Документ № 117181609

справа № 991/715/24

провадження №11-сс/991/111/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

підозрюваного ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 січня 2024 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №52023000000000202 від 01 травня 2023 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

18 травня 2023 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 14 липня 2023 року з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 107 360 000 грн., ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31 травня 2023 року альтернативний запобіжний захід у вигляді застави зменшено до 75 000 000 грн.

Рішенням слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 липня 2023 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 16 жовтня 2023 року включно.

Відповідно до матеріалів провадження в подальшому строк тримання ОСОБА_5 під вартою неодноразово продовжувався, досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі завершено та триває стадія ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування в порядку виконання ст.290 КПК.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 січня 2024 року частково задоволено клопотання сторони обвинувачення та продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29 березня 2024 року включно, зменшено суму визначеної підозрюваному як альтернативного запобіжного заходу застави до 6 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 18 168 000 (вісімнадцять мільйонів сто шістдесят вісім тисяч) грн. з покладенням на особу відповідних процесуальних обов`язків на строк два місяці.

При ухваленні вказаного судового рішення слідчий суддядійшов висновку про можливість продовження строку застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення особою кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин та продовження існуванняризиків кримінального провадження, передбачених ст.177 КПК, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення. Водночас, на думку слідчого судді, з плином часу ризик вчинення іншого кримінального правопорушення хоч і продовжує існувати, але він мінімізується.

Враховуючи зазначені обставини та стан здоров`я підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність встановлення застави меншого розміру, який дозволить стримати підозрюваного від втечі та з такою ж вірогідністю дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки саме це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, вважаючи що при розгляді клопотання детектива слідчим суддею не були враховані в повній мірі аргументи захисту та істотні обставини, які безпосередньо спростовують та/або послаблюють позицію обвинувачення, захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою, за вимогами якої просив скасувати ухвалу слідчого судді в частині визначення розміру застави та покладення на ОСОБА_5 процесуального обов`язку утримуватись від спілкування зі свідками та постановити у цій частині нову, якою визначити заставу як альтернативний запобіжний захід у передбаченому п.3 ч.5 ст.183 КПК розмірі, покласти на підозрюваного обов`язок утримуватися від спілкування із свідками лише щодо обставин цього кримінального провадження.

На переконання сторони захисту детективом та прокурором не доведено слідчому судді обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 .

В обґрунтування відсутності (зменшення) передбачених ст.177 КПК ризиків, якими сторона обвинувачення обґрунтовувала необхідність продовження строку дії запобіжного заходу, непомірності визначеного розміру застави та наявності підстав для зменшення обсягу обов`язків (заборон) для можливості виконувати службові обов`язки захисник послався на такі доводи.

Детектив в поданому клопотанні в порушення п.4 ч.1 ст.184 КПК лише формально перерахував заявлені ризики, але не надав на їх підтвердження жодних обґрунтованих доказів, не вказав про зменшення заявлених ризиків зі спливом часу, що є об`єктивним процесом та не залежить від волі детектива, прокурора або суду.

При цьому, відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту свідчить про повне вичерпання ризику знищення, приховування або спотворення підозрюваним речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та істотне зменшення ризику переховування і ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, які у сукупності враховувались при застосуванні та продовженні ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою і визначення розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Завершення досудового розслідування і, як наслідок, повне вичерпання принаймні одного ризику та істотне зменшення інших ризиків є обставиною, яка перебуває у безпосередньому взаємному зв`язку із застосованим щодо особи запобіжним заходом. Виникнення цієї обставини зумовлює зміну запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою або зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави в контексті зменшення її розміру до передбаченого п.3 ч.5 ст.182 КПК.

Попри внесення застави, її розмір для підозрюваного та його родини залишається непомірним навіть враховуючи його офіційний заробіток на посаді судді. Захисник звертає увагу, що застава внесена не за рахунок особистих коштів родини ОСОБА_9, а за рахунок коштів третіх осіб на прохання сторони захисту у зв`язку із погіршенням стану здоров`я особи та потребою комплексного компетентного і негайного лікування, яке є несумісним із умовами надання медичної допомоги в ДУ «Київський слідчий ізолятор». Зменшення розміру застави до 18 168 000 грн. хоч і є важливим, але залишається завідомо непомірним для підозрюваного.

В обґрунтування необхідності зменшення обсягу обов`язків (заборон) захисник послався на те, що ОСОБА_5 залишається суддею Верховного Суду і оскільки не перебуває під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», зобов`язаний повернутися до виконання своїх службових обов`язків, обговорювати різні робочі та/або адміністративні питання із суддями Верховного Суду, касаційну практику, в тому числі тими, з якими йому оскаржуваною ухвалою слідчого судді повністю заборонене будь-яке спілкування. Враховуючи зазначені обставини, сторона захисту просила суд зменшити обсяг покладених на ОСОБА_5 обов`язків та дозволити останньому спілкування із суддями Верховного Суду в тому числі, але не виключно, з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 з приводу робочих та інших питань, крім тих, що стосуються обставин цього кримінального провадження.

Позиції учасників судового провадження.

Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її у повному обсязі з зазначених у ній підстав.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Мотиви та висновки суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.

Згідно з вимогами ст.12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження та застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, так і обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.2 ст.177 КПК є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За вимогами ч.1 ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім наявності зазначених у статті 177 КПК ризиків слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, передбачені ст.178 КПК.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши позицію підозрюваного та його захисників, заперечення прокурора, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи та обґрунтування апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя у повному обсязі належним чином дотрималась вищевказаних вимог кримінального процесуального закону.

