- Головуючий суддя (ВАКС) : Олійник О.В.
Справа № 991/10619/23
Провадження № 1-кп/991/127/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
19 лютого 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
їх захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,
ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423 від 15.08.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця російської федерації, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження, у якому ухвалою від 05.12.2023 призначено відкрите підготовче судове засідання.
19.02.2024 до суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до його підзахисного, а саме тримання під вартою з можливістю внесення застави, на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 23 год 00 хв до 05 год 00 хв за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Обґрунтування поданого клопотання
Захисник ОСОБА_9 мотивував подане клопотання тим, що ухвалою від 15.01.2024 у цій справі суд продовжив щодо ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 14.03.2024 з можливістю внесення застави. Водночас суд зменшив суму застави, визначеної ОСОБА_6 як альтернативний запобіжний захід, до 595 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 801 660 грн, та у разі звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку із внесенням застави постановив покласти на нього ряд процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Захисник вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наразі відсутні, оскільки обвинувачений не мав та не має наміру вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду, або ж впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження. ОСОБА_6 не займає посад у філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» чи в інших структурних підрозділах АТ «Укрзалізниця», тому не має фактичного доступу до їхніх приміщень та безпосереднього впливу на тих свідків, які на час вчинення кримінального правопорушення обіймали посади у Філії, використовуючи важелі впливу в якості їх керівника.
Водночас захисник ОСОБА_9 зазначив, що в ОСОБА_6 наявний ряд захворювань, у томі числі хронічних хвороб, у зв`язку з чим обвинувачений потребує спеціалізованої допомоги в умовах багатопрофільної клінічної лікарні вищого рівня акредитації з наявністю відповідного інструментального обладнання та лабораторної бази, що неможливо забезпечити в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор». Відсутність належного лікування та кваліфікованої медичної допомоги можуть призвести до розвитку ускладнень.
Захисник стверджує, що тривалість (понад 9 місяців) тримання під вартою ОСОБА_6, у взаємозв`язку із іншими доводами захисту, свідчить про необхідність перегляду застосованого запобіжного заходу на менш суворий.
Захисник переконаний, що застосування до його підзахисного запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у період доби з 23 год 00 хв до 05 год 00 хв буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків.
Позиції учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_6, його захисник ОСОБА_8 підтримали заявлене клопотання та просили суд змінити запобіжний захід.
Захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 додатково зазначили, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого також свідчить про відсутність ризиків кримінального провадження. Так, ОСОБА_6 під час досудового розслідування та судового провадження відповідально ставився до виконання процесуальних обов`язків та не допускав будь-яких дій, які б зашкодили кримінальному провадженню. Наразі до інших обвинувачених застосований менш суворий запобіжний захід, що, на думку захисників, слід врахувати при вирішенні заявленого клопотання.
Вважають, що застава в сумі 1 801 660 грн є непомірною для обвинуваченого, тому, зважаючи на майновий стан ОСОБА_6, просили суд, у разі неможливості застосування до обвинуваченого домашнього арешту, зменшити її розмір до 805 200 грн.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання захисника. Зазначив, що встановлені ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати. Сторона захисту не навела нових обставин, які б свідчили про необхідність зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 .
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_10 підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_6 та просили суд задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу.
Мотиви та висновки суду
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 183 КПК України одним із видів запобіжних заходів є тримання під вартою. Цей запобіжний захід є винятковим та застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 6, 8 ст. 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Відповідно до частини 4 цієї статті суд розглядає вказане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Як вбачається із ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд на підставі відомостей, які містяться в наявних матеріалах кримінального провадження, встановив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.05.2023 у справі № 991/4552/23 у межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з дня його фактичного затримання (23.05.2023) - до 21.07.2023 включно, визначено заставу в розмірі 13 420 000 грн і процесуальні обов`язки, які мають бути покладені на підозрюваного у разі внесення застави. Зазначений запобіжний захід щодо ОСОБА_6 був продовжений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.07.2023 у справі № 991/6337/23 до 23.08.2023.
15.08.2023 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 постановою виділив з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою зокрема ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023).
21.08.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/7279/23 продовжено строк тримання під вартою щодо ОСОБА_6 на 60 днів - до 20.10.2023 включно, визначено заставу в розмірі 8 000 000 грн та процесуальні обов`язки, які мають бути покладені на підозрюваного у разі внесення застави.
13.10.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/8872/23 запобіжний захід щодо ОСОБА_6 продовжений до 11.12.2023 включно, визначено заставу в розмірі 4 000 000,00 грн та процесуальні обов`язки, які мають бути покладені на підозрюваного у разі внесення застави.
