Документ № 116616933

Справа № 991/2367/21

Провадження 1-кп/991/16/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

Головуючої судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання ОСОБА_4,

за участі:

прокурора ОСОБА_5

обвинувачених: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

захисників: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

особи, що подала до суду

цивільний позов, та представника осіб,

що подали до суду цивільний позов, ОСОБА_13

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017161500003800 від 25 листопада 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Кілія Одеської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1, що проживає по АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця с. Шевченкове Кілійського району Одеської області, зареєстрованого по АДРЕСА_3, що проживає по АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця с. Єлизаветівка Снігурівського району Миколаївської області, зареєстрованого по АДРЕСА_5, що проживає по АДРЕСА_6,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Історія провадження

06.04.2021 р. до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_8, обвинуваченого за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7, обвинуваченого за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_6, обвинуваченого за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно положень ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою від 07.04.2021 р. призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 22.09.2022 р. відмовлено в об`єднанні цього кримінального провадження із кримінальним провадженням, унесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000111 від 04.03.2021 р., за обвинуваченням ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою від 24.04.2023 р. відмовлено в задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження на підставі п. 7, 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а також у зв`язку з прийняттям 26.06.2018 р. старшим слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_15 постанови про закриття кримінального провадження № 12017161500003800 від 25.11.2017 р.

Ухвалою від 07.12.2023 р. відмовлено в об`єднанні цього кримінального провадження із кримінальним провадженням, унесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000411 від 02.11.2016, за обвинуваченням ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 .

Окрім того, під час підготовчого судового засідання стороною захисту подано наступні клопотання: (1) захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_10 - про закриття кримінального провадження на підставі абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України; (2) захисниками обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатами ОСОБА_9 та ОСОБА_21, захисником обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_12 та захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_22 - про повернення обвинувального акта прокурору; (3) захисником ОСОБА_21 - про витребування документів; (4) захисником ОСОБА_9, в порядку ст. 303 КПК України - про скасування Постанови керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 від 30.10.2018 р. про скасування Постанови слідчого від 26.06.2018 р. про закриття кримінального провадження № 12017161500003800 від 25.11.2017 р.

Також під час підготовчого судового засідання до суду надійшли цивільні позови ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 і ОСОБА_34 .

2.. Короткий зміст клопотань та позиції учасників судового провадження

Щодо клопотання захисника ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження на підставі абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України

26.06.2018 р. старшим слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_15 прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 12017161500003800 від 25.11.2017 р. за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України в діях ОСОБА_35 . Так, досудовим розслідуванням у провадженні № 12017161500003800 перевірялись обставини ймовірного внесення суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_36 до звіту про оцінку вартості будівлі № АДРЕСА_7, неправдивих відомостей, що кваліфікувалось органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 367 КК України як службова недбалість. Постанова про закриття кримінального провадження була оскаржена до слідчого судді, а після відмови в задоволенні скарги - до суду апеляційної інстанції, за результатами чого була залишена в силі. Водночас, 30.10.2018 р. керівник Одеської місцевої прокуратури № 3 скасував вказану постанову старшого слідчого ОСОБА_15 про закриття кримінального провадження. Захисник ОСОБА_10 уважає таке скасування незаконним через наявність ухвали слідчого судді та ухвали суду апеляційної інстанції, якими підтверджено законність закриття кримінального провадження. Ураховуючи викладене, а також той факт, що до скасування постанови про закриття кримінального провадження жодній особі не було повідомлено про підозру, кримінальне провадження № 12017161500003800 від 25.11.2017 р., на думку захисника, підлягає закриттю на підставі абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, як таке, у якому строк досудового розслідування закінчився та жодній особі не повідомлено про підозру.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_10, інші захисники та обвинувачені підтримали клопотання з підстав, викладених у ньому.

Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечувала. Зазначила, що норма КПК України, на яку захисник посилається, як на підставу для закриття кримінального провадження, виключена Законом України від 08.12.2023 року № 3509. Окрім того, доводи, якими захисник обґрунтовує вимоги свого клопотання, зводяться до незгоди з рішенням прокурора про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_9 про повернення обвинувального акта прокурору

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що на думку захисника, недоліками обвинувального акта є відсутність конкретного викладу фактичних обставин кримінального правопорушення; невідповідність формулювання обвинувачення фактичним обставинам; відсутність у реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей, передбачених КПК України. У обвинувальному акті знеособлені відомості про осіб, які, за версією сторони обвинувачення, є співучасниками інкримінованого ОСОБА_8 діяння, що, на думку захисника ОСОБА_9, унеможливлює встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення та має наслідком неможливість встановлення такої кваліфікуючої ознаки складу кримінального правопорушення як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, що має значення для реалізації права на захист. Окрім того, реєстр матеріалів досудового розслідування містить повні відомості про всіх співучасників, на відміну від обвинувального акта, що унеможливить перевірку викладеного в обвинувальному акті формулювання обвинувачення. Також захисник ОСОБА_9 посилається на зазначення у фактичних обставинах про заволодіння його підзахисним чужим майном шляхом використання підробленого документа із назвою: «Отчет по определению рыночной стоимости объекта оценки: нежилого помещения общей площадью 14394,5 кв. м., расположенного по адресу: АДРЕСА_7», натомість формулювання обвинувачення ОСОБА_8 не охоплює таких фактичних обставин, що свідчить про наявність суперечностей між викладеними фактичним обставинами та формулюванням обвинувачення та невідповідність обвинувального акта п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. Також захисник ОСОБА_9 посилається на відсутність у реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей щодо часу проведення ряду процесуальних дій, що свідчить про невідповідність реєстру вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника.

Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_9 заперечувала, пояснила, що знеособлення відомостей щодо осіб, які виділені в окреме провадження, здійснено з метою недопущення порушення презумпції невинуватості. Зазначення в реєстрі матеріалів досудового розслідування прізвищ осіб, які знеособлені в обвинувальному акті, на думку прокурора ОСОБА_5, не є порушення жодних норм. Також прокурор зазначила, що обвинувальний акт містить чітке формулювання як фактичних обставин, так і формулювання обвинувачення. Посилання ж захисту на відсутність у реєстрі матеріалів досудового розслідування часу вчинення окремих процесуальних дій не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_11 про повернення обвинувального акта прокурору

На думку захисника, обвинувальний акт у цьому провадженні поданий до суду не в порядку, установленому КПК України, оскільки на момент його подання закінчився строк досудового розслідування. Так, захисник ОСОБА_11 зазначає, що вказаний строк закінчився 11.03.2021 р., з огляду на винесення прокурором 04.03.2021 р. трьох постанов, що стороною захисту розцінюється як відновлення кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника.

Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_11 заперечувала, з огляду на те, що захисник не зазначив, якій нормі КПК України не відповідає обвинувальний акт. Щодо закінчення строку досудового розслідування прокурор пояснила, що три процесуальні рішення, які прийняв прокурор під час ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, не були спрямовані на збір нових доказів, а стосувались питань процедурного характеру.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_12 про повернення обвинувального акта прокурору

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що: обвинувальний акт складено з порушенням презумпції невинуватості; з невірною кваліфікацією діяння, інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_7 ; під час досудового розслідування штучно створювались докази; ОСОБА_7 за правовим статусом не міг бути суб`єктом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 209 КК України. Окрім того, захисник ОСОБА_12 звернув увагу на відсутність в обвинувальному акті відомостей про злочинний механізм привласнення майна, способів його привласнення, не зазначення місця вчинення злочину. Під час допиту свідків їх показання були перефразовані, протокол допиту не надавався свідкам для ознайомлення перед його підписанням, що в сукупності, на думку захисника ОСОБА_12 свідчить про відсутність у діях обвинуваченого ОСОБА_7 складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Також захисник ОСОБА_12 зазначив про відсутність в обвинувальному акті відомостей про розмір витрат на проведення експертиз, розміру винагороди викривачу, до акта не додано розписок підозрюваних про отримання копій цивільного позову. Також захисник звернув увагу суду на зазначення в обвинувальному акті як потерпілого та цивільного позивача особи, якої не існує. Зазначені недоліки обвинувального акта позбавляють сторону захисту можливості зрозуміти суть пред`явленого обвинувачення, що унеможливлює обрання стороною захисту певної лінії захисту.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.

