- Головуючий суддя (ВАКС) : Задорожна Л.І.
Справа № 991/789/24
Провадження № 1-кс/991/805/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
секретар судового засідання ОСОБА_2,
з боку захисту: адвокат ОСОБА_3, підозрюваний ОСОБА_4,
з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ заяву адвоката ОСОБА_3, яка подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про забезпечення прав та свобод особи, яка тримається під вартою та про здійснення перевірки правомірності затримання особи (в порядку ст. 206 КПК України),
ВСТАНОВИВ:
30.01.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3, яка подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про забезпечення прав та свобод особи, яка тримається під вартою та про здійснення перевірки правомірності затримання особи (в порядку ст. 206 КПК України).
І. Суть клопотання
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000547 від 02.11.2023, у тому числі стосовно ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України.
30.11.2023 прокурором першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 судді Київського апеляційного суду ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України, складене керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 .
У межах цього кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023 у справі № 991/10582/23 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 строком до 03.02.2024 включно, з альтернативним визначенням запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 4 000 000 грн. Також, у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 покладені обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України термін дії, яких становить два місяці з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави. З 20.12.2023 ОСОБА_4 вважається таким, відносно якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покладено процесуальні обов`язки.
Захисник ОСОБА_3 зазначає, що в матеріалах кримінального провадження № 52023000000000547 від 02.11.2023 відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_4 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
29.11.2023, в період часу з 12:42 до 16:00, детективом Національного бюро ОСОБА_8 без ухвали слідчого судді, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, за участю ОСОБА_4 проведено обшук автомобіля марки «SSANG YOUNG KORANDO», під час якого відшукано та вилучено грошові кошти у сумі 5800 доларів США, а також робочі документи. Слідча дія проводилась за участю щонайменше трьох співробітників Національного бюро, а під час проведення обшуку ОСОБА_4 не мав можливості залишити місце проведення слідчої дії добровільно, оскільки виконував вказівку детективів.
Тому, захисник вважає, що фактично ОСОБА_4 під час проведення обшуку транспортного засобу був позбавлений можливості самовільно пересуватись і залишити місце проведення слідчої дії.
Після завершення обшуку транспортного засобу ОСОБА_4, за вказівкою детектива Національного бюро та у його супроводі, був змушений прибути до місця свого тимчасового проживання, де уповноваженими особами планувалось проведення невідкладного обшуку. Відтак, з 16:00 (часу завершення слідчої дії за його участю) до 17:10 29.11.2023 ОСОБА_4 був позбавлений можливості діяти з власної волі, повідомити рідних про своє місцезнаходження, користуватись мобільним телефоном, пересуватись на власний розсуд, оскільки був змушений підкорятись усним вказівкам детективів Національного бюро.
В подальшому, 29.11.2023 в період часу з 17:10 до 22:55 старшим детективом Національного бюро ОСОБА_9, без ухвали слідчого судді, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України проведено обшук квартири, за місцем тимчасового проживання ОСОБА_4, під час якого виявлено та вилучено 24 800 доларів США, які були зазначені в протоколі обшуку як «ідентифіковані», а також грошові кошти у сумі 410 Євро та 115 955 доларів США, а також мобільний телефон ОСОБА_4 .
Таким чином, на переконання сторони захисту 29.11.2023 у період з 12:42 до 22:55 ОСОБА_4 був незаконно затриманий, оскільки фактично був позбавлений можливості вільно пересуватись, повідомити про своє місцезнаходження родичів, залишити місце проведення слідчої дії. Крім цього, відповідно до вимог ч. 5 ст. 208 КПК України не було складено протоколу про затримання та не роз`яснені процесуальні права ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, адвокат просить визнати незаконним затримання ОСОБА_4 та визнати порушеними його права під час затримання, гарантовані Конституцією України, міжнародними договорами, ратифікованими Україною.
ІІ. Позиції учасників провадження
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала подану заяву та зазначила, що відсутні письмові підтвердження про те, що ОСОБА_4 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, також він затриманий незаконно, без згоди Вищої ради правосуддя. Посилається на те, що при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 сторона захисту зазначала про факт незаконного затримання, також ця інформація відображена у протоколі обшуку квартири. Вважає, що існує факт неправомірності дій уповноважених осіб Національного бюро та обмеження свободи під час слідчих дій (проведення обшуку автомобіля та квартири) без складання протоколу у порядку 208 КПК України, як передбачено вимогами законодавства. Також вказує, що для проведення обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_4 фактично був доставлений співробітниками Національного бюро.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав вимоги поданої заяви та просив задовольнити. Зазначив, що не мав можливості самовільно залишити місця проведення слідчих дій, був обмежений у пересуванні, а також у цей період його постійно супроводжували детективи Національного бюро.
