Документ № 117188673

Дата засідання: 13/02/2024
Дата винесення рішення: 13/02/2024
Справа №: 991/579/21
Провадження №: 52020000000000055
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Ткаченко О.В.

Справа № 991/579/21

Провадження № 1-кп/991/1/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі - суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

обвинуваченої ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 23 січня 2020 року за № 52020000000000055 за обвинуваченням

ОСОБА_8 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові, громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 23 січня 2020 року за № 52020000000000055 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Сторона захисту подала до суду 8 (вісім) клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України: «Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».

Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 та 6 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків».

Відповідно до вимог ч. ч. 1-3 ст. 93 КПК України: «Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді».

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.Заходами забезпечення кримінального провадження є: тимчасовий доступ до речей і документів».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3, ч. ч. 5 та 6 ст. 132 КПК України: «Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються».

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 159 КПК України: «Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп`ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення.Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду».

Відповідно до вимог п. п. 1-7 ч. 2 ст. 160 КПК України: «У клопотанні зазначаються:короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження».

Відповідно до вимог п. п. 1-3 ч. 5 і ч. 6 ст. 163 КПК України: «Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів».

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 333 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов`язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу».

З аналізу наведених вище норм кримінального процесуального права норм видно, що кримінальне процесуальне законодавство містить вичерпний перелік вимог до відомостей, які мають бути зазначені у клопотанні сторони кримінального провадження про тимчасовий доступ до речей і документів (ч. 2 ст. 160 КПК України) і покладає на неї обов`язок обґрунтувати наявність передбачених законом підстав для надання тимчасового доступу (ч. 5 ст. 163 КПК України) та довести існування причин, через які він не був здійснений під час досудового розслідування (ч. 2 ст. 333 КПК України).

1) Щодо клопотання сторони захисту (захисник ОСОБА_6 ) від 06 квітня 2021 року про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) (Положення про Головний підрозділ детективів Національного антикорупційного бюро України ; Положення про Перший підрозділ детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ; Положення про Другий підрозділ детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ; Положення про Третій підрозділ детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ; Положення про Четвертий підрозділ детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ; Положення про Другий підрозділ детективів Національного антикорупційного бюро України ; Положення про Оперативно-технічне управління Національного антикорупційного бюро України ). У цьому клопотанні сторона захисту послалася на те, що усі негласні слідчі (розшукові) дії (надалі - НСРД) у кримінальному провадженні № 529200000000000055 від 21.01.2020 року проводилися співробітниками Служби безпеки України, а тому отримання тимчасового доступу до внутрішніх нормативних актів, якими урегульовано права та обов`язки структурних підрозділів НАБУ щодо проведення НСРД, надасть можливість перевірити законність рішень прокурора про доручення проведення НСРД оперативним підрозділам СБУ, а не співробітникам НАБУ.

Колегія суддів вважає що це клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає, оскільки запитуванні положення є локальними нормативними актами, які містять відомості про безпосередні функції, завдання та напрями діяльності Національного бюро та його службових осіб, а стороною захисту не доведено, що відомості та/або інформація, яка міститься у цих документах може бути використана як докази у кримінальному провадженні та може мати значення для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні.

Стороною захисту також не доведено існування причин та/або обставин, які унеможливили її звернення з цим клопотанням до слідчого судді під час досудового розслідування, що свідчить про недотримання нею вимог ч. 2 ст. 333 КПК України.

2) Щодо клопотання сторони захисту (захисник ОСОБА_6 ) від 06 квітня 2021 року про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні НАБУ (вилучення копії заявки від 31.01.2020 року № 04/1947-07-дск на отримання грошових коштів у розмірі 4.000, 00 доларів США). Сторона захисту покликається на те, що 27.05.2020 року під час обшуку в службовому кабінеті судді ОСОБА_8 вилучено грошові кошти в сумі 4.000,00 доларів США, які згідно з видатковим касовим ордером від 04.02.2020 року були видані детективу ОСОБА_9 . Як підстава для видачі цих коштів у касовому ордері зазначено: «Інші виплати населенню за лютий 2020 р. (заявка від 31.01.20 р. № 04/1947-07-дск) КЕКВ 2730- 100334,30 грн./4000 доларів США», що на думку сторони захисту свідчить про те, що ці кошти були видані не для виконання завдань досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, а для інших потреб.

