- Головуючий суддя (ВАКС): Галабала М.В.
Справа № 991/4493/23
Провадження № 1-кп/991/64/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
26 січня 2024 року Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6,
обвинуваченого ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8
секретаря судового ОСОБА_9 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52017000000000717, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_10 .
2.22 січня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу.
2.1.У своєму клопотанні захисник ОСОБА_4 зазначив про появу додаткових обставини, які не розглядались судом під час постановлення ухвали від 21 грудня 2023 року про продоження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою. Однією з таких обставин захисник зазначає невиконання ухвали суду від 15 грудня 2023 року про застосування вимог ч. 1 ст. 206 КПК України щодо захисту прав ОСОБА_5 . Адвокат просив урахувати, що з моменту постановлення вищевказаної ухвали по дату звернення з клопотанням минуло вже більше місяця, але Державна установа «Київський слідчий ізолятор» (далі - СІЗО) так і не здійснила доставлення ОСОБА_5 до Державної установи «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України» (далі - Інститут Шалімова) для проведення його госпіталізації та не забезпечила цілодобову охорону у вказаному закладі охорони здоров`я. У зв`язку з цим, ухвала від 15 грудня 2023 року залишається не виконаною та, на переконання захисника, її взагалі не буде виконано. Відтак можливість лікування ОСОБА_5 захисник пов`язує виключно зі зміною запобіжного заходу та звільнення його з-під варти.
2.2.Крім того, захисник просить врахувати негативну закономірність та періодичність ракетних обстрілів України, відтак суттєве збільшення рівня загрози перебування ОСОБА_5 у слідчому ізоляторі.
2.3.Стверджував, що зазначені в ухвалі про продовження строку тримання під вартою від 21 грудня 2023 року ризики відсутні, а висновки суду спростовуються попередніми і новими аргументами, доводами і доказами сторони захисту.
2.4.На переконання захисника, для забезпечення виконання ОСОБА_5 процесуальних обов`язків обвинуваченого застосування заходу забезпечення у вигляді тримання під вартою не переслідує легітимної мети, оскільки зазначені обов`язки можуть виконуватися шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту або застави у розмірі 11 000 000 з покладенням процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
2.5.Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали клопотання захисника ОСОБА_4 .
2.6.Прокурор ОСОБА_6, заперечуючи проти задоволення клопотання, зазначив, що ризики, встановлені судом під час продовження тримання ОСОБА_5 під вартою, продовжують існувати, а сторона захисту зворотного не довела.
2.7.Обвинувачений ОСОБА_5 просив задовольнити клопотання свого захисника.
3Заслухавши думку сторін та дослідивши подане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
3.1.Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 1,2 ст. 331 КПК України).
3.1.Частиною першою статті 201 КПК України визначено, зокрема, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
3.2.Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
3.3.Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
3.4.На переконання колегії суддів, зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому в контексті розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не переглядає рішення про його застосування, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу. Такий висновок опосередковано ґрунтується на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, які унеможливлюють подання обвинуваченим чи його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
3.5.Таким чином, суд констатує, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
3.6.З огляду на зазначені положення закону колегії суддів під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу необхідно в межах доводів цього клопотання 1) розкрити питання існування обставин, про які не були відомо сторонам, та які не були предметом оцінки під час прийняття рішення про продовження запобіжного заходу, 2) та чи виникли після постановлення такого рішення нові обставини, що свідчать про зменшення встановлених ризиків.
4.Як було зазначено раніше, обґрунтовуючи своє клопотання захисник ОСОБА_4 зазначив про появу додаткових обставини, які не розглядались судом під час постановлення попередньої ухвали.
4.1.На переконання захисника, невиконання ухвали колегії суддів від 15 грудня 2023 року зумовлює необхідність зміни запобіжного заходу. Колегія суддів не погоджується з таким висновком. Процедура реалізації вказаної ухвали, оперативність вжитих на її виконання заходів не свідчать про нівелювання або зменшення ризиків, встановлених ухвалою від 21 грудня 2023 року, якою суд продовжив строк тримання ОСОБА_5 під вартою.
4.2.Крім того, доводи захисника про те, що СІЗО висуває умови, які не можуть бути забезпечені в Інституті Шалімова під час госпіталізапції ОСОБА_5 не узгоджуються із відповіддю Філії державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби» в м. Києві та Київській області (Київська міська медична частина, далі - КММЧ) щодо виконання ухвали суду від 15 грудня 2023 року. З відповіді вбачається, що 04 січня 2024 року завідувач КММЧ звернувся з листом до Інституту Шалімова та просив підтвердити готовність вказаної установи надати відповідну стаціонарну медичну допомогу ув`язненому ОСОБА_5, про що повідомити адміністрацію КММЧ письмово. В цей же день завідувач КММЧ повідомив суд, що після отримання відповіді з Інституту Шалімова про підтвердження готовності цього лікарняного закладу надати ОСОБА_5 відповідну стаціонарну допомогу буде вирішуватись питання щодо його госпіталізації до вищевказаного лікарняного закладу для надання стаціонарної допомоги.
4.3.Станом на дату постановлення цієї ухвали затримку із виконанням ухвали від 15 грудня 2023 року колегія суддів пов`язує із необхідністю вирішення її виконавцями організаційних та технічних питань. Механізми усунення або мінімізації захворювань обвинуваченого продовжують існувати, що було встановлено під час постановлення рішення про продовження запобіжного заходу. Отже вказані обставини не є новими у розумінні статті 201 КПК України.
4.4.У контексті цього блоку доводів сторони захисту суд зазначає таке. У 2000 році Комітет ООН з економічних, соціальних і культурних прав видав Загальний коментар № 14 (E/C.12/2000/4), в якому розглядались «суттєві питання, що виникають під час виконання Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права» щодо статті 12 і «права на найвищий досяжний рівень здоров`я». Пункт 9 Загального коментаря містить більш чітке, оперативне формулювання щодо прав і свобод, включених до права на здоров`я. Містить пряме роз`яснення, що «право на здоров`я не слід розуміти як право бути здоровим». Більше того, добре здоров`я не може бути забезпечене державою, а держава не може забезпечити захист від усіх можливих причин поганого самопочуття людини. Натомість право на здоров`я формулюється як набір прав і свобод, які враховують біологічні та соціальні умови людини, а також наявні ресурси держави.
4.5.Крім того, під час розгляду клопотання захисника обставин, які б свідчили про зменшення встановлених ризиків, суд не встановив.
5.Питання загрози перебування ОСОБА_5 у СІЗО під час ракетних обстрілів суд досліджував під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою (п. 25 ухвали від 21 грудня 2023 року) відтак ці доводи не є новими у розумінні статті 201 КПК України.
6.Решту доводів клопотання суд не може оцінити у межах розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу та констатує, що вони зводяться до незгоди з ухвалою суду від 21 грудня 2023 року про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою. Окремо суд зазначає, що єдиною процесуальною реакцією на таку незгоду може бути виключно реалізація конституційного принципу апеляційного оскарження рішення суду.
7.Відтак, колегія суддів вважає, що встановлені ухвалою від 21 грудня 2023 року ризики, а саме переховування ОСОБА_5 від суду та незаконний вплив на свідків не втратили свою актуальність та продовжують існувати, а стороною захисту не надано доказів на їх спростування чи зменшення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність нових обставин, які б давали підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисників зміну запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 194, 201, 371, 372, 375, 376 КПК, суд постановив:
1.У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Судді:
ОСОБА_11
ОСОБА_12