- Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
Справа № 991/10619/23
Провадження № 1-кп/991/127/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
24 січня 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
їх захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10,
ОСОБА_11,
ОСОБА_12,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423 від 15.08.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця російської федерації, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження, у якому ухвалою від 05.12.2023 призначено відкрите підготовче судове засідання.
08.01.2024 до суду від прокурора ОСОБА_5 надійшло клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави.
У підготовче судове засідання, призначене на 16 год 30 хв 08.01.2024, обвинувачений ОСОБА_6 не з`явився. Захисник ОСОБА_10 пояснив суду, що обвинувачений хворіє, у зв`язку з чим не має можливості з`явились за викликом. На підтвердження своїх доводів надав суду медичну документацію.
Відповідно, з огляду на положення ч. 1 ст. 193, ч. 7 ст. 194, ч. 4 ст. 199 КПК України, суд був позбавлений можливості розглянути означене клопотання прокурора у підготовчому судовому засіданні 08.01.2024 за відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 .
11.01.2024 прокурор ОСОБА_5, у зв`язку із закінченням 08.01.2024 строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, користуючись правом, передбаченим ч. 2 ст. 185 КПК України, подав до суду зміни до раніше поданого клопотання та просить суд покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 ряд додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Обґрунтування клопотання
Прокурор мотивував подане клопотання тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Одночасно ОСОБА_6 визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 000 000,00 грн та у разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави покладено на нього ряд процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 неодноразово продовжувався, а розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави зменшувався. Останній раз ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8939/23 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 11.12.2023 включно та зменшено суму застави до 8 000 000,00 грн та у разі звільнення підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покладено на нього ряд процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Визначено, що строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
07.11.2023 ТОВ «Флайбрідж» внесло за ОСОБА_6 суму застави в розмірі 8 000 000,00 грн, у зв`язку з чим 08.11.2023 ОСОБА_6 звільнено з-під варти.
Враховуючи викладені обставини, наразі до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави, а строк дії обов`язків, покладених на нього, закінчився 08.01.2024.
Після закінчення строку, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припинила свою дію і обов`язки скасувалися.
Прокурор зазначив, що під час судового провадження виникла необхідність у покладенні на обвинуваченого ОСОБА_6 в рамках раніше обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави на строк два місяці обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за кожним викликом; не відлучатися із міста Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», зокрема, але не виключно - з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 ОСОБА_7, ОСОБА_8 ; утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця»; здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України або прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Необхідність покладення на обвинуваченого перелічених обов`язків прокурор обґрунтовує тим, що 1) ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, що підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами в їх сукупності, 2) встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та не зменшились, 3) забезпечити досягнення цілей кримінального провадження і достатньою мірою гарантувати недопущення настання означених ризиків можна лише шляхом застосування застави в комплексі із покладенням на обвинуваченого зазначених у клопотанні процесуальних обов`язків.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримав заявлене клопотання з наведених у ньому підстав.
Вказав, що ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином у більшій мірі існував на стадії досудового розслідування та обставини, якими сторона обвинувачення обґрунтовує його наявність, частково дублюються із тими, що зазначені на підтвердження існування ризику незаконного впливу на свідків.
Пояснив, що матеріали кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023 виділені із матеріалів кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022, у межах якого здійснюється досудове розслідування за ст. 191 КК України щодо привласнення та розтрати грошових коштів АТ «Укрзалізниця», шляхом проведення закупівель. ОСОБА_16, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 є посадовими особами АТ «Укрзалізниця» та, за версією слідства, залучались до проведення вказаних закупівель. Водночас ці особи є учасниками або ж фігурують під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_6, у зв`язку з чим можуть бути допитані в порядку ст. 256 КПК України як за клопотанням сторони обвинувачення, так і за клопотанням сторони захисту.
За матеріалами кримінального провадження, інші працівники філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», АТ «Укрзалізниця» також ймовірно залучались до виконання організаційної, технічної роботи щодо проведення закупівель, оголошення тендерів та їх виконання. Прокурор вважає, що обвинувачений, в силу своїх зв`язків та авторитету, може впливати свідків у цьому провадження, тому покладення на обвинуваченого таких процесуальних обов`язків як утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», зокрема, але не виключно - з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», АТ «Укрзалізниця», запобігатиме втіленню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники ОСОБА_9, ОСОБА_10 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисники зазначили, що Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає, що обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, суд покладає на особу лише при обранні відносно неї запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою. З огляду на те, що наразі прокурор не просить суд обрати щодо ОСОБА_6 такий запобіжний захід, тому відсутні законодавчо визначені підстави для покладення на обвинуваченого процесуальних обов`язків в порядку ст. 194 КПК України.
