грн; (3) поклав на обвинуваченого ряд процесуальних обов`язків у разі внесення застави.

3.15.01.2024 ухвалою Вищого антикорупційного суду обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 991 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 000 748 грн.

4.18.01.2024 на зазначену ухвалу захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу.

Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали

5.Оскаржуваною ухвалою суд: (1) частково задовольнив клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою; (2) продовжив обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 днів із дня постановлення ухвали - до 14.03.2024, з можливістю внесення застави; (3) зменшив розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, до 991 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 000 748 грн; (4) поклав на обвинуваченого у разі внесення застави ряд процесуальних обов`язків.

6.Суд першої інстанції мотивув своє рішення тим, що існує ризик переховування обвинуваченого від суду та інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленому ризику.

7.Продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду обумовлено таким: (1) ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачені основне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років; (2) зазначене покарання, в разі визнання обвинуваченого винуватим, повинно бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил статей 69, 75 КК (пільгових інститутів призначення покарання); (3) майновий стан ОСОБА_5 є таким, що допускає можливість переховування обвинуваченого від суду: обвинуваченому належить шість земельних ділянок, житловий будинок, розташований на території Київської області, квартира, розташована у АДРЕСА_1, транспортний засіб марки Toyota Camry, 2021 року випуску; (4) ОСОБА_5 за період з 27.06.2022 до 17.02.2023 декілька разів перетнув державний кордон України, тобто на нього не розповсюджуються обмеження щодо перетину кордону, передбачені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.

8.Суд врахував такі відомості щодо обвинуваченого: його вік (38 років); відсутність відомостей про незадовільний стан здоров`я; відсутність судимостей, працевлаштованість, а також те, що він є власником та директором ТОВ «Ясунь Транс 27», розлучений.

9.Зменшення застави мотивоване тим, що: (1) майно обвинуваченого арештоване; (2) під час судового провадження ОСОБА_5 зазначав, що є власником та директором діючого підприємства - ТОВ «Ясунь Транс 27», яке надає експедиторські послуги, займається вантажними перевезеннями залізничним сполученням; (3) майновий стан матері обвинуваченого (дохід з квітня по вересень 2023 ріку розмірі 99 330,94 грн, за словами захисника - мати обвинуваченого має намір передати в заставу належну їй квартиру у Києві) та відсутність відомостей про інших близьких родичів обвинуваченого, які б могли внести за нього заставу.

Вимоги і доводи апеляційної скарги

10.В апеляційній скарзі викладено прохання: (1) скасувати оскаржувану ухвалу та (2) постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою; (3) застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з 23:00 до 5:00; (4) зменшити суму застави як альтернативного запобіжного заходу до 2 500 000 грн; (5) у випадку задоволення одного з наведених варіантів покласти на обвинуваченого ряд обов`язків, зокрема, здати детективам НАБУ на зберігання паспорт для виїзду за кордон.

11.Свої вимоги апелянт обґрунтовує наступним: (1) застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту з обов`язком здати на зберігання детективам НАБУ паспорт(и) для виїзду за кордон забезпечить належне виконання обов`язків обвинуваченого у кримінальному провадженні та унеможливить настання ризику переховуватися від суду; (2) визначаючи розмір альтернативної застави з покладанням ряду обов`язків колегія суддів фактично вирішила, що при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу та додаткових обов`язків забезпечуватимуть належну процесуальну поведінку обвинуваченого; (3) зв`язки з Україною - ОСОБА_5 є засновником та директором ТОВ «Ясунь транс 27», це підприємство вже тривалий час проводить свою господарську діяльність на території України, сформовано трудовий колектив, що свідчить про стійкість ділових зв`язків, нерозривність роду діяльності та специфіки заробітків обвинуваченого саме в Україні, співпрацюючи саме з українським бізнесом; (4) короткострокові (5-10 днів) виїзди за кордон не можуть свідчити про можливість тривалого перебування за кордоном ОСОБА_5, тим більше потрібно враховувати відсутність у нього нерухомого майна за кордоном; (5) все майно обвинуваченого перебуває під арештом та він фактично не має фінансової спроможності перебувати за кордоном; (6) у обвинуваченого є дитина.

Позиції учасників провадження

12.Захисник просив задовольнити його апеляційну скаргу в повному обсязі або застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід чи знизити розмір альтернативної застави. Обвинувачений підтримав позицію захисника.

13.Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржувану ухвалу суду без змін.

Оцінка та мотиви Суду

(1) Межі судового та апеляційного розгляду у цій категорії справ

14.Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (пункт 1 частини 3 статті 199 КПК).