Прокурор ОСОБА_5 зазначила, що клопотання захисника ОСОБА_12 в значній частині не стосується цього кримінального провадження. Вказала на відсутність потерпілого та викривача у цьому кримінальному провадженні, а також на те, що цивільний позов не заявлявся та не подавався до суду. Щодо порушень норм процесуального закону, допущених під час допиту свідків, на які посилається захисник, то зазначені порушення жодним чином не стосуються підстав повернення обвинувального акта та загалом заперечила їх існування. Прокурор зазначила, що, на її думку, формулювання обвинувачення та виклад фактичних обставин здійснені повно та чітко, а посилання захисника на непідтвердження доказами обставин вчинення інкримінованого його підзахисному діяння не відноситься до підстав повернення обвинувального акта.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_22, заявленого адвокатом ОСОБА_10, про повернення обвинувального акта прокурору

Сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_6 зазначила, що посилання в обвинувальному акті на докази, які зібрані стороною обвинувачення, зокрема на висновок експертизи, створює дисбаланс між стороною обвинувачення та стороною захисту, та ставить сторону захисту в нерівне зі стороною обвинувачення становище. Окрім того, прямі та однозначні твердження прокурора про вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, порушують презумпцію невинуватості.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання своїх захисників.

Прокурор ОСОБА_5 зазначила, що доводи, викладені в клопотанні, по суті зводяться до незгоди сторони захисту із формулюванням обвинувачення. Щодо порушення презумпції невинуватості через викладення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення у ствердній формі, то прокурор ОСОБА_5 зазначила, що сторона обвинувачення уважає, що зібраними під час досудового розслідування доказами, підтверджується вчинення обвинуваченими інкримінованих їм діянь, а тому обвинувальний акт не може містити припущення чи інші ймовірні формулювання.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_11 про витребування документів

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що, на думку сторони захисту, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився 11.03.2021 р. Зокрема, після відкриття 17.04.2020 р. стороною обвинувачення матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, прокурором 04.03.2021 р. було винесено три постанови, що стороною захисту по суті уважається відновленням кримінального провадження. Після винесення відповідних постанов кримінальне провадження не було повторно зупинено, що мало наслідком закінчення строку досудового розслідування 11.03.2021 р. З метою перевірки відомостей про відновлення та зупинення/незупинення кримінального провадження захисник ОСОБА_11 просив витребувати з Управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Офісу Генерального прокурора (01001, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) повні відомості з електронної інформаційної системи Єдиний реєстр досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 12017161500003800 від 25.11.2017 р., зокрема, роздруківки відомостей за розділами: «Реєстрація», «Характеристика КП», «Правопорушники», «Наслідки», «Рух правопорушення».

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника.

Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_11 про витребування документів заперечувала, зазначила, що підстави, зазначені захисником, грунтуються на припущеннях та обставинах, які не підлягають доказуванню в цьому провадженні.

Щодо питань, пов`язаних з підготовкою справи до судового розгляду

Прокурор ОСОБА_5 просила суд, у випадку призначення обвинувального акта до судового розгляду, такий розгляд здійснювати в найближчий термін, у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження, висловила намір надати перелік свідків для допиту під час судового розгляду, з урахуванням визначеного судом порядку дослідження доказів.

Захисники ОСОБА_12 та ОСОБА_10 уважали, що обвинувальний акт не може бути призначений до розгляду.

Захисник ОСОБА_11 також висловив позицію щодо необхідності вирішення спочатку клопотань про повернення обвинувального акта, а потім переходити до вирішення інших питань.

Захисник ОСОБА_9 висловив аналогічну позицію щодо першочерговості вирішення судом клопотань про повернення обвинувального акта, а також підтримав подане раніше клопотання в порядку ст. 303 КПК України.

