- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/823/24
Провадження 1-кс/991/840/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
08 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
захисників - адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52023000000000467 від 12.09.2023, відносно:
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
31.01.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання і на підставі протоколу передачі раніше визначеного складу суду було передане на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У поданому клопотанні детектив просить обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, тобто, за відсутності підозрюваного.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000467 від 12.09.2023 за фактом заволодіння службовими особами філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» (далі - Філія) спільно із службовими особами ТОВ «Коларес-Брокерс», протягом 2018-2019 років коштами АТ «Українська залізниця» у розмірі близько 12 млн грн під час закупівлі вугілля кам`яного марки ДГ (13-100).
Детектив зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8, будучи фактичним кінцевим бенефіціарним власником низки суб`єктів господарської діяльності, а саме ТОВ «Коларес-Брокерс», ТОВ «ТД «Магнатек», ТОВ «Енерго Ком», ТОВ «Аркона Трейд», ТОВ «Праймтехпостач» та інших, у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.05.2018, вступив у злочинну змову з ОСОБА_9, узгодивши спільний злочинний намір на заволодіння грошовими коштами Товариства, під час закупівлі Філією кам`яного вугілля марки ДГ (13-100) за завищеною ціною. З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_8 залучив до вчинення злочину підконтрольну йому ОСОБА_10, яка на той момент була директором ТОВ «Коларес-Брокерс» і мала забезпечити участь підприємства в торгах та в подальшому постачанні продукції. Водночас ОСОБА_9 для реалізації раніше досягнутих злочинних домовленостей залучив до вчинення злочину начальника відділу матеріально-технічного забезпечення Філії ОСОБА_11, який з огляду на займану посаду мав під час підготовки тендерної документації щодо здійснення цієї закупівлі забезпечити формування завищеної очікуваної вартості закупівлі та іншим чином сприяти реалізації спільного умислу.
Так, на виконання вищевказаної злочинної домовленості відділом матеріально-технічного забезпечення Філії 10.05.2018 ініційовано проведення шести процедур закупівель за кодом ДК 021:2015-09110000-3 «Тверде паливо» (вугілля кам`яне марки ДГ (13-100) (далі - вугілля) за завищеними цінами.
За твердженням детектива, після оголошення тендерним комітетом 6 процедур конкурсних торгів, ОСОБА_8 умисно та за попередньою змовою групою осіб забезпечив участь у торгах двох підконтрольних йому підприємств - ТОВ «ТД «Магнатек» та ТОВ «Коларес-Брокерс» - з метою імітації конкуренції та використання прав учасника процедури закупівлі як для усунення інших учасників, так і для забезпечення укладення договорів поставки вугілля за найбільш завищеною від ринкової ціною.
Детектив переконаний, що ОСОБА_8, будучи впевненим у перемозі ТОВ «Коларес-Брокерс» у торгах, ще до офіційного прийняття рішення про перемогу в торгах ТОВ «Коларес-Брокерс» організував укладення договорів між підконтрольними йому підприємствами та реальними виробниками вугілля, при цьому договори були написані таким чином, щоб зімітувати законну господарську діяльність між нібито незалежними юридичними особами з поступовим збільшенням націнки на вугілля на кожній ланці ланцюга постачання від виробника до кінцевого споживача (Філії). Зокрема, детектив зазначає, що ціна вугілля марки ДГ (13-100) між виробником та першим, підконтрольним ОСОБА_8, підприємством становила 2 850 грн/тонна.
У подальшому тендерний комітет Філії розглянув пропозиції учасників конкурсних торгів та за результатами торгів переможцем визнав ТОВ «Коларес-Брокерс».
Слідством встановлено, що ОСОБА_10, виконуючи вказівку ОСОБА_8, підписала договори від 24.09.2018 №№ УЗ/ЦЛ-18467/Ю, УЗ/ЦЛ-18468/Ю, УЗ/ЦЛ-18469/Ю, УЗ/ЦЛ-18470/Ю, УЗ/ЦЛ-18471/Ю та УЗ/ЦЛ-18472/Ю на постачання вугілля від імені ТОВ «Коларес-Брокерс» та додаткові угоди до них за цінами 4443 та 4589 грн/т без ПДВ. Однак, за твердженням детектива, вищевказані ціни значно перевищували очікувану вартість закупівель без ПДВ (3900 грн/т) та майже дорівнювали очікуваній вартості закупівлі з ПДВ. Ринкові ціни на вугілля на дату підписання договорів становили 3767,82 гривні.
