- Головуючий суддя (ВАКС) : Задорожна Л.І.
Справа № 991/1074/24
Провадження № 1-кс/991/1085/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
учасників кримінального провадження:
з боку обвинувачення: детектива ОСОБА_3,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна від 08.02.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000020 від 11.01.2024,
УСТАНОВИВ:
08.02.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна від 08.02.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000020 від 11.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
І. Суть клопотання
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52024000000000020 від 11.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
Досудовим розслідуваннямвстановлено,що 23.01.2024суддею Болградськогорайонного суду Одеської області ОСОБА_5 було закритосправу провчинення адміністративногоправопорушення стосовно ОСОБА_6 та ухвалено рішення щодо повернення вилучених тютюнових виробів. Цього ж дня суддя Болградського районного суду ОСОБА_7 під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 підбурював його до надання неправомірної вигоди, не конкретизуючи суму, запропонувавши визначити її самому, за закриття суддею ОСОБА_5 справи про вчинення адміністративного правопорушення та за майбутнє закриття суддею ОСОБА_8 іншої справи про вчинення адміністративного правопорушення.
У подальшому, суддя ОСОБА_7 для отримання неправомірної вигоди залучив адвоката ОСОБА_9
06.02.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.01.2024 проведено обшук квартири за місцем проживання ОСОБА_7, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення обшуку вилучено мобільний телефон Samsung Galaxy A71, IMEI: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2, SN НОМЕР_3, та ноутбук Acer s/n NXA84EU0091372AA187600, якими користується ОСОБА_10, з метою надання експертній установі для проведення дослідження.
Під час огляду вищевказаних пристроїв встановлено, що на них містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зберегли на собі сліди кримінальних правопорушень, а отже вони є речовими доказами у кримінальному провадженні.
Постановою детектива від 06.02.2024 технічні пристрої визнані речовими доказами в цьому кримінальному провадженні.
Крім того, відомості щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, що можуть міститися на вилучених мобільному телефоні та ноутбуці, могли бути видалені, а отже існує необхідність у проведенні їх огляду за участю спеціаліста, а також проведенні експертного дослідження з метою відшукання та відновлення інформації, що має значення для кримінального провадження.
Враховуючи, що інформацію, яка міститься на носіях можливо видалити, а носії знищити, приховати чи пошкодити, тому метою арешту є збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), у зв`язку з чим прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 просив накласти арешт на вилучені у ході проведення обшуку квартири мобільний телефон та ноутбук.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
У судовому засіданні детектив Національного бюро ОСОБА_3, який діє на підставі доручення прокурора, клопотання про арешт майна підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та накласти арешт на мобільний телефон та ноутбук, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Мобільний телефон містить інформацію щодо обставин, які вивчаються у межах даного кримінального провадження, а саме спілкування судді ОСОБА_7 з адвокатом ОСОБА_9, проте це листування було видалене. Також, він містить фотокопії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 . Ноутбук містить інформацію про обставини, які вивчаються у межах даного кримінального провадження, а саме у ньому було виявлено підготовлений документ ОСОБА_7 для ОСОБА_6 (письмові пояснення для судді ОСОБА_5 ), який надіслано електронною поштою ОСОБА_6 .
Володілець майна ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином. Його неприбуття за таких обставин не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Подане детективом Національного бюро клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).
Зазначені вище вимоги прокурором дотримані, клопотання про арешт майна надійшло до Вищого антикорупційного суду 08.02.2024, в межах строку 48 годин після проведення обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_7 .
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків віднесено можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна, зокрема, для третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
Оскільки у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, відповідно до витягу з ЄРДР (сформованого 07.02.2024), під час розгляду клопотання слідчий суддя перевіряє достатність підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення.
Під час розгляду клопотання доведено наявність достатніх підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, а саме підбурювання суддею ОСОБА_7, тобто службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, до надання неправомірної вигоди суддям Болградського районного суду Одеської області (службовим особам, що займають відповідальне становище) ОСОБА_6 за закриття суддею ОСОБА_5 справи про вчинення адміністративного правопорушення та за майбутнє закриття суддею ОСОБА_8 іншої справи про вчинення адміністративного правопорушення.
Про вагомість зібраних доказів свідчать долучені до клопотання, в копіях: рапорти від 11.01.2024, 23.01.2024; заява від 11.01.2024; протоколи допитів свідків від 11.01.2024, 19.01.2024, 23.01.2024, 24.01.2024, 25.01.2024, 31.01.2024, 06.02.2024, 07.02.2024; протоколи огляду від 11.01.2024, 25.01.2024; протоколи огляду предмету від 15.01.2024, 23.01.2024, 24.01.2024 із додатками.
2) Правові підстави накладення арешту майна
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.01.2024 надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_2, за місцем проживання ОСОБА_7, з метою відшукання, зокрема мобільного телефону та комп`ютерної техніки, які містять інформацію про обставини висловлення прохання про надання неправомірної вигоди суддям Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_6 .