Колегія суддів вважає що це клопотання сторони захисту не підлягає задоволенню, оскільки інформація, яка міститься у вищевказаній заявці не може мати значення для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні та не може вплинути на вирішення обвинувачення по суті.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що до його повноважень не належать питання здійснення контролю за дотриманням НАБУ фінансової і бюджетної дисципліни, як і встановлення можливих фактів порушень у цій сфері, які, у свою чергу у разі їх існування, не можуть будь-яким чином вплинути на результат судового розгляду цього кримінального провадження.

3) Щодо клопотання сторони захисту (захисник ОСОБА_6 ) від 06 квітня 2021 року про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ТОВ « Лайфселл » (вилучення у електронному вигляді та напаперових носіях відомостей стосовно номеру мобільного зв`язку НОМЕР_1, яким за період з 18 січня 2020 року по 21 січня 2020 року (включно) користувався ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, а саме: щодо серійних номерів ІМЕІ мобільних терміналів, які використовувались з ним, дати, часу та тривалості вхідних і вихідних телефонних з`єднань та SMS- повідомлень; номерів контрагентів за цими з`єднаннями та повідомленнями; місцезнаходження кожного з абонентів за цими з`єднаннями та повідомленнями (базової станції оператора (її точної адреси) та азимуту до неї), з урахуванням нульових дзвінків зазначених мобільних терміналів; дати, часу і тривалості надання послуги всесвітньої системи загального доступу Інтернет, із зазначенням виділених IP-адрес під час кожного з`єднання; форми обслуговування зазначеного абонентського номеру (передоплата або договір); а також до документів з питань договірних відносин щодо використання цього номеру у вказаний період часу). Клопотання сторона захисту обгрунтовує тим, що заява ОСОБА_11 про вчинення злочину від 20.01.2020 року була зареєстрована цього ж дня за № В-43 у Центральному апараті СБ України, в той же час матеріали досудового розслідування не містять доказів направлення такої заяви засобами поштового зв`язку. Крім того, як вбачається із листа Головного управління внутрішньої безпеки СБ України від 22.02.2021 року № 9/П-77/129, за період з 01.01.2016 року по 17.02.2021 року перепустки до службового приміщення (адміністративної будівлі) Центрального управління Служби безпеки України за адресою: АДРЕСА_2 . на ОСОБА_11 не оформлювались, в журналі реєстрації відвідувачів вказана особа не зареєстрована.При цьому, детальний аналіз змісту заяви про вчинення злочину від 20.01.2020 року, протоколу допиту ОСОБА_11 від 21.01.2020 року та протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 23.01.2020 року свідчить, що вказані документи складені однією особою. В усіх трьох документах вказано про зустріч ОСОБА_11 та ОСОБА_10 (який користується номером телефону оператора мобільного зв`язку « Lifecell » НОМЕР_2 ) 18.01.2020 року за результатами якої прийнято рішення про звернення до правоохоронних органів, а тому з метою встановлення об`єктивних обставин у кримінальному провадженні існує необхідність отримання тимчасового доступу до відомостей мобільного оператора, послугами якого з 18.01.2020 року по 21.01.2020 року (включно), яким користувався свідок ОСОБА_10 .

Колегія суддів вважає що зазначене клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 року №1280-IV(чинний з 01.01.2022 року) оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність відомостей щодо споживача, отриманих при укладенні договору, наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; та згідно з п. 7 ст. 39 цього ж Закону України «Про телекомунікації», оператори телекомунікацій зобов`язані зберігати записи про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом, та надавати інформацію про надані телекомунікаційні послуги в порядку, встановленому законом. Пунктами 1-2 ч. 8 ст. 105 Закону України «Про електронні комунікації» від 16.12.2020 року №1089-ІХ (чинний з 01.01.2022 року) визначено, що з метою забезпечення правильності виставлення рахунків за надані електронні комунікаційні послуги постачальники таких послуг повинні: вести достовірний облік електронних комунікаційних послуг, що надаються ними; зберігати записи про надані електронні комунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, сторона захисту не довела, що запитувана інформація щодо надання телекомунікаційних послуг не є видаленою через сплив трирічного строку зберігання, а відтак не доведена наявність такої інформації у володінні ТОВ « Лайфселл ».