Незважаючи на недотримання процедури погодження закупівлі, передбаченої наказом № 107, з метою якнайшвидшої реалізації злочинного наміру та виконання попередніх домовленостей із ОСОБА_8, мотивуючи необхідністю постачання вугілля для опалення вагонів, ОСОБА_9 уже 18.10.2018 надав ТОВ «Коларес-Брокерс» рознарядки щодо постачання продукції. На їх виконання відповідно до договорів поставки від 24.09.2018 №№ УЗ/ЦЛ-18467/Ю, УЗ/ЦЛ-18468/Ю, УЗ/ЦЛ-18469/Ю, УЗ/ЦЛ-18470/Ю, УЗ/ЦЛ-18471/Ю, УЗ/ЦЛ-18472/Ю, підпорядковані ОСОБА_8 ОСОБА_10 та ОСОБА_12 у період жовтня 2018 року - березня 2019 року забезпечили постачання ТОВ «Коларес-Брокерс» 14270,75 т вугілля за місцями, які були визначені договорами, на загальну суму 65 120 595,55 гривні. Філією у період січня-квітня 2019 року сплачено за поставлене вугілля вказану суму.
При цьому, як вказує детектив, різниця між розміром витрат постачання продукції відповідно до видаткових накладних ТОВ «Коларес-Брокерс» внаслідок укладення договорів від 24.09.2018 №№ УЗ ЦЛ-18467/Ю, УЗ ЦЛ-18468/Ю, УЗ ЦЛ-18469/Ю, УЗ ЦЛ-18470/Ю, УЗ ЦЛ-18471/Ю і УЗ ЦЛ-18472/Ю та коштами, які б Філія сплатила у випадку закупівлі вугілля за ринковими цінами (розмір надмірних витрат), з урахуванням ринкової вартості вугілля на 04.10.2018 та 28.12.2018 - становила 11 859 395,17 гривні.
Таким чином, за версією слідства, за результатами укладення договорів на закупівлю вугілля за завищеними цінами Філією надмірно витрачено грошові кошти в сумі 11 859 395,17 грн, які є матеріальною шкодою, заподіяною Філії.
Детектив зазначає, що 08.10.2021, 11.10.2021 та 21.10.2021 ОСОБА_13, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідно, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
В подальшому, 14.08.2023 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, яке, у зв`язку з перебуванням останнього за межами України, було вручено відповідно до вимог ст. 278 КПК України у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, зокрема надіслано за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_8, на його електронну пошту та голові відповідного ОСББ, а також опубліковане на сайті Офісу Генерального прокурора.
12.09.2023 матеріали досудового розслідування в частині підозри ОСОБА_8 виділені в окреме кримінальне провадження №52023000000000467 від 12.09.2023.
Детектив стверджує, що зібрані у ході досудового розслідування докази є достатніми для того, щоб вважати, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Зібрані докази повністю відповідають вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».
Детектив наголошує, що під час досудового розслідування встановлено наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 переховується від органів досудового розслідування та суду, оскільки йому неодноразово направлялися повістки про виклик до НАБУ для участі у проведенні слідчих та процесуальних дій, однак на такі виклики ОСОБА_8 жодного разу не з`явився, а причини його неявки, на думку детектива, є неповажними.
Крім наявності достатніх підстав вважати, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27 ч. 5 191КК України, детектив стверджує, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме:
1) ризик переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та/або суду;
2) ризик його або за його участю незаконного впливу на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Також, детектив зазначає, що у зв`язку з тим що місцезнаходження ОСОБА_8 не було відомим та неприбуттям на виклик, останній 18.08.2023 оголошений в розшук, а досудове розслідування зупинене.
2.Позиції учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі та, посилаючись на факт переховування ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та оголошення його у міжнародний розшук, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою за його відсутності.
