- Головуючий суддя (ВАКС) : Ткаченко О.В.
Справа № 991/249/24
Провадження № 1-кс/991/255/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
23 січня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_5.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Інформація у скарзі відсутня.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Інформація у скарзі відсутня.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Інформація у скарзі відсутня.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1?6].
Скаржник ОСОБА_2
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (надалі - САП), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР).
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
Скаржник ОСОБА_2 звернулося до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Слідчим суддею з доданих до скарги матеріалів було встановлено, що 29 грудня 2023 року скаржник надіслав до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, посадовими особами Крюківського районного суду міста Кременчука та Державного бюро розслідувань, яке було отримано адресатом 03 січня 2024 року.
Зі змісту заяви від 08 грудня 2023 року та скарги видно, що суддя Крюківського районного суду міста Кременчука ОСОБА_3, реалізуючи судову владу під час розгляду судової справи з єдиним унікальним номером 537/1473/20 перебрала на себе повноваження колегії суддів і оголосила судове рішення, чим завершила свій намір використати владу всупереч інтересам служби (правосуддя) з корисливих мотивів, чим заподіяла істотної шкоди охоронюваним законним правам скаржника на справедливий суд, на захист від висунутих щодо нього безпідставних обвинувачень у двох обвинувальних актах, з якими його не було ознайомлено, так як і не вручено письмової підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Таким чином, на думку скаржника, дії судді ОСОБА_3 мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Крім того, скаржник зазначає, що він неодноразово звертався до Територіального управління ДБР, що розташоване у м. Полтава з повідомленнями про кримінальні правопорушення, проте вони не були зареєстровані, а процесуальні рішення не приймалися. Слідчий Управління ДБР ОСОБА_4 виконав свої обов`язки, передбачені ст.214 КПК України, лише після вимоги слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави та 14.08.2023 року зареєстрував в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі- ЄРДР) кримінальне провадження за №62023170010000307. Таким чином, на думку скаржника, дії слідчого Управління ДБР ОСОБА_4 мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Проте, відомості за вищевказаною заявою до ЄРДР внесені не були, що є порушенням вимог ст. 214 КПК України.
У зв`язку з чим, ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою, у якій просить зобов`язати уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (прокурора), на яких покладено повноваження по внесенню відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР - внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364 КК України, вчинене суддею Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_3 та слідчим Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_4 .
На підтвердження зазначених обставин скаржник долучив до скарги копії матеріалів, зокрема: повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень від 08 грудня 2023 року; ухвалу судді Крюківського районного суду міста Кременчука від 01 червня 2021 року; роздруківку з сайту Судова влада; вирок Крюківського районного суду міста Кременчука від 15 серпня 2023 року; лист Октябрського районного суду міста Полтави від 03 серпня та 15 вересня 2023 року; ухвали слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтава від 31 липня 2023 року; листи ТУ ДБР у м. Полтава; витяг з ЄРДР; заява про вчинення злочину від 28 серпня 2023 року; заява про вжиття заходів до усунення порушень вимог законодавства слідчим ТУ ДБР у м. Полтава; ухвала Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року; CD-R диск з копією відеозапису.
У судовому засіданні ОСОБА_2 вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити.
Уповноважена особа САП у судове засідання не прибула, про дату, час та місце була належним чином повідомлена. Разом з тим, прокурор Офісу Генерального прокурора надіслав до суду заперечення, де просив розглянути скаргу без участі прокурора, врахувавши викладені у запереченні доводи. Зазначив, що заяву про вчинення кримінального правопорушення листом від 18.12.2023 направлено для розгляду безпосередньо до Полтавської обласної прокуратури та Державного бюро розслідувань. Таким чином, скарга ОСОБА_2 на бездіяльність працівників Офісу Генерального прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР за її його про вчинення кримінального правопорушення є безпідставною.
Слідчий суддя дослідив скаргу та додані до неї матеріали, а також заслухав думку заявника.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 33-1 КПК України: «Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 КПК України: «Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України: «Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення злочину особою, яка обіймає будь-яку з посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, зокрема державним службовцем, посада якого належить до категорії "А".
Відповідно до вимог п. п. 2 та 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування».
Відповідно до вимог примітки ст. 45 КК України: «Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 364 КК України: «Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Відповідно до вимог п. п. 1 п. 2 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року, до Реєстру вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. п. 4 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Зі змісту зазначених норм видно, що належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України або/та кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України та обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Умовами підсудності кримінального правопорушення Вищому антикорупційному суду, передбаченими п.п. 1 та 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, є вчинення кримінального правопорушення спеціальним суб`єктом та/або розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, який у дві тисячі і більше разів має перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою правоохоронного органу, тобто перевищувати 5 368 000,00 гривень.
Так, у своїй скарзі ОСОБА_2 просить зобов`язати уповноважену особу САП внести до ЄРДР відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 364 КК України. Разом з тим, зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення видно, що в ній не зазначені будь-які обставини, що вказували б на вчинення суддею Крюківського районного суду міста Кременчука та посадовими особами Державного бюро розслідувань дій із зловживанням владою або використанням службового становища з метою одержання неправомірної вигоди, що в свою чергу є умовою для здійснення попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, є злочином з матеріальним складом, обов`язковою умовою якого є наявність наслідків у вигляді істотної шкоди чи тяжких наслідків. Слідчий суддя не знайшов підтвердження доводам скаржника про те, що діями судді Крюківського районного суду міста Кременчука та посадових осіб Державного бюро розслідувань була спричинена будь-яка майнова шкода. Слідчий суддя також враховує і те, що у заяві скаржника відсутні будь-які вказівки на мету отримання вказаною суддею та/або будь-якою іншою фізичною або юридичною особою неправомірної вигоди, що є обов`язковою кваліфікуючою ознакою об`єктивної сторони цього складу злочину.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що за інформацією, яка міститься у заяві скаржника, не видно наявності обов`язкових ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, зокрема, наявності істотної шкоди, тяжких наслідків та мети отримання неправомірної вигоди суддею Крюківського районного суду міста Кременчука та посадовими особами Державного бюро розслідувань та/або іншою фізичною або юридичною особою.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що зі змісту заяви неможливо встановити кваліфікацію кримінального правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 364 КК України, вчиненого суддею Крюківського районного суду міста Кременчука та посадовими особами Державного бюро розслідувань, через відсутність обов`язкових ознак складу злочину, зокрема його об`єктивної сторони, а тому скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 214, 216, 303, 307, 372, 376 КПК України, дійшов висновку про те, що скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи САП задоволенню не підлягає.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив:
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 26 січня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1