15.В ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).

16.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

17.Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК (частина 3 статті 315 КПК).

18.Суддя-доповідач у разі необхідності перевірки обставин, які підтверджують наявність ризиків, що стали підставою для продовження строку тримання під вартою, невідкладно витребовує з суду першої інстанції: (1) ухвалу про продовження строку тримання під вартою та (2) клопотання про продовження строку тримання під вартою, подане під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті (частина 2 статті 422-1 КПК).

19.Суд вважає, що предметом розгляду судом першої інстанції при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою (у тому числі на етапі підготовчого судового засідання) та перевірки відповідної ухвали судом апеляційної інстанції не є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 194 КПК), а лише перевірка (з урахуванням підстав апеляційної скарги): (1) того, що заявлений ризик(и) не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) чи є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; (3) обґрунтованості розміру застави (заявленої прокурором чи визначеної судом), достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК (у разі необхідності його визначення); (4) обґрунтованості обов`язків за статтею 194 КПК, що мають бути (були) покладені на обвинуваченого у разі внесення застави.

20.Зазначене обґрунтовується тим, що на етапі судового провадження щодо розгляду обвинувального акту: (1) досудове розслідування вже завершено зверненням прокурора до суду з обвинувальним актом; (2) положення частини 2 статті 422-1 КПК передбачають звужений предмет перевірки та коло документів, що підлягають витребуванню судом апеляційної інстанції, при перевірці ухвал суду про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, що в свою чергу обумовлено (3) встановленою КПК процедурою судового розгляду обвинувального акту (глава 28), яка завершується винесенням судом вироку, та тим фактом, що (4) суд до видалення до нарадчої кімнати для постановлення вироку не дає оцінку дослідженим доказам, тому не має змоги перевіряти доказами обґрунтованість підозри (яка вже трансформувалась в обвинувачення) [а на етапі підготовчого судового засідання взагалі не має в своєму розпорядженні жодних доказів]. Крім того, слід зважати, що вирішенню питання про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою передує застосування (та можливо, продовження строків) тримання під вартою слідчим суддею, в рамках якого в обов`язковому порядку перевірялась наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 194 КПК).

21.У цьому кримінальному провадженні: (1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосувався на етапі досудового розслідування слідчим суддею (24.05.2023), строк його дії неодноразово продовжувався (18.07.2023, 22.09.2023, 18.10.2023 та після направлення обвинувального акту до суду - 06.12.2023), законність та обґрунтованість таких рішень перевірялась судом апеляційної інстанції (09.06.2023, 09.08.2023, 04.09.2023, 01.11.2023, 15.12.2023); (2) оскаржувана ухвала суду винесена під час підготовчого судового засідання; (3) в апеляційній скарзі стороною захисту не ставиться під сумнів обґрунтованість підозри.

22.Отже, Суд має в межах доводів апеляційної скарги має розкрити: (1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа; (2) заявлені стороною обвинувачення ризики (які не зменшилися або з`явилися нові ризики), які виправдовують тримання особи під вартою;(3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (4) обґрунтованість розміру застави.

(2) Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа

23.Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він:

(1) в період з 01.03.2023 по 01.05.2023 у м. Київ, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, порадами та наданням засобів сприяв вчиненню ОСОБА_8 наданню неправомірної вигоди у виді автомобіля Toyota Camry, 2022 року випуску, загальною вартістю 1 645 325, 80 грн службовій особі - директору виконавчому Філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_9 за вчинення ним в інтересах третіх осіб дій з використанням наданого йому службового становища, а саме укладення Філією та подальшої організації виконання договорів поставки № ЦЗВ-07-01122-01 від 28.06.2022 із ТОВ «АДС Сервіс», № ЦЗВ-02-03122-01 від 20.09.2022 із ТОВ «ВП Фарбпром», № ЦЗВ-02-03022-01 від 20.09.2022 із ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес», № ЦЗВ-02-03322-01 від 23.09.2022 із ТОВ «8с Груп», № ЦЗВ-02-03422-01 23.09.2022 із ТОВ «Форум Трейд Логістік» та № ЦЗВ-07-03722-01 від 11.11.2022 із ТОВ «АДС Сервіс», що кваліфіковано за частиною 5 статті 27 - частиною 3 статті 369 КК;