Захисники підозрюваного ОСОБА_8 - адвокати ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, заперечували проти задоволення клопотання, їх узагальнені доводи зводились до того, що:
- повідомлення про підозру ОСОБА_8 у передбаченому КПК України порядку не вручено, тому він не набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні;
- на день складення письмового повідомлення про підозру сторона обвинувачення була достеменно обізнана, що ОСОБА_8 07.05.2023 виїхав за межі території України та станом на 14.08.2023 до України не повертався;
- стороні обвинувачення відома країна і місто перебування ОСОБА_8, оскільки така інформація міститься у відповідних інформаційних базах;
- ОСОБА_8 проживає за кордоном, проте в порушення вимог КПК України сторона обвинувачення не здійснювала його виклик та не направляла повідомлення про підозру у спосіб визначений ч. 7 ст. 135 та ч. 1 ст. 566 КПК України шляхом використання інструментів міжнародного співробітництва;
- ОСОБА_8 оголошено про підозру неуповноваженою особою, оскільки заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 не був включений до групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні;
- оголошення ОСОБА_8 в міжнародний розшук носить формальний характер, оскільки стороною обвинувачення, в порушення КПК України, до такого оголошення не були вжиті усі заходи щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_8 ;
- сторона захисту повідомляла про поважність причин неприбуття ОСОБА_8 на допит та клопотання про проведення необхідних процесуальних дій за його участі в порядку міжнародного співробітництва;
- підозра є необґрунтованою, оскільки не містить належних та допустимих доказів на підтвердження того, що в діях ОСОБА_8 наявні всі ознаки складу злочину, який йому інкримінуються;
- ризик переховування підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого покарання, оскільки це суперечить практиці ЄСПЛ;
- стороною обвинувачення при оцінці ризику переховування не враховані характер і особа ОСОБА_8, який раніше не судимий, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, має родину, хвору матір похилого віку, незадовільний стан здоров`я та його постійне погіршення із часом;
- ОСОБА_8 виїхав з України з метою забезпечення безпечних умов життя для себе, оскільки з 24.02.2024 на території України введено воєнний стан і тривають активні бойові дії;
- існування ризику впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження ґрунтується виключного на припущеннях сторони обвинувачення;
- клопотання не містить мотивів неможливості застосування до ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, а також неможливість запобігти реалізації вказаних ризиків, які об`єктивно зменшились зі спливом часу ефективного розслідування;
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Водночас, враховуючи, що прокурор просить обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за відсутності останнього, слідчий суддя зауважує, що згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного здійснюється лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
За змістом вказаних законодавчих положень, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, слідчому судді необхідно з`ясувати:
1) чи набула особа статусу підозрюваного?
2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3) чи оголошена особа в міжнародний розшук або чи виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором?
4) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
5) чи наявні інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які слід врахувати при обранні запобіжного заходу?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора та заперечення захисника, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, дійшов таких висновків.
3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного
На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-278 КПК України, повідомлено про підозру.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Тобто, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - шляхом вручення підозрюваному повідомлення про підозру, надіслання його поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, а у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повідомлення про підозру для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
При цьому, у разі здійснення кримінального провадження стосовно адвоката необхідно враховувати положення ст. 481 КПК України, відповідно до яких письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень. Саме ж фактичне вручення такого повідомлення може здійснюватися прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за наявності відповідного доручення.
Слідчим суддею встановлено, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8, який є адвокатом, складене та підписане заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 та 14.08.2023 надане письмове доручення на здійснення повідомлення про підозру прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
Водночас, у зв`язку з тим, що станом на день складання повідомлення про підозру ОСОБА_8 (14.08.2023) його місцезнаходження органу досудового розслідування було невідоме, повідомлення про підозру:
- 14.08.2023 направлено голові Голові об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ахматової 30» ОСОБА_15, за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстрація місця проживання ОСОБА_8 підтверджується інформацією, відображеною в особовій картці, складеною Державною міграційною службою України;
- 15.08.2023 о 17 год 57 хв. направлено на електронну поштову адресу ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- 17.08.2023 опубліковане на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.
Вказане дає підстави для висновку, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_8 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, отже, за змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_8 набув процесуального статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
З системного аналізу положень ч. 1 ст. 42 та ст. 135 КПК України, можна зробити висновок, що дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин з усіх доступних для неї джерел.
Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 мало бути направлене органом досудового розслідування за правилами ч. 7 ст. 135 КПК, тобто з використанням інструментів міжнародного співробітництва, оскільки ОСОБА_8, станом на час складання повідомлення про підозру, проживав за кордоном, а саме в Республіці Австрія, підтвердженням чого є копії документів долучених адвокатом ОСОБА_4 до клопотання про виконання процесуальної дії - допиту підозрюваного в порядку міжнародного співробітництва від 09.10.2023. Оскільки з вказаних документів не вбачається, що сторона обвинувачення, станом на 14.08.2023, була обізнана про те, що ОСОБА_8 у встановленому законодавством України порядку змінив своє місце проживання та зареєструвався за певною адресою у Республіці Австрія, за якою могло бути скеровано письмове повідомлення про підозру. При цьому, слідчий суддя відзначає, що жодного іншого документального підтвердження постійного проживання підозрюваного ОСОБА_8 на території Республіки Австрія стороною захисту не надано.
Водночас, слідчий суддя вважає, що зі змісту згаданого клопотання адвоката вбачається, що ОСОБА_8 обізнаний про факт повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Також, слідчий суддя вважає помилковими твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_8 про підозру було повідомлено неуповноваженою особою, оскільки заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 не був включений до групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні.
Так, з аналізу положень ст. 481 КПК України вбачається, що особливий порядок здійснення повідомлення про підозру визначеним у частині першій цієї статті суб`єктам саме Генеральним прокурором або його заступником, які обіймають керівні адміністративні посади в органі прокуратури найвищого рівня, є однією з гарантій їх захисту від протиправного впливу та втручання будь-яких осіб у їхню професійну діяльність.
Тобто, повноваження Генерального прокурора або його заступника є винятковим і не може бути передоручене (в частині підписання) іншим прокурорам чи слідчим. Для реалізації цього повноваження ані Генеральний прокурор, ані його заступник не повинні обов`язково здійснювати процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство такої вимоги не встановлює (вказане узгоджується із правовою позицією висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 по справі № 536/2475/14-к).
3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_8 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у організації заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах
Зі змісту клопотання, долучених до нього матеріалів та пояснень прокурора вбачається, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини заволодіння службовими особами філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» спільно із службовими особами ТОВ «Коларес-Брокерс» коштами державного підприємства - АТ «Укрзалізниця» в особі Філії, протягом 2018-2019 років під час здійснення закупівлі кам`яного вугілля.
Так, за версією слідства ОСОБА_8, будучи фактичним власником ряду приватних підприємств, зокрема ТОВ «Коларес-Брокерс», ТОВ «ТД «Магнатек», ТОВ «Енерго Ком», ТОВ «Аркона Трейд», ТОВ «Праймтехпостач», не пізніше 10.05.2018 вступив у злочинну змову з заступником директора Філії ОСОБА_9 з метою заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця». З метою реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_8 залучив до вчинення кримінального правопорушення підконтрольну йому ОСОБА_10 яка, на той момент, була директором ТОВ «Коларес-Брокерс» - і повинна була забезпечити участь підприємства в торгах та, в подальшому, постачання продукції. В той же час, ОСОБА_9, з метою реалізації раніше досягнутих злочинних домовленостей, залучив до вчинення злочину начальника відділу матеріально-технічного забезпечення Філії ОСОБА_11, який з огляду на займану посаду, повинен був під час підготовки тендерної документації щодо здійснення закупівлі забезпечити завищення очікуваної вартості такої закупівлі.
Після оголошення тендерним комітетом 6 процедур конкурсних торгів, з метою імітації конкуренції та для усунення інших учасників, ОСОБА_8 забезпечив участь у торгах двох підконтрольних йому підприємств - ТОВ «ТД «Магнатек» та ТОВ «Коларес-Брокерс», що уможливило визнання переможцем саме ТОВ «Коларес-Брокерс».
Після чого, ОСОБА_10, виконуючи вказівку ОСОБА_8, підписала договори від 24.09.2018 №№ УЗ/ЦЛ-18467/Ю, УЗ/ЦЛ-18468/Ю, УЗ/ЦЛ-18469/Ю, УЗ/ЦЛ-18470/Ю, УЗ/ЦЛ-18471/Ю та УЗ/ЦЛ-18472/Ю на постачання вугілля від імені ТОВ «Коларес-Брокерс» та додаткові угоди до них за цінами 4443 та 4589 грн/т без ПДВ.
