- Головуюча суддя (ВАКС): Задорожна Л.І.
Справа № 991/779/24
Провадження № 1-кс/991/796/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
учасників кримінального провадження:
представника власників майна - адвоката ОСОБА_3,
з боку обвинувачення: детектива Національного бюро ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ клопотання адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 52022000000000097 від 11.05.2022,
установив:
29.01.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 52022000000000097 від 11.05.2022.
І. Суть клопотання
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000097 від 11.05.2022 за фактом закупівлі органами державної влади товарів та послуг за завищеною вартістю, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.10.2022 задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8, накладено арешт на майно, вилучене 19.10.2022 під час проведення обшуку житлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
- мобільний телефон Apple iPhone 13 ProMax, серійний номер НОМЕР_1,
IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон Apple iPhone 13 РгоМах, серійний номер НОМЕР_4,
IMEI 1: НОМЕР_5, IMEI 2: НОМЕР_6 .
Мобільний телефон Apple (серійний номер НОМЕР_4 ) є власністю ОСОБА_7, а мобільний телефон Apple (серійний номер НОМЕР_1 ) є власністю ОСОБА_6, про що містилися відомості в запереченнях до протоколу обшуку та неодноразово повідомлялося адвокатами під час судових засідань.
Представник володільців майна вважає, що у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вищезазначеного майна відпала потреба, з огляду на таке.
Як вбачається з протоколу обшуку від 19.10.2022, ОСОБА_7, ОСОБА_6 добровільно надали детективу Національного бюро доступ до своїх мобільних телефонів, які детектив оглянув та нібито встановив, що виявлені на них відомості можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження
№ 52022000000000097.
Постановою детектива Національного бюро ОСОБА_9 від 20.10.2022 вилучені мобільні телефони визнано речовими доказами. Постановою детектива ОСОБА_9 від 28.10.2022 призначено комп`ютерно-технічну експертизу мобільних телефонів Apple iPhone 13 ProMax, її проведення доручено експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
Адвокат ОСОБА_5 зазначає, що комп`ютерно-технічна експертиза була призначена після накладення арешту на майно, з моменту її призначення минув майже рік, проте мобільні телефони так і не повернуті власникам майна. Також вказує, що відповідно до листа Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 785/1149-8-23/4 від 11.08.2023 експертиза мала бути проведена у серпні-вересні 2023 року.
З моменту призначення комп`ютерно-технічної експертизи минуло більше 11 місяців, що є достатнім часом для проведення всіх необхідних процесуальних дій (оглядів, експертних досліджень) з вилученими мобільними телефонами.
Згідно з п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.01.1998 №53/5, строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів. Враховуючи відповідь Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, експертиза вже мала бути проведена та отримано її висновки.
Представниками володільців майна вживалися заходи щодо отримання інформації про проведення експертизи арештованого майна. 14.12.2022, 30.12.2022, 11.05.2023, 21.07.2023, 11.01.2022 адвокатом ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_5 на адресу Національного бюро направлялися клопотання в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про проведення процесуальних дій в порядку ст. 220 КПК України у кримінальному провадженні № 52022000000000097, а саме надання інформації стосовно арештованого майна, про стан проведення комп`ютерно-технічної експертизи. У відповідь на клопотання отримано листа детектива Національного бюро ОСОБА_9 за № 0432-252/25556 від 16.12.2022, в якому була надана відповідь щодо арештованого майна не в повному обсязі. Також, захистом отримана постанова детектива ОСОБА_10 від 23.01.2023 про відмову у задоволенні клопотання від 30.12.2022, у якій зазначено, що в даному клопотанні запитуються відомості, які становлять таємницю досудового розслідування, а тому про хід виконання запитуваних слідчих та процесуальних дій не вбачається за можливе повідомити.
15.05.2023 та 28.07.2023 отримано відповіді детектива Національного бюро ОСОБА_11 про те, що експертиза відносно арештованого майна досі триває, до органу досудового розслідування воно не поверталось. 11.01.2024 детективу Національного бюро було надіслано клопотання з проханням надання інформації про стан проведення комп`ютерно-технічної експертизи, 15.01.2024 лист з клопотанням надійшов до детектива, про відповідь на нього не отримана.
