- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Чорненька Д.С.
Справа № 991/884/24
Провадження №11-сс/991/127/24
Суддя 1 інст. ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
представників ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» : ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52024000000000025 від 16 січня 2024 року,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2024 року клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» № НОМЕР_1, відкритому в AT «АБ «РАДАБАНК», шляхом тимчасової заборони їх відчуження, розпорядження та користування. Судове рішення мотивоване тим, що грошові кошти, які розміщені на вказаному банківському рахунку, можуть підлягати спеціальній конфіскації, як такі, що одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, а також наявністю підстав вважати, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження може призвести до вжиття зацікавленими особами заходів для приховування такого майна, його передачі третім особам, тощо.
09 лютого 2024 року та 14 лютого 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» - адвоката ОСОБА_7 та доповнення до неї, в якій він просить скасувати арешт, який накладено ухвалою слідчого судді від 05 лютого 2024 року. Вважає судове рішення незаконним, оскільки висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. У цьому кримінальному провадженні підозра нікому не вручена, цивільний позов не пред`являвся, а тому стороною обвинувачення не встановлено та не доведено, що грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» є суб`єктом реального сектору економіки, який надає роботу найманим працівникам, сплачує податки, а тому накладення арешту на рахунок негативно впливає на його господарську діяльність, платоспроможність і виконання взятих на себе договірних зобов`язань. Ухвала слідчого судді не відповідає вимогам п.5 ч.5 ст.173 КПК України, оскільки в ній не зазначений спосіб інформування заінтересованих осіб. Висновки слідчого судді, що фактичне виконання ремонтів ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» виглядає сумнівним та таким, що насправді не проводилося або проводилося частково, а документи про виконання таких робіт підписувалися без реального їх виконання, що призвело до заволодіння коштами товариства «Укрзалізниця», спростовуються наявними документами, зокрема: актами прийому-передачі наданих послуг та відповідними товарно-транспортними накладними, в тому числі і листами локомотивного депо Київ-Пасажирський регіональної філії «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця» з проханнями здійснити ремонт вузлів тягового приводу пасажирських електровозів та інших агрегатів рухомого складу. Той факт, що такі документи відсутні в AT «Укрзалізниця» і про що зазначено в ухвалі суду про накладання арешту, не може свідчити, що їх не існує. Зі змісту ЄРДР вбачається, що досудове розслідування здійснюється за фактом вчинення зловживань службовими особами AT «Укрзалізниця», а не ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ». Отже, накладення арешту на рахунок ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» є передчасним. Належних та допустимих доказів вчиненого злочину, зокрема висновку експерта щодо визначення розміру матеріальних збитків у кримінальному провадженні, матеріали справи не містять. Крім того, відсутня постанова про створення групи детективів НАБУ у цьому кримінальному провадженні, а тому існують сумніви щодо джерела походження доказів, зокрема документів, які відображають публічні закупівлі послуг та свідчать про проведені господарські операції між товариствами «Укрзалізниця» та «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ». Окрема частина доказів стосується телефонних переписок між свідками провадження, наданих із іншого кримінального провадження, а саме з №52021000000000167. Отже, вони отримані з порушенням вимог ч.5 ст.217 КПК України. Крім того, детективи мали звернутися до слідчого судді в порядку ст.160 КПК України з клопотанням про тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження №52021000000000167, а тому висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, безпідставно взято до уваги показання працівника AT «Укрзалізниця» ОСОБА_9, оскільки, відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України. Просить врахувати, що 13 лютого 2024 року на адресу ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» ТОВ «Машинобудівний завод «КВІК» виставило претензію щодо сплати заборгованості в сумі 21 092 250 грн. Дана обставина свідчить про не розумність та не співрозмірність обмеження права власності завданням цього кримінального провадження і в такому випадку слідчим суддею застосований найбільш обтяжливий спосіб арешту майна, який фактично призвів до зупинення правомірної підприємницької діяльності товариства.
У судовому засіданні представники ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 апеляційну скаргу підтримали, крім доводу щодо повноважності детективів, просили її задовольнити. Надати пояснення з приводу суми, яка арештована на рахунку товариства, не змоли.
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив залишити його без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить таких висновків.
У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення спеціальної конфіскації (ч.2 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК Украни); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК Україн); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч.3 ст.132 КПК України).
З матеріалів судової справи вбачається, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000025 від 16 січня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за фактом заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» шляхом зловживання службовими особами АТ «Укрзалізниця» своїм службовим становищем за попередньою змовою з представниками ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» (ЄДРПОУ 42569100) у 2021-2023 роках.
У відповідності до ч.1 ст.170 КПК України слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Вказані вимоги прокурором при поданні клопотання про арешт майна виконані.