ІІІ. Мотиви суду з питань, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вирішуючи питання, передбачені ч. 3 ст. 314 КПК України, суд дійшов наступних висновків.

До суду не надійшла угода про визнання винуватості та сторони кримінального провадження не повідомляли про досягнення згоди щодо її укладення.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження на підставі абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: 1) не встановлена відсутність події кримінального правопорушення; 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; 3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; 3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі; 5) помер підозрюваний, обвинувачений, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого; 6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню; 7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством; 8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу; 9) стосовно податкових зобов`язань особи, яка вчинила дії, передбачені ст. 212 КК України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозд. 9-2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України; 9-1) існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності ; 10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» від 08.12.2023 р. № 3509-IX, який набрав чинності 01.01.2024 р., із ст. 284 КПК України виключено абз. 18 ч. 1 ст. 284 КПК України. Таким чином норма, на яку послався захисник ОСОБА_10 як на підставу для закриття кримінального провадження, а саме: слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру, станом на дату розгляду судом клопотання про закриття кримінального провадження втратила чинність.

Щодо посилання захисника ОСОБА_10 на незаконність постанови керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 від 30.10.2018 р. про скасування постанови старшого слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_15 про закриття кримінального провадження, то суд висновує, що такі доводи сторони захисту можуть бути перевірені судом лише на підставі оцінки доказів на предмет їх належності, допустимості та достатності. Аналогічних висновків суд дійшов в ухвалі від 24.04.2023 р., якою відмовив захиснику в задоволенні його клопотань про закриття кримінального провадження № 12017161500003800 від 25.11.2017 р.

Отже, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_10 про закриття цього кримінального провадження на підставі абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ураховуючи викладене, судом під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України.

Щодо клопотань сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення,висунутого проти нього;

b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

У п. 51 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ващенко проти України» від 26 червня 2008 року зазначено: «Суд також нагадує, що поняття обвинувачення для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (див. «Фоті та інші проти Італії» (Fotiand Others v. Italy), серія А № 56, п. 53, рішення від 10.12.1982 р., та «Озтурк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), серія А № 73, п. 53, рішення від 21.02.1984 р.).

У рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» від 25.07.2000 р., зокрема, зазначено, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. b ч. 3 ст. 6 Конвенції».

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок, під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Положеннями ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Згідно з положеннями ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.

Доводи сторони захисту стосовно некоректності викладення фактичних обставин, відсутності конкретного викладу фактичних обставин кримінального правопорушення; невідповідності формулювання обвинувачення фактичним обставинам, пред`явлення обвинувачення особам, які не можуть бути суб`єктами вчинення інкримінованого правопорушення, зазначення в обвинувальному акті знеособлених даних інших співучасників інкримінованих правопорушень, посилання в обвинувальному акті на певні докази, штучного створення доказів винуватості судом відхиляються з огляду на те, що оцінка таких доводів може бути здійснена лише за результатами судового розгляду кримінального провадження № 12017161500003800 від 25.11.2017 р. та дослідження зібраних у ньому доказів на предмет їх належності та допустимості.

На стадії підготовчого провадження суд не може оцінювати правильність та обґрунтованість правової кваліфікації кримінального правопорушення та, більше того, наявність чи відсутність його складу, а також надавати оцінку доказам, що були зібрані на стадії досудового розслідування.

Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 р. по справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якої, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Суд зазначає, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення є надзвичайно важливим, оскільки правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків органу досудового розслідування, але й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Тож суд ураховує, що визначення фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 р по справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи, перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі, й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора. Ураховуючи викладене, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо некоректності викладення фактичних обставин в обвинувальному акті.

Оцінюючи доводи сторони захисту в частині аргументів про направлення обвинувального акта до суду після закінчення строків досудового розслідування, суд констатує, що зазначена обставина відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284, п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України є підставою для прийняття на підготовчому судовому засіданні рішення про закриття провадження. Водночас, підставою для повернення обвинувального акта є його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України.

