Документ № 116784536

Дата засідання: 21/02/2024
Дата винесення рішення: 21/02/2024
Справа №: 991/715/24
Провадження №: 52023000000000202
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Задорожна Л.І.

Справа № 991/715/24

Провадження № 1-кс/991/731/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_2,

з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_3,

з боку захисту: адвокати ОСОБА_4, ОСОБА_5, підозрюваний ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції з Державною установою «Київський слідчий ізолятор»),

під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000202 від 01.05.2023, стосовно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

УСТАНОВИВ:

26.01.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_7 від 25.01.2024 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000202 від 01.05.2023. Клопотання погоджено прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Перевіривши та дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, письмові заперечення сторони захисту, заслухавши прокурора ОСОБА_3, адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_6,

слідчий суддя дійшов таких висновків:

1. Клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 52023000000000202 відповідає вимогам ст. 184, 199 КПК України.

2. В судовому засіданні було підтверджено надання стороні захисту підозрюваного ОСОБА_6 копії клопотання та доданих до нього матеріалів, що також відображено у поданих у судовому засіданні запереченнях сторони захисту на клопотання детектива Національного бюро.

3. Кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ст. 33-1, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.

4. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023 продовжено до 16.10.2023.

03.10.2023 старшим детективом Національного бюро ОСОБА_7 повідомлено підозрюваного ОСОБА_6 та його захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023.

5. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 у повному обсязі та визначити підозрюваному розмір застави, який дорівнює 20 млн грн.

Адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що кваліфікація дій підозрюваного є хибною, а повідомлена ОСОБА_6 підозра є необґрунтованою. На теперішній час кримінальне провадження перебуває на стадії ознайомлення з матеріалами, водночас, підозрюваний обмежений у своєму праві ознайомлення з ними, оскільки вже тривалий час перебуває під вартою у слідчому ізоляторі. Додав, що стороні захисту не відомо як буде відбуватись судовий розгляд, тому на даний момент ОСОБА_6 хоче ознайомитись з матеріалами досудового розслідування у повному обсязі, аби розуміти чим буде доводитись його вина в суді, які докази наявні у сторони обвинувачення тощо. Це сприятиме побудові стратегії захисту підозрюваного.

Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що умови перебування у слідчому ізоляторі є нелюдськими, внаслідок перебування у тимчасовому слідчому ізоляторі протягом останніх восьми місяців у ОСОБА_6 погіршується стан здоров`я. Також, існує постійний ризик його життю та здоров`ю, у зв`язку з запровадженим на території України воєнним станом та повітряними атаками рф на об`єкти цивільної інфраструктури, зокрема, розташованих на території м. Києва (оскільки його пересування у межах цієї установи обмежено). У підозрюваного на території України залишається матір похилого віку, якій на теперішній час допомагають лише його адвокати, оскільки дружина та діти перебувають за межами території України, у зв`язку з військовою агресією рф. Ситуація, яка склалась із кримінальним провадженням, також негативно впливає на життя його сім`ї та дітей. Наразі, сторона захисту ознайомилась із письмовими матеріалами справи, але з електронними матеріалами, а саме 1 Тб записів, який детектив записував на наданий ними вінчестер протягом 2 тижнів, підозрюваний об`єктивно позбавлений можливості ознайомитись у зв`язку з тим, що перебуває у слідчому ізоляторі. Додав, що строк ознайомлення стороні захисту з матеріалами досудового розслідування обмежений до 01.03.2024, який є неспівмірним із тим обсягом матеріалів, які наявні у справі.