Водночас, за версією слідства, вищевказані ціни значно перевищували очікувану вартість закупівель без ПДВ (3900 грн/т) та майже дорівнювали очікуваній вартості закупівлі з ПДВ, а ринкові ціни на вугілля на дату підписання договорів становили 3767,82 гривні.
В подальшому, на виконання вказаних договорів, підконтрольні ОСОБА_8 ОСОБА_10 та ОСОБА_12 в період з листопада 2018 року до березня 2019 року, забезпечили постачання ТОВ «Коларес-Брокерс» 14270,75 тонн вугілля за місцями, які були визначені договорами за цінами 4589 грн. за тону без ПДВ на загальну суму 65 120 595, 55 грн.
Відповідно до висновку судово-економічно експертизи № СЕ-1232-5-1261.21 від 14.09.2021 та висновку судової товарознавчої експертизи від 29.06.2021 № 03/12.1/2021 щодо ринкової вартості вугілля станом на 04.10.2018 та 28.12.2018 різниця між розміром витрат постачання продукції відповідно до видаткових накладних ТОВ «Коларес-Брокерс», внаслідок укладання вищевказаних договорів та коштами, які б Філія сплатила у випадку закупівлі за ринковими цінами (розмір надмірних витрат), складає 11 859 395,17 гривні.
Таким чином, за результатами укладення вищевказаних договорів на закупівлю вугілля, Філією надмірно витрачено грошові кошти у сумі 11 859 395,17 гривні, які становлять суму завищення вартості вугілля від його ринкової ціни та матеріальною шкодою, заподіяною Філії. При цьому, відповідно до п. 4 примітки до статті 185 КК України ця сума перевищує шістсот розмірів неоподаткованого мінімуму доходів громадян та є особливо великим розміром.
На думку слідчого судді, викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження свідчать, що мало місце вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Описані вище дії зазначених осіб, зв`язки між особами та характер їх взаємовідносин, послідовність виконаних дій, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, направлений на заволодіння коштами АТ «Українська залізниця», а з огляду на те, що фактичним власником та кінцевим вигодонабувачем ТОВ «Коларес-Брокерс» був ОСОБА_8, слідчий суддя доходить висновку, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин.
Підсумовуючи, слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями та наслідками, а саме завданні шкоди майновим інтересам держави. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:
- Наказ ПАТ «Укрзалізниця» №73/ос від 17.01.2018 про призначення ОСОБА_9 на посаду заступника директора філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» на умовах трудового договору строком на 1 рік та наказ №14/ос від 18.01.2018 про прийняття останнього на роботу з 19.01.2018;
- Наказ ПАТ «Укрзалізниця» № 054 від 27.01.2017 про затвердження Положення про Філію «Пасажирська компанія» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця»;
- Наказ №234 від 31.07.2018 «Про розподіл обов`язків між директором філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця»;
- Наказ №036 від 12.02.2018 «Про затвердження складу тендерного комітету Філії»;
- Наказ ПАТ «Укрзалізниця» №107 від 26.02.20216 «Про організацію закупівель і дотримання планової та фінансової дисципліни»;
- Наказ №353 від 31.05.2017 про затвердження Тестової процедури з формування очікуваної вартості закупівлі товарів у ПАТ «Укрзалізниця»;
- ДСТУ 7146-2010;
- документація конкурсних торгів по закупівлям;
- договори від 24.09.2018 №УЗ/ЦЛ-18467/Ю, № УЗ/ЦЛ-18468/Ю, № УЗ/ЦЛ-18469/Ю, № УЗ/ЦЛ-18470/Ю, №УЗ/ЦЛ-18471/Ю, № УЗ/ЦЛ-18472/Ю від 24.09.2018 та додаткові угоди до них;
- договори від 27.07.2018 між ТОВ «Аркона Трейд» та виробником ТОВ «Промислова компанія «Збагачувач» №ЗБ2707-18-1, від 22.08.2018 між ТОВ «Енерго Ком» та ТОВ «Аркона Трейд», від 28.08.2018 між ТОВ «Праймтехпостач» та ТОВ «Енерго Ком» №08/18, від 30.08.2018, між ТОВ «Коларес-Брокерс» та ТОВ «Праймтехпостач», №30/08;
- акт службової перевірки філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» з питань, викладених у доповідній записці Офісу з антикорупційної діяльності АТ «Укрзалізниця» від 31.10.2019 №ЦУАДО-03/1 від 06.12.2019;
- висновок судової товарознавчої експертизи від 29.06.2021 №03/12.1/2021;
- висновок судової економічної експертизи №СЕ-1232-5-1261.21 від 14.09.2021;