Суд не приймає до уваги посилання сторони захисту про те, що протокол допиту ОСОБА_11 від 21.01.2020 року та протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 23.01.2020 року були складені однією особою, оскільки відповідно до вимог ст. 23 КПК України суд позбавлений можливості досліджувати протоколи допиту свідків, допити яких не були проведені в порядку ст. 225 КПК України, а також і оцінювати зазначені у таких протоколах обставини. Суд зауважує, що ці свідки, заявлені стороною обвинувачення для допиту у судовому засіданні і станом на теперішній час ще не допитані, а тому сторона захисту має можливість отримати запитувану інформацію безпосередньо під час їх перехресного допиту в суді.

Суд також звертає увагу і на необхідність дотримання вимог ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та зазначає, що відомості, до яких сторона захисту просить надати доступ можуть містити адвокатську таємницю, оскільки з матеріалів кримінального провадження видно, що станом на той час адвокат ОСОБА_11 здійснював захист обвинуваченого ОСОБА_10 у кримінальному провадженні за № 42016000000002642, а ч. 1 ст. 161 КПК України забороняє доступ як до листування, так ідо інших форм обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв`язку з наданням правової допомоги.

4) Щодо клопотання сторони захисту (захисник ОСОБА_6 ) від 06 квітня 2021 року про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Служби безпеки України (Положення про Центральне управління Служби безпеки України ; Положення про департамент боротьби з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України ; Положення про департамент оперативно-технічних заходів Служби безпеки України ; Положення про департамент оперативного документування Служби безпеки України ). На обгрунтування клопотання сторона захисту покликається на те, що усі НСРД у кримінальному провадженні № 529200000000000055 від 21.01.2020 року проводилися співробітниками Служби безпеки України, а тому отримання тимчасового доступу до внутрішніх нормативних актів, якими урегульовано права та обов`язки структурних підрозділів НАБУ щодо проведення НСРД, надасть можливість перевірити законність рішень прокурора про доручення проведення НСРД оперативним підрозділам СБУ, а не співробітникам НАБУ.

Колегія суддів вважає що зазначене клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає з огляду на те, що запитуванні положення є локальними нормативними актами, які містять відомості про безпосередні функції, завдання та напрями діяльності Служби безпеки України та її службових осіб, а стороною захисту не доведено, що відомості та/або інформація, яка міститься у цих документах може бути використана як докази у кримінальному провадженні та може мати значення для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні.

5) Щодо клопотання сторони захисту (захисник ОСОБА_6 ) від 06 квітня 2021 року про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Дзержинського районного суду міста Харкова, а саме до матеріалів кримінального провадження № 42016000000002642 за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України (судова справа № 638/16050/16-к). Сторона захисту посилається на те, що отримана інформація дасть їй змогу підтвердити фальсифікацію первинних матеріалів досудового розслідування, а також документів, що стали підставою для початку кримінального провадження, що, у свою чергу, буде свідчити про провокацію з боку правоохоронних органів та відсутність складу кримінального правопорушення в діянні ОСОБА_8 .

Обвинувачена ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_7 клопотання підтримали. Прокурор проти задоволення клопотання заперечував у зв`язку з відсутністю підстав для його задоволення. Представник Дзержинського районного суду міста Харкова у судове засідання не прибув. Від Дзержинського районного суду міста Харкова надійшла заява про розгляд клопотання за відсутності його представника.

Колегія суддів вважає що це клопотання сторони захисту не підлягає задоволенню з огляду на те, що стороною захисту не наведений перелік речей і документів, які містяться у матеріалах кримінального провадження № 42016000000002642, і тимчасовий доступ до яких вона бажає отримати (п. 3 ч. 2 ст. 160 КПК України), що також не дає можливості суду встановити, що такі речі та документи можуть мати суттєве значення для встановлення важливих обставин у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що копії матеріалів кримінального провадження № 42016000000002642 були вилучені детективами НАБУ під час проведення обшуку 27 травня 2020 року у службовому кабінеті судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_8, оглянуті та долучені до матеріалів кримінального провадження № 52020000000000055, а станом на теперішній час містяться у матеріалах цієї судової справи.

Суд також враховує, що сторона захисту не довела існування причин та/або обставин, які унеможливили її звернення з цим клопотанням до слідчого судді під час досудового розслідування, що свідчить про недотримання нею вимог ч. 2 ст. 333 КПК України.

