- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/7764/23
Провадження 1-кп/991/95/23
У Х В А Л А
Іменем України
09 лютого 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,
обвинувачених ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_14 про скасування арешту у кримінальному провадженні, внесеному 27 травня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001175, за обвинуваченням:
ОСОБА_15, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Сніжне Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_16, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Карпівці Чуднівського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,
ОСОБА_17, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Дзержинськ Горьківської області, російської федерації, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_18, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Києва, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_19, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_5, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_20, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України
В С Т А Н О В И В:
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене 27.05.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001175, за обвинуваченням ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Захисником обвинуваченої ОСОБА_18 - адвокатом ОСОБА_14 подано до суду клопотання про скасування арешту з майна обвинуваченої.
Доводи клопотання захисника про скасування арешту
В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначає, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.09.2022 у справі № 991/3364/22 накладено арешт на транспортний засіб - автомобіль Volkswagen Golf Plus 2010 року, д.н.з. НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_18 . Захисник вважає, що арешт накладено необґрунтовано оскільки з наданих слідчому судді доказів неможливо було встановити обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_18 . Надані слідчому судді документи не підтверджували вчинення ОСОБА_18 кримінального правопорушення. Разом з цим, захисник також зазначає, що конфіскація майна застосовується за скоєння тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів. Втім обвинувальний акт не містить тверджень про мету збагачення ОСОБА_21 в результаті вчинення інкримінованого їй злочину. Вказане викликає об`єктивні сумніви в можливості застосування конфіскації майна обвинуваченої. Враховуючи зазначені доводи захисник просить скасувати арешт з автомобіля обвинуваченої.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_14 у судовому засіданні подане клопотання підтримав. Пояснив, що підозра ОСОБА_18 є необґрунтованою. Жоден з доказів, на який слідчий суддя послався в ухвалі про накладення арешту, не доводить вчинення ОСОБА_18 кримінального правопорушення. Договір № 221221 від 22.12.2021 підтверджує лише договірні зобов`язання ТОВ «Пієм Партнерс» перед Держпродспоживслужбою щодо надання послуг з розробки бази даних електронного державного реєстру кормових добавок. Підприємство підтверджує належне виконання умов договору, відсутність майнової шкоди та відсутність претензій з їх боку до програмного забезпечення. Висновки судових експертиз, які слідчий суддя також навів в обґрунтованість підозри, зроблені до моменту виявлення детективами Національного антикорупційного бюро програмного забезпечення. Виявлення детективами програмного забезпечення - «База даних електронного державного реєстру кормових добавок» стало підставою звернення детективів до Генерального прокурора з клопотанням про спір про підслідність. У клопотанні детективом зазначено про непідтвердження наявними доказами факту відсутності програмного забезпечення. У сукупності викладеного захисник переконаний, що висновок слідчого судді про обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_18 зроблено на підставі формальної оцінки доказів сторони обвинувачення. Таким чином висновок слідчого судді є необґрунтованим. Поряд з цим, захисник також посилається і на відсутність доказів корисливих мотивів у ОСОБА_18 . Сторона обвинувачення в обвинувальному акті не зазначає розмір та різновид вигоди, яку отримала ОСОБА_18 або мала мету отримати в майбутньому. Враховуючи відсутність корисливої мети, захисник переконаний, що до ОСОБА_18 неможливо застосувати конфіскацію майна як вид покарання. Додатково захисник також зазначив, що доходи ОСОБА_18 протягом 2015-2021 року дозволяли придбати автомобіль. Надав документи на підтвердження виказаної позиції. У сукупності викладеного захисник просить скасувати арешт з автомобіля обвинуваченої, як необґрунтовано накладений.
Обвинувачена ОСОБА_18 в судовому засіданні клопотання захисника підтримала та просила скасувати арешт з автомобіля Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 .
Захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 підтримали клопотання про скасування арешту.
Обвинувачені ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_20 не заперечували проти скасування арешту.