(2) у період з грудня 2021 року по червень 2022 року у м. Києві, діючи умисно, набув, а 25.02.2023 розпорядився майном - грошовими коштами, щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом, а саме знаючи, що такі грошові кошти прямо повністю одержані злочинним шляхом, вчинив з ними фінансові операції та правочин шляхом укладення з ТОВ «Вавілон» договору купівлі-продажу транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLE 300D COUPE, 2022 року випуску, та сплати його вартості 3 897 498,5 грн, що кваліфіковано за частиною 1 статті 209КК;

(3) у період з грудня 2021 року по кінець серпня 2022 року у м. Києві, діючи умисно, повторно, набув, а 09.05.2023 розпорядився майном - грошовими коштами, щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом, а саме знаючи, що такі грошові кошти прямо повністю одержані злочинним шляхом, вчинив з ними фінансову операцію та правочин шляхом укладення з ОСОБА_10 09.05.2023 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, та сплати його вартості 6 749 848 грн, що кваліфіковано за частиною 2 статті 209КК.

24.Так, зокрема, не пізніше січня 2022 року, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 запропонували ОСОБА_9 як першому заступнику виконавчого директора Філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», використати його службове становище для надання переваг в укладанні договорів купівлі-продажу/поставки з наперед визначеними ними учасниками, створення для них штучних конкурентних переваг порівняно з іншими учасниками торгів, забезпечення їх перемоги за результатами торгів та здійснення оплати за поставлену товарну продукцію. Вчинення зазначених дій мало забезпечити отримання ОСОБА_8 та ОСОБА_5 грошової винагороди у розмірі від 5 % до 15 % від суми договору та/або розміру сплачених грошей на користь постачальників, частину з якої вони мали намір використати для надання неправомірної вигоди ОСОБА_9 для створення у нього бажання та умислу на продовження такої взаємодії.

25.ОСОБА_9 погодився на таку пропозицію. З грудня 2021 по травень 2023 року ОСОБА_8 та ОСОБА_5 отримували від службових осіб-представників юридичних осіб приватного права, які здійснюють та/або бажають здійснювати постачання ТМЦ, робіт, послуг на адресу АТ «Укрзалізниця» неправомірну вигоду у розмірі в зазначеному вище розмірі та систематично забезпечували надання неправомірної вигоди службовим особам АТ «Укрзалізниця» з метою вчинення останніми дій (з використанням службовим повноважень) в інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_5 та інших невстановлених осіб.

26.ОСОБА_8 (з відома та за згодою ОСОБА_5 ) досяг домовленості з ОСОБА_9 надати останньому неправомірну вигоду, передану контролерами та представниками зазначених вище підприємств, у вигляді транспортного засобу шляхом його купівлі та передачі обвинуваченому. ОСОБА_9 висловив бажання отримати новий легковий автомобіль Toyota Camry, 2022 року випуску, який він обрав 02.03.2023 разом з ОСОБА_8 в автомобільному салоні «Тойота Центр Київ «Автосаміт».

(3) Щодо продовження існування ризиків

27.В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про продовження існування ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК.

28.Щодо застосованого судом першої інстанції стандарту доказування при перевірці ризиків, то він відповідає усталеній практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

29.Так, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (частина 1 статті 177 КПК).

30.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

31.Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

32.Захисник стверджував, що при встановленні інтенсивності цього ризику судом не в повній мірі враховано міцність ділових зв`язків обвинуваченого, відсутність в обвинуваченого нерухомості за кордоном й той факт, що зазначений ризик може бути повністю нівельовано застосуванням нічного домашнього арешту та покладанням на обвинуваченого обов`язку про передання документів для виїзду за кордон на зберігання детективам НАБУ, мотивуючи свою позицію доводами, зазначеними у пункті 11 цієї ухвали.

33.Водночас, всупереч вимогам частини 6 статті 132 КПК адвокатом не надано суду апеляційної інстанції жодного документу на підтвердження інформації про діяльність та трудовий колектив ТОВ «Ясунь транс 27», в якому обвинувачений є засновником та директором.

34.Також адвокат вважає, що ризик ухилення від слідства та суду може бути усунуто покладанням та виконанням обов`язку здати паспорт для виїзду за кордон на зберігання детективам. Стосовно цього Суд звертає увагу, що виконання зазначеного обов`язку не усуває ризик ухилення від правосуддя повністю, оскільки переховування можливе й на території України, без перетину кордону.

35.Не можна також погодитись із стороною захисту, що твердження прокурора про можливість обвинуваченого переховуватись від суду не підтверджується жодним доказом, наданим стороною обвинувачення. Сторона захисту обізнана з зібраними стороною обвинувачення доказами, якими обґрунтовувалась підозра при застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею щодо ОСОБА_5, вона перевірялась й судом апеляційної інстанції.