- протоколи допиту свідка ОСОБА_16 від 09.09.2021, ОСОБА_17 від 16.11.2021, ОСОБА_18 від 20.09.2021;
- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_11 від 12.10.2021;
- протокол огляду від 20.01.2020, відповідно до якого було оглянуто витяги з «Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо ТОВ «ТД Магнатек», ТОВ «ТД Сафалат», ТОВ «Коларес-Брокерс», ТОВ «Скай Кепітал Груп», ТОВ «Вуд Експо Трейд», ТОВ «Праймтехпостач», ТОВ «Аркона Трейд», ТОВ «Вєк Холдинг», ТОВ «ІКР» та інших;
- протокол огляду від 15.12.2020, відповідно до якого встановлено використання одинакових ІР-адрес різними, нібито не пов`язаними між собою підприємствами, під час подання податкової звітності;
- протокол огляду від 15.12.2020, відповідно до якого проводився огляд документів - техніко-економічних обгрунтувань закупівлі матеріально-технічних ресурсів (вугілля), за 2018 рік, надані АТ «Укрзалізниця», з метою порівняння вартості за 1 тонну вугілля, придбаної іншими філіями АТ «Укрзалізниця»;
- протокол огляду від 20.08.2021, відповідно до якого проводився огляд цінових пропозицій ТОВ «Коларес-Брокерс» на офіційному порталі «Prozorro.gov.ua»;
- протокол огляду від 16.03.2020, відповідно до якого проводився огляд мобільного телефону, вилученого під час обшуку у ОСОБА_16 ;
- протокол обшуку від 29.01.2020 за адресою АДРЕСА_3, під час якого на робочому столі ОСОБА_8 було вилучено документи, які свідчать про управління ОСОБА_8 діяльністю ряду підприємств, в тому числі які здійснювали постачання вугілля.
- протокол обшуку від 12.11.2020 за адресою АДРЕСА_4, під час якого в Житлі ОСОБА_19 був вилучений ноутбук та протоколом огляду даного ноутбука від 20.01.2020, відповідно до якого, на ноутбуці виявлені документи, які свідчать про планування постачати вугілля ще з липня 2018 року, при чому вартість придбання вугілля становила не більше 3272 грн/тону. Крім того, виявлено комерційну пропозицію ТОВ «Коларес-Брокерс» за 2018 рік, відповідно до якої останнє пропонувало до постачання вугілля ДГ 13-100 за ціною 3200-3450 грн/тону.
- протокол за результатами проведення НСРД від 12.02.2020 щодо ОСОБА_8 з якого вбачається спілкування останнього з ОСОБА_20 щодо постачання вугілля, та керівництво ОСОБА_8 над діями ОСОБА_19 а також пошук інвесторів для участі в постачанні вугілля на користь Філії в 2019 році з розрахунками собівартості та прибутку;
- протокол за результатами проведення НСРД від 24.10.2019 щодо ОСОБА_10 з якого вбачається підпорядкованість останньої ОСОБА_8 та контроль останнього щодо ряду підприємств;
- протокол за результатами проведення НСРД від 02.03.2020 щодо ОСОБА_10 з якого вбачається управління ОСОБА_8 процесами щодо участі в тендерах, підпорядкованість ОСОБА_10 ОСОБА_21, тривалий час роботи ОСОБА_10 (з 2013 року) на ОСОБА_8, її участь в постачанні вугілля по тендерам за 2019 рік;
- протокол огляду від 12.01.2022 згідно з яким оглянуто виписки рух коштів по рахункам підприємств по ланцюгу постачання, згідно з яким, основна частина коштів, отриманих від Філії була перерахована на рахунки АТ «ЗНВКІФ «Акведук»;
- інші матеріали кримінального провадження.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій підозрюваного, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри та недоведеність наявності в діях ОСОБА_8 об`єктивних та суб`єктивних ознак складу злочину, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, слідчий суддя вважає непереконливими, оскільки вони не спростовують висновку про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому злочину. Необхідно зазначити, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя на підставі оцінки сукупності досліджених доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини вчинення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами отриманими у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя відзначає, що стороною захисту не надано доказів на підтвердження існування обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому злочину. Тому, на цьому етапі кримінального провадження, доводи сторони захисту, не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри.
