- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панаід І.В.
Справа № 991/9464/23
Провадження №11-сс/991/34/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
підозрюваної ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 грудня 2023 року про застосування до ОСОБА_6 - підозрюваної у кримінальному провадженні №52021000000000006 від 05 січня 2021 року, за ч.5 ст. 191 КК України, запобіжного заходу у виді застави,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 грудня 2023 року частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9, застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 402 600 (чотириста дві тисячі шістсот) грн, з покладанням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин, доведеність стороною обвинувачення ризиків переховування від органів досудового розслідування; знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Для запобігання встановленим ризикам визнав достатнім застосування застави в розмірі 402 600 грн., вважаючи розмір застави, вказаний стороною обвинувачення у клопотанні завідомо непомірним для підозрюваної.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисником підозрюваної ОСОБА_6 та прокурором подані апеляційні скарги.
На думку сторони захисту та обвинувачення, оскаржувана ухвала винесена без належної оцінки їх доводів, а тому підлягає скасуванню, у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зокрема, захисник зазначає про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри та відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Станом на дату виникнення нібито злочинної змови (04 грудня 2020 року) ОСОБА_6 не займала керівної посади в юридичному відділі, була лише юрисконсультом та складала проєкти договорів, додаткових угод, виконуючи свою посадову інструкцію. Докази, що ОСОБА_6 усвідомлювала злочинний план інших співучасників, мала чітку роль (функцію), окрім як виконання своєї роботи, та отримання злочинних «дивідендів» від реалізації злочинного плану стороною обвинувачення не надані.
Прокурор вважав, що наявні ризики і достатній майновий стан підозрюваної та членів її сім`ї обґрунтовують необхідність застосування застави у більшому розмірі, ніж був визначений слідчим суддею. Крім цього, відповідно до інформації ГУНП в Київській області на даний час не можливо виконати ухвалу слідчого судді в частині застосування електронного засобу контролю, що, на думку сторони обвинувачення, теж суттєво обмежує ефективність застосованого запобіжного заходу у вигляді застави у відповідному розмірі.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку підозрюваної, її захисників та прокурора, які підтримали подані ними апеляційні скарги, просили оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, обговоривши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався в повній мірі зазначених вимог закону та ухвалив законне рішення.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За змістом п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтована підозра означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
З матеріалів провадження вбачається, що Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000006 від 05 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, щодо заволодіння коштами державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі ДП «НАЕК «Енергоатом») під час виконання робіт по проєкту «Будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива» (далі «Будівництво ЦСВЯП»).
За даними слідства, юрисконсульт ТОВ «БК КБР» ОСОБА_6, будучи обізнаною про незаконні дії свого керівника ОСОБА_10 та директора ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ОСОБА_11 щодо укладання договору по проєкту «Будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України», виконувала роль пособника та мала, зокрема: забезпечити проведення фіктивного маркетингового дослідження, результатом якого мало бути визначення комерційної пропозиції ТОВ «БК КБР» найбільш економічно вигіднішою для ДП «НАЕК «Енергоатом»; підготувати проєкт комерційної пропозиції від імені ТОВ «Фірма Рубіж»; забезпечити підписання представником ТОВ «Фірма Рубіж» такої комерційної пропозиції; взяти участь у підготовці проєкту договору між ДП «НАЕК Енергоатом» та ТОВ «БК КБР»; взяти участь у підготовці додаткових угод до договору між ДП НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «БК КБР»; підготувати проекти договорів щодо придбання ТОВ «БК КБР» обладнання, необхідного під час виконання будівельних робіт, з одночасним документальним оформленням перепродажу вказаних будівельних матеріалів та товарів до ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП» НАЕК «Енергоатом»; контролювати та забезпечувати документальне оформлення господарських операцій з перепродажу будівельних матеріалів та товарів від фактичного постачальника на ТОВ «БК КБР» та від останнього до ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП» НАЕК «Енергоатом» за завищеними цінами.