Представник потерпілого ОСОБА_6 вирішення питання про скасування арешту залишила на розсуд суду.
Прокурор ОСОБА_22 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що ОСОБА_18 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. У разі доведення вини останньої до неї має бути застосована конфіскація майна як вид покарання. Тому арешт на майно ОСОБА_18 накладено обгрунтовано. Накладений арешт забезпечує досягнення цілей кримінального провадження та можливість виконання вироку в частині конфіскації майна майбутньому.
Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання
Дослідивши клопотання захисника про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів дійшла такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Частина 2 статті 131 КПК України визначає арешт майна одним із видів заходів забезпечення.
Частиною 3 статті 132 КПК України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України перебувало кримінальне провадження № 42021000000001175 від 27.05.2021, процесуальне керівництво в якому здійснювалося Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора. Під час досудового розслідування даного провадження ОСОБА_18 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
За клопотанням сторони обвинувачення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу від 02.09.2022 справа № 991/3364/22, якою накладено арешт на транспортний засіб - автомобіль Volkswagen Golf Plus 2010 року, д.н.з. НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_2, який на праві приватної власності належить ОСОБА_18 .
Правовою підставою накладення вищевказаного арешту є забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Як вбачається із обвинувального акта та встановлено в судовому засіданні із пояснень учасників судового провадження, ОСОБА_18 обвинувачується у пособництві в розтраті чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Водночас відповідно до ч. 5 ст. 170 КК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Отже, накладення арешту на майно підозрюваного (обвинуваченого) з метою забезпечення конфіскації такого майна як виду покарання, є обґрунтованим. З огляду на вказане доводи захисника про сумнівність можливості застосування до ОСОБА_18 покарання у виді конфіскації майна судом відхиляються, як такі що не ґрунтуються на приписах КПК України.
Разом з цим, з судового рішення вбачається, що слідчий суддя при розгляді клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно ОСОБА_18 дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої останній підозри з огляду на вивчені в судовому засіданні документи, які були йому надані стороною обвинувачення.
Доводи захисника стосовно того, що надані слідчому судді документи не доводять вину ОСОБА_18 в інкримінованому їй злочині розцінюються колегіє суддів, як позиція сторони захисту стосовно невинуватості останньої. Проте висновок про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, наявність чи відсутність в діях обвинуваченої складу інкримінованого злочину буде вирішуватися судом у нарадчій кімнаті після дослідження доказів у справі. Факт направлення до суду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42021000000001175 за обвинуваченням, в тому числі, ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 т. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, свідчить про небезпідставність твердження слідчого судді про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_18 підозри.
На даній стадії кримінального провадження без дослідження усіх наявних у сторони обвинувачення та сторони захисту матеріалів колегія суддів не може стверджувати про обґрунтованість/необґрунтованість повідомленої підозри та висунутого обвинувачення ОСОБА_18 .
З приводу доводів сторони захисту про набуття у власність вищезазначеного транспортного засобу за особисті грошові кошти ОСОБА_18 суд зазначає таке. Захід забезпечення кримінального провадження, скасування якого є предметом даного розгляду, застосований з метою забезпечення конфіскації майна обвинуваченої як виду покарання в майбутньому у разі доведення в судовому засіданні винуватості у вчиненні інкримінованого їй злочину. Суд не досліджує джерело походження коштів обвинуваченої, які були нею використані для набуття у власність автомобіля оскільки це не є предметом доказування у даному провадженні. Крім цього перед судом не порушені питання про необхідність застосування до арештованого автомобіля спеціальної конфіскації через набуття його у власність за рахунок коштів здобутих злочинним шляхом. Тому аргументи захисника щодо набуття автомобіля до ймовірного часу вчинення правопорушення, у зв`язку із чим він не підлягатиме конфіскації, не потребують в цій частині мотивування суду.
Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника про скасування арешту.
Керуючись ст. 131, 132, 170, 174, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_14 про скасування арешту у кримінальному провадженні, внесеному 27 травня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001175.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_23
Судді
ОСОБА_24