06.12.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду в цій справі продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 на 60 днів - до 03.02.2023 включно, зменшено розмір застави як альтернативного запобіжного заходу до 2 600 796,00 грн, визначені кілька обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що покладаються на обвинуваченого у разі внесення за нього застави.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.01.2024 у цій справі строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 14.03.2024 включно, зменшено розмір застави як альтернативного запобіжного заходу до 1 801 660 грн та у разі звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку із внесенням застави покладено на нього ряд процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Згідно із цією ухвалою підставами для продовження застосування до ОСОБА_6 тримання під вартою стали: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України; існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування обвинуваченого від суду; незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні); недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам та забезпечення виконання процесуальних обов`язків; неможливість завершення судового провадження до закінчення строку дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 22.01.2024 відмовила у задоволенні апеляційних скарг сторони захисту та залишила без змін вказану ухвалу суду першої інстанції.
Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 52023000000000423 від 15.08.2023, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8872/23, якою продовжено строк тримання ОСОБА_6 під вартою, ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.11.2023, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання зміни запобіжного заходу. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Суд вважає, що наразі ризик переховування обвинуваченого від суду є актуальним.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна. Зазначене покарання, в разі визнання обвинуваченого винуватим, повинно бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
За таких обставин є цілком вірогідним вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від участі в судовому провадженні з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину.
Разом з тим суд переконаний, що ризик незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати.
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.
Під час розгляду клопотання захисника, прокурор ОСОБА_5 зазначив, що має перелік осіб, яких вважає за необхідне викликати для допиту під час судового розгляду кримінального провадження та на відповідній стадії клопотатиме про це перед судом.
Суд звертає увагу, що обвинуваченому ОСОБА_6 вже відкриті матеріали досудового розслідування, тому він обізнаний про осіб, які дали показання в цьому провадженні, зміст їхніх свідчень та їхні персональні дані, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на свідків. Наразі триває підготовче судове провадження, відповідно свідки не допитані.
Сторона обвинувачення під час судового провадження зазначала, що ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні пов`язаний також із тим, що ряд осіб, які є свідками або які можуть бути допитані як свідки (у порядку ст. 256 КПК України), працювали і продовжують працювати у філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» або в системі АТ «Укрзалізниця». З огляду на те, що ОСОБА_6 із грудня 2021 року обіймав керівні посади у вказаній філії (першого заступника директора виконавчого філії та заступника директора виконавчого філії), суд вважає, що існує ймовірність того, що обвинувачений може впливати на її працівників та службових осіб, які перебували в його підпорядкуванні, службовій залежності, з метою ненадання ними правдивих та/або повних показань про відомі їм обставини кримінального провадження. Той факт, що ОСОБА_6 вже не обіймає посаду в філії, не виключає вірогідності використання ним набутого за час роботи службового авторитету і сформованих відносин із особами (працівниками, службовими особами), які були йому підпорядковані або з якими він взаємодіяв за посадою, для спроби поза процесуального впливу на свідків.
Також суд враховує, що в цьому кримінальному провадженні обвинувачення висунуте ще двом особам - ОСОБА_11, ОСОБА_7, які, за версією сторони обвинувачення, надавали неправомірну вигоду ОСОБА_6 та досить тривалий час узгоджували свої дії задля досягнення бажаного результату. У зв`язку із цим суд вважає, що обвинувачені можуть погоджувати між собою свою процесуальну поведінку та показання щодо обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких кожного з них обвинувачують.
Отже, залишається загроза того, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Враховуючи встановлені під час розгляду клопотання обставини, суд дійшов висновку, що ризики переховування ОСОБА_6 від суду, а також незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні є актуальними та продовжують існувати на достатньо високому рівні.
Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на належну процесуальну поведінку ОСОБА_6, а також на відсутність спроб обвинуваченого переховуватись від суду або впливати на свідків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
На переконання суду, застосування до обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою є одним із факторів, що забезпечує дотримання ОСОБА_6 належної процесуальної поведінки.
Доводи захисника ОСОБА_9 про необхідність зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 з огляду на стан здоров`я останнього та необхідність отримання ним спеціалізованої допомоги в умовах багатопрофільної клінічної лікарні вищого рівня акредитації, вже були предметом оцінки суду, зокрема під час розгляду попереднього клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, та ухвалою від 08.01.2024 відхилені з наведенням відповідних мотивів. Сторона захисту не надала суду докази на спростування такого висновку та не навела нових обставин на обґрунтування клопотання в цій частині.