6) Щодо клопотання сторони захисту (захисник ОСОБА_6 ) від 08 квітня 2024 року про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ПрАТ « Київстар » (вилучення у електронному вигляді та на паперових носіях відомостей стосовно номеру мобільного зв`язку НОМЕР_3, яким за період з 01 жовтня 2019 року по 05 лютого 2020 року (включно); з 01 травня 2020 року по 30 травня 2020 року (включно) користувався ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_16, а саме: щодо серійних номерів ІМЕІ мобільних терміналів, які використовувались з ним, дати, часу та тривалості вхідних і вихідних телефонних з`єднань та SMS- повідомлень; номерів контрагентів за цими з`єднаннями та повідомленнями; місцезнаходження кожного з абонентів за цими з`єднаннями та повідомленнями (базової станції оператора (її точної адреси) та азимуту до неї), з урахуванням нульових дзвінків зазначених мобільних терміналів; дати, часу і тривалості надання послуги всесвітньої системи загального доступу Інтернет, із зазначенням виділених IP-адрес під час кожного з`єднання; форми обслуговування зазначеного абонентського номеру (передоплата або договір); а також до документів з питань договірних відносин щодо використання цього номеру у вказаний період часу). На обґрунтування клопотання покликається на те, що заява ОСОБА_11 про вчинення злочину від 20.01.2020 року була зареєстрована цього ж дня за № В-43 у Центральному апараті СБ України, в той же час матеріали досудового розслідування не містять доказів направлення такої заяви засобами поштового зв`язку. Крім того, як вбачається із листа Головного управління внутрішньої безпеки СБ України від 22.02.2021 року № 9/П-77/129, за період з 01.01.2016 року по 17.02.2021 року перепустки до службового приміщення (адміністративної будівлі) Центрального управління Служби безпеки України за адресою: АДРЕСА_2 . на ОСОБА_11 не оформлювались, в журналі реєстрації відвідувачів вказана особа не зареєстрована. При цьому, детальний аналіз змісту заяви про вчинення злочину від 20.01.2020 року, протоколу допиту ОСОБА_11 від 21.01.2020 року та протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 23.01.2020 року свідчить, що вказані документи складені однією особою. В усіх трьох документах вказано про зустріч ОСОБА_11 (який користується номером телефону оператора мобільного зв`язку « Київстар » НОМЕР_3 ) та ОСОБА_10 18.01.2020 року за результатами якої прийнято рішення про звернення до правоохоронних органів. З метою встановлення об`єктивних обставин у кримінальному провадженні існує необхідність отримання тимчасового доступу до відомостей мобільного оператора, послугами якого з 01 жовтня 2019 року по 05 лютого 2020 року (включно); з 01 травня 2020 року по 30 травня 2020 року (включно) користувався ОСОБА_11 . Вказаний проміжок часу сторона захисту обґрунтовує тим, що на її думку, у вказаний період ОСОБА_11 співпрацював з правоохоронними органами.

Колегія суддів вважає що зазначене клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 року №1280-IV (чинний з 01.01.2022 року) оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність відомостей щодо споживача, отриманих при укладенні договору, наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; та згідно з п. 7 ст. 39 цього ж Закону України «Про телекомунікації», оператори телекомунікацій зобов`язані зберігати записи про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом, та надавати інформацію про надані телекомунікаційні послуги в порядку, встановленому законом. Пунктами 1-2 ч. 8 ст. 105 Закону України «Про електронні комунікації» від 16.12.2020 року №1089-ІХ (чинний з 01.01.2022 року) визначено, що з метою забезпечення правильності виставлення рахунків за надані електронні комунікаційні послуги постачальники таких послуг повинні: вести достовірний облік електронних комунікаційних послуг, що надаються ними; зберігати записи про надані електронні комунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

7) Щодо клопотання сторони захисту (захисник ОСОБА_7 ) від 08 квітня 2024 року про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Офісу Генерального прокурора, а саме до розширеного витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № 52020000000000055 від 21.01.2020 року. Захист посилається на те, що з матеріалів кримінального провадження та з Витягу з ЄРДР вбачається існування розбіжностей у підставах, порядку внесення відомостей до ЄРДР та реєстрації кримінального провадження № 52020000000000055. Відомості, які містяться у документах, до яких планується отримати тимчасовий доступ, у сукупності з іншими доказами можуть свідчити про невинуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та мають важливе значення для надання судом оцінки зібраним стороною обвинувачення та захисту доказам.