36.В оскаржуваному рішенні судом правильно враховано, що: (1) ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, що передбачають призначення покарання в тому числі у виді позбавлення волі на строк до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; (2) в разі визнання обвинуваченого винуватим, зазначені покарання будуть застосовані без можливості застосування правил статей 69, 75 КК (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду.

37.Судом першої інстанції правильно оцінено майновий стан обвинуваченого в контексті висновків про існування фінансової бази для ухилення від суду (у тому числі за кордоном) та визначеного розміру альтернативної застави. Зокрема, враховано, що обвинуваченому належить шість земельних ділянок, житловий будинок, розташований на території Київської області, квартира, розташована у м. Києві по вул. Богдана Хмельницького, буд. 58-А, транспортний засіб марки Toyota Camry, 2021 року випуску.

38.Крім того, за версією сторони обвинувачення вчинення ОСОБА_8, ОСОБА_5 та іншими невстановленими слідством особами протиправних дій забезпечувало одержання останніми грошових коштів від 80 000 до 200 000 доларів США щомісячно від інших суб`єктів господарювання, відтак орієнтовна сума коштів одержаних останніми за період з грудня 2021 року по теперішній час склала близько 960 000-2 400 000 доларів США, що еквівалентно 35 520 000-92 500 000 грн.

(4) Чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК?

39.Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою із визначенням певного розміру застави, не зможуть запобігти встановленим ризикам.

40.Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, Суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

41.При вирішенні цього питання Суд виходить з того, що умови домашнього арешту по суті є «несуворою» формою ізоляції обвинуваченого, та не запобігають реалізації ризику ухилення, що продовжує існувати. Щодо пропозиції захисника застосувати нічний арешт до обвинуваченого слід зазначити, що нічний арешт в умовах воєнного стану не відрізняється від обмежень, в яких перебуває абсолютна більшість населення України у зв`язку із запровадженням «комендантського часу», тобто по суті в цей період за своєю суворістю співставний з режимом особистого зобов`язання.

42.З цих підстав домашній арешт (особливо нічний) на цьому етапі судового провадження не зможе ефективно запобігти вказаному ризику. Враховуючи наведені обставини, а також обставини кримінальних правопорушень за частиною 3 статтею 369, частинами 1, 2 статті 209КК, вчинення яких встановлено на рівні обґрунтована підозра, дієвість кримінального провадження не зможе забезпечити і застава.

43.З огляду на викладене, а також враховуючи наведені вище характеристики кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5, та встановлений ризик, передбачений статтею 177 КПК, на цьому етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою: (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та (2) зможе запобігти цьому ризику.

44.Суд також звертає увагу, що в цьому провадженні тримання під вартою обвинуваченого не є для нього безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу.

(5) Щодо обґрунтованості розміру застави

45.Суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застава у сумі до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (242 240 грн до 908 400 грн) не здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

46.При первинному та попередньому визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя та суд враховували: (1) тяжкість злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_5, це тяжкі корупційні злочини, (2) індивідуальні особливості обвинуваченого; (3) його майновий стан.

47.При цьому майновий стан визначався з урахуванням наведених вище відомостей щодо володіння значним обсягом нерухомого майна та дороговартісним автомобілем.

48.Суд першої інстанції, зменшуючи в оскаржуваній ухвалі розмір застави як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу з 5 000 292 грн до 3 000 748 грн, врахував; (1) накладення арешту на майно обвинуваченого; (2) те, що обвинувачений є власником та директором діючого підприємства - ТОВ «Ясунь Транс 27», яке надає експедиторські послуги, займається вантажними перевезеннями залізничним сполученням; (3) майновий стан матері обвинуваченого та відсутність відомостей про інших близьких родичів обвинуваченого, які б могли внести за нього заставу.

49.Суд наголошує, що доводи сторони захисту щодо необхідності додаткового зменшення розміру альтернативної застави до 2,5 млн грн не підлягають задоволенню з таких підстав: (1) визначений ухвалою слідчого судді розмір застави як альтернативного запобіжного заходу суттєво зменшено у порівнянні із попереднім; (2) з моменту його встановлення минув тиждень.

50.З урахуванням наведеного, Суд вважає, що визначена судом застава не підлягає зміні у бік зменшення.

(6) Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

51.Суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо: (1) продовження існування встановленого ризику; (2) того, що інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти встановленому ризику; (3) визначення розміру альтернативної застави.

52.Таким чином, апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.

53.Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 194, 196, 199, 404, 405, 407, 422-1, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

2.Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15.01.2024 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3