Також, у судовому засіданні адвокатами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 подано письмові заперечення на клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою, в яких відображена спільна позиція сторони захисту. Відповідно до їх змісту (тезово):

-обсяг підозри зменшився, про що свідчить повідомлення ОСОБА_6 про зміну раніше повідомленої підозри, з якої було виключено посилання на ч. 3 ст. 28 КК України;

-клопотання детектива Національного бюро не відповідає вимогам, передбаченим ст. 199 КК України, а саме: клопотання містить формальне посилання на існування ризиків, передбачених п.1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, без жодного посилання на матеріали, які їх підтверджують;

-повідомлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, є необґрунтованою;

-правоохоронними органами у справі стосовно ОСОБА_6 застосовано провокативні дії, які заборонені на законодавчому рівні;

-у провадженні відсутні (зменшились із плином часу досудового розслідування) ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які формально перераховані у клопотанні детектива про продовження строку тримання під вартою підозрюваного;

-усе майно підозрюваного, в тому числі нерухоме, безготівкові рахунки - арештовані, готівкові заощадження вилучені органом досудового розслідування;

-підозрюваному ОСОБА_6 та його захисникам встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 01.03.2024, після спливу якого сторона захисту вважатиметься такою, яка реалізувала своє право на доступ до матеріалів цього кримінального провадження, який не відповідає положенню ч. 10 ст. 290 КПК України;

-особисті обставини ОСОБА_6 дозволяють застосувати до нього більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою;

-діагностовані ОСОБА_6 хвороби несуть реальну загрозу для його життя, а здійснювати належний контроль за станом здоров`я, проходити лікування в умовах слідчого ізолятору не є можливим;

-встановлений розмір застави у розмірі 20 млн грн є непомірним для підозрюваного.

Враховуючи викладені обставини, захисники підозрюваного ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні клопотання детектива Національного бюро про продовження строку його тримання під вартою, а у випадку, коли слідчий суддя дійде висновку про необхідність продовження застосування запобіжного заходу, застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою (домашній арешт) або визначити заставу у розмірі, встановленому п. 3 ч. 5 ст. 183 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію своїх захисників. Зазначив, що встановлені у кримінальному провадженні ризики є суто формальними, він не може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, особливо враховуючи те, що він останні вісім місяців перебуває у слідчому ізоляторі, виїхати за межі території України він також не має права. Більш того, на території України проживає його матір похилого віку, якій потрібен догляд та допомога. На даний момент він ознайомлюється з матеріалами досудового розслідування, жодних зволікань з цим процесом у його поведінці не було, але слідчий суддя обмежив строк ознайомлення з матеріалами до 01.03.2024. Враховуючи те, що обсяг аудіо- та відеозаписів у справі є колосальним, належно скористатись правом ознайомлення, за таких умов, у слідчому ізоляторі він не може. Додав, що все його майно арештовано, в тому числі банківські рахунки, нерухоме майно, яке належить йому та його сім`ї.

6. 03.10.2023 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме в прийнятті пропозиції та одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

Підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, дають встановлені досудовим розслідуванням обставини. Так, на це вказують додані до клопотання в копіях:

-протокол огляду від 16.05.2023 з додатками, зі змісту якого слідує, що детективом Національного бюро оглянуто Єдиний реєстр судових рішень стосовно стану розгляду судової справи № 910/15551/20;

-протокол від 28.04.2023 за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтролю особи, під час якого зафіксовано обговорення обставин передачі та одержання ОСОБА_6 неправомірної вигоди;

-протокол від 01.05.2023 за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтролю особи, за результатами якого зафіксовано обговорення особами обставин розгляду судової справи № 910/15551/20, обставини перенесення судового розгляду на 19.04.2023 у Верховному Суді, зацікавленість суддів Великої Палати Верховного суду у прийнятті ними судових рішень; обговорення кількості наданих через довірених осіб грошових коштів для подальшої передачі Голові Верховного Суду ОСОБА_6 та іншим суддям Верховного Суду за прийняття рішення у справі № 910/15551/20; обговорення позитивного рішення, прийнятого на користь особи у справі № 910/15551/20; обговорення розподілу неправомірної вигоди на частини (пакети), які необхідно надати ОСОБА_6 ;

-протоколи від 15.05.2023 та від 16.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА_6 ;

-протокол від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за річчю з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів спостереження за грошовими коштами у сумі 1 348 800 доларів США;

-протокол від 16.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_6 ;

-протоколи від 15-16.05.2023 обшуку робочого кабінету Голови Верховного Суду ОСОБА_6 та квартири, за місцем його проживання, у ході яких виявлено та вилучено грошові кошти, які є частиною неправомірної вигоди, одержаної ОСОБА_6 .