Обвинувачена ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_6 клопотання підтримали. Прокурор проти задоволення клопотання заперечував у зв`язку з відсутністю підстав для його задоволення. Представник Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 повідомив, що Офіс Генерального прокурора є власником і розпорядником реєстру, а також володільцем інформації, що у ньому обробляється, а тому позбавлений можливості надавати будь-які витяги з ЄРДР, оскільки витяги мають право надавати виключно реєстратори, до яких Офіс Генерального прокурора не належить.

Колегія суддів вважає що клопотання захисника ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Офісу Генерального прокурора, а саме до розширеного витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № 52020000000000055 від 21.01.2020, не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд приймає до уваги заперечення представника Офісу Генерального прокурора щодо відсутності у нього повноважень з надання витягів з ЄРДР у кримінальних провадженнях.

Нормами Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298) визначено таке:

- «Відомості з Реєстру надаються в порядку та у випадках, встановлених КПК України, у вигляді витягу за формою, наведеною у додатку 6 до цього Положення» (пункт 1 розділу IV. Надання відомостей з Реєстру Положення про ЄРДР);

- «Витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування» (пункт 2 розділу IV. Надання відомостей з Реєстру Положення про ЄРДР);

- «До витягу з Реєстру включається інформація про: номер та дату реєстрації кримінального провадження (виділення матеріалів досудового розслідування);

дату надходження заяви, повідомлення та дату і час внесення відомостей про заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Реєстру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, наслідок розслідування кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР); короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові та дату народження особи, якій повідомлено про підозру, або особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, або особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї; найменування, код ЄДР, юридичну адресу юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, а також анкетні дані її представника; орган досудового розслідування; прізвище та ініціали слідчого (слідчих), дізнавача (дізнавачів), які здійснюють досудове розслідування, та прокурора (прокурорів), який (які) здійснює(ють) процесуальне керівництво; прізвище, ініціали та посаду Реєстратора, який сформував витяг з Реєстру, та дату формування документа» (пункт 3 розділу IV. Надання відомостей з Реєстру Положення про ЄРДР);

- «Реєстратори самостійно формують (отримують) витяг з Реєстру в межах унесеної інформації та посвідчують його своїм підписом» (пункт 4 розділу IV. Надання відомостей з Реєстру Положення про ЄРДР).

Суд враховує вказані вище норми Положення про ЄРДР, які не передбачають надання будь-яких розширених витягів з ЄРДР Офісом Генерального прокурора .

Суд зауважує, що будь-яка інформація, яка міститься у ЄРДР, не може мати доказового значення у кримінальному провадженні, оскільки ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів у розумінні ч. 2 ст. 84 КПК України.

Крім того, сторона захисту не довела наявності причин, через які такий тимчасовий доступ не був здійснений під час досудового розслідування, що свідчить про недотримання нею вимог ч. 2 ст. 333 КПК України стороною захисту.

8) Щодо клопотання сторони захисту (захисник ОСОБА_7 ) від 08 квітня 2024 року про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Міністерства юстиції України, Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (тимчасовий доступ до методик: «Криміналістичне дослідження матеріалів і засобів цифрового звуко- та відеозапису»: методика/ ОСОБА_13, - К., 2018. Код у Реєстрі методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України - 7.1.14; «Криміналістичне дослідження матеріалів і засобів звуко- та відеозапису»: методика / ДНДЕКЦ МВС України, - К., 1998. Прийнята у 2009 р., код у Реєстрі методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України - 7.1.03; «Криміналістичне дослідження матеріалів і засобів звуко- та відеозапису» :методика / ДНДЕКЦ МВС України, - К., 1998. Прийнята у 2009 р., код у Реєстрі методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України -7.1.03; «Методика ідентифікації особи по фонограмам російської мови на автоматизованій системі «Діалект», автор - ОСОБА_14 та ін., за редакцією ОСОБА_15, -М., 1996 р. Прийнята у 2009 р., код у Реєстрі методик проведення судових експертиз - 7.0.03; «Криміналістичне дослідження матеріалів і засобів цифрового звуко- тавідеозапису»: методика/ ОСОБА_13, - К., 2018. Код у Реєстрі методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України - 7.1.14; «Методика ідентифікації особи за ознаками мовлення з застосуваннямавтоматизованої експертної системи «Phonexi», розробник «ООО «Речевые технологии», Москва », рік створення методики 2000, 2003, Код у Реєстрі методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України - 7.0.05; «Методика застосування системи редагування, аналізу та усунення шумуречових сигналів SIS 6.x», розробник Центр речевых технологий, Санкт-Петербург, рік створення 2005, Код у Реєстрі методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України - 7.2.07). Захист покликається на те, що під час розгляду справи Вищим антикорупційним судом досліджувався висновок Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 27.11.2020 року № 65/4 за результатами комплексної експертизи звукозапису, технічної та лінгвістичної експертизи усного мовлення. В ході розгляду клопотання про визнання такого висновку експерта сторона захисту наголошувала на очевидній недопустимості такого доказу зазначаючи про численні порушення експертами ІСТЕ СБУ порядку проведення експертного дослідження і численні суперечності у самому висновку. На думку захисту перевірити достовірність висновку експерта та підтвердити або спростувати наявність порушень з боку експерта можна лише на підставі аналізу методик, якими він користувався під час проведення експертизи.