Крім того, адвокатами неодноразово на адресу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України направлялися адвокатські запити з метою отримання інформації щодо проведення комп`ютерно-технічної експертизи, зокрема, щодо строків її проведення.
Листами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 1056/79145-25-22/3 від 26.12.2022, № 708/1059-13-23/4 від 27.07.2023 відмовлено у наданні інформації. Проте, згідно листа Науково-дослідного центру судовоїекспертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 785/1149-8-23/4 від11.08.2023 експертиза мала бути проведена у серпні-вересні 2023 року.
Отже, у органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення будь-яких необхідних слідчих дій з мобільними телефонами та проведення експертного дослідження, враховуючи те, що система логічного захисту була відсутня під час вилучення мобільних телефонів.
Враховуючи, положення Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, комп`ютерно-технічна експертиза вже мала бути проведена, оскільки з моменту призначення сплинув майже рік. Таким чином, наявні підстави вважати, що відпала потреба в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту мобільних телефонів.
Таким чином, подальший арешт майна, за відсутності передбачених для цього підстав, призводить до порушення прав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вільне використання майна та буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства, вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, адвокат ОСОБА_5 просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.10.2022 на мобільні телефони Apple iPhone 13 ProMax серійні номери НОМЕР_4, НОМЕР_1, які належать ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала подане клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.10.2022. Зазначила, що арешт мобільних телефонів досить тривалий, сторона захисту неодноразово зверталась з клопотаннями про надання інформації щодо стану проведення експертизи до детектива та експертної установи, проте експертиза не проведена і телефони не повернуті. На переконання адвоката, існує можливість скопіювати інформацію та повернути мобільні телефони. Зауважує, що подальший арешт призводить до порушення прав осіб. Також вказує, що клопотання про скасування арешту неодноразово розглядалось слідчими суддями Вищого антикорупційного суду. Вважає, що інформація, яка міститься на мобільних телефонах, не зможе підтвердити причетність цих осіб до ймовірного вчинення кримінального правопорушення.
У судовому засіданні детектив Національного бюро ОСОБА_4 просив у задоволенні клопотання про скасування арешту відмовити, оскільки потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення на даний момент не відпала. Зазначає, що органом досудового розслідування не вдалось самостійно скопіювати інформацію, яка міститься на телефонах. Експертне дослідження мобільних телефонів станом на дату розгляду цього клопотання триває і має бути завершене у лютому - березні 2024 року. Щодо тривалих строків проведення експертизи вказує, що неодноразово вживались заходи для того, щоб прискорити її проведення, проте це питання не вирішено. Зауважує, що станом на 06.02.2024 не відпала потреба у накладенні арешту на вказане майно, оскільки на цих пристроях містяться відомості, які мають важливе значення для кримінального провадження і можуть бути використані як докази. Також вказує, що відомості, які містились у телефонах можуть підтвердити ймовірну причетність ОСОБА_6, ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України, а експертиза призначена для підтвердження наявності/відсутності цієї інформації у телефонах та для відшукання нових відомостей.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 та детектива Національного бюро ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна, з огляду на таке.
За змістом ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, серед іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частина перша статті 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, учасник кримінального провадження, який подав таке клопотання, має довести, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба або, що арешт на майно накладено необґрунтовано.
Відповідно до змісту ухвали слідчого судді від 24.10.2022, арешт накладено на майно, яке вилучене у ОСОБА_6, а саме: мобільний телефон Apple iPhone 13 ProMax, серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 ; мобільний телефон Apple iPhone 13 РгоМах, серійний номер НОМЕР_4, IMEI 1: НОМЕР_5, IMEI 2: НОМЕР_6, у зв`язку з тим, що відомості, які містяться у них за своїм змістом можуть бути використані як доказ події кримінального правопорушення, встановлення осіб, які його вчинили та їх співучасників, розміру завданої шкоди та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (обставин проведення закупівлі органами державної влади товарів та послуг за завищеною вартістю).