Таким чином, встановлені у ході досудового розслідування факти та обставини могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, яке полягає у прийнятті пропозиції та одержанні Головою Верховного Суду ОСОБА_6 як службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та інших осіб за ухвалення Великою Палатою Верховного Суду рішення на користь компанії «Ferrexpo AG» та її бенефіціарного власника ОСОБА_8 у межах судової справи № 910/15551/20.

У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Вищезазначене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Крім того, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення була предметом перевірки слідчого судді під час постановлення ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу та колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду під час її перегляду, а також в процесі неодноразового постановлення ухвал про продовження строку тримання підозрюваного під вартою та їх апеляційного перегляду.

Доводи сторони захисту щодо неправильності або невідповідності кримінально-правової кваліфікації через зміну підозри та кваліфікації (виключення ознаки вчинення злочину у складі організованої групи або ж інкримінування іншої форми об`єктивної сторони) не свідчать про відсутність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. У цьому контексті слідчий суддя вважає необхідним звернути увагу учасників кримінального провадження, що питання правильності кваліфікації дій підозрюваної особи, як і наявності чи відсутності в її діях складу злочину, вирішуються виключно вироком суду.

Таким чином, заперечення сторони захисту в частині необґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри на даному етапі досудового розслідування, слідчим суддею відхиляються/

7. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.05.2023 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» та одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 000 грн, з покладенням обов`язків, передбачених п. 1-4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31.05.2023 ухвалу слідчого судді від 18.05.2023 скасовано в частині визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та визначено заставу у розмірі 75 000 000 грн. В іншій частині зазначене вище судове рішення залишено без змін.

Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.07.2023, від 06.09.2023, від 11.10.2023 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжувався до 08.09.2023, 16.10.2023 та 09.12.2023 відповідно. Розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_6 судовими рішеннями, у цей період неодноразово зменшувався.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023 підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 02.02.2024 включно, зменшено суму застави, визначеної підозрюваному, як альтернативного запобіжного заходу до 27 000 000 грн, з покладенням обов`язків, передбачених п. 1-4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.12.2023 ухвалу слідчого судді від 05.12.2023 скасовано в частині визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та визначено заставу у розмірі 20 000 000 грн. В іншій частині зазначене вище судове рішення залишено без змін.

8. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Розгляд такого клопотання слідчим суддею здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Також, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, слідчий суддя під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою крім обставин, зазначених у статті 194 КПК України, має з`ясувати чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

9. Під час розгляду клопотання прокурором доведено, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, який слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин підозрюваного ОСОБА_6 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування) продовжує існувати.

Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, який є особливо тяжким корупційним правопорушенням, пов`язаним з корисливою спрямованістю та використанням службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, свого службового становища. Санкція ч. 4 ст. 368 КК України відносить інкримінований злочин до особливо тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Також, про існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду свідчить перебування та проживання протягом тривалого часу його членів сім`ї (дружини та малолітнього сина) за кордоном, що свідчить про невисокий рівень соціальних зв`язків на території Україні, а також тісні професійні та соціальні зв`язки, зокрема зі службовими особами державних та правоохоронних органів, які можуть бути ним використані з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_6 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів та/або суду, зокрема може покинути територію України, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя вважає, що на даний час продовжує існувати й ризик впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, про що свідчить, зокрема, можливість безперешкодного контактування з ними, враховуючи те, що більшість із них працювали або працюють у Верховному Суді, де ОСОБА_6 на час подій, що розслідуються, обіймав посаду Голови суду та судді, який здійснював правосуддя, або перебували з ним у дружніх відносинах.