Обвинувачена ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_6 клопотання підтримали. Прокурор проти задоволення клопотання заперечував у зв`язку з відсутністю підстав для його задоволення. Представник Міністерства юстиції України ОСОБА_16 заперечував проти задоволення клопотання. Представник Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України ОСОБА_17 просив відмовити у задоволенні клопотання. Надав суду письмові заперечення де зазначив, що «Методика застосування системи редагування, аналізу та усунення шуму речових сигналів SIS 6.x» та Методика ідентифікації особи за ознаками мовлення з застосуванням автоматизованої експертної системи « Phonexi » у володінні ІСТЕ СБУ відсутні, а також не використовувалися судовими експертами при проведенні судової експертизи у цьому кримінальному провадженні. Крім того, представник повідомив, що сторона захисту раніше зверталася до них для отримання зазначених методик, але відмовилися сплатити фактичні витрати на копіювання запитуваних документів. Представник Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у судове засідання не прибув, надіслав до суду заперечення, за якими заперечував проти задоволення клопотання, оскільки розголошення інформації, яка міститься у методиці, може становити реальну загрозу підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Колегія суддів вважає що це клопотання сторони захисту, не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суд зазначає, що методики проведення судових експертиз не є доказами, оскільки не є процесуальними джерелами доказів відповідно до вимог ч. 2 ст. 84 КПК України.

Суд звертає увагу, що тимчасовий доступ надається до речей і документів, які самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні (п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України), а не для перевірки на достовірність висновку експерта та/або підтвердження або спростування наявності порушень з його боку на підставі аналізу методик.

Суд враховує доводи представника Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, стосовного того, що частина запитуваних захисником методик взагалі не перебуває у володінні експертної установи та не використовуються експертами під час здійснення досліджень, а тому надання тимчасового доступу не є можливим.

Суд вважає, що сторона захисту не довела наявності причин, через які такий тимчасовий доступ не був здійснений під час досудового розслідування, що свідчить про недотримання нею вимог ч. 2 ст. 333 КПК України стороною захисту.

Суд, заслухав думки учасників судового провадження, дослідив клопотання сторони захисту з додатками та наявні матеріали кримінального провадження дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань сторони захисту.

Суд вважає за необхідне зазначити, що решта доводів учасників судового провадження не мають суттєвого значення для розгляду зазначених вище клопотань сторони захисту та не можуть вплинути на результат їх розгляду. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотань сторони захисту слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 159-166, 333, 369-372, 532 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Національного антикорупційного бюро України від 06.04.2021 - відмовити.

2. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Національного антикорупційного бюро України від 06.04.2021 - відмовити.

3. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ТОВ « Лайфселл » від 06.04.2021 - відмовити.

4. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Служби безпеки України від 06.04.2021 - відмовити.

5. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Дзержинського районного суду міста Харкова від 06.04.2021 - відмовити.

6. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ПрАТ « Київстар » від 08.01.2024 - відмовити.

7. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Офісу Генерального прокурора від 08.01.2024 - відмовити.

8. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Міністерства юстиції України, Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 08.01.2024 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали буде складений та оголошений учасникам судового провадження 22 лютого 2024 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3