3.3. Щодо оголошення особи в міжнародний розшук або чи виїзду та/або перебування на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором
У поданому клопотанні та у судовому засіданні прокурор зазначає, що підставою для обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є оголошення останнього у міжнародний розшук.
Чинний КПК України у жодній нормі не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Водночас, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
За правилами ч. 2 ст. 281 КПК України, про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, для того, щоб підозрюваний вважався у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України оголошеним у розшук має бути наявна постанова про оголошення особи в розшук.
Вищевикладене свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в розшук, оформленого постановою.
Слідчий суддя встановив, що з метою проведення допиту підозрюваного ОСОБА_8 органом досудового розслідування в порядку встановленому КПК України, зокрема шляхом направлення повістки про виклик на електронну пошту підозрюваного ІНФОРМАЦІЯ_2 та її публікації на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора здійснено виклик ОСОБА_8 до Національного антикорупційного бюро України на 09 годину 00 хвилин 18.08.2023, однак останній на виклик не з`явився.
Крім цього, органом досудового розслідування було отримано інформацію, що ОСОБА_8 виїхав з України 07.05.2023 та станом на 18.08.2023 до України не повертався.
З огляду на вказані обставини, 18.08.2023 постановою старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_22 підозрюваного ОСОБА_8 оголошено у розшук та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України зупинене кримінальне провадження № 52019000000000334 від 17.04.2019.
В подальшому, постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 12.09.2023 з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000334 від 17.04.2019 в окреме провадження виділені матеріали досудового розслідування в частині підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та зареєстровані у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 52023000000000467.
Після цього, 06.11.2023 постановою старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_22 підозрюваного ОСОБА_8 оголошено у міжнародний розшук.
Із змісту постанови вбачається, що підставами для оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_8 стали:
- неявки ОСОБА_8 без поважних причин за викликами органу досудового розслідування;
- наявність інформації про відсутність підозрюваного на території України, зокрема відповідно до даних про перетин ОСОБА_8 кордону, останній виїхав з України 07.05.2023 та до України не повертався;
- відсутність відомостей про фактичне місцезнаходження ОСОБА_8 .
Згідно з наданими матеріалами, ОСОБА_8 неодноразово викликався до органу досудового розслідування для проведення слідчих дій, а саме на 10.10.2023, 11.10.2023, 12.10.2023, такі виклики здійснювалися шляхом направлення повісток про виклик від 29.09.2023 (виклик для допиту як підозрюваного на 10.10.2023, 11.10.2023, 12.10.2023 на 09 год. 00 хв. до Національного антикорупційного бюро України за адресою: м. Київ, вул. Василя Сурикова, буд. 3, каб. 248 у кримінальному провадженні №52023000000000467) на електронну пошту підозрюваного ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, з клопотання захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_4 вбачається, що підозрюваний отримав вказані повістки виклики та був достеменно обізнаний про наявність в нього обов`язку з`явлення до органу досудового розслідування, проте на жоден із викликів ОСОБА_8 не з`явився.
Як на поважні причини неявки ОСОБА_8 на виклик детектива, сторона захисту посилалась на хворобу матері. Однак, слідчий суддя не погоджується з вказаними доводами, оскільки вказана причина не є поважною в розумінні ст. 138 КПК України, а з документів, наданих стороною захисту на підтвердження наявності в матері захворювання неможливо однозначно стверджувати про ступінь тяжкості такої хвороби та потребу в постійному догляді за матір`ю сторонніх осіб. Більше того, слідчий суддя відзначає, що стороною захисту не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_8 є єдиним хто здійснює догляд за матір`ю і про відсутність в неї інших членів сім`ї.
Згідно з відомостями з про перетин державного кордону ОСОБА_8 07.05.2023 о 23 год. 17 хв. перетнув державний кордон у пункті пропуску «Смільниця» на польській ділянці кордону та на момент оголошення розшуку на територію України не повертався.
В подальшому зазначена постанова була скерована до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для організації міжнародного розшуку підозрюваного.