Окрім того, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання додатки до обвинувального акта, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України. Кримінальний процесуальний закон не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акта прокурору. З огляду на викладене, суд відхиляє відповідні посилання сторони захисту на недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування як на підставу для повернення обвинувального акта прокурору.

Щодо зазначення стороною захисту про відсутність в обвинувальному акті відомостей про розмір витрат на проведення експертиз, розмір винагороди викривачу, відсутність розписок підозрюваних про отримання копій цивільного позову, зазначення в обвинувальному акті як потерпілого та цивільного позивача особи, якої не існує, суд визнає їх безпідставними з огляду на те, що витрати за залучення експертів зазначені на арк. 101 обвинувального акта (том 1 а.с. 104), загальний розмір витрат становить 42310,36 грн. Відповідно до арк. 1 обвинувального акта (том 1 а.с. 4) у кримінальному провадженні осіб зі статусом потерпілого немає, осіб зі статусом викривача - немає, у зв`язку з чим відсутній розмір пропонованої викривачу винагороди.

Ураховуючи викладене, суд уважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, яка містить вичерпний перелік вимог, які до нього ставляться. Це кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.

З огляду на те, що під час підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд уважає, що на підставі обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні належить призначити судовий розгляд та з цією метою вирішити питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду.

IV. Мотиви суду з питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду

Від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні не надійшло. Судом також не встановлені обставини, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд уважає, що судовий розгляд цього кримінального провадження слід здійснювати за участю прокурора, обвинувачених та їх захисників.

Під час підготовчого судового засідання до суду надійшли цивільні позови від ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 і ОСОБА_34 . Вимоги цивільних позовів обґрунтовані тим, що в результаті продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Холдингова компанія «Краян» за заниженою ціною не було задоволено кредиторські вимоги вказаних осіб як працівників підприємства щодо виплати заробітної плати, а певний період роботи не був зарахований в страховий стаж, з огляду на що в позовних заявах вказані особи вказали вимоги про відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу.

Вирішуючи питання про можливість залучення вказаних осіб до участі в судовому розгляді цього провадження, суд встановив, що вимоги поданих ними цивільних позовів обґрунтовані продажем майна банкрута - цілісного майнового комплексу ВАТ «Холдингова компанія «Краян» на прилюдних торгах 04.01.2016 р. за заниженою ціною. Натомість у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 інкримінується заволодіння бюджетним коштами Одеської міської ради, які були отримані 16.12.2016 р. в результаті продажу територіальній громаді м. Одеси нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_7, та подальша легалізація таких коштів.

Отже, вимоги цивільних позовів від ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 і ОСОБА_37 не стосуються обставин, що інкримінуються обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, а тому відповідні цивільні позови не можуть бути розглянуті в межах цього кримінального провадження (кореспондується з постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 р. № 3), отже, їх слід залишити без розгляду.

Частиною 7 ст. 128 КПК України визначено, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства. Таким чином суд роз`яснює право ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 і ОСОБА_37 на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Як убачається зі змісту обвинувального акта ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, які відповідно до визначеної ст. 12 КК України класифікації належить до категорії особливо тяжких злочинів, що в силу дії ч. 2 ст. 314-1 КПК України виключає можливість складення досудової доповіді щодо обвинувачених.

Стосовно клопотання захисника ОСОБА_9, поданого в порядку ст. 303 КПК України, про скасування Постанови керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 від 30.10.2018 р. про скасування Постанови слідчого від 26.06.2018 р. про закриття кримінального провадження № 12017161500003800, суд констатує, що його розгляд неможливий без дослідження матеріалів кримінального провадження, з огляду на наступне.

Частиною 4 ст. 291 КПК України передбачено, що надання суду інших документів, окрім обвинувального акта, до початку судового розгляду забороняється.

Відповідно до ст. 314, 315 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд не уповноважений здійснювати дослідження та оцінку доказів, які стосуються винуватості або невинуватості обвинуваченого. Така оцінка надається судом лише після дослідження доказів у ході судового розгляду в порядку, визначеному ст. 89, 94 КПК України.