25 жовтня 2023 року в межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
Обставини кримінального провадження, які розслідуються детективами Національного антикорупційного бюро України, свідчать про можливу причетність ОСОБА_6 до злочину, який розслідуються у кримінальному провадженні №52021000000000006 від 05 січня 2021 року за ч.5 ст.191КК України. За версією слідства, заволодіння коштами ДП «НАЕК «Енергоатом» відбувалося шляхом укладення службовими особами вказаного підприємства договору №30-146-08-20-00167 від 09.12.2020 з ТОВ «БК КБР», без використання системи закупівель Prozorro та без оприлюднення оголошення про проведення закупівлі. За вказаною угодою від 09.12.2020 ДП «НАЕК «Енергоатом» придбало у ТОВ «БК КБР» частину обладнання системи радіаційного контролю на суму 148 739 966,81 грн., вартість якої складала 49 731 632, 23 грн., внаслідок чого державному підприємству спричинені збитки на суму 99 008 334,58 грн.
Обізнаність та залученість ОСОБА_6 до незаконних дій свого керівника ОСОБА_10 та директора ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ОСОБА_11 щодо укладання договору №30-146-08-20-00167 від 09.12.2020 підтверджується, зокрема:
- протоколом огляду від 12 квітня 2023 року переносного носія інформації Transcend TS2TSJ25A3K, вилученого під час обшуку 10 лютого 2022 року, з інформацією з персонального комп`ютера з робочого місця заступника генерального директора ТОВ «Фірма Рубіж» ОСОБА_12, під час якого виявлене листування в корпоративній електронній пошті ТОВ «Фірма Рубіж» ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме вхідні листи від 07 грудня 2020 року направлені з поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1, яка використовувалася ОСОБА_6, де остання просить направити лист до ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом», а також листом з корпоративної пошти ТОВ «БК КБР» [email protected], з електронним файлом з комерційною пропозицією ТОВ «Фірма Рубіж» до ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП«НАЕК «Енергоатом» (т.4, а.с. 65-71);
- протоколом огляду від 18 квітня 2023 року носія з копією мобільного телефону Xiaomi Mi A1, вилученого під час обшуку у ОСОБА_13 (начальника кошторисно-договірного відділу ВП «Атомпроектінжиніринг»), під час якого виявлене листування останньої з ОСОБА_6, яке стосувалось узгодження формулювання тексту майбутнього договору між ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «БК КБР», а також додаткових угод до нього. Вказане листування містить вказівки ОСОБА_13 на необхідність видалення ОСОБА_6 переписки між ними з пошти, що свідчить конспіративність їх дій для уникнення викриття (т. 6, а.с. 145-250, т.7, а.с.1-197);
- протоколом огляду від 05 квітня 2023 року копії мобільного телефону Samsung galaxy S20+, належного ОСОБА_14 (заступнику директора з проектно-кошторисної роботи ТОВ «БК КБР») під час огляду якого виявлено листування ОСОБА_14 з ОСОБА_6, з якого вбачається виконання останніми вказівок ОСОБА_10 щодо забезпечення видимості проведення процедури маркетингового дослідження, та здійснення підготовки комерційних пропозицій від ТОВ «Фірма Рубіж» та ТОВ «БК КБР». Результатами таких дій мало бути визнання комерційної пропозиції від ТОВ «БК КБР» найбільш вигідною для укладання договору з ДП «НАЕК «Енергоатом». Крім того, з листування вбачається, що ОСОБА_14 та ОСОБА_6 за участі начальника кошторисно-договірного відділу ВП «Атомпроектінжиніринг» ОСОБА_15 займалися розробкою проекту договору між ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «БК КБР» ще до оголошення ТОВ «БК КБР» офіційним переможцем (т.8, а.с.65-250, т.9 а.с. 1-163).
За практикою ЄСПЛ, зокрема в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) зазначається, щонаявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя дійшов висновків про наявність обґрунтованої підозри можливої причетності останньої до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, з чим погоджується і колегія суддів, відхиляючи доводи сторони захисту.