Наведене у сукупності свідчить про наявність правових підстав для оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_8 та відповідно про законність постанови детектива НАБУ ОСОБА_22 від 06.11.2023.
Отже, вказані обставини у своїй сукупності свідчать, що ОСОБА_8 06.11.2023 оголошено у міжнародний розшук.
На переконання слідчого судді, встановлені обставини спростовують твердження захисту, що органом досудового розслідування проігнорована вимога, передбачена ч. 1 ст. 281 КПК України, а саме не виконано обов`язку вжити заходів щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_8 . Так, до оголошення підозрюваного в розшук сторона обвинувачення дійсно була зобов`язана вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження у відповідності до положень ст. 281 КПК України, що, на думку слідчого судді, органом досудового розслідування і було вчинено в межах наявних у нього повноважень на території України, а саме шляхом направлення у відповідності до вимог ст. ст. 133, 135, 278 КПК України повідомлення про підозру та повісток про виклик підозрюваному та житлово-експлуатаційній організації за місцем реєстрації ОСОБА_8, шляхом отримання відомостей щодо перетину підозрюваним кордону України, що спростовує доводи сторони захисту.
При цьому, доводи сторони захисту щодо здійснення виклику ОСОБА_8 неналежним способом з порушенням ч. 7 ст. 135 КПК України, без використання інструментів міжнародного співробітництва, відхиляються з мотивів, аналогічних тим, які вже були наведені слідчим суддею, під час оцінки процедури здійснення повідомлення про підозру.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні прокурор вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_8 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
3.4.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та суду є реальним, з огляду на:
1) неодноразові неявки підозрюваного за викликами детектива та відсутність відомостей про його місцезнаходження на території України чи постійного місця проживання за кордоном, що стало підставою для оголошення його у міжнародний розшук;
2) історію перетину державного кордону та перебування підозрюваного за кордоном. Так, підозрюваний систематично виїжджав за межі України, в тому числі за час дії в Україні воєнного стану, а саме з 26.09.2022 по 07.05.2023 ОСОБА_8 7 разів перетинав держаний кордон. Вказане свідчить про вільне переміщення підозрюваного та наявну в нього можливість переховування на територіях різних держав;
3) встановлений факт виїзду ОСОБА_8 07.05.2023 за кордон та відсутність відомостей про його повернення на територію України;
4) тяжкість і характер злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 та суворість можливого покарання і пов`язані із цим негативні наслідки.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.4.3. Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги:
1) інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті, в якому він був організатором і виконував активні дії, у зв`язку з чим він може координувати дії та показання інших співучасників, в тому числі службових осіб АТ «Укрзалізниці», або вчиняти вплив на інших осіб щодо змісту, характеру та обсягу їх показань та процесуальної поведінки;
2) до забезпечення виконання договорів ТОВ «Коларес-Брокерс» з АТ «Укрзалізниця» були задіяні особи, прямо підпорядковані та підконтрольні ОСОБА_8, які наразі є свідками у цьому кримінальному провадженні, при цьому частина з яких й надалі продовжують працювати під контролем останнього, тому існують підстави стверджувати про можливість підозрюваного впливати на таких свідків з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності;
3) в ході розгляду цього клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких він дізнався зміст їх показань та особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.
Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.
3.5. Щодо інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про обрання до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;
- тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 . У разі визнання винуватим ОСОБА_8 загрожує позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
- станом на день розгляду клопотання ОСОБА_8 виповнився 39 років;
- відомостей про сімейний стан підозрюваного та наявність у нього обов`язку по догляду за особою, яка перебуває на його утриманні, слідчому судді не надано;
- підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
Враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя вважає, що обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу є можливим і відповідає положенням законодавства.
При цьому, враховуючи, що при розгляді клопотання, поданого у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя перевіряє лише можливість обрання єдиного запобіжного заходу - тримання під вартою, відсутня необхідність оцінювати питання щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
Крім того, керуючись положеннями абз. 7 ч. 4 ст. 183 та ч. 4 ст. 197 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави та не зазначає строку дії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 193, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52023000000000467 від 12.09.2023 - задовольнити.
2.Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
3.Після затримання підозрюваного ОСОБА_8, і не пізніше як через 48 (сорок вісім) годин із часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
4.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1