Скарги на процесуальні рішення, дії та бездіяльність прокурора, слідчого, які не підлягають оскарженню слідчому судді та подані під час підготовчого судового засідання, мають бути враховані судом лише з огляду на те, чи впливають викладені у них доводи на прийняття рішень, передбачених ст. 314-316 КПК України. Доводи щодо незаконності Постанови керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 від 30.10.2018 р, про яку йдеться у клопотанні захисника ОСОБА_9, на прийняття рішень, передбачених ст. 314-316 КПК України, не впливають. Разом із тим, доводи викладені у зазначеному клопотанні, підлягають врахуванню під час судового розгляду при оцінці доказів.

Крім того, виходячи з аналізу положень ч. 2 ст. 303 КПК України, можна зробити висновок про те, що ця норма не містить імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказує на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених ст. 314-316 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил ст. 314-316 КПК України).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання, заявлене захисником ОСОБА_9, не підлягає задоволенню під час підготовчого судового засідання, оскільки в ньому прямо порушується питання про допустимість доказів, що в обов`язковому порядку тягне за собою необхідність дослідження матеріалів кримінального провадження . Однак, таке клопотання долучається до матеріалів кримінального провадження та судом буде надана оцінка висловленим у ньому доводам на стадії судового розгляду за результатами дослідження доказів.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_21 про витребування документів суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 93 КПК України, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Відповідно до абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд витребовує певні речі чи документи. Суд уважає, що захисником ОСОБА_21 наведено достатні доводи того, що документи, які він просить суд витребувати, знаходяться в Управлінні організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Офісу Генерального прокурора

Ураховуючи викладене, суд сприяє стороні захисту в реалізації її права на збирання доказів, уважає, що наявні підстави для витребування повних відомостей з електронної інформаційної системи Єдиний реєстр досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 12017161500003800 від 25.11.2017 р., зокрема, роздруківки відомостей за розділами: «Реєстрація», «Характеристика КП», «Правопорушники», «Наслідки», «Рух правопорушення».

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, суд після завершення підготовки до судового розгляду постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Частиною 2 ст. 316 КПК України передбачений граничний строк для призначення судового розгляду, зокрема, судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Керуючись статтями 134, 284, 303, 314, 315, 316, 369, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження на підставі абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, - відмовити.

2.У задоволенні клопотань захисників обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_21, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_12 та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_22, заявленого адвокатом ОСОБА_10, про повернення обвинувального акта прокурору в кримінальному провадженні № 12017161500003800 від 25.11.2017 р. - відмовити.

3.Призначити судовий розгляд кримінального провадження, унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017161500003800 від 25.11.2017 р. за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209 КК України та ОСОБА_6 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду (місто Київ, проспект Берестейський, 41) на «24» січня 2024 року о 11 год. 00 хв.

4.Судовий розгляд здійснювати за участю обвинувачених, їх захисників та прокурора, яких викликати в судове засідання.

5.Залишити без розгляду цивільні позови ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 і ОСОБА_37 та роз`яснити цим особам можливість вирішення спірних питань у порядку цивільного судочинства.

6.Клопотання захисника ОСОБА_21 про витребування документів - задовольнити. Витребувати з Управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Офісу Генерального прокурора (01001, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) повні відомості з електронної інформаційної системи Єдиний реєстр досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 12017161500003800 від 25.11.2017 р., зокрема, роздруківки відомостей за розділами: «Реєстрація», «Характеристика КП», «Правопорушники», «Наслідки», «Рух правопорушення».

7.У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9, поданого в порядку ст. 303 КПК України, про скасування Постанови керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 від 30.10.2018 р. про скасування Постанови слідчого від 26.06.2018 р. про закриття кримінального провадження № 12017161500003800 - відмовити. Долучити клопотання, подане в порядку ст. 303 КПК України, до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у ньому доводам на стадії судового розгляду за результатами дослідження доказів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3