Більш того, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Про існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином свідчить той факт, що підозрюваний тривалий період часу є суддею (зокрема обіймав посаду Голови Верховного Суду), який здійснює правосуддя, має широке коло зв`язків серед службових осіб різних судових, правоохоронних та інших державних органів, які здобув внаслідок його професійної діяльності, чим може скористатись у власних цілях з метою перешкоджання кримінальному провадженню.

Також, в контексті доведення існування зазначеного ризику слідчий суддя враховує здобуті у ході досудового розслідування відомості, які свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_6 та інших співучасників кримінального правопорушення (за версією сторони обвинувачення, невстановлених суддів Великої Палати Верховного Суду, які можливо одержали частину неправомірної вигоди), що підтверджує схильність та здатність підозрюваного приховувати та маскувати свої протиправні дії будь-якими доступними засобами, залучати до їх вчинення інших осіб, або вчиняти інші можливі дії, спрямовані на перешкоджання досудовому розслідуванню, зокрема для не викриття таких осіб та можливої дачі ними показань проти нього.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення прокурор обґрунтовує матеріалами фіксації розмов та домовленостей ОСОБА_6 та інших осіб про систематичне скоєння тяжких та особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень, пов`язаних з наданням/одержанням неправомірної вигоди, зловживанням впливом, тиском на представників судової гілки влади при розгляді та ухваленні судових рішень тощо.

Такі обставини обґрунтовуються відомостями, отриманими в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що дає слідчому судді підстави вважати, що такі події могли відбутись. Разом з тим, на думку слідчого судді, з плином часу такий ризик хоч і продовжує існувати, але він мінімізується, здобуті у ході досудового розслідування відомості втрачають свою актуальність, особливо враховуючи те, що ця інформація відома учасникам кримінального провадження з травня 2023 року, тобто протягом більш ніж 8 місяців з моменту їх отримання, а будь-яких інших відомостей, які би могли підтвердити або спростувати такі події слідчому судді надано не було.

Таким чином, враховуючи встановлені у ході розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою факти та обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.

10. Дії, які стосуються виконання вимог ст. 290 КПК України, беручи до уваги факт продовження існування зазначених вище ризиків, необхідність завершення стороною обвинувачення певних процесуальних дій (складення обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, їх вручення учасникам кримінального провадження тощо), неможливо виконати до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про тримання підозрюваного під вартою та у своїй сукупності виправдовують необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 .

11. На виконання вимог закону слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності існування інших обставини, а саме:

- вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України;

- повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, у разі визнання винуватим у його вчиненні, з врахуванням його ролі у вчиненні цього правопорушення, останньому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

- станом на дату розгляду клопотання підозрюваному виповнилось 44 роки; стороною захисту до матеріалів клопотання долучено копії медичної документації (виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого), із зазначенням у них діагнозів підозрюваного;

- підозрюваний розлучений, має двох дітей (доньку та малолітнього сина, 2005 та 2013 років народження відповідно), його малолітній син проживає разом із матір`ю за кордоном у зв`язку з воєнними діями на території України, а донька знаходиться на території держави у зв`язку з навчанням, матір літнього віку, однак сам по собі цей факт не свідчить про міцність соціальних зв`язків в тій мірі, щоб вони могли утримати підозрюваного від позапроцесуальної поведінки;

- указом Президента України від 10.11.2017 № 357/2017 ОСОБА_6 призначено суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду;

- майновий стан підозрюваного та членів його родини, який детально викладений детективом Національного бюро у клопотанні та підтверджений відомостями, долученими до нього;

- підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;

- наявний ризик продовження протиправної поведінки ОСОБА_6 .