За версією сторони обвинувачення у листопаді-грудні 2021 року філія «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» за результатами проведених тендерних процедур уклала 6 договорів на закупівлю послуг з ремонту деталей електровозів з ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» на загальну суму 12,8 млн грн з ПДВ. Крім того, у 2023 році за результатами тендерів Регіональною філією «Південно-Західна Залізниця» укладено ще 3 договори з ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» на закупівлю послуг з ремонту вузлів пасажирських електровозів на суму 29,6 млн грн з ПДВ. Проте, деталі, які начебто потребували ремонту, обліковувались на балансі підприємства як металобрухт.
Органом досудового розслідування встановлено, що на структурному підрозділі депо станції Київ-Пасажирський регіональної філії «Південно-Західна Залізниця» АТ «Укрзалізниця», з яким були підписані акти виконаних робіт за вказаними вище 9 договорами з ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ», відсутні всі необхідні документи, що підтверджують передачу деталей у ремонт та інші документи, які б містили детальні дані про проведені ремонти. Факти виконання вказаних ремонтів з боку ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» виглядають сумнівним та такими, що насправді не проводилися або проводилися частково, а документи про виконання робіт підписувалися у повному обсязі без реального їх виконання, що призвело до заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» щонайменше на суму 32,8 млн грн з ПДВ, що підтверджується доказами, доданими до клопотання, у тому числі, які містяться у т.1 на а.с.130-138.Підписання актів виконаних робіт та оплата на користь ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» за частиною із укладених договорів з АТ «Укрзалізниця» станом на січень 2024 року триває, що обумовлює необхідність вжиття стороною обвинувачення невідкладних заходів щодо арешту коштів, які знаходяться на рахунку ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ».
З матеріалів справи вбачається, що розрахунок за Договорами про надання послуг з ремонту вузлів тягового приводу пасажирських перевезень електровозів №ПЗ/Т-23727/НЮ від 15 серпня 2023 року, №ПЗ/Т23729/НЮ від 15 серпня 2023 року та №ПЗ/Т-23728/НЮ від 15 серпня 2023 року, здійснювався у безготівковій формі на рахунок ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» (ЄДРПОУ 42569100) НОМЕР_1, відкритому в АТ «АБ «РАДАБАНК» (т.1, а.с.112, 119, 127 зворот). Крім того, вказані обставини підтверджуються листом АТ «Українська залізниця», до якого надані копії платіжних документів, що посвідчують перерахування грошових коштів АТ «Укрзалізниця» ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ».
Відповідно до ч.6 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України, належить до особливо тяжких.
Таким чином, на думку колегії суддів, наявні в матеріалах справи документи, вказують на причетність ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» до обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні №52024000000000025 від 16 січня 2024 року. Зазначене вище підтверджує наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна.
Згідно з п.2 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Відповідно до ч.4 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.96-2 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених КК України, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого ч.1 ст.150, ст.154, ч.2-3 ст.159-1, ч.1 ст.190, ст.192, ч.1 ст.204, 209-1, 210, ч.1-2 ст.212, 212-1, ч.1 ст.222, 229, 239-1, 239-2, ч.2 ст.244, ч.1 ст.248, 249, ч.1-2 ст.300, ч.1 ст.301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, ст.363, ч.1 ст.363-1, 364-1, 365-2 КК України.
Так, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000025 від 16 січня 2024 року здійснюється за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, санкція за яке передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Тобто, у разі доведення стороною обвинувачення вчинення вказаного злочину, в межах даного провадження може бути застосована спеціальна конфіскація.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна
При цьому, ч.4 ст. 96-2 КК України передбачає, що гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у п.1-4 ч.1 ст.96-2 КК України. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
Дослідиши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо необхідності накладення арешту з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації, оскільки докази, які містяться у матеріалах справи свідчать, що на рахунку ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» НОМЕР_1, який відкрито в АТ «АБ «РАДАБАНК», можуть зберігатися грошові кошти, що одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.
Накладення арешту на грошові кошти, що розміщені на рахунку ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» НОМЕР_1 в АТ «АБ «РАДАБАНК», вбачається доцільним і з підстав збереження такого майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації, яка може бути призначена судом за наслідками розгляду судового провадження у межах даного кримінального провадження.
На думку колегії суддів, клопотання прокурора про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України, зокрема, містить підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації, оскільки майно не відповідає критеріям, передбачених ст.96-1 КК України, не підтверджені представниками товариства, отже не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для накладення арешту на майно з такою метою.
Доводи апеляційної скарги, що арешт майна перешкоджає здійснювати ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» господарську діяльність, під час апеляційного розгляду не були доведені представниками даного товариства будь-якими належними доказами. Застосування заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешту майна, є втручанням у права і свободи особи, проте воно можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, які, на думку колегії суддів, у цьому випадку наявні.
Решта доводів, на які посилається в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7, також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують правильність висновків, зазначених у ній, а ґрунтуються лише на суб`єктивних оціночних судженнях.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції також не встановлено.
У силу вимог п.1 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має, у тому числі, право залишити ухвалу без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.132, 167, 170, 171, 173, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу представника ТОВ «ВЕРГІЛІЙ МЕТАЛ» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52024000000000025 від 16 січня 2024 року залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2024 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4