- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Боднар С.Б.
справа № 758/3123/16-к
провадження № 11-кп/991/48/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
29 січня 2024 року м. Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на вирок Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2023 року у кримінальному провадженні № 52016000000000052 від 26 лютого 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
УСТАНОВИВ:
Вироком Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2023 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років 06 (шість) місяців, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно?розпорядчих або адміністративно?господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях, строком на 3 (три) роки, з позбавленням 7?го рангу державного службовця та з конфіскацією всього належного йому майна.
Не погодившись з указаним рішенням, захисники ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційними скаргами, у яких просять скасувати вирок Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2023 року.
Ухвалою від 29 січня 2023 року за апеляційною скаргою захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відкрито провадження, водночас перевіривши матеріали апеляційної скарги захисника ОСОБА_2, вважаю, що таку апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, виходячи з такого.
Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Заяви та скарги, що подаються до суду, мають відповідати вимогам чинного законодавства.
Вимоги, яким повинна відповідати апеляційна скарга, визначені ст. 396 КПК України. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами (постанови Касаційного кримінального суду від 24 березня 2021 рокуу справі № 937/1059/20, 24 березня 2021 року у справі № 937/1056/20, 29 липня 2021 року у справі № 264/6844/20, ухвали Касаційного кримінального суду від 26 жовтня 2020 року у справі № 442/2432/20, 30 червня 2021 року у справі № 234/2435/21, 07 лютого 2022 року у справі № 266/59/22, 07 лютого 2022 року у справі № 266/108/22).
У розумінні ЄСПЛ звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій констатується як зловживання правом на подання заяви. Суд, застосовуючи підпункт «а» п. 3 ст. 35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників ( «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic), заява № 67208/01; «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France), заяви № 61164/00 і № 18589/02).
Використання захисником ОСОБА_2 у тексті апеляційної скарги неприпустимих та образливих висловлювань на адресу суддів першої інстанції свідчить про зловживання ним правом на подання відповідної скарги. Під неприпустимими та образливими слід розуміти висловлювання захисника про начебто цинічність та процесуальну некомпетентність суду, постійні та численні процесуальні порушення, які «є наслідком невігласу судді», а також інші неприпустимі висловлювання, зазначені у поданій захисником ОСОБА_2 апеляційній скарзі.
Неприпустимість використання учасниками процесу таких висловлювань як усно під час розгляду справи, так і у процесуальних документах слідує з загальної засади кримінального провадження - повага до людської гідності, якій має відповідати зміст та форма кримінального провадження (п. 4 ч. 1 ст. 7 КПК України). Згідно цієї засади під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи (ч. 1 ст. 11 КПК України). Так само згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь та гідність інших людей.
Крім цього, неповага до суду чи суддів забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом (ст. 129 Конституції України, ч. 3 ст. 6, ст. 50 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч. 4 ст. 330 КПК України).
Кримінальний процесуальний закон не містить окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання. Разом з тим заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства. Скарга або заява, з якої вбачається зловживання процесуальними правами, є неприйнятною та підлягає поверненню апелянту (постанова Касаційного кримінального суду від 29 липня 2021 року у справі № 264/6844/20).
За викладених обставин, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на вирок Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2023 року слід повернути особі, яка її подала.
На підставі наведеного, керуючись статтями 7, 9, 11, 399 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2023 року у кримінальному провадженні № 52016000000000052 від 26 лютого 2016 року, повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.
Суддя: ОСОБА_1