Так, як вбачається з повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 03 жовтня 2023 року ОСОБА_5 підозрюється в прийнятті пропозиції та одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.368 КК.

Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 03 жовтня 2023 року містить, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 . Зі змісту повідомлення слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши матеріали провадження при перевірці доводів та обставин, на які посилалась сторона захисту, як на підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів дійшла висновку, що захисником не наведено у скарзі обставин (відсутність складу злочину або інше), які б очевидно та беззаперечно вказували на непричетність підозрюваного до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, та відсутність достатніх підстав для підозри, тобто про її необґрунтованість.

Надані слідчому судді стороною обвинувачення докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку щодо ймовірної можливості вчинення ОСОБА_5 вищевказаного кримінального правопорушення.

Отже доводи сторони захисту про відсутність у матеріалах провадження достатніх доказів стосовно причетності особи до можливого вчинення вказаного кримінального правопорушення є безпідставними та спростовуються вищезазначеними матеріалами.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту щодо відсутності (зменшення) існування ризиків та наявності підстав для зменшення визначеного оскаржуваною ухвалою розміру застави суд зазначає наступне.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (ч.1 ст.177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії (ч.2 ст.177 КПК).

Перевіряючи обґрунтування слідчого судді щодо продовження існування передбачених ст.177 КПК ризиків, колегія суддів встановила належне та детальне обґрунтування слідчим суддею наявності кожного із зазначених ризиків в оскаржуваній ухвалі, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, фактичні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, в тому числі про його сімейний, майновий стан та стан здоров`я, а також інші передбачені ст.178 КПК обставини.

При цьому слідчим суддею враховано, що ОСОБА_5, починаючи з 18 травня 2023 року, тобто протягом більш ніж восьми місяців, утримується під вартою, дотримується належної процесуальної поведінки; 03 жовтня 2023 року стороною обвинувачення повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування і відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення в порядку ст.290 КПК, з якими сторона захисту на теперішній час ознайомлюється, а встановлені судовими рішеннями ризики, передбачені ст.177 КПК, протягом часу перебування підозрюваного під вартою суттєво не зменшилися. Водночас, з плином часу ризик вчинення іншого кримінального правопорушення хоч і продовжує існувати, але він мінімізується.

Відносно встановленого в оскаржуваній ухвалі розміру застави як альтернативного запобіжного заходу в розмірі 6 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 18 168 000 грн., слід зазначити, що при його визначенні слідчим суддею враховано зменшення ризиків протягом часу перебування ОСОБА_5 під вартою та виконання ним протягом усього часу встановлених обов`язків. Окрім цього, слідчим суддею взято до уваги проблеми підозрюваного зі здоров`ям та необхідність отримання належної медичної допомоги, яку не завжди вчасно можна отримати у тимчасовому слідчому ізоляторі, в якому він перебуває, що документально підтверджено долученою сторони захисту до матеріалів справи медичною документацією особи.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів з огляду на тривалість та стадію досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, майновий стан підозрюваного та членів його родини, який детально викладений детективом НАБУ у клопотанні та підтверджений відомостями, долученими до нього, а також зменшення встановлених ризиків, вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та з урахуванням вищевказаних обставин не є непомірним для нього. Висловлені в судовому засіданні відповідні доводи сторони захисту вищевказаних висновків не спростовують.

Також, відхиляючи наведені в апеляційній скарзі доводи в обґрунтування вимоги про скасування ухвали слідчого судді в частині покладення на ОСОБА_5 процесуального обов`язку утримуватись від спілкування зі свідками, колегія суддів зауважує, що вказаний обов`язок спрямований на обмеження спілкування підозрюваного із вказаними особами щодо обставин цього кримінального провадження, що випливає зі змісту та суті клопотання сторони обвинувачення. Цей обов`язок покладено лише та саме на ОСОБА_5, а тому інші особи, за виключенням прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, не зобов`язані забезпечувати контроль за його виконанням підозрюваним.

Будь-яких відомостей щодо істотного порушення прав підозрюваного з часу прийняття оскаржуваної ухвали встановленим обов`язком та/або при його виконанні як підстави для скасування або зміни останнього, в тому числі з урахуванням зазначених під час апеляційного розгляду стороною захисту обставин щодо можливого обмеження прав та обов`язків, пов`язаних із статусом судді підозрюваного, колегії суддів не надано та під час апеляційного провадження не досліджено.

Зазначене з урахуванням передбачених кримінальним процесуальним законодавством підстав та мети застосування процесуальних обмежень підозрюваного у встановлений спосіб та порядок свідчить про правомірність та обґрунтованість встановлення слідчим суддею зазначеного обов`язку за вказаним формулюванням.

Суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення у разі встановлення надмірного втручання в права особи, проте належних доказів щодо порушення прав підозрюваного в частині покладених відповідно до оскаржуваної ухвали обов`язків після внесення визначеного розміру застави стороною захисту не надано та під час розгляду апеляційної скарги судом не встановлено.

В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи сторони захисту, які не потребують детального аналізу та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, ст.6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі та висловленими стороною захисту під час апеляційного розгляду, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 404, 405, 407, 409, 412, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 січня 2024 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №52023000000000202 від 01 травня 2023 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

___________ ___________ ___________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3