Вважають, що обвинувачення ОСОБА_6 є необґрунтованим, не базується на доказах, а є лише припущеннями сторони обвинувачення.
Заявлені ризики відсутні, прокурор не надав доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 має намір або вчиняв дії щодо переховування від суду, впливу на свідків, інших обвинувачених, щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_6 демонструє належну процесуальну поведінку як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження, коли строк дії обов`язків, покладених на нього, закінчився.
За таких обставин вважають, що відсутня необхідність в покладенні додаткових процесуальних обов`язків на ОСОБА_6 .
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав своїх захисників та додатково зазначив, що це кримінальне провадження сфабриковане з метою тиску на нього та його сім`ю.
Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їх захисники ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_6, просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Мотиви та висновки суду
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Норма ч. 1 ст. 200 КПК України визначає, що прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 КПК України, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Наведена норма означає, що прокурор наділений повноваженням подати суду клопотання, яке може містити вимогу:
- змінити раніше застосований щодо особи вид запобіжного заходу на інший запобіжний захід (більш м`який або більш суворий);
- скасувати додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які раніше були покладені на особу судовим рішенням і строк дії яких не закінчився;
- змінити додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які раніше були покладені на особу судовим рішенням і строк дії яких не закінчився, шляхом заміни одних обов`язків на інші;
- покласти додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язок виконання яких обвинуваченим на час звернення прокурора до суду із клопотанням відсутній;
- змінити спосіб виконання додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які раніше були покладені на особу судовим рішенням і строк дії яких не закінчився.
Подання суду клопотання, яке містить вимогу про покладення на обвинуваченого одного або кількох обов`язків із передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України переліку, є окремим, самостійним правом прокурора. Стаття 200 КПК України не ставить можливість реалізації такого права в залежність від наявності у клопотанні вимоги про обрання чи зміну виду застосованого запобіжного заходу іншим або від продовження (закінчення) строку дії інших обов`язків, які були покладені на обвинуваченого раніше. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.02.2023 у справі № 947/5562/21, в якій у порядку ст. 200 КПК України було вирішене питання про покладення на підозрюваного в рамках обраного запобіжного заходу у вигляді застави обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, за тих обставин, що строк дії раніше покладених обов`язків вже закінчився.
У зв`язку із наведеним, суд відхиляє аргументи захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про те, що норми Кримінального процесуального кодексу України не передбачають права прокурора звернутись до суду із окремим клопотанням про покладення на обвинуваченого обов`язків у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України.
За змістом п. 3, 5 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 183 КПК України застава та тримання під вартою є одними із видів запобіжних заходів.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 6, 8 ст. 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Водночас ч. 1 ст. 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
З моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України).
Ураховуючи положення ч. 2 ст. 200 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 у справі № 991/4496/23 до ОСОБА_6 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор». Строк тримання під вартою, з урахуванням строку досудового розслідування та часу фактичного затримання, визначено 60 днів, тобто до 20.07.2023 включно. Одночасно визначено ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 000 000,00 грн. У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покладено на нього такі обов`язки: 1) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; 2) прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000169; 3) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», зокрема, але не виключно, з ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також з іншим підозрюваним ОСОБА_8 у вказаному кримінальному провадженні; 5) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця»; 6) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
15.08.2023 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_17 постановою виділив з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України (провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023).
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 неодноразово продовжувався, а розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави зменшувався.
Останній раз ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8939/23 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 11.12.2023 включно та зменшено суму застави до 8 000 000,00 грн та у разі звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку із внесенням застави покладено на нього ряд процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Визначено, що строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
07.11.2023 ТОВ «Флайбрідж» внесло на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду кошти в сумі 8 000 000,00 грн у якості застави за ОСОБА_6 (справа № 991/8939/23), що підтверджується листом керівника апарату суду від 30.11.2023 № 03.13-01/188/2023.
Відповідно до повідомлення Державної установи «Київський слідчий ізолятор» від 08.11.2023 № 08/22112 ОСОБА_6 звільнений з-під варти 08.11.2023, у зв`язку із внесенням застави.
З урахуванням вказаного вище, наразі до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 8 000 000 грн, а додаткові процесуальні обов`язки, покладені в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, вважаються скасованими внаслідок закінчення строку їх дії (ч. 7 ст. 194 КПК України).