Арешт на майно накладено з метою запобігання можливості його приховування, знищення, відчуження, забезпечення його правомірного утримання, дослідження органом досудового розслідування інформації, яка на ньому міститься (збереження речових доказів).
Про обґрунтованість накладеного на майно арешту за п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України буде свідчити, по-перше, те, що такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом. По-друге, мають існувати факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 24.10.2022, є таким, що передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки його метою є збереження речових доказів та запобігання можливості приховування, знищення, відчуження майна.
Адвокатом ОСОБА_5 до клопотання додано копії: витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52022000000000097; протоколу обшуку від 19.10.2022; клопотання про арешт майна від 21.10.2022; постанови детектива Національного бюро ОСОБА_9 про визнання речей і документів речовими доказами від 20.10.2022; ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про накладення арешту на майно від 24.10.2022; постанови детектива Національного бюро ОСОБА_9 про призначення комп`ютерно-технічної експертизи стосовно вилученого майна від 28.10.2022; клопотання від 14.12.2022, 30.12.2022, 11.05.2022 про проведення процесуальних дій в межах кримінального провадження № 52022000000000097; листа детектива Національного бюро ОСОБА_9 № 0432-252/25556 від 16.12.2022; адвокатських запитів до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності про надання інформації від 20.12.2022, 25.07.2023; листа Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності про відмову у наданні інформації № 1056/79145-25-22/3 від 26.12.2022; постанови детектива Національного бюро ОСОБА_10 від 23.01.2023 про відмову у задоволенні клопотання; листа детектива Національного бюро ОСОБА_11 № 0432-252/14879 від 15.05.2023; клопотання в порядку ст. 220 КПК України від 11.01.2024 про надання інформації; листа детектива Національного бюро ОСОБА_11 № 0432-252/23089 від 28.07.2023; листа Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 708/1059-13-23/4 від 27.07.2023 про відмову у наданні інформації; листа Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 785/1149-8-23/4 від 11.08.2023.
Підставою скасування арешту майна адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зазначають тривалий термін накладення арешту та проведення експертизи, що призводить до порушення конституційних прав власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на їх майно.
Слідчий суддя зазначає, що будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними.
Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, в рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п.195). Крім того, в п. 203 рішення у наведеній справі ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Таким чином, накладення арешту не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право користуватись та/або розпоряджатись ним, зокрема до завершення проведення експертного дослідження, завершення кримінального провадження тощо.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що адвокатами не доведено, що потреба у подальшому застосуванні арешту відпала, оскільки кримінальне провадження на теперішній час триває, арешт було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, які наразі досліджуються експертною установою (про що у клопотанні зазначив адвокат ОСОБА_5 та підтвердив у судовому засіданні детектив ОСОБА_4 ). Під час розгляду клопотання про скасування арешту не встановлено, що майно, на яке ухвалою слідчого судді було накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України.
Крім того, згідно з листом Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 124/125-8-24/4 від 02.02.2024, експертна установа повідомила, що у зв`язку з великим експертним навантаженням експертів лабораторії, судова комп`ютерно-технічна експертиза №157/22, призначена постановою від 28.10.2022 буде виконана в порядку черги після завершення першочергових експертиз. Також у цьому листі вказано, що дослідження зазначеної техніки вже знаходиться на виконанні у експертів, орієнтовний термін виконання експертизи планується у лютому-березні 2024 року, проте визначити конкретну дату закінчення неможливо на даний час. Таким чином, судова комп`ютерно-технічна експертиза, для проведення якої передавалось майно, вилучене в ході проведення обшуку житла ОСОБА_6, на даний час не завершена.
Жодних підстав, які могли би переконати слідчого суддю у наявності підстав, які свідчать про те, що у застосуванні цього заходу кримінального забезпечення відпала потреба, адвокатами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ні у клопотанні, ні у судовому засіданні зазначено не було.
Підсумовуючи викладене, слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна не доведено, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба, у зв`язку з чим клопотання адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 132, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 52022000000000097 від 11.05.2022 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_12