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 обґрунтоване та підлягає задоволенню. Продовжуючи строк виняткового заходу, слідчий суддя виходить з того, що прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які встановлені в ході розгляду даного клопотання. Так, особисте зобов`язання не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється; заяв про взяття на поруки підозрюваного до слідчого судді не надходило; умови домашнього арешту не запобігають можливості вільного спілкування з особами, стосовно яких може бути встановлено обов`язок утриматись від спілкування у зв`язку з необхідністю запобігти ризику впливу на них. Враховуючи такі обставини, дієвість кримінального провадження не зможе забезпечити і застава як основний запобіжний захід.

12. Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, питання про продовження якого наразі розглядається, не є безальтернативним, оскільки ухвалою суду передбачено його право внести заставу, розмір якої встановлено у сумі 20 000 000 грн. При цьому, слідчий суддя погоджується, що цей випадок є виключним і розмір застави має бути призначений у розмірі, який перевищує максимальний розмір - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини приділяє увагу питанню визначення розміру застави, яка за своїм характером не буде надмірною та зможе забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на них обов`язків. Так, зокрема у рішенні Європейського суду з прав людини «Gafa v. Malta» від 22.05.2018 (заява № 54335/14) зазначено:

«73. Суд зазначає, що тривалість утримання під вартою, про яке йде мова, після надання звільнення під заставу, може викликати питання відповідно до Конвенції (для порівняння, Miкалаускас проти Мальти, № 4458/10, § 122, 23 липня 2013 року - утримання під вартою протягом дванадцяти місяців після звільнення під заставу, і Колаковіч, наведене вище, § 53, - утримання під вартою протягом семи місяців після роз`яснень заявником свого фінансового становища після звільнення під заставу). Дійсно, той факт, що заявник залишався під вартою протягом майже дванадцяти місяців після ухвалення рішення звільнення під заставу, свідчить про те, що національні суди не вжили необхідних заходів для визначення належного розміру застави (дивіться, mutatis mutandis, Колаковіч, наведено вище, § 72 ).

…

75. Суд зазначає, що, незважаючи на те, що тривале утримання під вартою після надання дозволу про звільнення під заставу було обумовлено оскарженими фінансовими умовами внаслідок його неплатоспроможності, на жодному етапі, протягом періоду майже в один рік, під час якого заявник подав декілька клопотань, суди не вважали за потрібне зменшити розмір застави та тим самим надати йому дійсну можливість отримати користь від звільнення під заставу. Під час розгляду справи національними судами не було подано жодних доречних або достатніх підстав, пов`язаних з майновим становищем заявника.».

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6, починаючи з 18.05.2023, тобто протягом більш ніж восьми місяців, утримується під вартою, дотримується належної процесуальної поведінки; 03.10.2023 стороною обвинувачення повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування і відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України, з якими сторона захисту на теперішній час ознайомлюється, а встановлені судовими рішеннями ризики, передбачені ст. 177 КПК України, протягом часу перебування підозрюваного ОСОБА_6 під вартою суттєво не зменшилися . Фактично, тримання під вартою виправдовується, крім встановлених ризиків, необхідністю ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування, оскільки збір доказів завершено і слідчі дії не проводяться.

Також, слідчий суддя бере до уваги проблеми підозрюваного зі здоров`ям та необхідність отримання належної медичної допомоги, яку не завжди вчасно можна отримати у тимчасовому слідчому ізоляторі, в якому він перебуває, що документально підтверджено долученою сторони захисту до матеріалів справи медичною документацією підозрюваного ОСОБА_6 .

Відомості, які в ній містяться, свідчать про те, що ОСОБА_6 є особою, яка потребує медичного нагляду, враховуючи діагностовані у нього захворювання, виникнення та перебіг яких є неконтрольованим процесом. Належний медичний нагляд та надання хворому медичних послуг, з врахуванням перебування його під вартою, є необхідними заходами, спрямованими на забезпечення невід`ємного права особи на життя.

З огляду на викладене слідчий суддя вважає доречним з`ясувати питання щодо визначення належного розміру застави.