Відповідно до протоколу від 06.02.2024, у ході проведення обшуку будинку за цією адресою, детективами Національного бюро виявлено та вилучено мобільний телефон Samsung Galaxy A71, IMEI: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2, SN НОМЕР_3, та ноутбук Acer s/n NXA84EU0091372AA187600.
Зі змісту протоколу слідує, що ОСОБА_7 надав свій мобільний телефон, в ході огляду якого встановлено, що у месенджері Viber знайдено електронне листування з помічником судді ОСОБА_7 - ОСОБА_11, у цьому листуванні помічник пересилає ОСОБА_7 : акт приймання передачі на відповідальне зберігання тютюнових виробів від 19.12.2023; пояснення ОСОБА_6 ; рапорт інспектора УПД ГУНВС в Одеській обл. ОСОБА_12 про складання адміністративного протоколу стосовно ОСОБА_6 та вилучення в останнього 4500 пачок тютюнових виробів; лист начальнику ГУНП в Одеській області ОСОБА_13 про факти реалізації фальсифікованих товарів; рапорт начальнику ГУНП в Одеській області ОСОБА_13 про долучення матеріалів; протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 011220, складений відносно ОСОБА_6, ці матеріали пов`язані з розглядом справи про адміністративне правопорушення. Під час огляду телефону, серед контактів знайдено номер телефону « НОМЕР_4 » ОСОБА_14 . Також оглянуто месенджер WhatsApp, у якому наявний діалог з ОСОБА_9 за 24.01.2024, пропущений аудіодзвінок о 12:06 та видалені повідомлення між ними.
Після цього, ОСОБА_7 надано для огляду ноутбук, на робочому столі якого виявлено документи у форматі «Word» із назвою «Голубов Пояснення 1645». У зв`язку з тим, що надання мобільного телефону та ноутбуку разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, детективами Національного бюро прийнято рішення про їх вилучення.
06.02.2024 постановою детектива Національного бюро ОСОБА_3 мобільний телефон та ноутбук, вилучений під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 52024000000000020 від 11.01.2024.
Оцінюючи вилучені під час обшуку мобільний телефон та ноутбук на предмет наявності у них ознак речових доказів, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Мобільний телефон Samsung Galaxy A71, IMEI: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2, SN НОМЕР_3 та ноутбук Acer s/n NXA84EU0091372AA187600, з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, можуть містити відомості, які в майбутньому можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні та відповідають ознакам речових доказів. Більш того, на даний час існує необхідність у відшуканні на ноутбуці та у відновленні видалених з мобільного телефону даних, що також можуть мати значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Таким чином, з метою отримання відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження та ймовірно містяться у вилучених мобільному телефоні та ноутбуці, відповідно до наданих у судовому засіданні детективом Національного бюро пояснень, буде призначено судову експертизу.
За таких обставин відновити видалені відомості можливо лише із залученням експерта. У такому випадку суттєвим для відновлення такої інформації є наявність самого пристрою, який буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується з положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучені мобільний телефон та ноутбук відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та існує можливість використання відомостей, які у них містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Таке майно зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, а його надання є необхідною умовою для проведення експертного дослідження, у зв`язку з чим існують правові підстави для накладення арешту.
3) Речі є тим видом майна, на яке може бути накладено арешт
Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку, зокрема, на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Детектив Національного бюро у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільний телефон та ноутбук. Таке майно відповідає положенням ч. 2 ст. 181 ЦК України (оскільки є рухомим) та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт.
4) Завдання, для виконання яких детектив звертається із клопотанням про арешт майна
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість приховування, пошкодження та знищення вилучених у ході проведення обшуку мобільного телефону, ноутбуку та інформації, яка міститься в них, є обґрунтованою.
5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Положення КПК України узгоджуються з практикою ЄСПЛ, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливих кримінальних правопорушень, їх специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити ОСОБА_7 вилученого у нього майна, а лише тимчасово обмежити його право користуватись та розпоряджатись мобільним телефоном, ноутбуком, зокрема до завершення експертного дослідження.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна ОСОБА_7, слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього.
Враховуючи викладене, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати тимчасову заборону користування, розпорядження та відчуження майном, зважаючи на встановлені ризики знищення, приховування, пошкодження технічних пристроїв, вилучених у ході проведення обшуку, та інформації, яка міститься в них.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що на цьому етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь вини.
На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 06.02.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_1, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.01.2024, а саме:
- мобільний телефон Samsung Galaxy модель A71 IMEI: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2, SN НОМЕР_3, вилучений у ОСОБА_7 ;
- ноутбук Acer s/n NXA84EU0091372AA187600, вилучений у ОСОБА_7,
який полягає у тимчасовій забороні права на відчуження, користування та розпорядження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_15