У поданому клопотанні прокурор порушує перед судом питання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_6, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, кількох обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на строк два місяці.
Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8939/23 про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про покладення на особу процесуальних обов`язків. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Щодо тверджень сторони захисту про те, що висунуте ОСОБА_6 обвинувачення є необґрунтованим, а матеріали кримінального провадження не містять доказів вчинення обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень, то суд зазначає, що питання встановлення наявності чи відсутності складу певного кримінального правопорушення у діях особи, вагомості доказів висунутого обвинувачення та його обґрунтованості, а також вірності кваліфікації дій обвинуваченого суд має право вирішити у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті, а не під час розгляду в підготовчому судовому засіданні клопотання про покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
У поданому клопотанні прокурор стверджує, що встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від суду; незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином), продовжують існувати, і з метою гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження є необхідність у покладенні на ОСОБА_6 ряду обов`язків.
Доводи прокурора про те, що ризик переховування ОСОБА_6 від суду продовжує існувати суд вважає переконливими.
Злочини, передбачені ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6, є тяжкими та відповідно передбачають призначення покарання у виді: позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна; позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_6 винуватим повинне бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Суд враховує, що майновий стан ОСОБА_6 є достатнім для існування в умовах переховування як на території України, так і за її межами, що також свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Під час вирішення клопотання обвинувачений пояснив суду, що на праві приватної власності йому належить квартира, розташована у с. Минай Ужгородського району Закарпатської області (за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_6 придбав вказану нерухомість за 100 000 доларів США), Toyota Camry та будинок у м. Богуслав Київської області (подарований йому матір`ю). Факт належності вказаних об`єктів обвинуваченому свідчить про його значні статки.
При оцінці продовження існування вказаного ризику суд бере до уваги, що за період з 25.01.2019 до 10.01.2022 ОСОБА_6 (документований паспортами НОМЕР_1, НОМЕР_2) 28 разів перетинав державний кордон України, а під час дії воєнного стану - за період з 13.08.2022 до 04.04.2023 - 6 разів.
Сторона захисту під час розгляду клопотання зазначила, що ОСОБА_6 мав можливість перетинати державний кордон під час дії воєнного стану лише з підстав наявності у нього трьох неповнолітніх дітей. У зв`язку з тим, що в жовтні 2023 року його старша донька досягла повноліття, то такої можливості обвинувачений наразі не має, що свідчить про відсутність ризику переховування від суду.
Суд критично ставиться до вказаних доводів з огляду на відомості, які містяться у наданих прокурором (на підтвердження існування заявлених ризиків) матеріалах кримінального провадження, зокрема у протоколах про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_6 від 21.02.2023, від 08.05.2023, та у протоколі від 04.08.2023, складеному за результатами огляду файл-звіту, сформованого 09.06.2023 за результатами огляду побітової копії мобільного телефону ОСОБА_6, вилученого під час проведення обшуку.
Так, за результатами огляду встановлено, що одним із файлів, які містяться у листуванні ОСОБА_6 в месенджері WhatsApp з абонентом під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », є копія листа Головного управління розвідки Міністерства оборони України від 14.03.2023 № 222/587, адресованого Державній прикордонній службі України, щодо сприяння ОСОБА_18 (номер закордонного паспорта НОМЕР_1 ) в перетині державного кордону України у період з 21.03.2023 до 10.04.2023 через пункт пропуску Ягодин на залізничному транспорті.
Суд звертає увагу, що відповідно до матеріалів справи ОСОБА_6 останній раз перетинав державний кордон України в напрямку виїзду 22.03.2023 рейсом 67 Київ-Варшава у пункті пропуску Ягодин та повернувся на територію України 04.04.2023 тим же маршрутом. Тобто у спосіб та період, зазначені в листі ГУР МОУ від 14.03.2023 № 222/587.
Водночас відомості, які містяться у протоколах від 21.02.2023 та від 08.05.2023, вказують на ймовірну наявність у ОСОБА_6 схильності до вирішення певних питань, зокрема перетину ним кордону під час дії воєнного стану, у неправомірний спосіб.
Разом з тим суд зауважує, що існування ризику переховування не залежить виключно від можливості перетину державного кордону, оскільки особа може вживати заходів щодо переховування як на території країни, так і поза її межами.
Суд переконаний, що ризик незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.
Наразі свідки не допитані, триває підготовче судове провадження. Водночас обвинуваченому ОСОБА_6 вже відкриті матеріали досудового розслідування, тому він обізнаний про осіб, які дали показання в цьому кримінальному провадженні, зміст їхніх свідчень та їхні персональні дані, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на свідків.