Прокурор ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні заяви. Вважає, що сторона захисту безпідставно звернулась із заявою в порядку ст. 206 КПК України, оскільки на даний час підозрюваний ОСОБА_4 не затриманий і не був затриманий до ухвали суду. Вказує, що питання незаконного затримання ОСОБА_4 уже піднімалось неодноразово, розглядалось та перевірялось слідчим суддею та колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Щодо посилання захисника на те, що не був складений протокол затримання в порядку ст. 208 КПК України, зазначив, що у той часовий проміжок обмеження пересування було пов`язано із проведенням слідчої дії - обшуком. Вимоги ст. 236 КПК України передбачають право детектива обмежити пересування осіб, які беруть участь в обшуку, і ця обставина сприяла проведенню слідчої дії. Ніяких порушень не допущено та не потребувалось складання протоколу в порядку ст. 208 КПК України. Питання забезпечення участі особи в проведенні слідчих дій, це обов`язок детектива.
Посилання захисту на не складання протоколу в порядку ст. 208 КПК України не відповідають дійсності, позбавлення волі не відбувалось, підозрюваний не був затриманий. Також зазначає, що під час проведення обшуку у житлі було запропоновано прибути, будь-які заходи примусу до ОСОБА_4 не застосовувались.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Під час розгляду заяви адвоката ОСОБА_3, на підставі доданих до клопотання матеріалів, встановлено такі факти та обставини:
- відповідно до протоколу невідкладного обшуку від 29.11.2023, у період з 12:42 до 16:00, за участю детективів Національного бюро, суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, їх адвокатів та у присутності понятих, проведено обшук автомобіля «SSANG YOUNG KORANDO», д.н.з. НОМЕР_1, та роз`яснено учасникам їхні права та обов`язки;
- відповідно до протоколу невідкладного обшуку від 29.11.2023, у період з 17:10 до 22:55, за участю детективів Національного бюро, ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_12 та у присутності понятих, проведено обшук квартири АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4, роз`яснено учасникам їхні права та обов`язки. У зауваженнях до протоколу обшуку адвокат ОСОБА_12 зазначив, що ОСОБА_4 прибув на місце проведення обшуку не добровільно, а був доставлений у супроводі детективів Національного бюро;
- ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023 у кримінальному провадженні № 52023000000000547 від 02.11.2023 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави у розмірі 4 000 000 грн з покладенням на підозрюваного відповідних процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення;
- з 20.12.2023 ОСОБА_4 вважається таким, відносно якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Положеннями ч. 1 ст. 12 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 5 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Стаття 206 КПК України встановлює загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини. Так, слідчий суддя має право зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав особи, яка тримається під вартою, а також зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи (ч. 3 ст. 206 КПК України).
Крім цього, положення ч. 5 ст. 206 КПК України передбачають, що незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
В постанові від 27.05.2019, справа №766/22242/17, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначила таке:
«.. стаття 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу.
… положення ст. 206 КПК мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках. При цьому вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов`язаних із затриманням особи в порядку, ст. 208 КПК України, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.».
Слідчим суддею встановлено, що 29.11.2023 проводились невідкладні обшуки квартири та автомобіля ОСОБА_4, детективи Національного бюро у відповідності до вимог ч. 3 ст. 236 КПК України мали право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Під час проведення обшуків учасникам слідчої дії роз`яснювались їхні права та обов`язки, що підтверджується їхніми підписами на долучених копіях протоколів обшуків.
Дослідивши матеріали, вислухавши сторін у судовому засіданні, враховуючи вищезазначені вимоги законодавства, слідчий суддя дійшов висновку, що подана заява захисника ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, оскільки не встановлено, що ОСОБА_4 на даний час тримається під вартою без судового рішення та існують підстави для його звільнення. Фактично, у заяві захисника йде мова про дії чи рішення працівників НАБ України, які проводили слідчі дії, і такі дії розцінюються захистом як затримання ОСОБА_4 без складення протоколу про затримання та без роз`яснення процесуальних прав.
Підсумовуючи, слідчий суддя зазначає, що наведені в заяві про забезпечення прав та свобод особи, яка тримається під вартою (в порядку ст. 206 КПК України) обставини та висловлені в судовому засіданні доводи не містять обґрунтованих підстав для застосування ст. 206 КПК України, з огляду на що подана стороною захисту заява задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131-132, 176-178, 206, 209, 372 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3, яка подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про забезпечення прав та свобод особи, яка тримається під вартою та про здійснення перевірки правомірності затримання особи (в порядку ст. 206 КПК України) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1