Обираючи запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя виходив із доведеності прокурором передбачених ст. 177 КПК України ризиків. Зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується у сукупності тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваній злочин, наявністю паспорта для виїзду за кордон, а також досвіду перетину державного кордону України, що підтверджується матеріалами справи; ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується, зокрема листуванням підозрюваної ОСОБА_6 з ОСОБА_13, стосовно узгодження формулювання тексту майбутнього договору між ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «БК КБР» (до оголошення ТОВ «БК КБР» переможцем), а також додаткових угод до нього, яке містить вказівки ОСОБА_13 на необхідність видалення ОСОБА_6 переписки між ними; ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні також неможливо нівелювати з огляду на те, що свідками у даному кримінальному провадженні є працівники АТ «КІЕП», які є виконавцями проектної документації, яка використовувалась ТОВ «БК КБР», а також діючі та колишні працівники ТОВ «БК КБР», з якими ОСОБА_6 може бути пов`язана тісними зв`язками; на наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином також вказують обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_6 під час вчинення злочину. Так, у кримінальному провадженні проведені обшуки 20.10.2022 за місцем проживання заступника директора ТОВ «БК КБР» з проектно-кошторисної роботи ОСОБА_14, під час проведення якого ОСОБА_6 в робочому чаті працівників ТОВ «БК КБР» повідомила про необхідність не приходити до офісу та видалити інформацію зі своїх мобільних телефонів.
Посилання сторони захисту про надуманість існування вказаних ризиків, колегією суддів оцінюються критично, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи.
При визначені розміру застави слідчим суддею враховано роль ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, наявність постійного місця проживання, роботи, сімейний стан, перебування на утриманні малолітньої дитини, майовий стан підозрюваної та членів її сім`ї.
Встановлено, що 16.08.2014 між ОСОБА_16 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_16 на праві власності належать: машономісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, гараж НОМЕР_1, площею 13, 3 кв.м.; квартира за адресою: АДРЕСА_2, площею 88, 3 кв.м.; квартира за адресою: АДРЕСА_3, площею 49,8 кв.м.; транспортний засіб TOYOTA VENZA, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 ; транспортний засіб NISSAN ROGUE, державний реєстраційний номер: НОМЕР_3 . Зазначене рухоме та нерухоме майно придбано ОСОБА_16 в період шлюбу. Разом з цим встановлено, що ОСОБА_6 з 1998 року по 2-й квартал 2023 року отримано оподаткований дохід в сукупному розмірі 1 405 104, 00 грн. а в період часу з 2020 року по 2-й квартал 2023 року оподаткований дохід становить 1 102 101, 00 грн. В свою чергу чоловік ОСОБА_6 - ОСОБА_16 з 1998 року по 2й квартал 2023 року отримав оподаткований дохід в сукупному розмірі 939 945, 00 грн. а в період часу з 2020 року по 2-й квартал 2023 року оподаткований дохід становив 333 695, 00 грн.
Колегія суддів вважає, що під час розгляду клопотання слідчим суддею ґрунтовно досліджено та враховано доводи сторін, наведені відомості, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, свідчать про те, що визначена слідчою суддею сума застави є такою, яка може забезпечити належне виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та одночасно не є непомірною для неї.
Крім того, колегія відхиляє доводи прокурора про неможливість виконання ухвали слідчого судді в частині застосування електронного засобу контролю як підстави збільшення розміру застави, оскільки відсутність засобу контролю в уповноваженому органі національної поліції не може обтяжувати становище підозрюваної.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала є достатньо мотивованою та обґрунтованою, зроблені висновки відповідають встановленим фактичним обставинам, а тому апеляційні скарги сторони захисту та обвинувачення слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 176, 177, 178, 182, 194, 309, 405, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 грудня 2023 року про застосування до підозрюваної ОСОБА_6, підозрюваної в кримінальному провадженні №52021000000000006 за ч.5 ст. 191 КК України, запобіжного заходу у виді застави залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3