Якщо ж притримуватись тієї думки, що під час вирішення питання про продовження строку тримання особи під вартою слідчий суддя не має права розглядати питання щодо розміру застави, визначеного раніше як альтернативний запобіжний захід для підозрюваного, необхідно буде визнати, що таке тримання під вартою особи перетворюється для неї на безальтернативний запобіжний захід. Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово своїх рішеннях наголошував на тому, що таке питання є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, тому органи влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави, в т.ч. під час вирішення питання про необхідність продовження тримання особи під вартою. Сторонами під час розгляду клопотання не заперечувалось, що всі активи, які належать підозрюваному чи його сім`ї, арештовані, отже за їх рахунок внести суму застави у розмірі 20 млн грн підозрюваний не здатен. З огляду на такі обставини, підозрюваному доводиться розраховувати на добру волю третіх осіб, а враховуючи те, що ОСОБА_6 є суддею Верховного Суду, а також обмеження, встановлені ч. 2 ст. 182 КПК України, такими третіми особами можуть бути тільки ті, які не мають у своєму складі частки державної чи комунальної власності. Тобто, у цьому конкретному випадку, відсутня юридична особа, яка, будучи зацікавленою у звільненні свого працівника/службової особи, маючи з ним певний зв`язок, може внести суму застави, чим гарантувати його поведінку.

Тому, слідчий суддя, враховуючи викладені вище обставини, вважає за необхідне встановити заставу меншого розміру, а саме 6 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який у 20 разів перевищує максимальний розмір застави, визначений КПК України для злочинів такої тяжкості, що у грошовому виразі становить 18 168 000 грн, що дозволить стримати підозрюваного від втечі та з такою ж вірогідністю дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки саме це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.

13. У разі внесення застави, з врахуванням встановлених ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, існує необхідність контролю дій та процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим обґрунтованим є покладення обов`язків на підозрюваного ОСОБА_6, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає - м. Київ, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4)утримуватися від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_8 та свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 ;

5)здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6)носити електронний засіб контролю.

Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Зі змісту ч. 4 ст. 176, ч. 7 ст. 194 та ч. 2 ст. 196 КПК України вбачається, що вказані норми наділяють слідчого суддю правом у період, коли досудове розслідування в рамках певного кримінального провадження ще триває (до його закінчення), вирішувати питання щодо обрання особі запобіжного заходу, але вони не обмежують тривалість застосування такого заходу строками досудового розслідування. Вказане питання регулюється ч. 7 ст. 194 КПК України, у відповідності до якої строк дії ухвали в частині покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не може становити більше двох місяців.

Крім того, за приписами ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, КПК України не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу в частині покладення/продовження обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України. При цьому, судовий контроль за дотриманням прав підозрюваного у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який в тому числі може приймати рішення щодо застосування та продовження строку застосування до підозрюваного запобіжних заходів.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6, у разі внесення ним застави, має бути визначений на строк два місяці.

14. Підсумовуючи досліджені в ході розгляду клопотання факти та обставини, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність часткового задоволення поданого детективом Національного бюро клопотання, а саме: продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою на 60 днів, тобто до 29.03.2024 включно, зменшивши при цьому розмір застави, визначеної підозрюваному ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.12.2023, до розміру, який складає 6 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 18 168 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 199, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 29 березня 2024 року включно.

Зменшити суму застави, визначеної підозрюваному ОСОБА_6 як альтернативний запобіжний захід, до 6 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 18 168 000 (вісімнадцять мільйонів сто шістдесят вісім тисяч) гривень.

У разі внесення застави у визначеному в ухвалі слідчого судді розмірі, вважається, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок:

Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259,

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1,

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).

У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покласти на нього такі обов`язки:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

3)повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

6)носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити на строк два місяці. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі слідчого судді, протягом дії ухвали.

Строк дії ухвали до 29.03.2024 включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захисникам для відома та направити керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_29