Сторона обвинувачення під час судового провадження зазначала, що ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні пов`язаний також із тим, що ряд осіб, які є свідками або які можуть бути допитані як свідки (у порядку ст. 256 КПК України), працювали і продовжують працювати у філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» або в системі АТ «Укрзалізниця».
З огляду на зміст протоколів від 21.02.2023, від 08.05.2023 та протоколу про результати проведення оперативно-розшукового заходу - аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_6 від 08.07.2022 суд переконаний, що наявні підстави стверджувати про те, що ОСОБА_6 має давні, сталі зв`язки із працівниками філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та АТ «Укрзалізниця». Тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого свідки можуть змінити свої показання або відмовитися від їх давання в суді.
Також суд враховує, що в цьому кримінальному провадженні обвинувачення висунуте ще двом особам - ОСОБА_7, ОСОБА_8, які, за версією сторони обвинувачення, досить тривалий час узгоджували свої дії щодо вчинення кримінальних правопорушень. У зв`язку із цим суд вважає, що обвинувачені можуть погоджувати між собою свою процесуальну поведінку та показання щодо обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких кожного з них обвинувачують.
Отже, залишається загроза того, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Суд вважає, що ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином наразі нівельований з огляду на його стадію. Так, досудове розслідування закінчено, сторона обвинувачення завершила збирання доказів та визнала їх достатніми для висунення ОСОБА_6 обвинувачення. Разом з тим більшість доводів прокурора щодо існування вказаного ризику зводяться до того, що обвинувачений має можливість впливати на свідків та інших обвинувачених у цьому провадженні, що є самостійним ризиком, передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, існування якого суд встановив вище.
Отже, встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності дають підстави визнати, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати на доволі високому рівні.
Твердження сторони захисту про відсутність вказаних ризиків з огляду на 1) належну процесуальну поведінку обвинуваченого упродовж всього часу здійснення кримінального провадження, у тому числі під час судового провадження в період після закінчення строку дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків, 2) відсутність доказів того, що обвинувачений вчиняв чи мав намір вчинити дії щодо переховування від суду, впливу на свідків, інших обвинувачених- суд вважає непереконливими.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створюватимуть загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Застосування до ОСОБА_6 застави у розмірі 8 000 000,00 грн є суттєвим чинником, який стимулює обвинуваченого дотримуватись належної процесуальної поведінки, проте, на переконання суду, застосування цього запобіжного заходу без покладення на обвинуваченого окремих обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не є достатнім для подальшого забезпечення його безумовної участі в судових засіданнях і запобіганню наявних ризикам.
Оцінюючи необхідність покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків у взаємозв`язку із встановленими ризиками, суд вважає, що такі обов`язки як: прибувати до суду за кожним викликом; не відлучатися із міста Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну - сприятимуть мінімізації ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обов`язки утримуватись від спілкування з певними працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та АТ «Укрзалізниця», з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», АТ «Укрзалізниця» унеможливить втілення встановленого ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Клопотання прокурора не підлягає задоволенню в частині покладення на обвинуваченого обов`язку здати свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України або прокурору, оскільки відповідним органом державної влади, в розумінні п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, є ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.
При покладенні на обвинуваченого обов`язку утримуватись від спілкування зі свідками суд враховує те, що згідно з ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань, тобто це мають бути конкретно визначені особи, які вже встановлені під час досудового розслідування. У зв`язку із цим суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора щодо обмеження ОСОБА_6 у спілкуванні із працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та АТ «Укрзалізниця» лише в частині тих свідків, імена яких зазначені в прохальній частині клопотання.
Суд вважає, що покладення на обвинуваченого вказаних обов`язків не є надмірним втручанням у його права та є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 під час судового провадження, запобігання встановленим ризикам та досягнення дієвості кримінального провадження.
З огляду на те, що обвинувальний акт надійшов до суду 05.12.2023, розпочалось підготовче провадження, суд вважає за доцільне визначити строк дії обов`язків, що покладаються на ОСОБА_6, тривалістю два місяці.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про покладення додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 194, 200, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про покладення додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Покласти на строк два місяці на обвинуваченого ОСОБА_6 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, а саме:
- прибувати до суду за кожним викликом;
- не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця» - з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 ОСОБА_7, ОСОБА_8 ;
- утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця;
- здати на зберігання до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
У іншій частині клопотання відмовити.
Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, визначити до 24.03.2024.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3