- Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.
Справа № 991/1134/24
Провадження 1-кс/991/1145/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 листопада 2023 року за № 52023000000000571,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1. 12 лютого 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому адвокат просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 11 січня 2024 року у справі № 991/239/24 на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках підозрюваного ОСОБА_3 № НОМЕР_1 та НОМЕР_2, відкритих в АТ КБ «ПриватБанк».
Клопотання обґрунтоване тим, що перший із зазначених рахунків підозрюваний ОСОБА_3 використовує для одержання заробітної плати за наукову діяльність, а інший - для отримання пенсійних виплат.
1.2. 14 лютого 2024 року до суду надійшли письмові заперечення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, у яких він просив відмовити у задоволенні клопотання у зв`язку з тим, що необхідність застосування арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання не відпала.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів та додав, що зазначені кошти не мають стосунку до обставин, які розслідуються у межах кримінального провадження, а тому арешт на вказані у клопотанні банківські рахунки накладений необґрунтовано.
2.2. Особа, за клопотанням якої було арештовано майно, про час та місце розгляду клопотання повідомлена належним чином, у судове засідання не прибула, що не перешкоджає розгляду клопотання.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заперечення детектива, заслухавши думку представника власника, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
- збереження речових доказів;
- спеціальної конфіскації;
- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частина 1 ст. 174 КПК України передбачає право власника або володільця майна заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт може бути скасований ухвалою слідчого судді у випадку, якщо особа доведе наявність принаймні однієї з таких підстав:
- в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;
- арешт накладено необґрунтовано.
3.3. Оцінка та висновки слідчого судді
3.3.1. 09 січня 2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2024 року був накладений арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, зокрема на низку банківських рахунків, відкритих у різних банківських установах (у тому числі тих, що наведені у клопотанні адвоката ОСОБА_4 ).
3.3.2. Як вже зазначала слідчий суддя, кримінальний процесуальний закон передбачає дві окремі підстави для скасування арешту. Втім, необґрунтованість накладеного арешту, як одна з цих підстав, на наявність якої посилається адвокат, не передбачає оцінку та перегляд по суті постановленого слідчим суддею рішення про накладення арешту. Кримінальний процесуальний закон визначає процедуру такого перегляду - виключно в апеляційному порядку. У протилежному випадку це становило би порушення принципу остаточності судового рішення «res judicata».
Обґрунтованість накладеного арешту може бути оцінена виключно у світлі обставин та доводів, які з тих чи інших причин не були предметом оцінки під час накладення арешту.
Такими доводами, на думку адвоката, є неврахування того факту, що зазначені у клопотанні рахунки використовуються підозрюваним для одержання заробітної плати та соціальних виплат.
Разом з тим, таке твердження не відповідає дійсності, адже, як зазначено ухвалі від 11 січня 2024 року, слідчим суддею під час застосування заходу забезпечення кримінального провадження була оцінена співмірність втручання у права ОСОБА_3, зокрема був врахований факт, що клопотання не стосувалося банківського рахунку, який використовується ним для одержання суддівської винагороди.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтвердив, що ОСОБА_3 не обмежений у використанні цього рахунку.
3.3.3. Відповідно до ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати № 95, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.
Викладене свідчить, що право особи на оплату праці захищається лише в тій мірі, яка є необхідною для забезпечення її звичайних життєвих потреб. Таке право ОСОБА_3 додержане, адже він не обмежений у можливостях використовувати суддівську винагороду.
Посилання представника на позицію Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, висловлену у постанові від 17 січня 2020 року у справі № 340/1018/19, не релевантне цим правовідносинам, адже, по-перше, у зазначеній справі суд оцінював накладення арешту не на рахунок працівника, а на рахунок роботодавця, який використовувався для виплати заробітної плати, а по-друге, порядок застосування арешту майна у межах кримінального провадження регулюється виключно кримінальним процесуальним законом, а не іншими джерелами права.
Також слідчий суддя не враховує доводи представника про відсутність зв`язку арештованих грошових коштів до обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні, адже арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання не передбачає з`ясування наявності такого зв`язку.
3.3.4. Враховуючи, що ОСОБА_3 забезпечений можливостю отримувати суддівську винагороду у повному обсязі, слідчий суддя констатує, що його право на оплату праці захищене у мірі, достатній для утримання підозрюваного та його сім`ї, а тому підстави для скасування арешту відсутні.
За таких обставин у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1