Твердження захисників про те, що при вирішенні питання зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 слід брати до уваги те, що наразі до обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_7 застосований більш м`який запобіжний захід, аніж тримання під вартою, суперечить положенням кримінального процесуального законодавства. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема ст. 178, 194, 201, питання застосування до особи того чи іншого виду запобіжного заходу або ж зміни запобіжного заходу має індивідуальний характер та його вирішення не залежить від того, які види запобіжних заходів застосовані до інших обвинувачених у кримінальному провадженні.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається сторона захисту, не є підставою для зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_6, а застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, у тому числів період доби з 23 год 00 хв до 05 год 00 хв за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_3, про що клопоче захисник ОСОБА_9, не буде достатньо дієвим заходом забезпечення кримінального провадження, що зможе в повній мірі запобігти встановленим ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. До того ж наказом Київської міської військової адміністрації від 20.03.2023 № 1 на території міста Києва запроваджено комендантську годину щоденно з 00 год 00 хв до 05 год 00 хв, починаючи із 26.03.2023. Тобто домашній арешт у вказаний період доби за своєю суттю не відрізняється від дотримання особою вимог коменданстької години, що у свою чергу свідчить про те, що такий запобіжний захід є ідентичним із особистим зобов`язанням, яке не може забезпечити досягнення мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Продовження строку застосування до ОСОБА_6 такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою неодноразово було предметом судового контролю, у тому числі суду апеляційної інстанції, за результатами якого судді дійшли висновку, що продовження строку застосування до особи цього заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим з метою досягнення дієвості останнього. Разом з тим ОСОБА_6 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої із плином часу та зменшенням ризиків кримінального провадження неодноразово зменшувався. Тому суд вважає неспроможними доводи захисту про те, що перебування обвинуваченого під вартою тривалий час, у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження, свідчить про необхідність застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу.
Водночас під час розгляду клопотання захист стверджував, що застава 1 801 660 грн є непомірною для ОСОБА_6 та просив суд вирішити питання про зменшення її розміру.
Відповідно до наданих документів на підтвердження актуального майнового стану ОСОБА_6 та пояснень сторони захисту вбачається, що обвинувачений є власником двокімнатної квартири, яка розташована у м. Києві, та автомобіля BMW X3, 2008 року випуску.
ОСОБА_6 вказав, що будинок та земельні ділянки у Львівській області (які враховані слідчим суддею як належні обвинуваченому об`єкти нерухомості під час розгляду клопотань про застосування щодо нього запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою) йому не належать, їх власником є його колишня дружина. Обвинувачений не володіє інформацією щодо введення в експлуатацію означеного будинку, цей об`єкт нерухомого майна будували колишня дружина та її батьки. Зазначив, що земельна ділянка із сільськогосподарським призначенням, розташована біля будинку, першопочатково належала йому, але після розлучення (яке відбулось в 2019 році), приблизно в 2022 році, точну дату не пам`ятає, він її відчужив колишній дружині.
Зважаючи на викладене вище, захист вважає, що помірним для обвинуваченого розміром застави буде 805 200 грн.
Прокурор не надав суду доказів на підтвердження актуального майнового стану обвинуваченого, не заперечив та не спростував обставин, про існування яких стверджувала сторона захисту.
Відповідно до положень ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням актуальних відомостей про майновий стан обвинуваченого, наданих стороною захисту, й відсутність інформації про осіб, у тому числі родичів обвинуваченого, які б могли внести за нього заставу, та про їх майновий стан, суд дійшов висновку про необхідність перегляду розміру застави, визначеної ОСОБА_6 як альтернативний запобіжний захід.
З огляду на встановлені під час розгляду клопотання обставини, у тому числі майновий стан обвинуваченого (належність йому нерухомого майна у м. Києві (двокімнатної квартири) та автомобіля; відомості про рівень доходів за попередні роки (за 2022 рік - 1 640 187 грн, за 2021 рік - 276 893 грн, за 2020 рік - 738 298 грн), суд вважає, що раніше визначений розмір застави підлягає зменшенню до 360 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 090 080 (один мільйон дев`яносто тисяч вісімдесят) гривень. Розмір застави розрахований із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2024, що становить 3028,00 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»). На переконання суду, такий розмір застави є помірним для обвинуваченого та повинен в достатній мірі забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків.
Беручи до уваги існуючі ризики, у разі внесення застави на обвинуваченого слід покласти в порядку ст. 194 КПК України ті процесуальні обов`язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором 15.01.2024 під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 .
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України відповідні обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Враховуючи, що обвинувальний акт надійшов до суду 05.12.2023, розпочалось підготовче провадження, суд вважає за доцільне визначити строк дії обов`язків, що покладаються на обвинуваченого ОСОБА_6 в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави,- два місяці з дня внесення застави.
З урахуванням викладеного, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 183, 194, 201, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.
Зменшити розмір застави, визначеної ОСОБА_6 як альтернативний запобіжний захід ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.01.2024 у цій справі, до 360 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 090 080 (один мільйон дев`яносто тисяч вісімдесят) гривень. У разі внесення застави у визначеному розмірі обвинувачений звільняється з-під варти і вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави, покласти на нього такі обов`язки:
1) прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом;
2) не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця» - з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також з іншими обвинуваченими ОСОБА_11, ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52023000000000423;
5) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця»;
6) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави,- два місяці з дня внесення застави.
У іншій частині клопотання відмовити.
Сума застави може бути внесена обвинуваченим або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) у визначеному розмірі в національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами: Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259; номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ; призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові обвинуваченого, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).
Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3